Толочко В.Є.
Матеріали VІІІ Всеукр. наук.-практ. конф.
«Географія та туризм» (м. Харків,
12 березня 2025 р.). Харків: ХНПУ
ім. Г.С. Сковороди, 2025. 535 с. С.531-534.
Формування інноваційної системи в туризмі регіону
Однією з причин недостатньої уваги до інноваційної сфери є нерозуміння владними елітами ролі інновацій і несприйняття інноваційних засад виходу з військово-політичної кризи. Після деокупації територій України важливим засобом стимулювання інноваційної активності вітчизняного регіону стане організація обміну інформацією між територіями з різним рівнем готовності до інноваційних перетворень і активне поширення реклами позитивного досвіду з реструктуризації просторових соціально-економічних систем і їх елементів на основі активізації інноваційної діяльності і підвищення інноваційної активності регіональних структур малого й мікробізнесу у сфері створення технологічного бізнес-інкубатору або інноваційного парку, у тому числі у сфері туризму [1].
В економіці Запорізької області виділено бізнес-комплекси і підгалузі сфери туризму у якості пріоритетних для проведення інноваційних структурних зрушень в повоєнному періоді: туристично-рекреаційний комплекс, готельно-ресторанний комплекс, курортний комплекс, агропромисловий комплекс, харчова промисловість, охорона здоров’я та екологія, утилізація використаних товарів народного споживання [3; 5]. Першочергову фінансову й організаційно-технічну підтримку органів державної влади в зазначених галузях доцільно надавати в розрізі чітко окреслених напрямів і завдань інноваційній діяльності.
В довоєнній структурній побудові господарського комплексу Запорізької області за розмірами малі підприємства складали 95,9%; сфері тимчасового розміщування й організації харчування малі підприємства складали 98,1% [2]. Така структура регіональної економіки за розмірами підприємств підтверджує доцільність розробки політики активізації інноваційних дій мікропідприємств, перевага яких перед великими, середніми, малими полягає у тому, що:
- інновації містять швидкий характер запровадження нововведень, що найкраще вдається з урахуванням мобільності мікропідприємств;
- масштаб фінансових потреб у них менший і їм легше знайти джерела фінансування;
- як показує практика, період життя кластерів на базі із залучення мікрокомпаній значно більший, ніж створених на існуючих підприємствах, що пов’язано з інерційністю системи управління і господарювання;
- виникнення великої кількості підприємств посилює конкуренцію і є додатковим стимулом запровадження інновацій;
- нові мікропідприємства збільшують зайнятість, зменшують соціальну напругу, сприяють прискоренню реформування економічної системи регіону.
Повоєнним заходом формування інноваційної системи регіону є сприяння органів державної влади організації централізованих недержавних установ для координації дій та інформаційно-консультаційного обслуговування учасників інноваційних процесів на засадах рівноправного партнерства між державними структурами, представниками науково-інноваційної сфери і підприємництва в туризмі. Зазначені установи повинні виконувати роль «центрів кристалізації» інфраструктури регіональних інноваційних систем у сфері туризму [4]. Так, до суб’єктів інноваційної інфраструктури туризму Запорізького регіону, які мають діяти ефективно у повоєнному періоді віднесено: великі та середні туристичні підприємства, заклади у сфері надання освітніх послуг та підготовки фахівців за спеціальностями «Готельно-ресторанна справа» й «Туризм і рекреація», малі та мікропідприємства з надання туристичних послуг та сервісів туристам.
Характеристика суб’єкта «великі та середні туристичні підприємства»:
- надання сталих послуг;
- можливість освоєння інновацій за технологіями, типами послуг, ПЗ і кваліфікації персоналу;
- потреба у істотних капітальних вкладеннях в технологічну та інформаційну підготовку інфраструктури бізнесу;
- розробка технологій за умов попиту на інновації малих фірм з наукових досліджень [6].
Характеристика суб’єкта «заклади освіти»:
- підвищення кваліфікації управлінців;
- компенсація нестачі компетентностей персоналу з маркетингу, управління кадрами, інновацій;
- врахування кваліфікації слухачів і специфіки їх виробництва;
- система підготовки і перекваліфікації без відриву від роботи.
Характеристика суб’єкту «малі та мікропідприємства»:
- інвестиційні дії;
- технічно кваліфікований персонал;
- сильна мотивація;
- гнучкість та чутливість до вимог ринку;
- низька якість менеджменту;
- податкові навантаження, корупція;
- нерозвиненість системи послуг, технологічної інфраструктури, необхідної для науково-технічної діяльності;
- інвестиційна діяльність, яка не пов’язана з вирішенням фундаментальних наукових проблем і складною кооперацією.
Дані суб’єкти стануть основою інноваційної системи туризму регіону.
Література
1. Цвілий С.М., Кукліна Т.С., Зайцева В.М. Маркетинг в туризмі: навчальний посібник. Запоріжжя: НУ «Запорізька політехніка», 2022. 260 с.
2. Огієнко М.М., Огієнко А.В., Саркісян Г.О., Любаров Ю.Й. Формування інноваційної стратегії розвитку туристичного бізнесу в регіоні // Вісник ХНАУ. Серія: Економічні науки. 2020. №4. Т.2. С.62-78.
3. Підвальна О., Богуславська С. Розвиток сучасної індустрії туризму в регіоні на засадах інновацйних процесів // Економічний простір. 2021. №168. с.93-96.
4. Романенко О.О., Яворська О.Г. Особливості інновацій в туризмі та індустрії гостинності // Інвестиції: практика та досвід. 2018. №8. С.5-9.
5. Трусова Н., Цвілий С. Безпечний стан інноваційного розвитку туристичної індустрії в економічній системі держави // Економіка та суспільство. 2022. Вип.45.
6. Цвілий С.М. Методологічний підхід до оцінювання інноваційних стимулів постконфліктному відновленні індустрії туризму // Вісник ХНТУ. 203. №3(86). С.189-197.