Шестель О.Г., Коханій А.С., Дьомкін О.О.
Матеріали XIV Міжнар. наук.-практ. конф.
«Туристичний та готельно-ресторанний бізнес
в Україні: проблеми розвитку та регулювання»
(м. Черкаси, 23-24 березня 2023 р.). У 2-х т.
Черкаси: ЧДТУ, 2023. Т.2. 177 с. С.27-28.

Розвиток туризму в Норвегії: роль скандинавської міфології

Міфологія є важливим туристичним явищем, вона дає змогу пізнати культуру країни та заглибитись у неї. Так, скандинавська міфологія впливає на розвиток туризму в Норвегії, адже окрім споглядання краєвидів та туристичних об’єктів, можна зануритись у культурні особливості цієї країни. Країни Скандинавії відомі в усьому світі саме завдяки міфології, у якій Норвегія є осередком багатьох подій. Саме тут було виявлено багато історичних знахідок.

Скандинавською міфологією вважається насамперед міфологія вікінгів, військових вождів, а також конунгів. Протягом століть вона створювалась саме ними та носила, в основному, бойовий характер.

Зауважимо, що військові походи слугували одним з джерел надходження грошей та процвітання країни. Незважаючи на численні військові походи, Скандинавія, для зовнішніх впливів залишалась країною відносно замкнутою, зберігаючи та розвиваючи стародавні вірування і звичаї.

Перехід до християнства пройшов пізно. Язичницькі вірування не знищувалися повністю, а поступово ставали сагами, легендами. Майже всі відомості про дохристиянську релігію в Скандинавії містяться в християнських писемних джерелах, а найбільш повні з них з’явилися лише через багато століть після запровадження християнства.

Найважливішим джерелом є вірші про богів у «Старшій Едді», створеній в 1200-х роках, а також книга Сноррі Стурлусона про мистецтво складання віршів, що належить приблизно до 1220-х років. Там знаходиться майже вся скандинавська міфологія в тому вигляді, у якому якою вона могла бути відображена через 200 років після введення християнства.

Деякі міфи, що були створені в дохристиянському періоді, можна знайти в описах арабських мандрівників, а також у розповідях західноєвропейських християн, у написах на рунічних каменях.

Окрім цього, відомості про язичні традиції та звичаї містяться в древніх законодавчих актів та поміщених там заборон. Про обряди захоронення, про язичні пам’ятки, про символи богів і жертвоприношення можна дізнатися за допомогою археології. Уявлення про церемонії та ритуали часів язичництва дають малюнки та зображення, які далеко не в усіх випадках піддаються точному поясненню, хоча й підтверджують деякі історії про богів. З географічних назв можна дізнатися про популярність тих чи інших богів в різних місцях Скандинавії.

Таким чином, картина дохристиянських вірувань та форма їх вираження значною мірою складається з відомостей, взятих з різних джерел і повідомлених людьми зовсім іншої релігійної орієнтації.

Отже, можна дійти висновку, що скандинавська міфологія відіграє велику роль у розвитку туризму в Норвегії.

Література

1. Білоголова Н.М., Фалько Є.А. Напрями розвитку туристичного потенціалу Норвегії. URL: https://tourlib.net/statti_ukr/bilogolova.htm.
2. Туризм у Норвегії. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Туризм_у_Норвегії.
3. Норвегія // Мальська М.П., Гамкало М.3., Бордун О.Ю. Туристичне країнознавство. Європа: Навчальний посібник. К.: Центр учбової літератури, 2009. 224 с.