Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Стеченко Д.М., Провозін В.Б.
Матеріали доповідей ІІ науково-практичної конференції
"Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною
економікою". - 15-16 вересня 2006 року, м. Бердянськ.

Науково-інформаційне забезпечення створення регіональних курортно-рекреаційних кластерів

Курортно-рекреаційна сфера характеризується тісними зв’язками базових, допоміжних, суміжних та обслуговуючих її складових елементів, справляє безпосередньо мультиплікативний вплив на соціально-економічний розвиток певного регіону, забезпечує досягнення економічного, соціального та екологічного ефекту, виступає фактором оптимізації структури господарських комплексів через створення кластерів. Вони як інтегровані утворення підприємств, фірм, організацій, установ, діяльність яких знаходиться в одній сфері бізнесу, є глобальним явищем. Кластери існують у багатьох країнах світу різного рівня розвитку.

Процес роздержавлення та приватизації в Україні спричинив розрив економічних та виробничо - технологічних зв’язків, породив різноманіття форм власності, що в сукупності за умов становлення ринкових відносин потребує використання світового досвіду з практики створення регіональних виробничих обслуговуючих об’єднань, які отримали назву кластер (5,с.136).

У фаховій літературі визначення поняття "кластер" має часткові розбіжності, але характерною ознакою його сутності є об’єднання окремих елементів та компонентів в єдине ціле для виконання у взаємодії певної функції або реалізації певної мети [2; 3; 4].

За своєю сутністю кластер - це територіально-господарське взаємозумовлене поєднання базових, суміжних, допоміжних і обслуговуючих підприємств. Внаслідок науково обгрунтованого підбору поєднання підприємств, організацій та установ відповідно до природних, соціально - економічних умов регіону, з урахуванням його економіко-географічного положення, досягається певний економічний ефект.

В Україні назріла необхідність становлення науково обгрунтованих курортно-рекреаційних кластерів на локальному та регіональному рівнях, адекватних новій структурі власності. Це зумовлює актуальність дослідження економічної доцільності взаємодії підприємств, організацій, установ, закладів у формі кластерів, а також необхідність на науково-методичних засадах розробки і запровадження кластерних логіко-структурних моделей.

Багато аспектів, що пов’язані з формуванням різних моделей кластерів поки що не мають достатнього теоретичного обґрунтування і вимагають широкого кола спеціальних наукових досліджень.

Найважливіший аспект дослідження курортно-рекреаційної сфери і потенційних кластерних утворень - вивчення їх структури та зв’язків. Без знання структури та зв’язків не можна дістати уявлення про кластерне утворення як систему, розв’язати на належному рівні проблеми його формування, функціонування, розвитку, прогнозування та оцінки ефективності.

Якісна специфіка сутності курортно-рекреаційних кластерів як систем, пізнається через розкриття їх структури та зв’язків. Знання структури та зв’язків кластеру - це знання закону, за яким утворюються елементи системи та взаємозв’язки між ними. Явище вважається збагнутим, якщо знайдена його цілісність через структуру і взаємозв’язки елементів.

Будову курортно-рекреаційних кластерів визначають залежно від складу елементів, компонентів та сукупності зв’язків (відношень) між ними. Кожний зв’язок (відношення) розкривається своїм найменуванням та переліком елементів, що його формують. Тому багато дослідників називають структурою мережу зв’язків між елементами системи, тим самим конкретизуючи поняття внутрішньої будови.

Широке розуміння структури дає більш конструктивне уявлення про всю сукупність зв’язків (відношень) елементів у системі. У системній інтерпретації структури закладені більші інформаційні можливості. Зокрема в курортно- рекреаційній сфері вона створює передумови для застосування методів загальної теорії кластерних систем, дослідження операцій в їх аналізі з метою глибокого розуміння сутності механізму формування та оптимізації. Широке тлумачення кластерних утворень у курортно-рекреаційній сфері - важлива умова підготовки стрункої концепції зв’язків та відношень між їх елементами. Зв’язки та відношення поділяються в кластерних утвореннях на такі класи:

1) відношення компонентної належності;
2) функціональні зв’язки;
3) територіальних відношень;
4) організаційно-управлінських відношень.

Розглядаючи відношення тільки одного з класів, приходимо до понять часткових структур: компонентної, територіальної, функціональної, організаційної. Вони інтегруються в одне ціле у загальній інтегративній структурі. Остання являє собою повну сукупність зв’язків і відношень в такій системі як кластерне утворення.

Кожне кластерне утворення курортно-рекреаційної сфери може мати єдину інтегративну багатокомпонентну структуру. Компонентами є територіальна, компонентна та організаційно - управлінська структура.

Кожна компонента являє собою множину відносно одноякісних елементів курортно-рекреаційної сфери. Їх одноякісність проявляється у спільності функцій, які вони виконують, субстрактній подібності елементів однієї компоненти.

Для опрацювання науково-методичних основ створення кластерів у курортно-рекреаційній сфері, очевидно, необхідно враховувати ширше коло компонент: виробничу; обслуговування в курортно-рекреаційній сфері; науки проектування; підготовки кадрів; управління; селітебну; природно-рекреаційних об’єктів; природоохоронних об’єктів [1]. Виділення такої кількості компонент дає можливість детальніше і чіткіше охарактеризувати функціональну взаємодію їх, як в цілому в курортно-рекреаційній сфері, так власне в утворюваних кластерах.

Для відображення всебічних зв’язків у курортно-рекреаційній сфері необхідно провести аналіз процесів функціонування елементів різних компонент, узагальнення можливих способів їх взаємодії між собою. Це насамперед:

- зв’язки в процесі використання курортно-рекреаційних ресурсів;
- зв’язки забезпечення умов функціонування курортно-рекреаційної інфраструктури;
- зв’язки використання кваліфікованої робочої сили;
- зв’язки використання курортно-рекреаційної інфраструктури за участю виробничих об’єктів, установ науки, обслуговування, управління, селітебних елементів;
- рекреаційні зв’язки, що формуються у процесі взаємодії селітебних елементів або місць застосування праці з природними об’єктами. Вони виникають під час переміщення людей від житлових зон до місць оздоровлення (відпочинку) і можуть мати безпосередній і опосередкований характер;
- зв’язки обслуговування і потоки кінцевих споживчих продуктів та послуг виникають між закладами обслуговування, селітебними елементами, а також місцями застосування праці;
- зв’язки використання природних об’єктів, оскільки вони спрямовані на забезпечення в курортно-рекреаційній діяльності певного виду природного ресурсу;
- зв’язки з підготовки і підвищення кваліфікації кадрів, що зумовлено посиленням ролі людського чинника в усіх видах курортно- рекреаційної діяльності;
- зв’язки, що виникають у результаті наявності спільного управлінського об’єкта, що важливо для розв’язання проблеми управління кластерними утвореннями в курортно-рекреаційній сфері території;
- зв’язки, що виникають у результаті наявності спільного джерела впливу на екологію для розроблення заходів щодо раціонального використання природно-рекреаційного потенціалу регіонального кластеру курортно-рекреаційної сфери.

Кластерний підхід у курортно-рекреаційній сфері активізує підприємництво через концентрацію ділової активності, що сприяє створенню робочих місць, збільшенню доходів, упорядкуванню надходжень до бюджету, поліпшенню якості курортно-рекреаційних послуг, покращенню життя населення на території його запровадження. Досягається це завдяки зростанню конкурентоспроможності, можливості інтеграції інтелектуальних, природно - рекреаційних, трудових, фінансово - матеріальних, інформаційних ресурсів у забезпеченні якості послуг, що надаються.

Література

1. Паламарчук О.М. Общественно-территориальные системы (логико-математическое моделирование) - К.: Наукова думка.1992. 270 с.
2. Портер М.Э. Конкуренция. Учебное пособие. Пер. с англ. М.: Вильямс. 2001.- с.78-79.
3. Прайс Вольфган. Роль недержавної організації як рушій перетворень// Перспективи дослідження . - 1999. - №2. - с.24-36.
4. Соколенко С.И. Производственные системы глобализации: Сети. Альянсы. Партнерства. Кластеры. Укр. контекст. - К.: Логос. 2002. - с.146-174.
5. Стеченко Д.М. Кластеризація підприємств в умовах формування конкурентного середовища. // Теоретичні та прикладні питання економіки. Зб.наук. праць / Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2003. Вип..2.-с.135-141.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
TrendStat