Топорницька М.Я.
Матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 15-16 травня 2025 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2025. 258 с. C.28-31.

Сталий туризм як інструмент національної відбудови

Концепція сталого туризму ґрунтується на балансі трьох вимірів: екологічного, економічного та соціально-культурного. Вона спрямована на збереження природних та культурних ресурсів, забезпечення довгострокової рентабельності бізнесу й соціальної справедливості для місцевих громад [1]. Після кризи, спричиненої пандемією COVID-19, та в умовах військових дій в Україні питання сталості набувають особливої актуальності: галузь туризму потребує моделей управління, що враховують ризики невизначеності і сприяють стратегічному відновленню інфраструктури й посиленню соціальної згуртованості.

сталий туризм

У світовій практиці сталий туризм визначається як «туристична діяльність, що максимально відповідає потребам нинішнього покоління, не ставлячи під загрозу можливості задовольняти потреби майбутніх поколінь» [1]:

  • зберігати екологічну рівновагу: мінімізувати вплив на довкілля через ефективне управління ресурсами (енергією, водою, відходами), охорону біорізноманіття та захист природних екосистем. Наприклад, еко-маркування готелів і екологічні маршрути, які спрямовані на зменшення туристичних навантажень у найбільш уразливих зонах;
  • сприяти економічній стійкості: забезпечувати довгострокову рентабельність туристичного бізнесу, справедливий розподіл прибутків серед усіх учасників ланцюжка створення туристичного продукту - від готельєрів до місцевих ремісників. Це включає моделі місцевого підрядного виробництва й соціального підприємництва, де частина доходів спрямовується на розвиток інфраструктури та місцевих спільнот;
  • підтримувати соціально-культурний розвиток: зберігати та просувати культурну ідентичність регіонів, залучати місцеве населення до прийняття рішень, пов’язаних із туризмом, і створювати умови для міжкультурного обміну. Наприклад, фестивалі спадщини, де туристи беруть участь у традиційних ремеслах або тренінгах з місцевими гідами.

Низка науковців доповнила класичну «трикутну» модель сталого туризму, підкреслюючи важливість «трьох стовпів» сталості - технологічним, який забезпечує підвищення ефективності через інновації. До таких рішень належать:

  • системи моніторингу в реальному часі (IoT-пристрої для відстеження потоку туристів, споживання ресурсів тощо);
  • аналітичні платформи Big Data, що обробляють величезні масиви даних;
  • мобільні застосунки та електронні системи бронювання, які сприяють децентралізації туристичних потоків.

Таким чином, технологічний вимір виступає своєрідним «каталізатором» класичних трьох стовпів сталості, дозволяючи поєднати екологічні, економічні і соціально-культурні практики в єдину інтегровану систему управління сучасним туристичним продуктом, що дозволяє більш гнучко реагувати на виклики сьогодення й забезпечувати комплексний підхід до розвитку галузі.

Ефективна реалізація концепції сталого туризму вимагає не лише розробки стратегічних документів і нормативно-правових актів, але й впровадження конкретних інструментів та процедур, які забезпечують перехід від теорії до щоденної практики туристичних підприємств і дестинацій. Серед ключових механізмів виділяють:

  • еко-сертифікація й маркування - офіційне визнання закладів, що відповідають жорстким стандартам енерго- та водозбереження, управління відходами та охорони біорізноманіття. В Україні впроваджується програма «Зелені готелі Карпат», що передбачає еко-сертифікацію готелів за критеріями енергозбереження, водокористування й управління відходами. В експериментальному проєкті «Eco-Carpathia» 15 садиб отримали сертифікати, а середній рівень економії енергії склав 18% [2];
  • соціально-орієнтовані ініціативи - розвиток волонтерських, соціальних і культурно-освітніх проєктів у громадах-господарях туризму. Програми волонтерського туризму в Чернівецькій області об’єднали понад 200 учасників, які брали участь у відновленні туристичних троп та культурних пам’яток. Це підвищило інтерес внутрішніх туристів на 12 % у 2024 році [2];
  • партнерські платформи й мережі - створення міжрегіональних та міжгалузевих об’єднань (public-private-academic partnerships), які координують зусилля державних органів, бізнесу, науковців і громад для обміну кращими практиками, спільного навчання та мобілізації ресурсів;
  • цифрові технології та аналітика - впровадження IoT-рішень для моніторингу потоків туристів, мобільних додатків для децентралізації відвідування популярних локацій та платформ Big Data для прогнозування попиту й оцінки впливу туристичної діяльності. Використання платформи «SmartTourUA» дало змогу відстежувати потоки відвідувачів і адаптувати маршрути в реальному часі, що скоротило пікові навантаження на популярні локації й підвищило задоволеність туристів до 92%.

Втілення концепції сталого туризму в Україні сприятиме не лише відновленню та оновленню туристичної інфраструктури в умовах кризових викликів, але й створить міцний фундамент для довготривалого, гнучкого та соціально відповідального розвитку галузі, здатного адаптуватися до змін і забезпечувати збалансований поступовий ріст як на національному, так і на міжнародному рівні.

Список використаних джерел

1. Sustainable Development of Tourism / UN Tourism. URL: https://www.unwto.org/sustainable-development.
2. Державне агентство розвитку туризму України (ДАРТ). URL: https://www.tourism.gov.ua/.