Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Тітенко З.В.
Культура народов Причерноморья. - 2009. - №176. - С.93-95.

Туристичне господарство України: сучасний стан, тенденції, перспективи

Одним з головних завдань сучасності є створення високорозвинутої сфери обслуговування, що дозволить повніше задовольняти потреби населення, зокрема, створювати кращі умови для відпочинку і дозвілля. Туризм і екскурсії, як вид активного відпочинку, в цьому відношенні універсальні і набувають все більшої популярності. Збільшення вільного часу людей, зростання їх доходів, підвищення рівня освіти і культури сприяють розвитку їх потреби в туризмі.

Сьогодні туризм визначають як „феномен ХХІ ст.”, який став невід'ємною складовою життя більшості людей в світі і одним з провідних напрямів соціально-економічної діяльності більшості країн. Про глобальність туризму і його пріоритетність в світовій економіці свідчать як динаміка світових туристичних потоків (зростання 4-5% в рік), так і доходи від туризму, які складають 6,5% світового експорту і 18% міжнародної торгівлі послугами.

Україна має вагомі об'єктивні передумови для того, щоб увійти до числа найрозвиненіших в туристичному відношенні країн світу: вигідне географічне положення, значний рекреаційний потенціал, численні пам'ятки історії і культури. Для України туризм сьогодні виявляється важливим чинником соціально-економічного розвитку як всередині держави, так і у зовнішньо-економічній діяльності.

Стратегічна мета розвитку туризму в Україні полягає в створенні продукту, конкурентноспроможного на світовому ринку, забезпечення на цій основі комплексного розвитку територій за умови збереженні екологічної рівноваги і історико-культурної спадщини.

Туристичний ринок в Україні знаходиться на стадії становлення. Його стан визначається соціально-економічними і політичними процесами, які відбуваються в країні. У 2002 році прийнята Державна програма розвитку туризму на 2002 - 2010 рр., основною метою якої є посилення позиції України на міжнародному туристському ринку.

У 2007 році Україну відвідали 2543 тисяч туристів, зокрема іноземних туристів 373 тисяч, що складає 14,7% [3]. В порівнянні з 2000 р. загальний туристичний потік збільшився на 26%; число іноземних туристів зменшилося на 1%, кількість внутрішніх туристів зросла на 14%, число екскурсантів період 2000- 2006 рр. збільшилося на 7,6% (рис. 1).

Розвиток туристичної галузі України в 2000-2007 рр.
Рис. 1. Розвиток туристичної галузі України в 2000-2007 рр.

Кількість іноземних громадян, що відвідують Україну (у тому числі і з одноденними візитами), з року в рік збільшується. Впродовж 2007 року Україну відвідали 23,1 млн. в'їзних туристів, що на 22% або майже на 4,2 млн. чіл. більше, ніж в 2006 році. За останні три роки до України спрямовані туристичні потоки з 168 країн світу. Спостерігається зростання в'їзного потоку з країн СНД (особливо Казахстану, Молдови, Росії), з Туреччини, країн Африки, Східної Азії і Тихоокеанського басейну, з Південної Азії, що, на жаль, свідчить не стільки про туристичну привабливість України, скільки про використання туризму як міграційного інструменту. Зменшується потік з колишніх соціалістичних країн Європи (Чехія, Словаччина, Болгарія, Угорщина), хоча майже п'яту частину потоку складає прикордонний обмін.

Чисельність громадян України, виїжджаючих за кордон, також збільшується (рис. 1). У 2007 році за кордон виїхало 17,3 млн. українських туристів, що на 3% більше, ніж в 2006 році. За період 2000-2007 р. кількість виїжджаючих за кордон громадян зросла на 29%.

Туристи з країн ЄС складають одну третину від загального числа в'їзних туристів в Україні. Впродовж 2005-2007 рр. їх чисельність зросла, але не дуже значно, а частка в загальній структурі в'їзного турпотоку зменшилася з 35,7% в 2005 р. до 30,7% в 2007. Зростання туристичного потоку з країн ЄС забезпечене в основному збільшенням кількості туристів з Естонії, Латвії, Великобританії, Італії. Проте лідируючі позиції у в'їзному потоці займають країни-члени СНД - Росія, Молдова, Білорусь, Узбекистан (табл. 1). З країн СНД до України стабільно направлений великий потік туристів, частка якого складає більше 60%. Разом з тим росте чисельність і частка в загальному в'їзному турпотоці туристів з інших країн: якщо в 2005 р. вони складали лише 2,8% від загального турпотоку, то в 2007 їх частка зросла до 6,4%.

Таблиця 1.

Рейтинг 10 головних країн в'їзного туризму для України [1]
Країна Частка у в'їзному турпотоці, % Збільшення 2007/2006
1 Росія 31 +16%
2 Польща 19 +11%
3 Молдова 17 +31%
4 Білорусь 13 +37%
5 Угорщина 5 +8%
6 Румунія 4 +19%
7 Словаччина 3 +31%
8 Німеччина 1 +9%
9 США 1 +17%
10 Узбекистан 0,3 +71%
  Разом 10 країн 95,3  

У структурі виїзного турпотоку близько 50% складають туристи, що виїжджають в країни СНД. Разом з тим значна частка належить українським туристам, які відвідують країни Європи: у країни ЄС спрямовано більше 40% загального виїзного потоку. Серед регіонів Європи популярні Західна Європа (Франція, Німеччина, Великобританія, Австрія, Швейцарія) і Середземномор'я (Італія, Іспанія, Греція). В той же час ростуть, завдяки активній ринковій політиці країн-партнерів, туристичні потоки до країн Східного Середземномор'я (особливо на Кіпр) і Північної Африки (Єгипет, Туніс, Марокко) [2].

Росте значення України як транзитної держави, що відображається на кількості одноденних відвідувачів, чисельність яких впродовж останніх років стабільно росте, перевищуючи 50% всіх відвідин. Основною метою приїзду до України іноземних туристів є рекреація і відпочинок (понад половину всіх відвідин) і бізнес (майже 30%). В той же час росте чисельність туристів, які прибувають з курортно-лікувальною і спортивно-оздоровчою метою.

Разом з тим основним сегментом турбізнесу в Україні залишається внутрішній туризм: він займає три чверті ринку. У 2007 р. 74% клієнтури туркомпаній склали внутрішні туристи, 15% - іноземні, і лише 11% - виїзні.

За станом на 1.01.2007 р. в туристичній сфері функціонують 8,3 тис. підприємств, зокрема 3,9 тис. суб'єктів туристичної діяльності, більше 1,2 тис. готелів і інших місць перебування, 3,2 тис. санаторно- курортних установ [3].

Аналіз територіальної диференціації готельного господарства в розрізі адміністративних областей дозволяє зробити висновок про те, що високим рівнем розвитку готельної мережі виділяються Київ, АР Крим, Одеська, Львівська, Донецька, Дніпропетровська області. Найнижчі показники мають Кіровоградська і Луганська області.

Послуги санаторно-курортних закладів в Україні складають майже 40% від загального обсягу діяльності туристської галузі. У 2006 р. в нашій країні налічувалося 520 санаторіїв і пансіонатів з лікуванням загальною одноразовою місткістю 148 тисяч місць. Найбільша кількість рекреантів оздоровлюється на базах відпочинку в Криму, Донецькій, Миколаївській, Запорізькій, Одеській і Херсонській областях. Більш всього закладів санаторного типу сконцентровано в Криму (26,7%), а також Львівській, Одеській, Донецькій областях; найменше - в Кіровоградській, Чернівецькій, Волинській, Житомирській областях.

Велика частина обсягів туристичній діяльності доводиться на Крим, Київ, Одеську область. Вони забезпечують до 67% обсягу туристичної діяльності в Україні. Найпопулярнішими туристичними центрами країни залишаються Київ, Ялта, Одеса, Львів, росте популярність Дніпропетровська і Донецька.

Серед головних чинників, які дотепер стримують розвиток туристичної індустрії в Україні, можна виділити відсутність інфраструктури ринку туристичних послуг як цілісної системи і відповідного науково- дослідного забезпечення галузі. Внутрішній туризм, за загальним визнанням фахівців, страждає через надмірну конкуренцію. Вона загострюється за рахунок присутності на ринку турфірм з інших країн, зокрема Росії, Білорусі, Туреччини, Єгипту, Чехії.

Проблема номер два для туристичної галузі - інфраструктура. У нашій країні майже не зводиться нових готелів, темпи їх будівництва вельми незначні через малу інвестиційну привабливість багатьох потенційних і реальних туристичних проектів, тоді як на зарубіжних ринках вкладення засобів в туріндустрію вигідне і має довгострокову перспективу. Не просунулася Україна і в рішенні проблеми сервісу. Готелів, що мають енну кількість «зірочок», як і раніше небагато, а деякі регіони таких об'єктів не мають взагалі; стан більшості об'єктів готельного сервісу залишається на далекому від світових стандартів рівні. Загальний рівень завантаження готелів в цілому по країні складає 30%.

В умовах розвитку української держави туризм стає діючим засобом формування ринкового механізму господарювання, надходження значних коштів до державного бюджету, однієї з форм раціонального використання вільного часу, проведення дозвілля, залучення широких прошарків населення до вивчення історико-культурного спадку. Сфера туризму підтримує майже 40 суміжних областей і створює додаткові робочі місця. Вже сьогодні на долю туризму доводиться 19,6% зовнішньоторговельного обороту України і 8% ВВП [4]. Обсяг туристичних послуг, що надаються суб'єктами туристичної діяльності, в 2007 році виріс на 44% і склав 5,5 млрд. гривень. Всього турпідприємствами було обслуговано 2,9 млн. туристів і 2,4 млн. екскурсантів. В цілому можна констатувати той факт, що Україна останніми роками перетворюється з постачальника туристів для зарубіжних країн в країну в'їзного і внутрішнього туризму.

Формування національного туристичного продукту повинне спиратися на об'єктивні передумови розвитку, наявні туристсько-рекреаційні ресурси, використання класичного поєднання природних і культурно-історичних ресурсів, етнорелігійну самобутність регіонів країни. Важливим, на нашу думку, є сприяння розвитку туризму і його інфраструктури на основі врахування регіональних особливостей України. Пріоритетними напрямами для урізноманітнення туристичних пропозицій України на міжнародному ринку є розвиток культурно-пізнавального, екскурсійного, релігійного, екологічного, спортивного, а також сільського туризму.

Джерела та література

1. Довідка про динаміку туристичних потоків в Україні, 2007 рік // Новости турбизнеса. - 2008. - №3-4. - С.6-7.
2. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). - К.: Альтерпрес, 2005. - 436 с.
3. www.tourism.gov.ua.
4. www.ukrstat.gov.ua.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.