Шимкова В.Є.
Матеріали доповідей ІІІ науково-практичної конференції
"Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною
економікою". - Бердянськ: АУІТ "АРІУ", 2007.

Логістичний підхід до управління розвитком туризму в Донецькому регіоні

Постановка проблеми. Посилення інтеграції та глобалізації туристичних відносин в умовах інтелектуалізації суспільного розвитку в Україні поставило перед туризмом низку завдань, визначальними серед яких є удосконалення управління формуванням туристичних потоків та їх забезпеченням. Нині визнається, що важливим напрямом диверсифікації соціально-економічної діяльності регіонів виступає розвиток туризму, для якого практично кожен регіон України володіє різноманітним туристично-рекреаційним потенціалом, достатнім для організації й забезпечення відповідних подорожей.

Невпинне зростання доходів населення України сприяє підвищенню попиту на туристичний продукт не тільки за кількістю, місцем і часом надання послуг, а й за рівнем їхньої якості.

Задоволення туристичного попиту потребує узгодження процесів формування туристичних потоків з їх організаційно-інформаційним, техніко-технологічним, фінансовим, правовим, сервісним та іншим забезпеченням. Теоретико-методологічною основою такого узгодження виступає логістизація туристичної діяльності, яка ґрунтується на оптимізації потокових процесів на основі їх синхронізації [1, с. 3]. Тому центром ефективного управління туризмом на всіх його ієрархічних рівнях виступає інноваційний підхід, що ґрунтується на логістиці. Це має особливе значення для формування й реалізації туристично-рекреаційного продукту в Донецькому регіоні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій з питань економічного управління виробництвом і реалізацією споживчих товарів і послуг дозволяє відзначити, що серед механізмів його удосконалення пріоритет надається логістичному. Зокрема, проблемам логістичного підходу до управління рухом товарно-матеріальних цінностей присвячені роботи багатьох вітчизняних (Тридід О.М., Крикавський Є.В, Фролова Л.В., Кальченко А.Г. та ін.) і зарубіжних учених (Бауерокс Д.Дж., Клосс Д.Дж., Гвозденко О.А., Джеймс Р. Сток, Дуглас М. Ламберт та ін.). Провідний науковець з питань логістичного управління в Україні Крикавський Є.В. розглядає його як процес ухвалення управлінських рішень, які є оптимальними для підприємства як логістичної системи [2, с. 139]. Фролова Л.В. підкреслює необхідність застосування логістичного підходу до мікро-, мета-, мезо- та мегарівнів в управлінні економічною діяльністю [3, с. 27] і зазначає, що сутність логістичного управління полягає у „свідомому впливі на просторово-часову синхронізацію логістичних процесів при формуванні логістичних потоків” [3, c. 150], оптимізація яких визначається ефектом синергізму [3, с. 140]. Проте, незважаючи на значну кількість публікацій з логістичного управління, проблема удосконалення управління туризмом на регіональному рівні залишається поза увагою науковців, хоча особливості розвитку туризму в кожному регіоні потребують розробки і впровадження регіональної політики формування туристичних потоків та їх забезпечення, а тому й відповідних механізмів впливу на специфіку розвитку туризму в регіоні. Тому обґрунтування логістичного підходу до управління розвитком туризму на прикладі Донецького регіону стало метою написання статті.

Актуальність поставленої проблеми підкреслюється і в Державній програмі розвитку туризму на 2002-2010 рр., де зазначено, що відсутність цілісної системи управління туризмом в регіонах України гальмує розвиток цієї сфери господарювання [4].

Виклад основного матеріалу. Підвищення ефективності управління туризмом в регіонах може бути забезпечене впровадженням логістичної системи управління, яка передбачає синхронізацію формування туристичних потоків на основі їх інтеграційних властивостей, пов’язаних з просторово-часовою послідовністю обслуговування туристів за певними напрямами подорожей та маршрутами.

Обґрунтування ефективного управління туризмом в конкретному регіоні потребує рейтингової оцінки його розвитку порівняно з іншими регіонами. Для аналізу туризму Донецької області визначимо її рейтинг серед регіонів України за основними показниками туристичної діяльності в 2005-2006 рр. (табл.1).

Використання різних показників при рейтинговій оцінці туризму окремих областей України показало, що Донецька область у 2005-2006 рр. посідала третє місце за обсягом наданих туристичних послуг, що при сьомому місці в 2005 р. і шостому місці в 2006 р. за кількістю обслужених туристів забезпечило третє і перше місце відповідно за виручкою від реалізації послуг на одного туриста. У 2006 р. за кількістю внутрішніх туристів Донецька область посіла 5-е місце, а іноземних, на жаль, тільки 20-е місце.

Розвиток туристичної сфери забезпечується щорічним збільшенням туристичних потоків та якістю їх матеріального й нематеріального забезпечення.

Аналіз туристичних потоків Донецької області показав, що більшість мандрівників надають перевагу внутрішнім маршрутам, хоча питома вага внутрішніх туристів скоротилася з 69,4% у 2000 р. до 55,5% у 2006 р. Спостерігалося також зростання кількості в’їзних туристів, але тільки до 2003 р.

Таблиця 1. Рейтинг областей України за основними показниками туристичної діяльності за 2005-2006 рр.

Регіони Чисельність обслугованих туристів Рейтинг (місце серед регіонів України)
тис.осіб за рік питома вага у загальній кількості, % за кількістю обслугованих туристів у тому числі За обсягом туристичних послуг
2005 2006 2005 2006 2005 2006 вітчизняних іноземних 2005 2006
2005 2006 2005 2006
Україна 2950,6 3735,2 100,0 100,0 - - - - - - - -
Київ 935,9 1498,8 31,7 40,1 1 1 2 1 1 1 1 1
АР Крим 359,6 335,3 12,2 9,0 2 2 1 3 2 2 2 2
Івано-Франківська 169,9 326,3 5,8 8,7 3 3 3 2 5 9 10 10
м. Севастополь 144,9 141,3 4,9 3,8 4 4 4 6 3 3 4 4
Одеська 117,7 127,3 4,0 3,4 5 5 18 18 4 4 6 6
Харківська 112,9 110,6 3,8 3,0 6 8 9 8 22 8 7 7
Донецька 106,5 125,6 3,6 3,4 7 6 6 5 21 20 3 3
Дніпропетровська 103,3 125,4 3,5 3,3 8 7 7 4 6 6 5 5
Запорізька 100,3 99,7 3,4 2,7 9 9 5 7 8 5 9 9
Львівська 90,8 93,6 3,1 2,5 10 10 12 13 9 10 8 8
Інші 708,8 751,3 24,0 20,1 - - - - - - - -

Примітка. Складено за даними Internet [5, 6]

У зв’язку зі змінами Закону України „Про туризм”, введеними з 1 січня 2004 р., якими передбачено перереєстрацію туроператорів і турагентів при посиленні вимог до кваліфікації керівних кадрів, обсяги туристичної діяльності різко скоротилися, що проявилося як у зменшенні кількості туристів у 2004 р. на 41% порівняно з 2003 р., так і в скороченні на 8,8% обсягів наданих туристичних послуг.

Найбільше скорочення туристичних потоків у 2004 р. порівняно з 2003 р. відбулося у групі іноземних туристів (75,6%), а найменше (5,9%) у групі виїзних туристів (табл. 2).

Таблиця 2. Розподіл туристів за видами туризму в Донецькій області

Показник Роки
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
Кількість обслугованих туристів, тис. осіб 77,7 112,9 111,8 158,9 93,7 106,5 125,6
у тому числі:
внутрішні туристи, тис.осіб
53,9 85,8 79,7 119,8 60,6 65,6 69,7
питома вага, % 69,4 76,0 71,3 75,4 64,7 61,6 55,5
іноземні туристи, тис.осіб 1,7 1,7 3,5 5,1 1,2 1,0 1,3
питома вага, % 2,2 1,5 3,1 3,2 1,3 0,9 1,0
громадян, які виїжджали за кордон, тис.осіб 22,1 25,4 28,6 34,0 31,9 39,9 54,6
питома вага, % 28,4 22,5 25,6 21,4 34,0 37,5 43,5
Обсяг наданих туристичних послуг, млн гривень 37,0 41,7 51,3 88,0 80,3 135,9 196,3
Платежі до бюджету, млн гривень 1,5 1,9 2,8 5,5 1,8 3,5 3,3

Примітка. Складено за даними Донецького обласного управління статистики і сайту www.tourism.gov.ua [7, 8, 9, 10].

Починаючи з 2005 р. спостерігається позитивна динаміка змін кількості туристів за всіма видами туризму. Виняток становив 2005 р., коли кількість іноземних туристів Донецької області скоротилась до однієї тисячі осіб, що було майже в 40 разів менше, ніж виїзних туристів. Темпи приросту кількості виїзних туристів перевищували темпи приросту не тільки іноземних, а й внутрішніх туристів і в 2006 р., що засвідчує невиконання завдань поставлених Державною програмою розвитку туризму на 2002-2010 рр. про пріоритетність розвитку в’їзного та внутрішнього туризму [4].

Незважаючи на зростання кількості обслугованих туристів протягом 2005-2006 рр. показники 2003 р. не були досягнуті, хоча обсяги наданих послуг у 2005 р. збільшилися на 54,4%, а у 2006 р. на 123,1% порівняно з 2003 р., що й забезпечило Донецькій області за цим показником третє місце в рейтингу туристичних регіонів України.

Проведений аналіз показав, що туристичний бізнес в Донецькому регіоні розвивається сталими темпами, хоча й спостерігаються коливання. Впровадження ефективного управління на принципах логістики, дозволить, на наш погляд, прискорити розвиток туризму в регіонах і забезпечить побудову комплексної моделі логістизації процесів формування й реалізації туристичного продукту за використанням новітніх інформаційно-комунікаційних технологій.

Модель логістизації управління має охоплювати стратегічне, поточне й оперативне планування туризму, засноване на синхронізації у просторі й часі усіх бізнес-процесів, пов’язаних з обслуговуванням туристів у регіоні. Такий підхід потребує розробки механізмів управління мезологістичної системою туристичної сфери діяльності. Мезологістична система охоплює інтеграцію управління потоковими процесами і операціями всіх суб’єктів туристичної діяльності, які являють собою мікрологістичні системи, адаптовані до внутрішнього й зовнішнього середовища регіону (рис 1).

Адаптація туристичних підприємств, як функція мезологістичної системи управління, визначається її можливостями пристосуватися до змін в мікрологістичних і макрологістичних системах.

Логістизація туристичного бізнесу в регіонах повинна спрямовуватися на оптимізацію процесів організаційного й економічного характеру при обслуговуванні туристів. Обслуговування туристів як у мікро-, так і в мезологістичних системах будується на інтеграції матеріально-технічних, інформаційних, фінансових і сервісних потоків з кадровим потенціалом регіону. Така інтеграція стає ключовим чинником ефективного обслуговування туристів, яке забезпечується якістю й безпекою туристичних послуг для здоров’я та життєдіяльності мандрівників, а єдність процесів обслуговування туристичних потоків виступає об’єктом логістичного управління на мезорівні.

Мезологістична система туристичної сфери діяльності
Рис. 1. Мезологістична система туристичної сфери діяльності

Багаточисельні інтеграційні зв’язки мезологістичних систем забезпечуються інформаційними й фінансовими потоками мікрологістичних систем, якими в туристичному бізнесі виступають туристичні оператори й агентства, підприємства харчування, розміщення, транспортування, екскурсійні бюро, розважальні заклади, страхові компанії, виробники сувенірної продукції, торговельні підприємства, громадські установи, державні органи влади тощо. Саме в мікрологістичних системах здійснюється формування основних і додаткових послуг як складових туристичного продукту, а також його просування й реалізація. В мезологістичній системі, пов’язаній з мікрологістичними і макрологістичними потоковими процесами, забезпечується обслуговування туристів, тобто задоволення їх потреб за точно визначеним місцем, часом і ціною.

При обґрунтуванні логістичного підходу до управління туристичним бізнесом в Донецькій області необхідно враховувати специфіку туризму в регіоні. Головною особливістю впровадження логістичного підходу до управління туристичною діяльністю на мезорівні виступає нерозривна єдність туристичних потоків з їхнім супроводом (забезпеченням). З огляду на це, єдність потокових процесів полягає в тісних внутрішньосистемних зв’язках процесів формування і забезпечення туристичних потоків, які носять циклічний характер, оскільки відображають послідовні стадії матеріального, інформаційного, фінансового та сервісного забезпечення туристів.

Ефективні зв’язки між підприємствами туристичної сфери та обслуговуючими їх структурами досягаються завдяки створенню логістичного ланцюга, який являє собою лінійно-упорядковану чисельність фізичних і юридичних осіб, що здійснюють логістичні операції, спрямовані на доведення зовнішнього матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої чи до кінцевого споживача [11, с. 17], і створюють єдиний організаційний механізм. Узгодженість функціонування елементів логістичної системи (функціональних сфер) в туризмі досягається завдяки ефективному плануванню бізнес-процесів, до яких в мезологістичній системі можна віднести формування туристичного продукту, планування стандартних та індивідуальних замовлень, гнучкі засоби резервування та систему розрахунків, підтримку прямого й зворотного зв’язку з клієнтами.

Важливою особливістю мезологістичної системи в туристичному бізнесі є те, що більшість її елементів являють собою підприємства сервісу. Сервісне обслуговування в таких системах потребує дотримання стандартів якості та вимог безпеки життєдіяльності туристів.

Центром мезологістичної системи виступає ринок туристичного продукту та окремих послуг, а формування й просування на ринок туристичного продукту та послуг здійснюється у мікрологістичних системах. Тому головним завданням мезологістичної системи є не тільки формування, а й реалізація туристичного продукту за кожним маршрутом і створення умов для отримання туристами незабутніх вражень від подорожей.

Логістичне управління спрямовується й на забезпечення якості туристичних послуг. Якість у Державному стандарті України ISO 9000/2001 визначається як сукупність власних характеристик продукції, процесу чи системи, що задовольняє потреби або очікування замовників та інших зацікавлених сторін [12, с. 8]. Виходячи з цього визначення, слід зазначити, що якість туристичних послуг можна оцінити тільки в момент чи після їх надання, а тому оцінка параметрів якості обслуговування туристів повинна охоплювати кожну ланку логістичної системи.

Під якістю туристичного обслуговування слід розуміти сукупність послуг та заходів, які здатні забезпечити задоволення потреб туристів при здійсненні подорожі й після неї. Комплексний характер забезпечення якості туристичних послуг вимагає застосування логістичного підходу, при якому здійснюється вибір оптимального набору послуг за певним рівнем вимог споживачів до якості туристичного продукту, оскільки єдиного підходу до оцінки його якості не існує. Отже логістичний підхід є найбільш прийнятним для управління обслуговуванням туристичних потоків як складових елемента логістичного ланцюга й логістичних систем загалом. Використання такого підходу на регіональному рівні дозволить досягти синергічного ефекту у вигляді додаткового соціально-економічного ефекту за рахунок взаємопідсилюючих зв’язків підприємств туристичної сфери діяльності.

Висновки. Результати проведеного дослідження вказують на необхідність логістизації управління туристичною діяльністю, ефективність якої визначається взаємопідсилюючою єдністю потокових процесів, що забезпечує отримання синергічного ефекту. Оптимізаційні властивості такого підходу до управління туризмом на регіональному рівні зводяться до індикативного планування туризму в межах регіону, регулювання й контролю ринку регіонального туристичного продукту та окремих послуг, а також інформаційного й фінансового забезпечення у межах своєї системи, яка охоплює операційні цикли постачальників (посередників) туристичного продукту на ринок відповідно до попиту покупців.

Управління розвитком туризму в Донецькому регіоні на засадах логістики потребує подальшого дослідження можливостей оптимізації загальних логістичних витрат регіону при формуванні й реалізації туристичного продукту. Особливої уваги заслуговують проблеми забезпечення конкурентоспроможності регіонального туристичного продукту та високого рівня якості обслуговування туристів, що потребує обґрунтування системи інтегральних показників оцінки привабливості туризму для споживачів, які є кінцевою ланкою логістичної системи формування й реалізації туристичного продукту та послуг.

Література

1. Бауэрокс Д.Дж., Клосс Д.Дж. Логистика: интегрированная цепь / Пер. с англ. М.: ЗАО «Олимп-бизнес», 2004. 640 с.
2. Крикавський Є. Логістичне управління: Підручник. Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2005. 684 с.
3. Фролова Л.В. Логістичне управління підприємством: теоретико-методологічні аспекти: Монографія. Донецьк: ДонДУЕТ ім. М. Туган-Барановського, 2004. 161 с.
4. Государственная программа развития туризма на 2002-2010 годы // Гостиничный и ресторанный бизнес. 2002. № 6. С. 93-98.
5. Основнi показники суб’єктів туристичної дiяльностi України за 2005 рік (ф.№1-ТУР) // http://www.tourism.gov.ua/publ.aspx?id=375.
6. Рейтинг регіонів за основними показниками ліцензіатів (туроператорів та турагентів) України за 2006 рік (ф.№1-ТУР) // http://www.tourism.gov.ua/publ.aspx?id=970.
7. Санаторно-курортне лікування, організований відпочинок та туризм в Донецькій області у 2004/05 р. Статистичний бюлетень. Донецьк, 2005. 35 с.
8. Санаторно-курортне лікування, організований відпочинок та туризм у Донецькій області. Статистичний бюлетень. Донецьк, 2006. 75 с.
9. Статистичний бюлетень „Туризм в Україні 2002”. К.: Державна туристична адміністрація України, 2003. 41 с.
10. Динаміка та головні тенденції розвитку туризму протягом 2006 р. (за даними Адміністрації держприкордонслужби України) // http://www.tourism.gov.uapubl.aspx?id=968.
11. Кальченко А.Г. Логістика: Навч. посібник. К.: КНЕУ, 2000. 148 с.
12. Державний стандарт України „Системи управління якістю. Основні положення та словник” / ISO 9000/2000, ІДТ /. К.: Держстандарт України, 2001. 40 с.