Роман Л.Ю.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
"Проблеми та перспективи розвитку сучасної науки"
(м. Рівне, 13-14 травня 2021 р.)
Рівне: НУВГП, 2021. 533 с. C.497-499.

Екологічні проблеми основних рекреаційних зон Українських Карпат

Природні рекреаційні ресурси відіграють ключову роль у ефективному відновленні фізичних та духовних сил людини. Рекреаційна діяльність може відбуватися на різних рівнях, що, в свою чергу, зумовлює деякі вимоги до територій та об’єктів рекреації [1]: чисте повітря, якісна питна вода, відсутність шумового навантаження, тощо.

Українські Карпати - найбільш популярний серед туристів куточок країни, який поєднує у собі всі цінності природи: мальовничі краєвиди, неповторність ландшафтів, унікальне біорізноманіття рослинного та тваринного світів, щільну гідро мережу, значні запаси мінеральних вод та чисте повітря.

Зростаюча роль екотуризму та інтенсивннй потік рекреантів обумовлюють надмірне антропогенне навантаження на природні зони Карпат, що, в свою чергу, зменшує екологічну стійкість останніх та потребує негайного вирішення питань екологічного спрямування.

Метою наукового дослідження є аналіз екологічних проблем та загроз екологічної стійкості основних рекреаційних зон Українських Карпат.

Система рекреаційних зон Карпат включає:

• природні (ландшафтні, водні, повітряні, кліматичні, бальнеологічні, геолого-географічні);
• антропогенні (історико-культурні, зооферми, ботанічні сади);
• природно-антропогенні (дендропарки, гірськолижні курортні зони чи оздоровчо-лікувальні зони).

Щороку туристична галузь залучає більше природних зон та ресурсів, створює особливі природно-соціальні ландшафти. Нераціональне використання таких територій породжує низку екологічних проблем, пов’язаних з пошкодженням, забрудненням чи передчасним виснаженням природних ресурсів, а також зростанню обсягів відходів. Негативні руйнівні зміни, які відбуваються в цих зонах часто призводять до знищення самого природного об’єкта. Порушення екологічної рівноваги природних систем зменшують і естетичну привабливість окремих природних зон або викликають їх деградацію.

Значної шкоди довкіллю завдає не стільки організований туризм, як неорганізований. Катастрофічні екологічні проблеми часто є наслідками самовільного розміщення баз відпочинку, незаконне полювання чи рибальство, збирання дикорослих трав та ягід, лікарських рослин, грибів, шишок, заготівля березового соку, самовільне розпалювання багаття, колекціонування ботанічних та зоологічних видів, тощо.

До негативних чинників, які найбільше спричиняють порушення екологічного стану рекреаційних зон Карпат можна віднести і виснаження природних ресурсів, і забруднення довкілля. Насамперед це виявляється у безконтрольній вирубці лісів, ерозії ґрунтів, забрудненні повітря викидами автомобільних транспортів, тощо.

Література

1. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування. К.: Видавничо-поліграф. центр «Київський університет», 2001. 395 с.