Вагіна Н.С.
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної
конференції "Туристичний та готельно-ресторанний
бізнес: світовий досвід та перспективи розвитку
для України" (м. Одеса, 10 квітня 2019 р.)
Одеса: ОНЕУ, 2019. 881 с. С.504-507.

Регіональний розвиток туристичної галузі в умовах децентралізації

Туризм є ефективною та перспективною галуззю економіки багатьох країн світу. Він сприяє диверсифікації економіки, стимулює приплив інвестицій, прискорює розвиток експортного потенціалу, залучення до міжнародної діяльності суміжних галузей економіки, також відіграє важливу роль у створенні додаткових робочих місць і забезпеченні зайнятості населення, зростанні доходів населення і підвищенні добробуту нації. В сучасних умовах реформування національної економіки і суспільства України очікується пожвавлення сфери туризму на місцевому рівні. Поштовхом до активізації ділової активності має стати принцип децентралізації. Завдяки участі територіальних громад і розширенню їх повноважень в результаті децентралізації, туризм може стати одним з локомотивів підйому місцевої економіки.

В економіці України, спрямованої на активну інтеграцію у світове господарство, туристична галузь поступово перетворюється на детермінанту соціально-економічного розвитку, однак темпи цих перетворень залишаються незадовільними, про що свідчать найнижчі позиції у світових рейтингах туристичного ринку. Поліпшити ситуацію можна шляхом реформування системи макроекономічного регулювання туристичної галузі України [3, c.11-15].

Світовий досвід господарювання свідчить, що найкраще економічний, соціальний, політичний стан розвитку на місцях усвідомлює та може реформувати місцева влада. Поряд з цим, саме місцева влада може (і повинна) створювати сприятливі умови для економічного зростання на місцях, задіяти всі важелі для залучення інвестицій, розвитку підприємництва, малого та середнього бізнесу, сприяти створенню нових робочих місць та зростанню самозайнятості населення [2]. У статті 132 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації в здійснені державної влади, та збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, географічних і демографічних особливостей, а також культурних традицій.

Згідно із загальним визначенням, децентралізація - це процес розширення і зміцнення прав та повноважень адміністративно-територіальних одиниць або нижчих органів та організацій при одночасному звуженні прав і повноважень відповідного центру з метою оптимізації та підвищення ефективності управління суспільно важливими справами, найповнішої реалізації регіональних і місцевих інтересів. Децентралізація - це специфічний метод управління, який є важливим для місцевої демократії та розвитку [1].

Процес передачі повноважень на місця, підвищення дієздатності місцевого самоврядування та розширення його повноважень, що передаються з «центру на низовий рівень територіальних громад» на принципах субсидіарності - це об’єктивна основа децентралізації, і водночас - невід’ємна складова процесів реформування територіальної організації влади. Цей принцип означає, що система державного управління будується таким чином, коли будь-який вищестоящий рівень може приймати рішення тільки з тих питань, які не можуть бути вирішені на регіональному рівні. При такому підході система вертикальної субординації трансформується в ринково-партнерську модель взаємовідносин, в умовах яких економічні зв’язки між центром і регіонами з приводу тієї чи іншої управлінської послуги стають дійсно економічними [5, с.17] .

Таким чином, децентралізація в галузі туризму передбачає передачу від органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування значної частини повноважень, ресурсів та відповідальності. В основу цієї політики закладено положення Європейської хартії місцевого самоврядування та найкращі світові стандарти суспільних відносин у цій сфері. В умовах сучасного господарювання регіони відіграють провідну роль в управлінні регіональними програмами та в реалізації регіональної стратегії [4, с.40; 5, с.123].

Децентралізація, реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні вже давно відноситься до нагальних проблем і вихідних умов формування дієвих стимулів регіонального розвитку, успішного здійснення реформ на місцевому і регіональному рівнях [4, с.43; 5, с.122].

Одним з реальних шляхів регіонального розвитку є зростання туристичної індустрії як інструменту, за допомогою якого може бути започаткований новий етап комплексного розвитку регіону, міста, громади. Спершу історичні споруди чи унікальні об’єкти приваблюють туристів, далі, зростаючи, туристичний попит випереджає пропозицію й виникає нагальна потреба у інфраструктурному розвитку місцевості, що в результаті покращує імідж місцевості,збільшує зацікавленість інвесторів у її розвитку як туристичної дестинації [5, с.261].

На сьогоднішньому етапі розвитку Української держави питання організації здійснення місцевої публічної влади мають велике значення для досягнення євроінтеграційних цілей та виведення держави з політичної та економічної кризи.

З метою впровадження ефективної політики в напрямку децентралізації Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Деякі питання реалізації у 2018-2020 роках Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року». Постанова передбачає низку заходів центральних органів виконавчої влади, що безпосередньо впливають на регіональний розвиток, та заходи місцевого значення, які спрямовані на розвиток окремих адміністративно-територіальних одиниць. Серед схвалених Урядом семи програм Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України також є й програма розвитку туризму.

Українські громади мають великий туристичний потенціал, а реформа місцевого самоврядування спонукає використовувати його для залучення інвестицій і розвитку. Проте, незважаючи на різноманіття ресурсів України, туристична галузь як у великих, так і у малих містах все ще зіштовхується з низкою перешкод. Наприклад, у Кривому Розі уже давно існують умови для розвитку індустріального туризму, чим скористалися представники Криворізької міської ради під час розробки стратегії розвитку міста. Проблема, з якою зіштовхнулася влада свого часу: підприємства далеко не завжди йдуть на зустріч владі й відкривають свої двері для відвідувачів. Ключовим у вирішенні цього питання є налагодження діалогу між гравцями на ринку: необхідно будувати якісну комунікацію між представниками влади і громади та бізнесу, щоб показати, які переваги розвитку туризму відкриваються для них самих через економіку галузі.

Отже, процес децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування передбачає створення ефективної системи регулювання регіональним розвитком, спроможної забезпечити для населення кожної громади якісні та доступні публічні послуги як у сфері туризму, так і в інших сферах господарювання, гарантувати безпеку життєдіяльності людини незалежно від місця її проживання.

Список використаних джерел

1. Біла С.О. Вплив децентралізації на стимулювання економічного зростання територіальних громад в Україні // Економіка і право. 2015. №27. С.60-68.
2. Муніципальна програма врядування та сталого розвитку. Проект Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй. URL: http://msdp.undp.org.ua/.
3. Семенов В.Ф., Нєчева Н.В. Макроекономічний контекст ефективного управління персоналом підприємств курортно-рекреаційної сфери: монографія. Одеса: Бондаренко М.О., 2019. 258 с.
4. Семенов В.Ф. Регіональна економіка: навчальний посібник. К.: МП «Леся», 2008. 595 с.
5. Семенов В.Ф., Герасименко В.Г., Горбань Г.П. Управління регіональним розвитком туризму: навчальний посібник. Одеса-Сімферополь: ВД "АРІАЛ", 2011. 225 с.