Слюсаренко А.В.
Матеріали IV Всеукр. наук.-практ. конф.
«Сучасні проблеми і перспективи економічної динаміки»
(м. Умань, 30 листопада - 1 грудня 2017 р.)
Умань: ВПЦ «Візаві», 2017. 364 с. C.314-316.

Організаційна культура туристичного підприємства

У сучасних кризових умовах рівень розвитку економіки, зростання кількості збиткових компаній з надання туристичних послуг та високий рівень банкрутства в галузі спонукають до пошуку шляхів підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання, забезпечення їх стабільного та ефективного функціонування. Одним із таких напрямів є формування на підприємстві організаційної культури. Як підтверджує досвід провідних туристичних компаній, спрямування інтелектуальних зусиль, матеріальних й нематеріальних ресурсів на зміцнення організаційної культури сприяє отриманню підприємством конкурентних переваг. Водночас ігнорування організаційної культури в цілому або її окремих складових спричинює непередбачувані наслідки, наприклад, утрату контролю над процесом надання послуг, фінансовими потоками, а в найгірших випадках - ліквідацію підприємства. Перераховане зумовлює актуальність вивчення як практичних, так і теоретичних аспектів проблеми формування та розвитку організаційної культури на туристичних підприємствах.

Організаційна культура - це система формальних і неформальних правил і норм діяльності, звичаїв і традицій, індивідуальних і групових інтересів, що формує особливості поведінки працівників в певній компанії, стиль керівництва, що ідентифікує працівників з підприємством і цілями його розвитку. Вона відіграє важливу роль в забезпеченні економічної безпеки підприємства, генеруючи конкретні цінності, що задають людям орієнтири їх поведінки [1, с.70].

Організаційна культура туристичного підприємства

Особливості формування організаційної культури туристичних підприємств обумовлені, перш за все, специфічними характеристиками туристичної послуги [2]. Підприємства туристичної сфери послуг повинні швидше освоювати управління власними стратегічними ресурсами - персоналом та інформацією. У центрі уваги мають бути нові підходи, що дозволяють досягти істотного виграшу, як у часі, так і в ефективності.

Перехід до сучасних методів менеджменту на туристичних фірмах може бути тільки при формуванні ефективної організаційної культури, носіями якої перш за все є працівники туристичної фірми. Саме вони розробляють, продають, надають послугу та здійснюють безпосередній вплив на споживачів (клієнтів), які, орієнтуючись на стиль спілкування, професійну культуру працівників фірми та імідж організації, здійснюють вибір [3].

Входячи до офісу туристичного підприємства, клієнт з перших кроків занурюється в його атмосферу, яка складається не тільки з внутрішньої обстановки офісу, але й зі ставлення працівників один до одного, до свого керівництва, до підприємства в цілому і до відвідувача. Відвідувачі туристичних підприємств чутливі до зовнішніх (відчутних) проявів організаційної культури: специфіки мови, стилю розмови з клієнтами, представниками інших організацій, спілкування по телефону, загальної професійної культури менеджерів. Цю «чутливість» можна розглядати як особливість сприйняття споживачем зовнішніх проявів організаційної культури підприємств сфери послуг.

Культура обслуговування клієнтів визначається такими параметрами як:

- оперативність;
- якість;
- асортимент;
- стиль обслуговування персоналу;
- прояв турботи про клієнта шляхом оцінки та урахування його фінансового та психологічного стану й соціального статусу.

У сфері туризму більшість підприємств в якості домінуючих цінностей, що визначаються організаційною культурою, називають:

- задоволеність клієнтів;
- лояльність по відношенню до клієнтів, фірми, колег і співробітників;
- здатність до постійного розвитку і змін;
- прагнення до постійного навчання;
- турботу про фінансовий успіх підприємства (високі доходи, низькі витрати);
- визнання успіху/вкладу в успіх підрозділу, підприємства;
- зацікавленість в реалізації посадових обов'язків;
- використання потенціалу співробітників підприємства;
- зважений розвиток філософії бізнесу при збереженні прийнятих раніше ціннісних орієнтирів;
- командну роботу.

Унікальність такого чинника, як організаційна культура полягає в тому, що продукція, технологія, структура, методи праці швидко переймаються конкурентами, а культуру можна скопіювати лише після тривалого проміжку часу. Тому одним із завдань сучасного ефективного менеджменту є цілеспрямоване формування власної культури організації. Менеджер повинен послуговуватись тонкими, а інколи незримими засобами й умовами, які формують образ і забезпечують успіх організації на ринку [4, с.303].

Отже, організаційну культуру можна розглядати як потужний стратегічний інструмент, що дозволяє орієнтувати всі підрозділи й окремих працівників організації на виконання загальних цілей підприємства, зумовлюючи тим самим підвищення його конкурентоспроможності на туристичному ринку.

Список використаних джерел

1. Королева Л.А. Организационная культура и экономическая безопасность предприятия / Л.А. Королева // Российское предпринимательство. 2010. №2. С.70-75.
2. Білецька І.М. Особливості стратегічного управління при виборі конкурентної позиції туристичного підприємства / І.М. Білецька. URL: https://tourlib.net/statti_ukr/bilecka2.htm.
3. Трафимова Л.И. К вопросу о культуре гостиничного обслуживания туристов / Л.И. Трафимова, Е.Б. Плотникова. URL: https://tourlib.net/statti_tourism/trafimova.htm.
4. Управління людськими ресурсами: філософські засади: навч. посібник / За ред. В.Г. Воронкової - К.: Професіонал, 2006. 576 с.