Стоянов І.І.
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної
конференції "Туристичний та готельно-ресторанний
бізнес: світовий досвід та перспективи розвитку
для України" (м. Одеса, 10 квітня 2019 р.)
Одеса: ОНЕУ, 2019. 881 с. С.703-706.

Реклама в туризмі та її види

Неможливо уявити сучасний світ без реклами. Реклама - це явище, існуюче саме по собі як спосіб спілкування або повідомлення, спрямованого на привернення уваги, ще з давніх часів. Її історія тісно пов'язана з розвитком виробництва, обміну товарами, всього суспільства в цілому. У сучасному світі реклама міцно зайняла провідні позиції і виходить на перший план як явище економічне, інформаційно-комунікативне, загальнокультурне (адже реклама є одним з найяскравіших явищ масової культури). Реклама, зокрема туристична, несе в собі інформацію, яка зазвичай представлена в стислій, художньо вираженій формі, емоційно пофарбована і доводить до свідомості потенційних споживачів найбільш важливі відомості і факти про туристський продукт і туристське підприємство [1].

Реклама дає споживачеві нові знання, досвід, підсилює задоволеність від покупки. З допомогою реклами туристичні підприємства освоюють нові ринки збуту. Будучи засобом конкурентної боротьби, реклама загострює її, сприяючи підвищенню якості туристичного обслуговування. Реклама дозволяє збільшити обсяги продажів. Масштабний збут туристичних послуг забезпечує туристичній фірмі зростання доходів, гідну оплату праці персоналу.

На сьогоднішній день в умовах постійного розвитку економіки, глобалізації та інтеграції підприємств в світовий простір, а також у кризових ситуаціях необхідна зважена оцінка дій та адекватне прийняття рішень, щодо подальшого управління конкурентоспроможністю підприємства [2].

По мірі розвитку маркетингових комунікацій ускладнюється структурування туристичної реклами. Існує безліч класифікацій, ось лише деякі з них. Залежно від об'єкта рекламування можна говорити про рекламу товарну і престижну. Якщо основне завдання товарної реклами - формування і стимулювання попиту на туристичний продукт, інформування споживачів про переваги продукту, то престижна, або імідж-реклама, являє собою рекламу переваг, що вигідно відрізняють фірму від конкурентів. По спрямованості виділяють рекламу можливостей, покликану довести до цільової аудиторії інформацію про можливості підприємства у даній галузі, і рекламу потреб туристичної фірми, призначену для інформування ділових партнерів про її потреби в чому-небудь (наприклад, у залученні посередників, наймі на роботу співробітників тощо) [3].

В залежності від характеру і особливостей повідомлення розрізняють інформативну, переконуючу і нагадуючу рекламу. Інформативна доводить до потенційних клієнтів інформацію про фірму в цілому, про послуги і їх достоїнства. Найбільш агресивний вид реклами - переконуюча. Її завдання полягає у послідовному переконанні клієнтів про перевагу рекламованого продукту. І, нарешті, нагадуюча реклама призначена для підтримання обізнаності клієнтів про існування певного продукту на ринку. Найчастіше це продукт, який вже користується стабільним попитом. Крім того, рекламу класифікують за способом впливу на цільову аудиторію, по мірі сконцентрованості на певному сегменті, по охоплюваній території, джерелам фінансування та засобам поширення [4].

Основними показниками змін у динаміці є революційні та кризові події: 2004 рік - Помаранчева революція, 2007-2009 роки - фінансова криза, 2013-2014 роки - Революція Майдану. Саме це є причиною спаду активності туризму, а особливо іноземних гостей. У 2003 році спостерігався різкий спад через Помаранчеву революцію і до 2016 р. кількість продовжувала зменшуватися у зв’язку з нестабільною політичною та економічною ситуацією. Кількість туристів прямо пропорційно залежить від економічно-політичної ситуації в приймаючій країні. У 2014 р. почалися терористичні дії на території України, тому спад спостерігався по всій території України. Після 2014 року йде повільний зріст, туристична ситуація 2017 року дає привід стверджувати про продовження даного процесу. Для туристів безпека та сервіс - найважливіше. 2016 рік відзначився тим, що представниця України Джамала взяла участь у пісенному конкурсі «Євробачення-2016», тим самим прославив країну на всю Європу, з урахуванням цього почала збільшуватися кількість туристів [5]. Для подальшого розвитку туризму необхідно:

- розробити та проводити різноманітні анімаційні заходи, такі як розважальні, спортивні, соціально-культурні та інші види, для того, щоб подовжити термін відпочинку;
- налагодити й імплементувати механізм обміну досвідом у сфері туризму з іншими областями України та країн світу;
- проводити майстер - класи, тренінги, щоб активізувати діяльність;
- активно використовувати Інтернет-ресурс та соціальні мережі, для відображення інформації, яка безпосередньо стосується туризму;
- залучати до розвитку туризму блогерів та представників засобів масової інформації, які будуть публічно відображати певні заходи в даній діяльності, що сприятиме підвищенню іміджу регіону;
- розповсюджувати рекламні проспекти та буклети про туристичні дестинації [6].

Як свідчить світова практика, сфера туризму є одним з найбільших рекламодавців. Досвід роботи зарубіжних туристичних фірм показує, що в середньому 5-6% одержуваних доходів від своєї діяльності витрачається ними на рекламу туристичних поїздок.

Якщо розглянути пропозиції багатьох туристичних центрів, то можна виявити їх велику одноманітність: екскурсійні програми включають якийсь стереотип об'єктів показу, що веде до зниження попиту. Таким чином, просувається через рекламу образ товару, наприклад круїзу, повинен відображати його споживчі властивості, вселяти впевненість у якісній і надійній подорожі. При цьому бажано, щоб за оголошенням була видна зацікавлена в хорошій організації туру сторона - конкретна туристична фірма, що гарантує відповідність реклами дійсному стану справ [7].

На сучасному етапі формування економіки вітчизняних підприємств та домінуванню їх постійної боротьби за кращу позицію в умовах ринкової системи, вагоме місце займає таке поняття, як конкурентоспроможність підприємства [8].

Отже, туристський продукт являє собою виражену сукупність всіх матеріальних і нематеріальних елементів. Підприємства сфери туризму, які хотіли б існувати на ринку, мають неформальне завдання продавати «гостинність». Це ускладнює проблему продажу його послуг для потенційних клієнтів і в той же час підвищує роль реклами, Public Relations і розвитку інших форм комунікативної системи.

Для створення ефективної туристичної реклами необхідно вміти враховувати специфіку у даній галузі і об'єднувати в єдиний комплекс декілька аспектів такої реклами. Це і якийсь художній образ, що втілює собою той чи інший тур або послугу і передає за допомогою таких елементів, як красиві фото (в пресі), або ролики (на телебаченні), і вдало подана повна і достовірна інформація, розрахована на залучення конкретної цільової аудиторії.

Список використаних джерел

1. Музалевская Н.Б. Реклама в туризме: специфика применения / Н.Б. Музалевская // Туризм и культурное наследие. Межвузовский сборник научных трудов. Вып.2. С.229-233.
2. Добрянська Н.А. Теоретичні основи управління конкурентоспроможністю підприємства / Н.А. Добрянська, М.О. Варгатюк // Інвестиції: практика та досвід. 2015. №20. С.84-87.
3. Миронов Ю.Б. Основи рекламної діяльності: Навчальний посібник / Ю.Б. Миронов, Р.М. Крамар. Дрогобич: Посвіт, 2007. 108 с.
4. Дурович А.П. Реклама в туризме. Учебное пособие. Минск: Новое знание, 2008. 254 с. - С.35-37.
5. Добрянська Н.А. Реалії сьогодення та перспективи розвитку туристичного бізнесу Одеської області / Н.А. Добрянська, С.С. Стоянова-Коваль, О.В. Ніколюк // Економіка харчової промисловості. 2018. Т.10. №1. С.9-15.
6. Добрянська Н.А. «Зелений» туризм як стратегічний напрям соціально-економічного розвитку регіонів України / Н.А. Добрянська, В.В. Попович // Економіка: реалії часу. 2018. №3(37). С.20-28..
7. Сендидж Ч. Реклама: теория и практика / Ч. Сендидж, Ст. Фрайбургер, К. Ротцал - М., 1989. С.57.
8. Добрянська Н.А. Суть та значення методу бенчмаркінгу відносно оцінки конкурентоспроможності підприємства / Н.А. Добрянська, О.М. Попович, М.О. Варгатюк // Агросвіт. 2016. №11. С.3-6.