Варцабюк Н.Ю.
Матеріали ХІ Всеукр. наук.-практ. конф.
здобувачів вищої освіти і молодих учених «Сучасний стан та
пріоритети модернізації фінансово-економічної системи України»
(19 листопада 2020 р.). К.: Алерта, 2020. 365 с. C.31-33.
Проблеми розвитку туристичної галузі в Україні
В Україні туристична діяльність перебуває у стадії реформування та розвитку. Наявні туристичні ресурси використовуються не повністю, проте динаміка туристичного ринку України свідчить про тенденції до зростання числа туристів. Унікальні природні ресурси, якими володіє Україна, могли б підняти країну на перші сходинки у світовій туристичній індустрії, а це означає суттєве наповнення бюджету, зайнятість населення, є стимулом для швидкого розвитку економіки, що яскраво підтверджує світовий досвід. Водночас, туристичний ринок дуже чутливий до змін в економіці.
Враховуючи, що сучасна туристична індустрія - це сукупність різних суб’єктів підприємництва, основна діяльність, яких пов’язана із задоволенням потреб туристів, на діяльність підприємств туристичної сфери впливають чинники макросередовища, а саме [1, с.212]:
1) економічна криза;
2) політична нестабільність;
3) бюрократична система отримання дозвільних документів;
4) труднощі підприємців у придбанні кредитних ресурсів;
5) коливання вітчизняної валюти щодо долара чи євро;
6) зниження купівельної спроможності населення;
7) інтенсивна конкуренція тощо.
Вище перелічені чинники призводять до деяких проблем в діяльності підприємств туристичної сфери.
Проблеми розвитку туристичної галузі в Україні можуть бути розділені на дві умовні групи, а саме: проблеми спричинені неефективною державною політикою та проблеми спричинені відсутністю координації діяльності усіх учасників туристичного ринку (табл. 1).
Таблиця 1. Проблеми розвитку туристичної галузі в Україні
| Проблеми, спричинені неефективною державною політикою | Проблеми, спричинені відсутністю координації діяльності усіх учасників туристичного ринку |
| - високі податки; - невирішеність питань з приватизації землі та захисту приватного капіталу; - недостатня державна підтримка суб'єктів малого підприємництва; відсутність системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності у сфері послуг; недосконалість системи навчання та перепідготовки кадрів для туристичної галузі та її інфраструктури; - високий рівень злочинності у вітчизняному бізнесі; - висока візова вартість та довгий час отримання візи; - відсутність сприятливого інвестиційного клімату; - відсутність комплексної концепції розвитку туристичної, міжнародної туристичної галузі в Україні; - недовершеність законодавчої бази в галузі туризму; низький рівень інфраструктури міжнародного туризму; - не відповідність транспортної структури вимогам західних і вітчизняних туристів. |
- низький рівень сервісу на окремих підприємствах з надання комплексного туристичного продукту; - незначна кількість споживачів туристичних послуг окремих туристичних підприємств; - невелика частка ринку окремо взятого підприємства туристичної сфери та невеликі обсяги реалізації туристичних послуг; неефективна взаємодія учасників туристичного ринку, що проявляється у низькому рівні довіри; - недостатній рівень впливу на контактні аудиторії з метою підвищення лояльності потенційних споживачів; - відсутність достатніх ресурсів окремих підприємств для організації змістовного дозвілля туристів; - відсутність єдиної системи критеріїв, які визначатимуть рівень комплексної роботи всіх підприємств-суміжників туристичного підприємства; - відсутність ефективної комунікації між всіма туристичними підприємствами, що надають комплексну туристичну послугу та споживачем цієї послуги. |
Джерело: складено за даними [2, с.373]
Свій вплив на проблеми в державній політиці мають також питання розвитку туризму окремих регіонів, дослідження потенціалу регіональної туристично-рекреаційної сфери, формування туристичних кластерних об'єднань, реалізації інвестиційних проектів на регіональному рівні.
Передумовами ефективного розвитку туристичної сфери в регіонах є:
1) географічне положення;
2) транспортна інфраструктура;
3) кадровий і науково-технічний потенціал;
4) ділова привабливість;
5) ринок збуту;
6) якість життя та відпочинку.
Однак, зазначені проблеми регіонального розвитку туристичної сфери повинні бути ліквідовані за допомогою дієвої політики органів місцевого самоуправління у взаємодії із суб’єктами підприємницької діяльності, які надають туристичні послуги.
Вважаємо, що з метою подолання проблем розвитку туристичної галузі України, державна політика в галузі туризму повинна, перш за все, бути скерована на розробку та впровадження комплексних програм розвитку туризму як на національному рівні, так і на рівні окремих регіонів. Для забезпечення інтеграції українського туристичного продукту, зокрема регіонального, в міжнародний туристичний простір необхідно посилити роль держави у сфері туризму шляхом формування ефективної моделі співпраці влади, бізнесу та суспільства.
Список використаних джерел
1. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма: Учебник. Минск: Новое знание, 2012. 409с.
2. Штембуляк Д.О. Деякі проблеми діяльності підприємств туристичної індустрії України // Економіка і управління в умовах глобалізації: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Донецьк, 1-7 грудня 2015 р.). Донецьк, 2015. С.372-374.