Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Андрій Пирогів
Міжнародний туризм. - 2001. - № 4(40). - С.36-39.

Таїланд: повернений рай

Переважна більшість тайців - буддисти. Мабуть, тому їхнє улюблене прислів'я твердить, що все на світі - «май пен рай», тобто «не має значення». В країні вічного літа, серед дивовижної природи та казкових східних палаців це звучить трохи дивно. Втім, лише на перший погляд. Бо ті щасливці, котрі вже побували в Таїланді, стверджують, що саме там знаходиться як не сам рай, то, принаймні, його земна філія. А після відвідин раю все повсякденне і тимчасове, яким сповнене наше нетуристичне життя, видається таким незначним...

Усмішка на обличчі Азії

ТаїландГіперборейці, цебто мешканці північних країв, часто-густо уявляють собі тропіки як суцільну зелену пляму, причому досить мокру та гарячу. І глибоко помиляються, особливо стосовно Таїланду. Так, зеленаво тут завжди, а іноді й мокро, і спекотно. Та при цьому - вільно, строкато і весело. Адже країна - єдина у Південно-Східній Азії, яка зуміла уникнути колоніального ярма, завдяки чому зберегла в первісному вигляді автентичну розмаїту культуру. Здорова економіка, релігійна терпимість і досить помірний, як на тропіки, клімат створюють додаткові умови для бездоганного відпочинку будь-якої пори року.

Королівство Таїланд - досить велике, завбільшки із Францію. Тому не варто обмежуватися лише столицею Бангкоком та сусіднім із нею курортом Патайєю. Справжня «країна усмішок» розпочинається там, де стихає гамір великих міст. Ось туди нас і запрошує Туристичне управління Королівства Таїланд.

Острів Пхукет

ТаїландНе буде перебільшенням сказати, що Пхукет - чемпіон. За останні двадцять років із заштатного острівця завдовжки 50 кілометрів він перетворився на лідера тур-індустрії Таїланду. Хто перший розпізнав у ньому суперзірку - достеменно невідомо. Гості Пхукета не надто цим і переймаються. Навіть без Зигмунда Фрейда тут можна надзвичайно легко, без шкоди для довкілля дати вихід всім своїм притлумленим пристрастям, відпочивши на найкращих у світі пляжах цієї «перлини полуденного краю». Пхукет - той рідкісний випадок, коли все обіцяне туристичними путівниками (і нашою статтею теж) ви неодмінно побачите на власні очі.

На острові діє чудове правило: жодна новітня споруда не повинна бути вищою за кокосові пальми. Отож місцеві готелі - це здебільшого комфортабельні багато-зіркові бунгало, які мають безліч переваг перед високими корпусами. І головна з них та, що прямо з порогу своєї затишної оселі ви можете пірнути або в зелене море лагідних і безпечних джунглів, або в блакитну кипінь прибережної океанської хвилі. Або й у сідло свого залізного автоконя, орендованого за символічну платню, з якого можна обдивитися геть увесь Пхукет. Розпочати сафарі найліпше з пляжів західного узбережжя острова, які навперебій вихваляються дрібним білосніжним пісочком і мальовничими пейзажами. Чи доводилося вам дослухатися до шерхотіння хвиль у затінку десятиметрових бананових або казуаринових дерев, схожих на фантастичні сосни? А як ви щодо ідеї позбирати гігантські мушлі під час відпливу на південному краї острова? А хіба не цікаво підгледіти у мерехтливому місячному сяйві, як велетенські морські черепахи відкладають свої яйця, схожі на кульки для пінг-понгу? Надокучить дика природа, захочеться зайнятися водними видами спорту чи просто потинятися шумними вуличками - мерщій у Патонг, наймодніший курорт Пхукету. Тут можна «розслабитися» за повною культурною програмою.

ТаїландОднак настає момент, коли пісок між пальцями власних ніг і на губах вашої супутниці починає набридати. Відтак час змінити тему. На Пхукеті це нескладно. Можна з'їздити до водоспаду Тонсай чи на сусідній острівець Наганой, де знаходиться ферма з вирощування перлів. До речі, найбільша у світі перлина була вирощена саме тут. Надзвичайно цікавим є Музей тропічних мушель в однойменній столиці острова Пхукет, а її східний базар обдарує вас усім колоритом неймовірних барв, запахів і звуків. Особливу увагу гостей із СНД чомусь привертає лаоський храм із промовистою назвою Жуй-Туй, присвячений божеству рослинної їжі.

На північно-східному узбережжі є місцина, що цілком справедливо зажила слави найпрекраснішого куточка всієї Азії. Дивовижні вапнякові скелі затоки Пханг-нга, що здіймаються з води, мов на стародавніх малюнках китайських живописців, укриті рослинністю, неначе ієрогліфами. Є тут і природні печери, й тунелі, крізь які у загадкових сутінках цікаво проплисти на тайському човні. Є і мангрові зарості із місцевим населенням - птахами-ри-балочками та мавпами, і наскельні зображення древніх кораблів.

Слово честі, через деякий час після повернення додому ви й самі не повірите, що десь на світі існує цей дивовижний острів - Пхукет.

Північ Таїланду

ТаїландКоли над Бангкоком і околицями нависає літня спека вперемішку зі смогом, не лише туристи, а й самі тайці прагнуть вирватися туди, де прохолодне гірське повітря бринить передзвоном стрімких потічків та гудінням буддистських храмів. Сюди, на північ Таїланду, варто приїхати кожному, хто хоче побачити справжню екзотику, ще не підлаштовану під загальний «східний» кіч. Північний Таїланд - не місцевість, а одне з найяскравіших явищ загальнолюдської культури. До 20-х років XX століття цей край був фактично ізольований від решти країни. Тому йому і вдалося аж до сьогодні зберегти своє неповторне обличчя, яке зустрічає гостей із неодмінно привітним виразом.

Столиця краю носить поетичну назву Чіангмай («троянда північних гір»). Місто схоже на справжній заповідник архітектурних пам'яток та інших старожитностей. Найбільше тут буддистських храмів, збудованих у XIII-XV століттях. Серед них трапляються справжні шедеври, причому на будь-який смак. Наприклад, шпиль храму Ват-Прасингх до землетрусу 1545 року становив 90 метрів (майже як дзвіниця Києво-Печерської лаври!), та й нині, хоч і зменшений у півтора рази, вражає сміливістю архітектурних рішень. А сам храм пишно декорований дзеркальною мозаїкою та позолоченим орнаментом, які у променях вечірнього сонця створюють абсолютно ірреальне видовище. В найстарішому храмі Чіангмая - Ват-Чіангмун - вражає обшита листами блискучої бронзи вежа, яку підпирають ряди ліпних слонів. Та найкрасивішим північним храмом Таїланду всі одностайно визнають Ват-Че-дічейот, збудований королем Боромотрай-локанатом (як вам ім'я?) на честь двохти-сячоліття різдва. Певна річ, не Христа, а Будди (останній, як відомо, народився десь на 450 років раніше від Сина Людського). Сім шпилів і сімдесят фігур, які ніби перетікають по стінах у молитовних позах, мають здатність непомітно для споглядальника «спресовувати» час і простір.

ТаїландТа Чіангмай пропонує не лише архітектурні розваги. У лютому тут відбувається свято квітів, коли з гір у місто звозяться мільйони запашних орхідей, канн і хризантем, аби ті стали головними учасниками мальовничих видовищ, вистав та парадів. У середині квітня надзвичайно весело зустрічають буддистський Новий рік. Будьте певні, сухими ви із цього свята не вийдете, оскільки кожен перехожий вважатиме за свій священний обов'язок облити вас із голови до ніг. Є у місті й нічний базар - своєрідний клуб біля прилавків, завалених найрізноманітнішими товарами, де збираються місцеві мешканці та туристи, аби поспілкуватися, себе показати й інших обдивитися.

Найбільша достопам'ятність чіангмайських околиць - храм на пагорбі Дойсутеп. І якщо шлях сюди вам видасться заважким, пам'ятайте, що місце під святиню обрав колись... слон зі священною реліквією на спині. Зате за довгий підйом звивистими сходами ви устигнете досхочу намилуватися чудовими краєвидами долини Чіангмая. Варто завітати і до села Борсанг, де розташувалися численні майстерні художніх виробів. Найчастіше тайські умільці вправляються у різьбі по дереву і виготовленні золотих та срібних прикрас. Знаються вони й на лакових виробах, кераміці, порцеляні та шовку. Проте «родзинка» місцевих майстрів - чіангмайські парасольки. Зібрані з тонких, скріплених нитками бамбукових деталей, обтягнуті шовком чи папером із яскравим малюнком, вони схожі на вишуканий вірш хокку, під яким можна сховатися від пекучої або зливної прози життя.

Хто хоче запізнатися з незайманою таїландською природою - нехай завітає в долину Меса на північ від столиці краю. Це зовсім новий, «незатоптаний» курортний регіон. Зупинившись тут у зручних бунгало, можна віддатися неквапливим прогулянкам по зовсім дикому тропічному лісу. Втім, не все тут таке дике. Туристам буде цікаво побувати у школі дресирування слонів, де капловухих навчають витягувати з хащів величезні стовбури повалених тикових дерев. Хоча й у слонів трапляються вихідні, і тоді вони катають допитливих угору по долині -до водоспаду Меса. Це не просто водоспад, а грандіозний каскад синіх струменів, що наче зійшов зі сторінок романтичної новели Олександра Гріна...

Південь: Крабі, Чанг et cetera

Таїланд Відпочивати, як відомо, найліпше на контрасті. Тому з півночі люб'язні господарі запрошують перенестися до найпівденні-шої провінції Таїланду - Крабі. Цей край люди оцінили ще 35 тисяч років тому - саме такий вік найдавніших місцевих поселень. Отож, можливо, саме тут розташовані найдавніші тропічні курорти у світі. Пишні груди красуні Крабі прикрашає смарагдове намисто зі ста тридцяти тропічних острівців! І будьте певні, ніякого життя не вистачить, щоб оглянути всі її принади. Хоча дещо все-таки можна встигнути.

Розпочнімо із суходільної частини: тут на поверхню виходять шари вапняка, які в поєднанні з буйною рослинністю утворюють химерні фігури. Під землею теж є на що подивитися. Так звана Тигрова печера вабить загадковими відбитками на камінні. Вони навдивовиж схожі на тигрячі сліди, причому навіть науковці губляться у здогадах стосовно походження цього феномену природи. А сусідні пагорби приховують велику кількість маленьких печер із великими сталактитами і сталагмітами, вхід до яких нелегко розшукати серед столітніх дерев заввишки із середній хмарочос. Ну чим не ілюстрація до казок Південно-Східної Азії, де в джунглях блукають страшні ікласті велетні, а у печерах переховуються вогнедишні безсмертні дракони!

Після Пхукету мандрівника важко чим-небудь здивувати. Але між цим островом і Крабі є два клаптики землі, які здатні перевершити будь-яку фантазію про рай.

Таїланд Називаються вони досить смішно - Піпідон і Піпіле, одначе при зустрічі з ними вам буде не до сміху. Скоріше на ваших очах забринить скупа чоловіча (або ваговита жіноча) сльоза від захвату й подяки за те, що Всевишній сподобив побачити таку красу... З висоти пташиного польоту Піпідон виглядає, мов зелене крісло на синьому килимі моря. Можливо, й справді тут колись воссідало якесь морське божество, сторіччями просіюючи крізь пальці дрібний пісок. Дев'ять мальовничих бухт, коралові рифи, пальми і гори, схожі на метеликів тропічні рибки - і первозданна тиша, не сполохана ревищем цивілізації.

Острів Піпіле нічим не поступається Піпідону. Більше того - він знаменитий ще великою колонією стрижів-саланганів (яких всі чомусь звикли вважати ластівками), тих самих, із гнізд яких готують мрію китайських гурманів - специфічний супчик.

На зворотному шляху до Бангкока варто завітати до ще однієї південної провінції країни - Трата. Перлина краю - острів Чанг із найкрасивішими в Південній Азії кораловими рифами. Розмаїттю барв тропічних коралів і всілякої живності, що мешкає в цих підводних лісах, можуть позаздрити найкрасивіші самоцвіти. Та ви й самі можете в цьому переконатися, вирушивши на екскурсію до сапфірових і рубінових копалень - це вже на суходолі. Чорні, сині й особливо «зоряні» сапфіри - справжня гордість тутешніх геологів. А цілі династії ювелірів за сотні років довели свою майстерність до філігранного рівня. Тому-то місцеві крамнички коштовностей більше нагадують скарбниці східних володарів, а не заклади торгівлі.

І остання заувага: не вірте тайським прислів'ям. Бо це має-таки значення - були ви в Таїланді чи ні...







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.