Шалева О.І.
Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 23-24 листопада 2023 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2018. 342 с. С.163-168.

Використання логістичного підходу в сфері обігу туристичного продукту

Сучасна економіка більшості країн характеризується активним розвитком сфери сервісу, широким асортиментом комплексу послуг, котрі охоплюють різні напрями діяльності. Серед численних видів сервісу особливу роль відіграє діяльність рекреаційного сектору, який забезпечує важливу суспільну функцію щодо оздоровлення й відпочинку населення на локальному, регіональному, національному та міжнародному рівні.

Індустрія відпочинку є комбінацією практично усіх видів сервісної діяльності, об’єднуючи підприємства, що надають санаторні та туристичні послуги, а також підприємства інфраструктури (готелі, пансіонати, транспорт, страхові компанії тощо). За аналогією зі сферою товарного обігу можна виділити сферу обігу туристичної послуги, котра охоплює виробників послуг і комерційних посередників з доведення цієї послуги до конкретних споживачів у логістичному ланцюгу. При цьому виробники послуг (пансіонати, санаторії, будинки відпочинку) знаходяться на початковому етапі обігу туристичних послуг. Пізніше туроператори (оптові посередники) формують туристичний продукт і перепродають його турагентствам, що за роллю в ланцюгу просування турпродукту є роздрібними підприємствами і здійснюють продаж цього продукту кінцевим споживачам - фізичним особам [1].

У той же час туроператори формують комплексний туристичний продукт, котрий поєднує основні (готельні, санаторні, ресторанні), додаткові (лікувально-профілактичні, спортивно-оздоровчі, культурно-розважальні) та супутні послуги (побутові послуги, торгівля, зв’язок, банківське обслуговування, транспорт). Придбання споживачем туристичного продукту за своїм змістом є лише правом на одержання послуг від основних їх виробників.

Незважаючи на те, що турагентства зазвичай застосовують логістичний підхід досить обмежено, використання інструментарію логістики дає змогу досягти суттєвого зниження витрат без погіршення характеристик надаваних послуг, а також забезпечити ефективніше використання фінансових ресурсів.

Основними об’єктами логістики в туристичній галузі є матеріальні, людські та супутні їм фінансові, інформаційні та сервісні потоки, пов’язані з формуванням туристичного продукту та наданням послуг клієнтам [2, c.399].

Важливою категорією в логістиці туризму є туристично-рекреаційні системи (ТРС). За своєю суттю ТРС - це географічна система, котра об’єднує природні й соціокультурні комплекси, інженерні споруди, обслуговуючі організації та персонал, а також відпочивальників (рекреантів) як споживачів рекреаційних послуг.

Відповідно до структури географічних ТРС виділяють такі етапи формування й обігу туристичного продукту з погляду логістики (рис. 1) [3].

Рис. 1. Основні етапи формування й обігу туристичного продукту

Перший і другий етапи цього алгоритму пов’язані з інформаційним обміном між виробниками, туроператорами та клієнтами, тому тут важливо звернути увагу на своєчасність надходження інформації та її доступність.

Інформаційні потоки на першому етапі за своєю сутністю близькі до детермінованих, оскільки між виробниками послуг, туроператорами та турагентствами встановлюються довгострокові господарські зв’язки. На другому ж етапі інформаційні потоки між клієнтом і турагентствами, навпаки, характеризуються дискретністю, нерегулярністю й нерівномірністю. При цьому при організації потоків між агентствами й клієнтами доцільно залучати останніх за допомогою сучасних Інтернет-технологій.

Третій, четвертий і п’ятий етапи, крім надання послуг, охоплюють фізичні процеси, пов’язані з переміщенням людей у просторі, тому на цих етапах слід використовувати саме технології логістики.

Переміщення клієнтів до місць відпочинку, а також переміщення безпосередньо під час відпочинку характеризуються відносною стабільністю (крім форс-мажорних випадків: наприклад, збоїв у роботі транспортних систем). На цьому етапі переважають потоки матеріальні та сервісні.

Загалом дослідження матеріальних і супутніх їм потоків у логістичних системах індустрії туризму дає змогу здійснювати оптимізацію існуючих систем і підвищувати якість обслуговування клієнтів на всіх етапах надання послуг. Таким чином, найважливішою складовою туристичного продукту в процесі надання послуг у місцях відпочинку є розміщення клієнтів у готелях, організація їхнього харчування, надання екскурсійних послуг тощо. Остаточне ж враження туристів залежить від різних факторів, серед яких надзвичайно важливими є точність і своєчасність виконання окремих логістичних операцій у процесі постачання будинків відпочинку, санаторіїв чи під час організації екскурсій. Так, використання логістичного підходу на макрорівні передбачає підвищення точності доставки вантажів і людей до місця призначення різними видами транспорту на основі логістичної концепції JIT (Just-in-Time - точно в строк).

Виробничі потужності й економічна пристосовуваність туристичного підприємства відіграють важливу роль у функціонуванні логістичної системи. Коли турист планує свою подорож, він враховує такі чинники як швидкість доставки до мети поїздки, комфорт подорожі, її вартість, можливість перевезення багажу та його вага, можливість зупинки на шляху, умови харчування і його якість, рівень шуму/вібрацій під час поїздки, умови для сну та відпочинку, наявність несприятливих екологічних факторів, безпечність та ін. З цього переліку до сфери логістики можна віднести:

• швидкість доставки до мети поїздки;
• вартість поїздки;
• можливість перевезення багажу та його максимальна вага;
• наявність несприятливих екологічних факторів;
• безпека під час подорожі та відпочинку.

Зазвичай туристичні компанії розробляють довгострокові плани перевезення туристів за кордон, бронювання місць у готелях. У цьому разі слід завчасно до початку сезону планувати орієнтовну кількість туристів, яку доведеться обслуговувати фірмі. Однак рівень фінансового ризику таких рішень може бути досить великим, оскільки зниження купівельної спроможності населення, зміна смаків і уподобань або складна політична обстановка можуть спричинити суттєві збитки.

Сучасний активний розвиток інформаційних технологій дозволяє використовувати розроблені для турфірм численні комп’ютерні програми. Вони дають змогу забезпечувати взаємопов’язані удосконалення в плануванні перевезень туристів, блокуванні номерів у готелях, що допомагає скоротити до мінімуму кількість не використовуваних у певний момент часу місць. При цьому плани слід переглядати та виправляти щосезону, а іноді й частіше, орієнтуючись на ситуацію, що складається на ринку [4, c.90].

Слід зазначити, що сьогодні логістичний підхід до планування, організації та управління подорожами застосовують не лише турфірми, але й самі туристи. Так, вирішивши відпочити, вони насамперед ставлять собі питання: як дешевше доїхати? краще мандрувати самому чи за допомогою турфірми? як варто організувати харчування та нічліг під час поїздки? та ін.

Таким чином, використання логістичного підходу дає змогу оптимізувати туристичну діяльність, підвищуючи зацікавленість стосовно пропонованих туристичних продуктів. А використання логістики сучасними турфірмами дозволяє підвищувати якість сервісу, туристичних послуг, враховувати різноманіття попиту та максимально забезпечувати інтереси та потреби туристів.

Список використаних джерел

1. Журба І.Є., Несторишен І.В. Вдосконалення туристичної логістики в контексті покращення якості туристичних послуг // Проблеми сучасних трансформацій. Серія: Економіка та управління. 2022. №1(4).
2. Осіпчук А.С. Логістичний підхід як засіб сталого розвитку туристичної сфери // Теоретичні і прикладні напрямки розвитку туризму та рекреації в регіонах України: матеріали VІI Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Кропивницький, 1-2 квітня 2021 р.). Дніпро: Середняк Т.К., 2021. С.396-402.
3. Рудківський О.А. Особливості управління логістичними потоками в сфері туризму // Ефективна економіка. 2018. №5.
4. Хмурковський Г.В., Ляденко Т.В. Актуальні проблеми розвитку туристичної логістики в Україні // Економічний простір. 2023. №185. С.87-92.