Шаумян О.Г., Кудрявченко Г.В.
Матеріали II Всеукр. наук.-практ. конф.
«Сучасний стан та потенціал розвитку
індустрії гостинності в Україні»
(м. Херсон, 25 квітня 2023 р.)
Херсон: ХДАЕУ, 2023. 172 с. С.120-121.

Особливості розвитку туризму в Україні

Туризм в Україні знаходиться на стадії становлення. Його результативне функціонування має вплив на економіку. Для успішного розвитку туризму слід розвивати потенційні можливості у напрямі реальних, тобто нарощувати та активізувати туристичний потенціал. У регіонах України до війни туризму приділялась увага щодо соціально-економічного розвитку територій та стимулювання й збереження наявних туристичних ресурсів.

Щоб розвивати туризм в Україні та її регіонах, слід сформувати сприятливе організаційно-правове та економічне середовище. Це можна зробити лише ефективно застосувавши природні ресурси та історико-культурний потенціал. Реалізувати такі дії можливо за допомогою розробки та реалізації регіональних цільових програм [1].

Діюча стратегія розвитку туризму в регіоні має бути з такими складовими, зокрема: відтворення духовних і фізичних сил людей; збереження історичної спадщини; створення нових робочих місць; поліпшення якості життя населення [2].

За сучасних умов руйнування екосистеми України, особливо її конкретних територій стратегія розвитку туризму має базуватися на екологічному туризмі. До повномасштабної війни в Україні екологічний туризм був перспективним напрямом туризму в світі. А за попередніми наслідками війни Україна особливу увагу має звертати під час її відродження після війни.

Можна розвивати й такий напрям туристичної діяльності як маршрутно-пізнавальний туризм. Застосовувати його з метою поліпшення оздоровчого, спортивного, спеціалізованого туризму (мисливського, риболовного, велосипедного, повітряного, гірськолижного та інших) та екскурсійної діяльності. А особливо приділити увагу пам’яті втратам війни [2].

В Україні залишаються основною туристична рекреаційна діяльність в Карпатах і на Азовсько-Чорноморському узбережжі з врахуванням природно-рекреаційного потенціалу. Крім того, враховувати попит на міжнародному та внутрішньому ринках. Тому в Україні мають повноцінно функціонувати, що неможливо під час війни, спеціальні економічні зони для туристів рекреаційного типу. І це можна задіяти на територіях Закарпатської, Луганської, Чернігівської, Сумської, Волинської, Кіровоградської, Житомирської, Харківської областях та ін. [1; 2].

Специфічною особливістю розвитку туризму є нерівномірний розподіл міжнародних туристських потоків в різних регіонах та країнах. Туристські потоки зосереджені в деяких регіонах світу. Дуже складно попасти в цей потік молодій незалежній державі. Туристські потоки орієнтовані на Західну Європу, деякі азійські країни [2].

Дослідники виокремлюють наступні пропорції:

• масові або групові туристи становлять 20-30% від усієї кількості туристів;
• індивідуальні туристи - їх десь 70-80%, які подорожують не далеко, а лише до сусідніх країн [1; 2].

Проте, ці пропорції не є сталими. І переважна більшість туристів тяжіє до масового туризму через є:

• зменшення числа календарних днів відпустки;
• зростання частоти відпусток у високо розвинених країнах;
• збільшення числа чартерів;
• зростаюча зацікавленість туроператорів в масовому туризмі;
• пошук нових напрямів з великими перевагами;
• збільшення числа робочих місць у масовому туризмі;
• збільшення числа туристів, що подорожують у автобусних турах [1; 2].

Простежується тенденція щодо вимог туристів до сервісу. Це особливо для багато подорожуючих, для тих, хто знає який може бути якісний сервіс.

Отже, вагомою особливістю розвитку сучасного туризму є потреба у створенні індивідуалістського туристичного продукту. Що має відповідати мінливого комплексному характеру потреб туристів із врахуванням впливу факторів світового розвитку.

Список літератури

1. Світлична В.Ю. Туристична сфера: пошук шляхів подолання кризи в умовах глобальних карантинних обмежень // Комунальне господарство міст. 2020. Т.5. Вип.158. С.24-31.
2. Шикіна О., Гончаренко Я., Козловський Р. Тенденції розвитку Європейського ринку готельних послуг // Науковий вісник Одеського національного економічного університету. 2019. №5(268). С.216-233.