Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Рібун Л.В., Стричак Г.В.
Науковий вісник НЛТУ України. - 2013. - Вип.23.3. - С.117-120.

Суть та значення агротуризму

Розглянуто суть та підходи до визначення агротуризму, з'ясовано його соціально-економічне культурне та естетичне значення для відпочивальників, селянських господарств економічного розвитку регіону, формування відповідної інфраструктури.

Ключові слова: сільський туризм, агротуризм, особисті селянські господарства, сільська інфраструктура, село.

Україна має достатній агрорекреаційний потенціал для розвитку агротуризму. Однак його використовують недостатньо. Це обмежує можливості щодо зростання життєвого рівня жителів села, розвитку сільських територій, рекреації і відпочинку населення з невеликими доходами. Відповідно виникає потреба в теоретичному, методологічному та практичному обґрунтуванні розширення агротуристичної діяльності на селі.

Тематика розвитку агротуризму як виду підсобної діяльності селянських господарств останнім часом стала досить популярною. Відомими в цьому плані є праці Ю. Зінька, Ю. Губені, Н. Кудли, В. Липчука, І. Прокопи, Г. Че-ревка [1-5]. Проте чіткого визначення агротуризму не сформовано, як і обґрунтування його значення для економіки, особливо регіональної.

Метою дослідження є визначення суті агротуризму та оцінювання його соціально-економічного значення для селянських господарств, сільського населення, економіки загалом. Необхідність економічної активізації сільського населення, створення належних умов праці і проживання на селі свідчать про важливість багатогалузевого його розвитку, зокрема розвитку нових форм підприємництва та зайнятості сільського населення.

Потреба у відпочинку в чистому середовищі, поближче до природи, від споживання здорової і безпечної їжі посилюють попит на відпочинок у селі, стимулюючи цим самим розвиток сільського туризму, зокрема й агротуризму. Агротуризм – це свого роду альтернативна туристична діяльність, яка реалізується в селянських господарствах, спосіб раціонального використання природних умов місцевості.

Під визначенням агротуризму розуміють надання туристичних послуг селянами в їх присадибних господарствах. Ці послуги охоплюють, передусім забезпечення квартируванням і харчуванням, хоча можуть охоплювати й інші послуги, наприклад організацію вільного часу туристів. Суттю агротуристичної діяльності є використання функціонуючого селянського господарства як джерела етнографічних атракцій, можливість дійсного відпочинку в гармонії з природою [6, c. 5].

Загалом, агротуризм можна трактувати як форму сільського туризму, безпосередньо пов'язану з сільським господарством (рис. 1). Це означає, що до неї можна зарахувати тільки такий вид туризму, який проводиться на сільських теренах, використовує вільні квартири будинків і господарські будівлі селян, продукцію та послуги їх власників.

Суть агротуризму
Рис.1. Суть агротуризму (джерело: власне опрацювання)

Таким чином, основними критеріями віднесення об'єктів сільського туризму до агротуристичних господарств потрібно вважати:

- ведення сільського господарства суб'єктами, які надають послуги з агротуризму; є особисті селянські та фермерські господарства;
- база ночівлі – власне помешкання господаря або оренда помешкання для проживання;
- частка доходів господарства від заняття туризмом (до 50 %).

Активізацію розвитку агротуризму потрібно розглядати як важливий важіль щодо функціонування інфраструктури регіону. Зокрема, доцільно виділити:

- економічний аспект (джерело доходу для сільського населення; використання переважно відтворюваних ресурсів, насамперед природної, соціокультурної й історичної спадщини, підвищення ринкової вартості їх житлового фонду);
- соціокультурний аспект (ефект культурного й психологічного взаємозбагачення під час спілкування);
- етнокультурний аспект (можливість активізувати відповідні ресурси; пропаганда національних культурних традицій);
- особистісний аспект (розвиток особистості, насамперед тих, хто займається обслуговуванням споживачів, оскільки цей процес зумовлює необхідність здобувати нові знання, навички, підвищувати кваліфікацію тощо).

Розвиток агротуризму має особливе значення в тих регіонах і місцевостях, які обмежені у виробничому розвитку через своє місце розташування або низьку родючість земель, тобто мають слабку економічну кондицію, є депресивними, оскільки не мають основ для промислового розвитку. Розвиток таких сільських населених пунктів можливий лише на основі розвитку в них вмілого господарювання натуральними і людськими засобами, чому слугує сільський туризм.

Вплив агротуризму на розвиток сільських територій потребує спеціального оцінювання і підходів. Зокрема, треба уникати розвитку масового туризму, не допускаючи надрозвиток, особливо привабливих туристичних місцевостей. Тому на підтримку заслуговує передусім так званий "лагідний" туризм, який узгоджується з екорозвитком. Доцільно якнайповніше враховувати власні інтереси з інтересами місцевої громади та спільноти, тому очевидно, що перевага має бути надана власним інвесторам. Повинно бути досягнуте порозуміння між місцевими партнерами, які в гармонійний спосіб будуть підтримувати розвиток регіону з огляду на майбутнє.

Розвиток агротуризму може бути важливим чинником зростання співпраці різних служб і органів, особливо на місцевому рівні – в селах, районах, областях. Передумовою цього є багата пропозиція послуг, які можна надавати для гостей. Особливе значення агротуризму для розвитку особистості господаря та членів його сім'ї ґрунтується на тому, що вони можуть передавати гостям знання з рільництва і тваринництва, формування сільського краєвиду, культури, фольклору і традицій, охорони природи, історичної і культурної спадщини. Це – добра передумова для підвищення рівня знань самих селян.

Однак агротуризм не можна розглядати лише як джерело доходів селян. Цей вид діяльності може дати і відпочиваючим, і господарям як інтелектуальну, так і моральну сатисфакцію.

Таким чином, агротуризм поєднує інтереси трьох груп людей:

1) міських жителів – у потребах здорового, спокійного і дешевого відпочинку;
2) сільських жителів – у додаткових джерелах доходів, підтримці господарств та поповненні сімейного бюджету;
3) сільської громади – піднесення добробуту людей, поява нових робочих місць та поповнення місцевих бюджетів (табл.1).

Відзначені в тексті характеристики та значення агротуризму можна згрупувати і представити у відповідній таблиці.

Таблиця 1.

Значення агротуризму для господарства, села і туристів
Для господарства Для села Для туристів
- Використання вільних і незадіяних місцевих ресурсів
- Додатковий дохід
- Нові місця праці
- Активізація діяльності селянської родини
- Естетичний і культурно-освітній розвиток родини
- Пізнання інших культур, звичаїв, традицій
- Особистий розвиток членів родини
- Використання вільних ресурсів
- Додатковий дохід
- Нові місця праці
- Покращання сільської інфраструктури
- Активізація сільської громади
- Збереження культурної та історичної спадщини села
- Естетизація села
- Контакт з іншими культурами
- Особистий розвиток мешканців села
- Активний відпочинок на селі
- Пізнання циклів сільського виробництва
- Вживання свіжої їжі
- Нагляд за тваринами
- Участь в житті селянського господарства
- Безпосереднє спілкування з місцевими мешканцями
- Пізнання культури регіону
- Набування нових умінь
- Розвиток зацікавленості
- Безпосередній контакт із природою

* Джерело: власні розробки авторів.

У літературі, переважно, розглядають економічні функції агротуризму. Разом з тим, агротуризм виконує інші, не менш важливі функції, що пов'язано з тим, що агротуризм – це також різні контакти: людини і природи, міського і сільського способу життя, історії, культури тощо. Розглядаючи виховні функції агротуризму, вихідними приймемо два пункти:

1) вони можуть бути позитивні й негативні;
2) можна розглядати з погляду як туристів, так і господарів.

Виховні функції агротуризму відносно до сільських жителів:

- формування нових умінь в обслуговуванні гостей, зокрема туристів, що приводить до виникнення нових місць праці і професій на селі;
- розширення знань на тему історії, культури, традицій та природи сільської місцевості та її околиць – посилення самоосвіти селян;
- формування поведінки, поглядів стосовно до інших осіб;
- виховання молоді в збереженні традицій та гордості за свій регіон.

Отже, агротуризм є формою підсобної діяльності селянських господарств, відпочинку, безпосередньо пов'язаного з перебуванням у цьому господарстві, використання його потенціалу та навколишніх атракцій. Відзначене значення агротуризму свідчить про потреби ідентифікації цього виду діяльності та розроблення відповідного механізму його впровадження і підтримки на державному і регіональному рівнях.

Література

1. Губені Ю.Е. Європейський досвід та теоретичні засади агротуризму / Ю.Е. Губені // Вісник Львівського ін-ту економіки і туризму. – 2007. – № 2. – С. 50-55.
2. Зінько М. Ще раз про сільський туризм, агротуризм, екотуризм і зелений туризм / М. Зінько, Г. Кінаш, Я. Дідик та ін. // Туризм сільський зелений. – Спецвипуск. – 2002. – № 2. – С. 2-7.
3. Кудла Н.Є. Агротуризм: перспективи розвитку в Україні / Н.Є. Кудла // Наука, інно-вації та розвиток регіонів : тези Міжнар. наук.-практ. конф. – Львів, 2004. – С. 56-63.
4. Прокопа І.В. Соціальні аспекти розвитку сільських територій // Економіка АПК : між-нар. наук.-виробн. журнал. – 2005. – № 11. – С. 48-51.
5. Черевко Г. Агротуризм як напрям розвитку агробізнесу в сільських прикордонних регіонах України / Г. Черевко, В. Липчук, Г. Іваницька // Регіональні умови розвитку сільських прикордонних регіонів Польщі і України. – Жешов-Львів, 2003. – С. 173-188.
6. Gilewicz M. Agroturystyka. Najwazniejsze przepisy / M. Gilewicz. – Bydgoszcz : Wyd-wo APRA, 2000. – 80 s.

Рибун Л.В., Стрычак Г.В. Сущность и значение агротуризма

Рассмотрена сущность и разные подходы к определению агротуризма, показано его социально-экономическое и эстетическое значение для отдыхающих, сельских хозяйств, экономического развития региона, формирования соответству-ющей инфраструктуры.

Ключевые слова: сельский туризм, агротуризм, личные сельские хозяйства, сельская инфраструктура, село.

Ribun L.V., Strichak G.V. The main approaches of the agrotourism

The main approaches to determination of agrotourism are considered. Its social, eco¬nomic, cultural and aesthetic significance for the holidaymakers, the economy, region's de¬velopment as well as forming of appropriate infrastructure is presented.

Keywords: countryside tourism, an agrotourism, private farms, agricultural infrastructure, a village.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.