Табака Н.М.
Матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 15-16 травня 2025 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2025. 258 с. C.23-28.

Підприємницький потенціал як детермінанта інноваційного розвитку та конкурентоспроможності туристичних дестинацій

В умовах перманентної трансформації глобального туристичного ринку, зумовленої факторами невизначеності, гіперконкуренції та імперативами сталого розвитку, актуалізується науковий пошук ендогенних детермінант конкурентоспроможності та адаптивності туристичних дестинацій. Традиційні моделі, що фокусуються на екзогенних факторах чи маркетингових інструментах, демонструють обмежену спроможність. У цьому контексті, підприємницький потенціал розглядається як ключовий внутрішній ресурс та рушійна сила інноваційної активності, що забезпечує довгострокову життєздатність дестинації. Дослідження механізмів формування, оцінки та активізації підприємницького потенціалу туристичних дестинацій становить вагоме теоретичне та практичне завдання, особливо в контексті посткризового відновлення та модернізації національних туристичних систем, зокрема української.

туризм в Україні

Підприємницький потенціал туристичної дестинації інтерпретується як інтегральна багатовимірна система, що відображає притаманну здатність соціально-економічної системи дестинації ініціювати, підтримувати та масштабувати підприємницьку діяльність у сфері туризму та суміжних галузях.

Для комплексного аналізу підприємницького потенціалу туристичної дестинації застосовується теорія підприємницьких екосистем, що розглядає дестинацію як сукупність взаємодіючих суб’єктів, інститутів та процесів, які формують сприятливе (або несприятливе) середовище для підприємництва. Ключовими структурними елементами підприємницьких екосистем туристичної дестинації є: фінансова доступність, державна політика та регулювання, підприємницька культура, людський капітал та освіта, ринкова кон’юнктура, інституційна та інфраструктурна підтримка, мережева взаємодія. Ефективність підприємницької екосистеми визначається не лише наявністю окремих елементів, але й щільністю та якістю зв’язків між ними, що забезпечує синергетичні ефекти.

Підприємницька активність у дестинації характеризується значною гетерогенністю. Її класифікація може здійснюватися за різними критеріями:

  • за вектором інноваційності (за Шумпетером) - від реплікативного (відтворення існуючих бізнес-моделей) до радикально інноваційного (створення нових ринків, продуктів, технологій);
  • за масштабом діяльності: мале, середнє та велике підприємництво, кожне з яких відіграє специфічну роль у структурі галузі;
  • за мотиваційними чинниками - опортуністичне (орієнтоване на можливості), вимушене (necessity-driven) підприємництво;
  • за організаційно-правовими формами та цільовою функцією - комерційне, соціальне, індивідуальне, корпоративне підприємництво.

Диференційований аналіз цих форм є передумовою розробки адекватних інструментів політики розвитку підприємницької активності.

Активізація підприємницького потенціалу туристичної дестинації генерує комплекс позитивних соціально-економічних ефектів:

  • макроекономічний вплив: мультиплікативні ефекти для зайнятості та доходів, зростання ВВП, залучення інвестицій, диверсифікація локальної економіки;
  • інноваційна дифузія: підприємництво як механізм генерації, апробації та поширення технологічних, продуктових, маркетингових та організаційних інновацій;
  • підвищення конкурентоспроможності: формування унікальної ціннісної пропозиції дестинації, покращення якості туристичного продукту, зростання адаптивності до змін ринкової кон’юнктури;
  • соціальний капітал та інклюзія: сприяння самозайнятості, розширення економічних можливостей для різних соціальних груп, потенційне зміцнення соціальної згуртованості;
  • збереження та валоризація спадщини: капіталізація культурної та природної спадщини через створення автентичних туристичних продуктів.

Водночас, некерована підприємницька активність може породжувати негативні зовнішні ефекти (екологічне навантаження, соціальна нерівність, комерціалізація культури), що вимагає відповідних регуляторних механізмів.

Незважаючи на наявність значного латентного потенціалу, його активізація в українських туристичних дестинаціях стримується комплексом системних бар’єрів, зокрема таких як:

  • інституційні дисфункції (високі трансакційні витрати ведення бізнесу, нестабільність регуляторного середовища, слабкий захист прав власності, корупційні практики);
  • ресурсні обмеження (дефіцит доступного фінансування (особливо для малих, середніх підприємств та стартапів), брак кваліфікованого людського капіталу з релевантними компетенціями, нерівномірність розвитку інфраструктури);
  • ринкові недосконалості (висока сезонність, асиметричність інформації, обмежений доступ до міжнародних ринків, значна тіньова складова економіки);
  • соціокультурні фактори (низький рівень підприємницької культури в окремих сегментах суспільства, недостатня розвиненість інститутів довіри та кооперації);
  • форс-мажорні обставини (деструктивний вплив військової агресії та її довгострокових наслідків на безпекове, економічне та соціальне середовище).

Ефективна політика активізації підприємницького потенціалу туристичної дестинації має базуватися на принципах системності, проактивності та партисипативності, фокусуючись на:

  • інституційному проєктуванні, що передбачає, зокрема створення стабільних, прозорих та сприятливих «правил гри», дерегуляцію, зниження адміністративного тиску;
  • розвитку фінансової екосистеми, зокрема розширення доступу до різноманітних джерел фінансування, впровадження інструментів розподілу ризиків;
  • інвестиціях у людський капітал через модернізацію освітніх програм, розвиток системи бізнес-консалтингу, підтримку підприємницьких компетенцій;
  • стимулюванні інновацій та мережевої взаємодії через підтримку R&D (Research and Development), сприяння формуванню кластерів, технопарків, бізнес-інкубаторів;
  • інфраструктурному забезпеченні, що передбачає цілеспрямований розвиток транспортної, цифрової та туристичної інфраструктури;
  • формуванні підприємницької культури за допомогою промоції підприємництва, підтримки менторських програм, популяризації історій успіху.

Отже, підприємницький потенціал є ендогенною детермінантою стратегічного значення для інноваційного розвитку та забезпечення конкурентоспроможності туристичних дестинацій. Його ефективна активізація вимагає переходу від фрагментарних заходів до формування цілісної, функціональної підприємницької екосистеми.

Список використаних джерел

1. Безугла Л.С. Регіональні особливості розвитку екотуристичної діяльності в Україні: порівняльний аналіз // Вісник економічної науки України. 2020. №2(39). С.50-57.
2. Воловельська І., Толстова А. Аналіз проблем та перспектив розвитку організаційно-економічних аспектів підприємств туристичної галузі в Україні // Трансформаційна економіка. 2023. №4(04). С.14-17.
3. Гавриленко Н.Г., Олійник О.В. Оптимізація інноваційно-інвестиційних процесів підприємства на основі використання ІКТ // Журнал стратегічних економічних досліджень. 2023. №2(13). С.110-120.
4. Лагодієнко В.В., Павлов К.В., Павлова О.М., Саркісян Г.О. Інноваційна діяльність на регіональних туристичних ринках: модернізація та регулювання: Монографія. Луцьк, 2022. 402 с.
5. Лущик М.В. Функціонування туристичного сектору Хмельницької області в сучасних умовах // Вісник Хмельницького національного університету. 2022. №2. Т.1. С.90-100.
6. Соловій І.П., Адамовський О.М., Дубовіч І.А. Сталий туризм: сучасний стан та перспективи розвитку в Україні // Економіка та суспільство. Вип.50.
7. Огієнко М.М., Огієнко А.В., Саркісян Г.О., Любаров Ю.Й. Формування інноваційної стратегії розвитку туристичного бізнесу в регіоні // Вісник ХНАУ ім. В .В. Докучаєва, Серія «Економічні науки». 2020. №4. Ч.2. С.122-189.
8. Стрижак О.О. Розвиток туризму в контексті формування Індустрії 4.0: визначення взаємозв’язку // Економічний вісник НТУУ «КПІ». 2021. №18. С.63-70.
9. Юхновська Ю.О. Збалансований розвиток потенціалу туристичної галузі України: теорія, методологія, практика: автореф. дис... д.екон.н.: 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. Дніпро, 2021. 39 с.
10. Oleksenko R., Bortnykov Y., Bilohur S., Rybalchenko N., Makovetska N. Transformations of the Organizational and Legal Mechanism of the Ukrainian State Policy in Tourism and Hospitality // Cuestiones Politicas. 2021. Vol.39(70). pp.768-783.