Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Виноградова О.В., Ісмаілова Д.А.
Вісник ДІТБ. Серія «Економіка, організація і управління підприємствами»
(в туристичній сфері). - 2006. - №10. - С.98-104.

Економічна сутність і специфіка розвитку міжнародного туризму в Україні

Розглянуто міжнародний туризм як один з факторів розвитку економіки України. Досліджено негативний та позитивний впливи на економіку та соціальні сфери країни. Проаналізовано основні показники туристичної галузі та обґрунтовано чинники розвитку рекреаційних систем України.

Постановка проблеми і її зв’язок з найважливішими науковими та практичними завданнями. Для розвитку туристичної галузі України велике значення має міжнародний туризм, тому що дотепер країна посідає дуже скромне місце на світовому туристичному ринку. Наприклад, загальна кількість туристів у Криму в 2004 р. склала близько 4,5 млн. осіб, а їх кількість з країн далекого і ближнього зарубіжжя - 0,9 млн. осіб, при цьому велика частина іноземних туристів прибуває з ближнього зарубіжжя. Найбільша кількість туристів з далекого зарубіжжя припадає на пізнавальний і розважальний туризм (65,8%), лікувальний туризм (16,5%), на спортивно-оздоровчий туризм - 5,8% [1, с.1].

Фундаментальні теоретичні аспекти функціонування міжнародного туризму знайшли своє відображення в роботах таких вітчизняних і закордонних вчених, як М.П. Мальська, В.В. Худо, В.І. Цибух, Г.М. Алейнікова, В.К. Федорченко, В.І. Мацола, Л.Д. Левковська тощо. Разом з тим у вітчизняній економічній літературі проблеми вдосконалення міжнародного туризму не знайшли достатнього висвітлення, а зарубіжний досвід потребує значної адаптації до сучасних умов. Надзвичайно мало уваги приділено проблемам розвитку туристичного комплексу, способів залучення максимальної кількості іноземних туристів, тому надто актуальним є дослідження таких напрямів, як всебічне дослідження, стану та перспектив розвитку міжнародного туризму в Україні.

Метою даної статті є дослідження специфіки розвитку міжнародного туризму в Україні на підставі аналізу ресурсного потенціалу і туристичних потоків.

Виклад основного матеріалу досліджень. Туристична галузь набуває дедалі більшого значення для соціально-економічного розвитку України. Пріоритетний напрямок розвитку в’їзного та внутрішнього туризму є важливим чинником підвищення якості життя в Україні, створення додаткових робочих місць, поповнення валютних запасів держави та підвищення її авторитету на міжнародній арені.

Розвиток туризму в Україні істотно впливає на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, зв’язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку та стає одним з найбільш перспективних напрямів структурної перебудови економіки. В свою чергу, важливими чинниками розвитку туристичної галузі є природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал країни. В Україні склалися унікальні природно-кліматичні умови, збереглися багаті історико-культурні та національно-етнографічні ресурси. Велика кількість невикористаних територій, придатних для туризму і відпочинку; понад 160 тис. пам’ятників архітектури і містобудування [2, с.126]; сотні музеїв із зібраннями унікальних археологічних знахідок, що свідчать про самобутню і давню культуру українців, - усе це при відповідному розвитку може стати основою для формування та розвитку туристичної галузі України.

Туристичну галузь можна розглядати з точки зору економічних відносин як усередині країни, так і за її межами. Чим більш регулярний характер будуть мати економічні відносини і туристичні зв’язки, тим більш передбачуваними можуть виявитися економічні процеси, а економічна кон’юнктура - стабільною.

Порівнюючи кількість туристів і суми доходів від туризму, слід зазначити, що в 2004 р. 12,5 млн. осіб (приріст до 2003 р. - 24,9%) витратили на туризм 34,9 млрд. грн., або 6,5 млрд. дол. (приріст до 2003 р. - 22,9%), що в перерахуванні на 1 особу складає 416,7 дол. (рис. 1).

Динаміка розвитку туристичної та курортної галузей України
Рис. 1. Динаміка розвитку туристичної та курортної галузей України за 2000-2004 рр. [1, с.1]

Майбутній прибуток у перерахуванні на 1 особу планується в розмірі 1250 дол. Таким чином, до 2020 р. зростуть не тільки ці показники, але й витрати одного туриста збільшаться майже вдвічі. Отже, туристична індустрія буде розвиватися не тільки в кількісному, але й у якісному планах [3, с.1].

Міжнародний туризм в Україні все ще посідає незначне місце у національній економіці порівняно з розвиненими туристичними країнами. Однак слід зазначити, що для України туризм є перспективною галуззю економіки, тому що є важливим джерелом валютних надходжень. Так, протягом 2004 р. туризм склав 20% від загального обсягу експортних послуг, або 8,4 млрд. дол. [4, с.2].

Будь-яка держава, усвідомлюючи економічні вигоди туризму, вкладає кошти в розвиток його індустрії. Україна має унікальні історико-культурні і природні ресурси для розвитку туристичної діяльності, що є найбільш прибутковою сферою економіки. Багатий природний потенціал та історико-культурна спадщина Карпат і Криму, Наддніпрянщини і Поділля, Во-лині та Причорномор'я - це все найцінніші рекреаційні ресурси. З огляду на особливості природнокліматичних умов України, ресурси і виробничий потенціал окремих регіонів країни, прихильники створення рекреаційних систем в Україні пов’язують з ними вирішення важливих економічних завдань. Вони називають їх «системами відкритого типу», що за певних умов можуть досягати стану оптимальної динамічної рівноваги із зовнішнім середовищем, в якому їхня структура або найважливіші структурні характеристики залишаються постійними. Відкриті рекреаційні системи в процесі взаємодії із середовищем можуть досягти еквівалентного стану, що визначається виключно становищем системи.

Рекреаційні системи формуються та розвиваються при взаємодії груп людей із природними ресурсами, культурно-історичними комплексами; характеризуються особливостями взаємозв’язків великих, складних, господарських, агропромислових, соціальних, екологічних систем, що динамічно розвиваються. До найбільш значних рекреаційних систем в Україні варто віднести: Причорномор’я, Крим, Приазов’я, Карпатський регіон та заповідні зони Донбасу - Святогірськ і Слов’янськ, де відзначається наявність досить розвиненої інфраструктури, найбільша концентрація морських портів, близькість європейського і близькосхідного регіонів, що дозволить найближчим часом вивести галузь туризму в Україні на міжнародний рівень.

Україна нараховує 39 міст із тисячолітньою історією, більшість з яких розташовані на території колишньої Київської Русі. Крім того, у Києві, Чернігові, Сумській, Полтавській, Черкаській областях, у Поділлі і Галичині зосереджено найцінніші пам'ятники історії, культури, архітектури і ремесел. Тут збереглося 10 культурних пам'ятників Х-ХІІ сторіч, які є унікальною історичною спадщиною. Найбільш цікавим туристичним регіоном не тільки в Україні, але й у всій Західній Європі є Крим і Причорномор'я, тому що саме тут знаходиться найбільша кількість санаторно-курортних установ, які одночасно можуть прийняти 156,7 тис. осіб. Близько 40% курортно-оздоровчих установ працює протягом усього року.

Таким чином, Україна має значний потенціал рекреаційних ресурсів (9,5% від загальносвітових) і все необхідне для розвитку туристичної індустрії: природні умови, історико-культурні, матеріальні і трудові ресурси (табл. 1).

Таблиця 1

Потенціал природних рекреаційних ресурсів по областях України
Області Сумарний природно-ресурсний потенціал, у % від сумарного по Україні Потенціал природних рекреаційних ресурсів, у % від загального потенціалу області
Вінницька 3,6 5,1
Волинська 1,7 9,2
Дніпропетровська 10,9 4,3
Донецька 12,3 5,1
Житомирська 2,9 9,5
Закарпатська 2,5 21,6
Запорізька 3,9 8,4
Івано-Франківська 2,2 17,6
Київська 4,0 18,4
Кіровоградська 3,0 4,8
Луганська 3,8 4,6
Львівська 3,7 14,3
Миколаївська 2,9 5,9
Одеська 3,7 13,5
Полтавська 3,5 5,4
Рівненська 1,8 6,8
Сумська 2,7 6,7
Тернопільська 2,1 5,3
Харківська 4,3 15,3
Херсонська 2,9 6,4
Черкаська 3,0 8,3
Чернівецька 1,3 13,7
Чернігівська 3,6 9,5

Розраховано за даними [5, с.17]

З 23 представлених у табл. 1 регіонів 7 мають високий потенціал природних ресурсів (понад 10%), 8 - середній (від 6 до 10%). Отже, 65% території України (без урахування Автономної Республіки Крим) мають достатній потенціал для розвитку туризму.

Привабливість України для іноземних туристів є поняттям складним. Часто вирішальними обставинами у виборі країни для туристичної поїздки можуть стати захоплення, інтереси або навіть скороминущі настрої споживача. Значна частина інвестицій та інновацій в окремих державах вкладається у сферу послуг, а саме в туризм і рекреаційні ресурси. Наприклад, такі країни, як Швейцарія і Австрія, існують в основному за рахунок прибутку від туристичної діяльності, банківської справи і виробництва окремих товарів розкоші. Однак саме туризм у цих країнах є провідною сферою економічного розвитку.

Україна має такий само рекреаційний фонд, як і Швейцарія, а за багатьма показниками навіть перевершує її. Підтвердженням тому служить наявність в Україні найрізноманітніших рекреаційних ресурсів, не тільки гірських. Наприклад, однією зі своєрідних геологічних особливостей у Європі є так званий Товтровий кряж, або Медобори, що в народі називається «Подільською Швейцарією». Такі природно-етнографічні комплекси, як «Бойківщина», що має більше 20 джерел мінеральних вод, достатню кількість унікальних пам’ятників матеріальної культури, Гуцульський край з його природними умовами і рекреаційними ресурсами, сприятливими для лікування, відпочинку і занять зимовими видами спорту, при відповідній модернізації та активізації санаторно-курортного лікування можуть скласти конкуренцію Австрійським Альпам, Польським Татрам і Апеннінам. При перспективному розвитку рекреаційно-оздоровчого комплексу Карпатського регіону варто враховувати наявний західний досвід і передбачати граничну ємність Карпат, а саме: 2,2 млн. осіб одноразових відвідувань, 12 млн. екскурсантів і туристів вихідного дня і 8 млн. туристів і відпочивальників на рік [6, с.131]. Це стане можливим у тому разі, якщо будуть створені такі рекреаційні комплекси, які поки що знаходяться в проекті.

Таким чином, стратегічним напрямом при формуванні рекреаційно-туристичного комплексу Карпатського регіону повинні стати визначення місця і ролі даної рекреації в економічній структурі України, а також вибір найбільш перспективного напряму розвитку цього рекреаційно-туристичного комплексу. Це повинен бути міжнародний туризм і відпочинок, а також санаторно-курортне лікування, що при відповідному плануванні спричинить собою позитивні зрушення в сільському господарстві, невиробничій сфері, дозволить вирішити проблеми екології та більшість соціальних завдань. Уже зараз Карпатський регіон посідає в Україні друге місце за обсягом доходів від рекреаційної сфери (22%) і поступається тільки Криму (42%), випереджаючи Чорноморський регіон (17%) і Приазов’я (13%) [7, с.152]. Регіон повинен стати привабливим для іноземних інвесторів, тоді місцевий бюджет може розраховувати на регулярні грошові надходження, у тому числі й в іноземній валюті.

Незважаючи на низку негативних факторів, динаміка іноземних туристів, які відвідали Україну, свідчить про зростання їхньої кількості - середньорічне на 25% (див. рис. 1). Серед іноземців, що відвідали Україну, відзначено перевагу громадян Російської Федерації, Молдови, Угорщини, Білорусі і Польщі (рис. 2).

Структура іноземного (в’їзного) туризму до України
Рис. 2. Структура іноземного (в’їзного) туризму до України, %

Як свідчать статистичні дані, в’їзний туризм протягом останніх п’яти років зростав сталими темпами. Якщо в 2001 р. співвідношення між виїзним і в’їзним туризмом складало 2,1:1, то в 2004 р. воно досягло майже 1:1. Тобто ситуація змінюється на краще.

Аналіз мотиваційної структури поїздок у 2004 р. показав, що основними цілями відвідування України іноземними туристами є (у % до їх загального числа): службова - 7%; організований туризм - 14%; приватна - 79% (табл. 2).

Таблиця 2

Розподіл іноземних туристів за метою відвідування України у 2003-2004 рр., тис. осіб
Показники 2003 р. 2004 р. Приріст/скорочення, осіб Темп приросту, %
осіб частка, % осіб частка, %
Всього іноземних туристів, млн. осіб 12,513 100 15,629 100 +3,116 24,9
У тому числі за метою відвідування:
Службовий 0,954 7,6 1,028 6,6 +0,074 7,7
Організований туризм 1,012 8,1 2,215 14,2 +1,203 118,9
Приватний 10,547 84,3 12,386 80,2 +1,839 17,4

Розраховано за даними [3, с.1]

За останні роки значно розширилася географія виїзного туризму, міжнародні потоки якого формуються досить активно (рис. 3).

Структура іноземного (виїзного) туризму з України
Рис. 3. Структура іноземного (виїзного) туризму з України, %

Розподіл туристів - громадян України, що виїхали за кордон з метою відвідування, такий:

- дозвілля, відпочинок, спортивно-оздоровчий туризм - 56%;
- службові та ділові поїздки, бізнес-тури - 17;
- лікування - 0,01;
- інші причини - 27%.

Однак реальна чисельність тих, хто виїжджає і приїжджає в якості туристів, значно більша. Це зумовлено низкою причин. Певна частина громадян здійснюють поїздки за кордон, не звертаючись до послуг туристичних фірм (наприклад, до родичів або знайомих, для здійснення бізнес-операцій з купівлі-продажу товарів, працевлаштування, навчання, у службових справах тощо). Відбуваються міграційні процеси за рахунок прибуття біженців із різних країн і громадян із СНД для проживання в Україні, а також процеси еміграції [8, с.25].

Висновки та рекомендації:

1. Інтеграція у світову економіку - одне з першочергових завдань України на сучасному етапі. Важливим напрямком інтеграційного процесу є вихід України на світовий ринок туристичних послуг. Для забезпечення ефективного функціонування туристичної галузі необхідне формування інформаційної стратегії в сфері туризму, основним напрямком якої є забезпечення блоку інформації в країнах, які генерують основні потоки платоспроможних туристів, в обсязі, достатньому для формування позитивного іміджу країни як туристичного напрямку, вибору основного мотиву для подорожі і конкретного типу туристичного продукту.
2. Як свідчить світовий досвід, питома вага серед видів туризму належить автомобільному - 90% [9, с.146]. Тому одним із пріоритетів нашої країни у сфері стимулювання іноземних туристів є перебудова туристичної інфраструктури за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів і основних транспортних магістралей, а також створення розвиненої мережі агентств з наймання автомобілів.
3. Одним з напрямків стимулювання в'їзного туризму є підтримка вітчизняного готельного господарства. Сьогодні майже 80% номерного фонду українських готелів безнадійно застаріли, не відповідають вимогам не тільки іноземних туристів, але й навіть українських [9, с.148]. Одним з вирішенням цієї проблеми є впровадження відстрочки на термін 5 років сплати податку на прибуток у частині засобів, що спрямовуються підприємствами туристичного сектора на відновлення матеріальної бази.
4. У світі найбільш важливими чинниками, які залучають інтерес туристів, є історико-культурна спадщина й унікальні природні визначні пам'ятки. Україна має природний і історико-культурний потенціал, достатній для створення привабливого й оригінального іміджу на міжнародному туристичному ринку. Тому необхідно створити ефективну модель туристичної інфраструктури в історико-культурних і природних заповідниках.

Література

1. Аналіз туристичної діяльності в 2004 р. // http://www.tourism.gov.ua/.
2. Федорченко В.К., Дворова Т.А. Історія туризму в Україні: Навчальний посібник. - К.: Вища школа, 2002. - 195 с.
3. Туристичні потоки та обсяги туристичного споживання // http://www.tourism.gov.ua/.
4. Розрахунки чисельності туристичних потоків та забезпечених ними обсягів споживання товарів та послуг туристичних та інших галузей економіки // http://www.tourism.gov.ua/.
5. Мацола В.И. Рекреационно-туристский комплекс Украины: Учебное пособие. - Львов: Центр учебной литературы, 1997. - 183 с.
6. Галуза С.Г. Особенности регионального развития в Украине // Вісник економічної науки в Україні. - 2004. - №4. - С.127-139.
7. Лихоманова О.В. Стан і перспективи регіонального розвитку туризму в Україні // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - №6. - С.149-155.
8. Алейнікова Г.М. Організація і управління турбізнесом: Навчальний посібник. - Донецьк: Донецький ін-т туристичного бізнесу, 2002. - 184 с.
9. Ісмаілова Д.А. Міжнародний напрямок туризму як складова інноваційної моделі стратегічного розвитку України // Торгівля і ринок України: Зб. наук. пр. - Вип.17. - Т.III. - Донецьк: Донецький держ. ун-т економіки і торгівлі ім. М.І. Туган-Барановського, 2004. - С.144-152.

Рассматривается международный туризм как один из факторов развития экономики Украины. Исследуется отрицательное и положительное влияние на экономику и социальные сферы стр-ны. Проанализированы основные показатели туристической отрасли и обоснованы факторы развития рекреационных систем Украины.

Internetional tourism as one of the factors of development of Ukraine’s economy is considered. Nega¬tive and positive influence on the economy and social sphere of the country is studied. Main indicators of the tourism sphere have been analysed and main factors of development of recreational system of Ukraine have been substantiated.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
TrendStat