Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Павло Романів
Львівський національний університет ім.І.Франка

Аналіз ресурсної привабливості Українських Карпат для цілей розвитку пізнавального туризму

Стаття присвячена аналізу природно-ресурсної привабливості Українських Карпат для цілей розвитку пізнавального туризму. Використано SWOT-аналіз природно- ресурсного потенціалу, стану навколишнього природного середовища та рівня природно-техногенної безпеки в Українських Карпатах, а також розвитку пізнавального туризму в Українських Карпатах.

Ключові слова: Українські Карпати, пізнавальний туризм, природно-ресурсний потенціал, SWOT-аналіз.

Саме до пізнавального туризму доречною є теза про те, що туризм – це експорт та імпорт вражень. Звичайно, елементи пізнавального туризму містяться і в інших його типах. Маршрутний рекреаційний туризм у більшій мірі, ніж стаціонарний пов’язаний з туризмом пізнавальним.

Пізнавальний туризм, а також рекреаційний і рекреаційно-пізнавальний, є найбільш масовим типом туризму (біля ¾ всіх туристів світу).

Пізнавальний туризм - це саме той сектор економіки, котрий в Карпатському регіоні України заслуговує найбільшої уваги серед інших регіонів. Про це свідчить туристська відвідуваність областей Карпатського регіону України. Так, за період 2006 року практично у всіх областях Західної України, в тому числі Карпатського регіону зафіксовано значне зростання кількості обслуговуваних туристів [5]. Для Львівської області цей показник склав 10%. Для Закарпатської області 28%. Найбільший відсоток зростання кількості обслуговуваних туристів серед областей Карпатського регіону зафіксовано у Івано-Франківській області – 173% у порівнянні з 2005 роком.

Сучасний стан та перспективи туризму в Українських Карпатах достатньо глибоко висвітлено у працях Кравціва В., Жука П., Вачевського М., Мазура Ф. та інших [1; 2; 3; 4]. Проблема надзвичайно важлива та така, що вимагає подальшого всебічного вивчення. Крім того, потребує розроблення стратегія розвитку пізнавального туризму в Карпатському регіоні України.

Для розвитку Карпатського регіону пріоритетним, на наш погляд, є освоєння його пізнавально-туристичного потенціалу. Для підтвердження обґрунтованості цього вибору можна привести наступні основні аргументи:

- наявність необхідної природно-ресурсної бази, як актуально, так і потенційно використовуваної для пізнавально-туристичних цілей (в регіоні налічується понад 800 джерел і свердловин лікувальних мінеральних вод всіх відомих типів багато з них - унікальні) [1, С. 99-104. ];
- могутній потенціал для розвитку різних видів туризму (значна ландшафтна різноманітність, багате історичне минуле);
- вигідне економіко-географічне, геополітичне положення (Карпатський регіон знаходиться в центрі Європи);
- чинник територіального поділу праці (фактично в Україні є 2 регіони, умови яких дозволяють забезпечувати задоволення суспільних потреб в рекреаційно- туристичних послугах: Причорноморсько-азовський та Карпатський);
- порівняно висока екологічна безпека регіону (порівняно з іншими регіонами природа Карпат зазнала менших втрат і в багатьох місцях зберегла свій первісний стан, а це дуже важливо для розвитку відпочинку і туризму). Хоча, навіть найменші втручання в екосистеми Українських Карпат викликають серйозні еколого- економічні наслідки;
- соціально-економічна специфіка гір (в гірських районах чотирьох карпатських областей проживає близько 1,3 млн. ос., а гори створюють специфічні, надзвичайно складні умови для проживання і господарювання, тому тут надзвичайно гостро стоїть проблема зайнятості, і, як наслідок - низький рівень матеріального добробуту жителів гір) [2];
- економічна конкурентоспроможність туристично-рекреаційної сфери Карпатського регіону України. Вцілому, Карпатський регіон посідає друге місце в Україні за обсягом доходів від рекреаційної сфери (22% від сумарного показника по Україні) і поступається лише Криму (42%), випереджаючи Причорноморський регіон (17%) та Приазов’я (13%) [4, С. 58].

Карпатський регіон України характеризується значними відмінностями серед інших регіонів України у турпродуктному наповненні. Для цілей пізнавального туризму ресурси Українських Карпат можна поділити на дві великі групи:

- природні ресурси;
- історико-етнокультурні ресурси.

Природні ресурси - це навколишнє середовище з мережею сільських поселень, наявними природними об'єктами (гідрологічні, геоморфологічні, геоботанічні об’єкти), що мають рекреаційні властивості, та ареалами малозмінених людиною природних екосистем. Історико-етнокультурні ресурси - це об'єкти та явища матеріальної і духовної культури життєдіяльності етносу на території його історичного розвитку. До цього виду ресурсів належать пам'ятки історії (фортеці, вали тощо), матеріальної етнокультури (традиційне бойківське, гуцульське житло, млини, колиби, продукція народних ремесел (ліжники, кераміка, різьба по дереву, вироби з лози тощо)), сакральної архітектури (монастирі, церкви, каплиці, старожитні пам'ятні хрести тощо), духовної етнокультури (побутові та культові обряди й народні традиції).

Для розвитку туристичної галузі, зокрема пізнавального туризму, в межах Українських Карпат розроблення стратегії розвитку є невід’ємною справою. Враховуючи унікальну специфіку Карпатського регіону України – його багатий природно-ресурсний потенціал – на нашу думку слід провести аналіз стану цього потенціалу, оскільки він поряд з історико-культурним потенціалом є одним з найважливіших факторів розвитку пізнавального туризму (таблиця 1).

Таблиця 1.

Загальні характеристики сильних і слабких сторін, можливостей та загроз природно-ресурсного потенціалу в Українських Карпатах
Сильні сторони Слабкі сторони
- наявність значної кількості мінеральних сировинних ресурсів, у т.ч. нетрадиційних для України;
- найвищі в Україні запаси лісових ресурсів;
- високий рекреаційний потенціал регіону;
- одні з найвищих в Україні та різноманітні запаси мінеральних джерел;
- високий гідроенергетичний потенціал;
- наявність різних ландшафтно-кліматичних зон;
- багата флора і фауна, в т.ч. наявність унікальних видів, занесених у Програми захисту ЮНЕСКО.
- малоземелля;
- практична відсутність власних енергетичних ресурсів.
Можливості Загрози
- підвищення рівня використання  мінерально-сировинної бази регіону, задіяння у виробництво нових родовищ корисних копалин;
- можливість використання гідроресурсів в енергетичних цілях;
- покращення координації, управління та відтворення лісових ресурсів;
- формування територій ефективного землекористування;
- залучення інвестицій у розвідку корисних копалин;
- використання природно-ресурсного потенціалу у розвитку рекреаційно-туристичної сфери.
- нестабільність законодавчої та нормативно-правової бази, особливо у частині ліцензування використання мінерально-сировинних ресурсів;
- надмірне використання та вичерпання природних ресурсів;
- надмірне використання і порушення відтворення лісових ресурсів;
- руйнування природних ресурсів внаслідок настання стихійних лих;
- недостатній контроль за використанням природних ресурсів (несанкціоноване вирубування лісів, використання кар’єрів, мисливство, рибальство).

Природно-ресурсний потенціал Українських Карпат вирізняється своєю унікальністю та привабливістю стосовно впровадження турпродукту пізнавального туризму на ринок. Про це свідчить багатство території лісами, унікальною флорою та фауною, що дає можливості для створення природоохоронних територій, котрі і є потенційними осередками функціонування пізнавального туризму.

Поряд з цим, існує ряд лімітуючих факторів, котрі зумовлюють недостатній рівень використання природно-ресурсного потенціалу у цілях розвитку пізнавального туризму. До них відносимо стан навколишнього природного середовища та рівень природно-техногенної небезпеки (таблиця 2).

Таблиця 2.

Загальні характеристики сильних і слабких сторін, можливостей та загроз стану навколишнього природного середовища та рівеня природно-техногенної безпеки в Українських Карпатах
Сильні сторони Слабкі сторони
- наявність унікального природного середовища;
- наявність законсервованих і недоторканих екологічних систем;
- відносно якісні поверхневі і підземні води;
- порівняно велика кількість національних парків і заповідних територій;
- порівняно незабруднене навколишнє середовище та відносно стабільна екологічна ситуація;
- діяльність орієнтованих на дослідження навколишнього середовища неприбуткових організацій;
- посилення уваги з боку обласних органів державної влади та місцевого самоврядування до екологічних проблем, поступове впровадження екологічного принципу в систему стратегічного планування та практику оперативного управління;
- наявність регіональних та державних цільових природоохоронних програм, у т.ч. протипаводкових;
- використання можливостей прикордонного співробітництва щодо вирішення спільних екологічних проблем.
- недосконалість системи моніторингу за станом довкілля;
- зростання забруднення поверхневих вод внаслідок скидання неочищених стоків у водойми, що пов’язано з фізичним та моральним зносом водопровідно-каналізаційних систем, відсутністю асигнувань для їх утримання, ремонту та реконструкції;
- недостатня насиченість водогосподарських систем захисними гідротехнічними спо­рудами;
- незадовільний санітарний стан водоохо-ронних зон та прибережних смуг водних об’єктів, порушення природоохоронного режиму використання земель водного фонду (розорювання берегів, несанкціо-новане видобування піску та гравію, влаштування стихійних сміттєзвалищ тощо);
- відсутність достатньо потужної системи переробки та утилізації зростаючих відходів виробництва та споживання;
- наявність проблеми знешкодження та захоронення токсичних відходів;
- збільшення викидів шкідливих речовин в атмосферу як стаціонарними, так і пересувними джерелами забруднення;
- значні обсяги еродованих та ерозійно небезпечних земель;
- порушення природного балансу за рахунок просторово нераціональної вирубки лісів;
- розпорошеність лісового фонду серед різних лісокористувачів;
- недосконалість системи обліку, збереження та відтворення рідкісних видів флори і фауни;
- недостатній рівень екологічної культури господарюючих суб’єктів та населення.
Можливості Загрози
- соціально-економічна і екологічна збалансованість розвитку продуктивних сил;
- активізація розвитку екологічно спрямованого підприємництва, зокрема, в сфері комплексного використання ресурсів, переробки та утилізації відходів, альтернативної енергетики, зеленого туризму тощо;
- застосування енерго-, ресурсо- та природозберігаючих технологій та впровадження екологічних підходів у лісо-, земле- та водокористуванні;
- рекультивація та відновлення природних ландшафтів;
- поглиблення зв’язків між владними структурами та науковими установами в галузі екологічної безпеки та природокористування;
- поглиблення прикордонного співробітництва щодо вирішення спільних екологічних проблем.
- сейсмічність території, екологічно небезпечні екзогенні та ендогенні процеси (паводки, зсуви, селі, ерозії);
- наявність потенційно небезпечних підприємств (газо-, нафтопроводи);
- транскордонне перенесення шкідливих речовин;
- розходження національних законодавств різних країн у сфері охорони навколишнього середовища;
- невиконання міжнародних зобов’язань, міждержавних угод у сфері охорони навколишнього середовища українськими та зарубіжними суб’єктами;
- хронічне недофінансування державних, галузевих та регіональних екологічних програм, в т.ч. протипаводкових та протизсувних;
- територіальна нерівномірність техногенного навантаження.

Регіональна стратегія розвитку пізнавального туризму Українських Карпат на недалеку перспективу базується на врахуванні конкурентних переваг та обмежень, які представлені у вигляді SWOT - аналізу (таблиця 3).

Таблиця 3.

Загальні характеристики сильних і слабких сторін розвитку пізнавального туризму в Українських Карпатах
Потенційні внутрішні переваги Потенційні внутрішні недоліки
- туризм та рекреація традиційно провідна сфера діяльності регіону в Україні;
- багаті природно-рекреаційні ресурси регіону: лікувальні мінеральні води, лісові, ландшафтні, гідрологічні, спелеоресурси, об'єкти природного заповідного фонду;
- сприятливе географічне розташування області для залучення іноземних туристів;
- позитивна динаміка розбудови матеріально-технічної туристично-рекреаційної бази (в т.ч. сучасного рівня);
- багата історико-культурна спадщина;
- наявність відповідного кадрового забезпечення;
- наявність унікальних туристично-рекреаційних продуктів (в т.ч. національні традиції та промисли, фестивалі);
- наявність громадських організацій підтримки і розвитку туризму (в т.ч. сільського, пізнавального).
- відсутність затверджених в установленому порядку природних територій рекреаційного призначення, генеральних планів їх забудови і механізму освоєння територій;
- низький рівень розвитку соціальної та виробничої інфраструктури в рекреаційно-туристичних центрах;
- неоптимальна структура сезонних видів туризму;
- недостатність системної організації інформаційно-рекламного забезпечення рекреаційного комплексу;
- нестача інформаційних центрів та центрів просування туристичних послуг;
- недостатність висококваліфікованих кадрів у закладах рекреаційно-туристичної сфери;
- непідготовленість сільських жителів до прийому туристів;
- нерозвиненість спільного для усього Карпатського регіону туристичних продуктів, в т.ч продукту пізнавального туризму;
- недостатня кількість місць підвищеної комфортності для обслуговування туристів.

Таблиця 4.

Загальні зовнішні можливості та загрози для розвитку пізнавального туризму в Українських Карпатах
Потенційні зовнішні можливості Потенційні зовнішні загрози
- вдосконалення законодавства щодо розвитку курортів, рекреаційних територій та туризму;
- створення при консульствах України за кордоном державних туристичних офісів;
- реалізація регіональної програми розвитку пізнавального туризму на основі багатства ресурсів;
- зростання інвестиційних пропозицій щодо розбудови туристично-рекреаційних комплексів;
- потенційні низькозатратні можливості створення робочих місць в туризмі;
- розвиток окремих напрямків туристично-рекреаційної сфери (гірськолижний, сільський, пізнавальний тощо).
- недостатня нормативно-правова база для розвитку пізнавального та інших видів туризму;
- погіршення екологічної ситуації, в т.ч. внаслідок впливу техногенних факторів;
- висока конкуренція з боку сусідніх регіонів та країн;
- зменшення інвестиційних пропозицій.

Підсумовуючи та узагальнюючи SWOT - аналіз ми пропонуємо зведену таблицю кількості кожного з параметральних елементів цього аналізу, приймаючи до уваги те, що вони умовно є рівноправні за значимістю у своїй категорії (табл.5.).

Таблиця 5.

Кількісне співвідношення параметральних елементів SWOT – аналізу.
Кількість елементів Кількість елементів Різниця
Природно-ресурсний та історико-культурний потенціал
Сильні сторони Слабкі сторони +5
7 2
Можливості Загрози +1
6 5
Стан навколишнього середовища та рівня техногенної безпеки
Сильні сторони Слабкі сторони -3
9 12
Можливості Загрози -1
6 7
Розвиток пізнавального туризму в Українських Карпатах
Переваги Недоліки -1
8 9
Можливості Загрози +2
6 4

Таблиця 5 ілюструє, що загалом пізнавальний туризм в Українських Карпатах характеризується позитивним балансом у плані потенційних та актуальних можливостей його розвитку. Проте, існує ряд лімітуючих чинників, що заключаються в основному у негативних наслідках природно-ресурсного та історико-культурного “виснаження” території. Про це свідчить негативний баланс у параметральних якісних показниках стану навколишнього середовища та рівня техногенної безпеки на території Українських Карпат.

Список використаних джерел

1. Вачевський М.В., Свінцов О.М., Кузнєцов В.Ф. Розвиток рекреаційної сфери в Карпатському регіоні // Український бальнеологічний журнал. – 2001. – №1. – С.99-104..
2. Кравців B.C., Гринів Л.С., Копач М.В., Кузик С.П. Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери: Наукове видання. - Львів: НАН України. - ІРД НАН України. - 1999. - 78 с.
3. Кравців В.С., Євдокименко В.К., Габрель М.М. Рекреаційна політика Карпатського регіону. – Чернівці: Прут, 1995. – 68 с.
4. Кравців В., Жук П. Концептуальні основи перспективного розвитку рекреаційної індустрії в Карпатах: Економіка України. – 1993. - №12. – С.57-62.
5. http://www.tourism.gov.ua/catalog/images/00000043.jpg







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.