Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Свелеба Н.А., Килин О.В.
Вісник ДІТБ. - 2012. - №16. - С.210-214.

Дослідження впливу нестабільності економічного середовища на стан туристично-рекреаційного бізнесу України

Розглянуто особливості стану та розвитку туристично-рекреаційного бізнесу в умовах нестабільного економічного середовища та необхідність урахування змін у видах на напрямах діяльності підприємств даної сфери діяльності.

Ключові слова: туризм, туристично-рекреаційний бізнес, SPA-туризм, економічна криза.

Постановка проблеми. Туристична галузь є однією з найбільш залежних від зовнішніх факторів. Кліматичні катаклізми, військові та політичні конфлікти, зміна законодавства, епідемії, фінансова криза мають визначальний вплив на стан і розвиток туристично-рекреаційного комплексу, його інвестиційну привабливість.

За умови світової економічної кризи та необхідності подолання її наслідків виникає потреба у виявленні факторів, що можуть виявитись сприятливими для розвитку даного напряму діяльності.

Відповідно до економічної ситуації має здійснюватися управління на макро- та мікрорівнях. Наразі весь світ потерпає від фінансової кризи, яка торкнулася всіх галузей економіки. Проте вплив кризових явищ у різних сферах господарської діяльності й у різних країнах різний, а отже, очікування фахівців щодо перспектив туристичної галузі в Україні та за кордоном відрізняються.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у розробку питань діагностики та всебічного аналізу стану і розвитку підприємств туризму зробили вітчизняні дослідники М.П. Крачило [1], О.Ф. Савченко [2]. Науково-практичні дослідження проводяться переважно у сфері економічних аспектів розвитку туризму в Україні в контексті світового досвіду та формування пріоритетних його напрямів [1, с. 234-237]. Ці питання дістали логічного продовження в працях С. Забалдіна [3, с. 12-20], де основну увагу зосереджено на прогнозуванні розвитку регіонального ринку туристичних послуг та діагностиці його впливу на економічне середовище мезорівня.

Щодо дослідження саме рекреаційного потенціалу країни, то у праці Н.В. Фоменко [4, с. 215-268] надано детальну характеристику видів рекреаційних ресурсів з позиції їх якісних властивостей і можливостей використання в туристичному бізнесі та їх територіальне розташування. Своєрідним підсумком дослідження вчених стала дисертаційна робота О.В. Музиченко-Козловської [6, с.12-17], в якій акцент зроблено на визначенні критеріїв туристичної привабливості території.

Однак дані дослідження не адаптовані до кризових умов. У той же час прогнози розвитку туристичної індустрії в сучасних реаліях світової фінансової кризи постійно публікуються на офіційному порталі Всесвітньої туристичної організації, що дає можливість оцінити загальну ситуацію розвитку туризму в Європі. Економічний механізм функціонування економіки України значно відрізняється від загальноєвропейського, саме тому дані дослідження потребують систематизації та вдосконалення відповідно до національних умов діяльності туристичного господарства.

Мета статті полягає в дослідженні впливу економічної ситуації в країні на зміну пріоритетів у діяльності туристично-рекреаційного бізнесу.

Виклад основного матеріалу. Туризм як вид діяльності має мультиплікативний ефект, і тому його вплив на розвиток економіки України та складову частку у ВВП слід розглядати з урахуванням суміжних галузей. Туристична сфера у грошовому вираженні становила 38,6 млрд. грн, або 8,7 % від загального ВВП у 2006 р. Цей показник мав тенденцію до зростання до 2009 р. (85,1 млрд. грн, або 9,3 % від загального ВВП). Дещо зменшилася частка туристичної сфери у ВВП країни у 2010 р. (84,5 млрд. грн або 7,8 % від загального ВВП). Це в першу чергу пов’язано з негативними факторами у суміжних до туризму галузях, причиною яких є світова фінансова криза [1].

Відсутність дієвого механізму підтримки бізнесу під час кризи призвела до закриття ряду підприємств чи зменшення обсягів надання послуг.

Проте деякі експерти вважають, що за умови здешевлення в'їзного туризму вплив світової економічної кризи на дану галузь може бути подоланий. Саме здешевлення та максимальний баланс «ціна-якість» мають та можуть відіграти рушійну роль у становленні туристично-рекреаційного комплексу на тлі економічної кризи [1]. Наразі рівень відповідної інфраструктури в нашій країні задовільний, але ще далекий від ідеального. Головна проблема полягає у високих цінах та відсутності адекватного сервісу з точки зору ціни.

Таким чином, глобальна фінансова криза за умови ефективних та своєчасних управлінських дій не матиме визначального впливу, адже наша країна не надто інтегрована у світову фінансову систему. Дана ситуація може мати позитивний характер як для в'їзного, так і для виїзного туризму. Криза може мати позитивні наслідки для українців, які прагнуть відпочивати за кордоном: у всьому світі знижуються ціни на готелі, авіаперевезення, відпочинок стає більш доступним; падіння рівня доходів європейців може зробити привабливими для них більш близькі, більш доступні, більш безпечні курорти та пам'ятні, історичні, рекреаційні місця України.

За прогнозами експертів туристичного ринку, значна криза та падіння очікують такі види туризму, як сезонний (особливо зимовий), екзотичний, діловий. Згідно з експертними оцінками, в даний час в усьому світі здійснюється 610 млн. ділових поїздок на рік на суму від 430 до 600 млрд. дол. За останні роки ринок ділового туризму зріс приблизно на 30% на рік [2]. Проте фінансова криза може серйозно відкоригувати ці цифри. Духовний, освітній та оздоровчо-лікувальний види туризму залишаться на тому ж рівні, чи навіть прогнозується зростання їх обсягів.

Майбутній розвиток туристично-рекреаційного бізнесу головним чином має залежати від таких факторів:

1. Соціальні: демографічні тенденції та соціальні зміни (збільшення середнього віку, зменшення частки молоді, зростання кількості бездітних сімей та ін.).
2. Політико-економічні: головним прикладом є Європейський Союз – із спрощенням чи повним усуненням туристичних формальностей кількість подорожей також зростає.
3. Культурно-екологічні: основним чинником розвитку рекреаційної частки туристичної галузі є потяг до здорового способу життя та прагнення до відновлення організму.
4. Технологічні: туристична галузь завжди була й залишається рушійним фактором для розвитку та масового використання новітніх технологій у сфері технічних засобів і не лише.

Одним із перспективних напрямів виходу вітчизняного туризму з кризової ситуації та поліпшення економічного стану в країні є розвиток рекреаційного туризму, який є потужним джерелом попиту, а отже, привабливим для інвестицій. Даний напрям має величезний потенцiал i широкі можливості для iнвесторiв, оскільки лікування та профілактика захворювань є першочергово необхідними для кожної людини незалежно від економічної ситуації в країні та світі. За умови правильного розвитку цей вид туризму може стати самостiйною галуззю туристичного ринку, здатною приносити високий рівень прибутків.

Серед двох найцінніших пріоритетів для українців при виборі місця відпочинку є добре співвідношення «ціна/якість» (93%) та можливість оздоровитися (90%). У дослідженні [3] зазначено, що такі мотиви, як лікування конкретного захворювання та реабілітація після хвороби, зовсім не були важливими для двох третин опитаних (68%). Натомість більшість туристів керувалась бажанням пройти загальнооздоровчі процедури (52,5%). Загальне оздоровлення є досить потужним чинником, що мотивує приїзд до Карпатського регіону, Криму переважної більшості туристів (87%).

Особливу увагу слід приділяти розробці нових методів лікування, заснованих, перш за все, на рекреаційних ресурсах. Основним завданням розвитку туристично-рекреаційного комплексу в Україні є створення конкурентоспроможного турпродукту і курортних послуг на основі ефективного використання рекреаційного потенціалу, а також забезпечення соціально-економічних інтересів та екологічної стійкості в регіонах. На сьогодні в Україні, з одного боку, існує традиція академічної школи фізіотерапії, курортології та відновлювальної медицини і великий науково-практичний досвід у галузі санаторно-курортного лікування, з іншого – починається розвиток нових напрямів оздоровчої та профілактичної медицини, в які інвестуються значні кошти. Конкретним заходом, що може забезпечити розвиток туристичної сфери в Україні, є такий ще не надто розвинутий вид оздоровчого туризму, як SPA-туризм.

SPA – це термін, який широко використовується на Заході та визначається в академічних словниках як «курорт або природне джерело термальної чи мінеральної води, яка застосовується для пиття та купання з метою оздоровлення і лікування різноманітних хвороб» [4]. В умовах існуючої нормативної та матеріально-технічної бази в Україні природним у рамках розвитку SPA є створення мережі Wellness-центрів (центрів здоров’я) і SPA-центрів естетичного або оздоровчого типу, а також кабінетів і відділень SPA (SPA-зона) у складі сучасних оздоровчо-реабілітаційних комплексів. Основні переваги: можливість проведення клімато-, ландшафто-, геліотерапії, використання природного лікувального ресурсу – мінеральних або грязьових джерел, моря тощо.

В Україні існують два основних географічних SPA-центри – АР Крим та Карпатський регіон. Першість серед SPA, що практикують грязелікування, завоювали Євпаторія, Саки завдяки поєднанню таких цілющих факторів, як морський клімат, солі, грязі, джерела мінеральної води. У Карпатах популярні джерела мінеральної води в Трускавці, Моршині, Сваляві. Наведений перелік неповний – на цій території діє близько сотні цілющих джерел, на деяких побудовані інфраструктурні об’єкти [4].

Однією з послуг українських SPA є природна галотерапія (лікування повітрям соляних печер та шахт). Серед оздоровчих центрів слід відмітити Солотвине (Закарпатська обл.) та «Соляну симфонію» на Донбасі [5].

SPA-туризм – позасезонний вид відпочинку. Вартість послуг у SPA-центрах становить від 150 до 600 грн, залежно від особливостей процедури, якості обладнання та інших факторів. Три останніх роки українська оздоровча інфраструктура «підтягується» до рівня міжнародних вимог. Але, як і раніше, основними перевагами українських SPA для іноземців є порівняно низький рівень цін, унікальність українських методик.

SPA-туризм в умовах України пропонується доповнювати розважальною інфраструктурою, проте вітчизняна сфера в цьому напрямі ще досить не розвинена. Вважається, що найбільшого зростання кількості споживачів варто очікувати у сфері медичних SPA. Із старінням населення планети зростає попит на послуги, що дозволяють підтримувати своє здоров’я та зовнішній вигляд на належному рівні.

Світова криза та спричинена нею рецесія світової економіки неоднозначно вплинули на розвиток SPA-індустрії. З одного боку, доходи населення впали, а отже, знизились і видатки, з іншого – падіння рівня доходів спонукало українців повернутись до вітчизняного туризму. Для заохочення зарубіжних туристів найбільш перспективним спеціалісти називають «етнічний» SPA. Також привабливими можуть бути унікальні українські методики оздоровлення.

Споживчий ринок оздоровчого туризму може змінюватись залежно від обсягу пропонованих послуг. При максимально диверсифікованому спектрі послуг потенційними споживачами SPA-закладу буде найширша аудиторія – від фізично здорової молоді, яка подорожує автостопом, до літніх людей із різноманітними захворюваннями та керівників, обтяжених стресами.

Основні мотиви SPA-туристів до подорожей за здоров’ям – це зняття стресу. Цікавим є той факт, що фізична форма, втрата зайвої ваги, здорове харчування та зовнішній вигляд не завжди служать важливими мотивами для відвідування SPA, натомість найпоширенішими є відчуття стресу, бажання побалувати себе, почуватися краще, відпочити та розслабитися, заспокоїтися та освіжитися.

Яскравим прикладом розвитку SPA-туризму в Карпатському регіоні є етновелнес готель «Унгварський», новий санаторій «Карпатія», клініка пластичної хірургії «Ipanema», медичний центр готельного комплексу «Три сини та донька» – ТОВ «Владо». Останній знаходиться в курортному містечку Східниця, яке є привабливим для туристів своїми цілющими унікальними мінеральними водами, надзвичайно чистим повітрям та мальовничими схилами Карпат. Кожного року сотні тисяч вітчизняних та іноземних туристів відвідують Східницю.

Прибутковість ТОВ «Владо» залежить від наповнюваності готельного комплексу «Три сини та донька», яка впродовж року складає близько 70-80 %. Це один із найвищих показників у даному регіоні.

Усі послуги, які пропонує ТОВ «Владо», поділяють на послуги, призначені для лікування, та послуги, призначені для профілактики захворювань. Такий розподіл послуг наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Класифікація послуг за призначенням ТОВ «Владо»
Послуги, призначені для лікування захворювань Послуги, призначені для профілактики захворювань
гідроколонотерапія Водолікування
процедури дієтолога Консультації
таласотерапія, винотерапія, ароматерапія, стоун-терапія Масаж
бальнеотерапія, фанготерапія, апітерапія, галотерапія Озонотерапія
стоун-терапія Діагностика
озокеритотерапія тайський масаж
фізіотерапія  
плазмаферез  
спелеотерапія  

ТОВ «Владо» як структурна одиниця готельного комплексу «Три сини та донька» співпрацює з багатьма вітчизняними та іноземними турфірмами.

Основними іноземними споживачами послуг ТзОВ «Владо» є туристи з Росії, Білорусі, Молдови, Азербайджану і Грузії. Також приїжджають туристи з Італії, Німеччини та Румунії (рисунок 1).

Реалізація послуг нерезидентам України ТОВ «Владо» у 2008-2010 рр.
Рисунок 1. Реалізація послуг нерезидентам України ТОВ «Владо» у 2008-2010 рр., %

Питома вага наданих послуг нерезидентам України становить близько 20%.

Дані рисунка свідчать, що найбільший обсяг реалізації послуг припадає на туристів із Росії та Білорусі. Обсяги реалізації нерезидентам зростають з кожним роком.

Для залучення більшої кількості іноземних споживачів підприємству необхідно активніше співпрацювати із зарубіжними туристичними фірмами.

Висновки. Таким чином, світова економічна криза вносить визначальні корективи у функціонування тих чи інших галузей економіки різних країн. Однак вчасна переорієнтація та концентрація необхідних ресурсів відповідно до факторів, що сприяють розвитку туризму, матиме позитивний вплив. Створення інвестиційної привабливості рекреаційної частки туристичного бізнесу є одним із пріоритетних завдань вітчизняної економіки.

Список використаних джерел

1. Крачило М.П. Економічні аспекти розвитку туризму в Україні в контексті світового досвіду / М.П. Крачило // Проблеми розвитку туризму в Україні і завдання відновлення історичної пам’яті народу засобами туризму: тези до Всеукр. наук.-практ. конф.:[ у 2 ч.]. - К., 2008. – С. 234-252.
2. Савченко О.Ф. Аналіз тенденцій ринку туристичних послуг в умовах економічної кризи / О.Ф. Савченко, Л.Ю. Писаренко // Вісник Донецького національного університету. Сер.: Економіка і право. – Донецьк: ДонНУ, 2009. – Вип. 1.
3. Забалдіна Ю.Б. Економічна діагностика та прогнозування розвитку регіонального ринку туристичних послуг: автореф. дис. … канд. екон. наук: 08.10.01 / Ю.Б. Забалдіна; Науково-дослідний економічний ін-т Міністерства економіки України. – К., 2006. – 20 с.
4. Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія: навч. посіб. / Н.В. Фоменко. – К.: Центр учбової літератури, 2007. –312 с.
5. Єрмаков В.В. Територіальна структура рекреаційних комплексів / В.В. Єрмаков // Перспективи розвитку туристичної індустрії Полтавської області та інших регіонів України: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (16 верес. 2005 р.). - Миргород, 2005.- С. 32.
6. Музиченко-Козловська О.В. Економічне оцінювання та регулювання туристичної привабливості території: автореф. дис. … канд. екон. наук: 08.02.03 / О.В. Музиченко-Козловська; Нац. ун-т «Львівська політехніка». – Л., 2007. – 21 с.

Рассмотрены особенности состояния и развития туристическо-рекреационного бизнеса в условиях нестабильной экономической среды и необходимость учета изменений в видах и направлениях деятельности предприятий данной сферы деятельности.

Ключевые слова: туризм, туристическо-рекреационный бизнес, SPA-туризм, экономический кризис.

In the article the features of the state and development are considered tourist rekreaciynogo to business in the conditions of unstable economic environment and necessity of account of changes for kinds on directions of activity of enterprises of this sphere of activity.

Keywords: tourism, tourist rekreaciyniy business, SPA-tourism, economic crisis.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.