Шкуринська Г.С.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Світові досягнення і сучасні тенденції розвитку
туризму та готельно-ресторанного господарства»
(м. Запоріжжя, 25 листопада 2022 р.). Запоріжжя:
НУ «Запорізька політехніка», 2022. 770 с. С.436-439.

Туризм в Україні під час воєнного стану

Сьогодення для України та її громадян є тяжким випробуванням. З запровадженням в ній 24 лютого 2022 року воєнного стану звичний спосіб життя зазнав великих змін. Ці зміни не обійшли жодної галузі будь-то промисловість, будівництво чи управління. Туризм, як окрема галузь, зазнав великого удару. Його типи, які визначаються національною приналежністю туристів. В’їзний, виїзний та внутрішній туризм - складає суттєву частину економіки країни та зазнали різний рівень втрат. В залежності від рівня розвитку, привабливості та попиту на неї вплив на економіку зростає. Воєнний стан - суттєво змінив ці показники. Привабливість відпочинку в країні на території якої проводяться бойові дії і є велика загроза життю колосально менша ніж на території без загрози [1].

Споживачі цієї галузі у першу чергу обирають те що їм потрібно, що повністю або у більшій мірі задовольнить їх потреби. Також не менш важливим чинником у виборі є те що це не повинно загрожувати їх життю та здоров’ю. Території, які піддаються обстрілам, на яких проводяться бойові дії - не можуть гарантувати безпеку. Навпаки, вони є зоною підвищеного ризику. Це суттєво змінило привабливість та раціональність в’їзного туризму в Україну.

До запровадження воєнного стану галузь туризму вже стикалася з такими складнощами як пандемія, за перші п’ять місяців 2021 року в деяких частинах світу міжнародні туристичні потоки скоротилися на цілих 95%, під загрозою опинилися 100-120 мільйонів робочих місць. Порівнюючи це з тим що відбувається зараз, а саме закриття багатьох підприємств, зменшення попиту на туристичні послуги, втрата робочих місць - можна з упевненістю сказати, що наслідки воєнного стану в Україні призвели вже до суттєвих втрат з боку галузі туризму.

Виїзний туризм в Україні. Дуже важливо його не сплутати з вимушеним виїздом громадянина України за межі своєї країни. За даними ООН, з початку бойових дій Україну залишили 13 млн. 81 тис 621 особа. Про це повідомляє сайт Управління верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Серед них до Польщі виїхали понад 6,2 млн. осіб, до Росії - понад 2,6 млн., до Угорщини - понад 1,4 млн., до Румунії - понад 1,2 млн., до Словаччини - понад 798 тис., Молдови - 618 тис., Білорусь - 16 тис. 705 осіб [2].

В чому різниця між туристом та біженцем. Турист (мандрівник) - особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов’язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін [3]. Біженці - особи, які внаслідок обґрунтованих побоювань стали жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебувають за межами своєї країни та не можуть або не бажають користуватися захистом цієї країни внаслідок таких побоювань [4]. Опираючись на ці визначення людина яка отримала статус біженця в тій чи іншій країні не є туристом.

«Війна в Україні викликала одну з найбільших міграційних криз у світі», - цитує агентство France-Presse заяву в УВКБ ООН. Загалом 4816923 українців було зареєстровано як біженців у 44 європейських країнах з 24 лютого, згідно з останніми даними, опублікованими онлайн оонівським комісаріатом. Порівнюючи данні про кількість людей що виїхало за межі країни, з кількістю отримавши статусів біженця можна зрозуміти що більш ніж 7 млн. осіб фактично є туристами. Але тільки ті, що не замаються комерційною діяльністю то що.

Треба зазначити, що за загальним правилом на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов’язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» [5]. Це на водить на висновок, що звичний «Сімейний відпочинок» на сьогодні не актуальний для більшості громадян країни.

Сьогодні ставлення до виїзного туризму здебільшого для українців являється перезавантаженням. Більша частина це жінки, діти які виїхали на певний час для відпочинку. Для більшої частини туристів це відпочинок не від складної роботи, чи запланована заздалегідь відпустка, а спосіб хоча б на декілька днів відійти від хвилювань, тривожного стану спричинений складним становищем в країні.

Внутрішній туризм на сьогодні зазнав суттєвих втрат. Йому на відновлення знадобилося найменше часу. На приклад, для так званого «Сімейного відпочинку» більша частина громадян обирала місце в межах кордону країни родиною, обираючи тур по західним містам країни. Туризм на заході України почав відновлюватись ще в травні, а літом в деяких місцях досяг 50-80% від показників 2021 року. Великий попит набув в Україні гірський відпочинок не тільки в сезон гірськолижного туризму у місця більш віддалені від бойових дій. Багато молоді обирає місце відпочинку нове для себе, місто також в межах країни. Сприяло цьому підвищення рівня патріотизму людей, збільшився попит на відвідування святих місць, куди люди їдуть молитися за мир та вимушений виїзд громадян з місць прилеглих до зони проведення бойових дій.

Отже, туризм в Україні під час воєнного стану є. В’їзний туризм майже зник, привабливість його для громадян інших країн в край низька. Вибір способу внутрішнього туризму та виду відпочинку, обумовлений воєнними діями, для певної частини громадян значно зменшився. Також за змоги більша частина заможних громадян обирає виїзний туризм. Туристична галузь під час воєнного стану, як складова частина економіки України, зазнала великих втрат. На сьогодні діяльність туроператорів ті, хто займається організацією подорожей по Україні відновив свою діяльність приблизно 25-50%. Також важливо зазначити, що кількість туроператорів, які займаються організацією турів в межах країни залишилася не змінною - 363 компанії. А кількість операторів «змішаного типу» незначно зросла.

Рівень відновлення туризму на пряму залежить від того як буде складатися ситуація на фронті. В залежності від неї він може погіршитись, або навпаки покращитись. Багато туристичних компаній почали займатися волонтерством, спільними зусиллями допомагають військовим на фронті, забезпечують збереження культурної спадщини України.

Література

1. Кляп М.П., Шандор Ф.Ф. Сучасні різновиди туризму: навч. посіб. К.: Знання, 2011. 334 с.
2. Організація Об’єднаних Націй. Україна. URL: https://ukraine.un.org/uk.
3. Юридична енциклопедія / відп. ред. Ю.С. Шемшученко. К.: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 2004.
4. Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» від 08.07.2011 р. № 3671-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17.
5. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12.