Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Волкова Олена Володимирівна, Недяк Наталія Володимирівна
Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції
"Індустрія гостинності в країнах Європи". - 4-6 грудня 2009 р.
Сімферополь: ВіТроПринт, 2009. - 176 с. - С.167-169.

Шляхи удосконалення управління підприємствами малого бізнесу в індустрії гостинності

міні-готель Швидкий темп інтеграції до європейського суспільства пояснюється зручним географічним положенням України (розташована в центрі Європи на перехресті транзитних шляхів) та не менш швидким зростанням українського бізнесу, що також активізує приїзд до нашої країни бізнесменів та людей у справах з різних куточків світу. Тому саме зараз стає актуальним питання відновлення та приведення усіх готелів до європейських стандартів. З підвищенням ділової активності країни зростає потреба й у більшій кількості готелів, особливо малих готелів.

Україна має значні можливості розвитку туризму, зумовлені неповторними природними умовами, численними пам'ятниками історії та культури, своєрідним етнічним складом населення.

У сучасній економіці з'явилися тенденції до швидкого розвитку туристичних послуг. Новий статут одержали готельні послуги, критерієм якості яких став принцип гостинності.

Розглядаючи проблему розвитку готельної індустрії України, можна сказати, що в певний момент часу розвиток готельної справи, стримував готельний збір. В статті 2 Декрету Кабінету Міністра «Про готельний збір» від 20 травня 1993 р. № 56-93, сказано, що готельний збір сплачують особи, які проживають у готелях. Стягується збір також і з осіб, що орендують місця у готелях, які до цього були спальними. Об'єктом оподаткування є добова вартість найманого житла (без додаткових послуг), в т.ч. за неповну добу.

Гранична ставка збору встановлена в розмірі 20% добової вартості найманого житла (без додаткових послуг). Сплачується готельний збір під час оплати найманого житла. Адміністрації готелів здійснюють стягнення готельного збору та його перерахування до місцевого бюджету. Внаслідок цьому, кількість місць у готелях України за останні 5 років зменшилася на 21 %, кількість самих готелів скоротилася на 88 одиниць або на 6 %, а коефіцієнт їхньої завантаженості впав з 29 % до 24 % у цілому по Україні. Більшість готелів перебувають на межі припинення діяльності.

Згідно з законом України “Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" від 20 березня 2003р. № 641-IV, прийнятий парламентом, скасовує готельний збір.

Скасування готельного збору позитивно вплинув на збільшення кількості готелів, і їхніх користувачів. При скасуванні готельного збору дозволило знизити вартість послуги з проживання на 13,6 %, що сприяло розвитку ринку готельно-туристичних послуг і збільшило інвестиційні надходження.

Відміна готельного збору також продемонструвала прагнення влади створити абсолютно нові умови для розвитку галузі. Серед першочергових завдань Кабінету Міністрів України - розробка законопроекту «Про стимулювання будівництва та реконструкції готелів». Вперше на підтримку туризму лише на державному рівні було виділено 13 мільйонів гривень, це зумовлено зацікавленістю держави в інвестиціях для подальшого отримання прибутків.

У зв'язку з усіма вказаними факторами необхідно для більшої інформативності наявних та потенційних інвесторів, споживачів, теперішніх та майбутніх фахівців та професіоналів, а також для вдосконалення комплексного розвитку індустрії відтворити повний перегляд організацій та робітників, які працюють на створення нового іміджу України в сфері надання туристичних послуг, послуг розміщення та харчування. Також, розвиток туристичної індустрії вплинув на появу послуг, пов'язаних з обов'язковим медичним страхуванням і виконанням митних умов.

На виконання статті 15 Закону України «Про туризм» з 1 жовтня 1999 р. введено обов'язкову сертифікацію готельних послуг та послуг харчування, які надають суб'єкти туристичної діяльності. Згідно з чинним законодавством обов'язковій сертифікації в Україні нині підлягають 266 підприємств, що надають готельні послуги, та 455 підприємств харчування. Сертифікація проводиться один раз в 5 років, яка видається в готельній сфері в залежності від кількості зірочок, які присвоюються готелям враховуючи їх досвід роботи в готельній індустрії, а також за якість послуг, які надаються. Обов’язкова сертифікація покращила готельну та харчову сфери тим, що створюються умови для конкуренції та наслідком цього виникає модернізація послуг які надаються клієнтам.

Існуюча інфраструктура туризму в Україні ще не відповідає вимогам міжнародних стандартів. У більшості готелів відсутні сучасні засоби зв'язку та комунікацій, конференц-зали з відповідною аудіовізуальною технікою та технічними засобами для синхронного перекладу.

Подальший розвиток готельного господарства неможливий без сучасного обладнання і новітніх технологій, про що нагадує девіз Всесвітньої туристської організації: «Технологія і природа - два актуальних аспекти розвитку туризму на початку двадцять першого століття». Це стосується насамперед інформаційних технологій, ефективних і надійних систем захисту, без чого неможливо досягти високого рівня якості послуг, тому послуги підприємства гостинності мають видозмінюватись відповідно до потреб і запитів гостей.

Кількісний ріст готельних ланцюгів, їхнє злиття й об'єднання справляють помилкове враження про зниження різноманіття пропозиції та відпочинку. Проте на практиці спостерігається інша тенденція: поширення ланцюгів не може задовольнити всіх різноманітних вимог туристів, що створює підґрунтя для розвитку малих незалежних готелів, які роблять ставку на унікальність і неповторність. Такі готелі спеціалісти вважають прототипами готелів XXI ст.: комфортабельні, без ресторану (передбачається, що ресторан знаходиться поруч), побудовані в сільському стилі, пропонують послуги за помірну ціну і мають все необхідне для роботи та відпочинку, де клієнти можуть одержати вишукане персоніфіковане обслуговування. Саме унікальність малого готелю є головним інструментом ринкової політики.

За останні десятиліття ніщо так не підвищило професіоналізм та продуктивність підприємств і організацій індустрії гостинності, як впровадження нових комп'ютерних технологій, що докорінно змінили способи ведення готельного бізнесу, дали можливість власникам підприємств розв'язати ряд проблем і створили багато зручностей клієнтам .

Отже, для тенденції розвитку малих готелів, як підприємств індустрії гостинності, що набули розвитку за останні десятиліття, потрібно:

- поглибити спеціалізації готельної та ресторанної пропозиції;
- утворити міжнародні готельні ланцюги;
- розвинути мережі малих підприємств;
- упровадити нові комп'ютерні технології;
- притримуватися обов’язкової сертифікації.

Поглиблення спеціалізації підприємства гостинності взаємопов'язане з створенням міжнародних ланцюгів, що мають велике значення в розробці та впровадженні високих стандартів обслуговування.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.