Затона П.А.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Світові досягнення і сучасні тенденції розвитку
туризму та готельно-ресторанного господарства»
(м. Запоріжжя, 25 листопада 2022 р.). Запоріжжя:
НУ «Запорізька політехніка», 2022. 770 с. С.160-163.

Удосконалення управління підприємством туристичної галузі

Світова криза, спричинена пандемією коронавірусу, кардинально змінила туристичну галузь у всьому світі, і Україна не стала винятком. В умовах мінливого економічного та регуляторного середовища, готельєри стикаються з жорсткою реальністю різкого занепаду туристичної галузі з мінімальною або ж відсутньою підтримкою уряду, карантинами та незрозумілими економічними наслідками. Готельне господарство становить основну складову частину туризму, який є однією з найбільш прибуткових сфер діяльності.

Удосконалення управління підприємством туристичної галузі

Проведений аналіз вітчизняної і зарубіжної наукової літератури виявив неповноту висвітлення, а у деяких випадках практично повну відсутність теоретичних розробок і практичних досліджень з питань управління готельним господарством, особливо в кризових умовах. Більшість науковців, зокрема Браймер Р.А., Бугаєнко В.С., Ісмаєв Д.К., Коган Т.Л., Наслєдніков А.В., Новіков В.М., Семенов В.С., Квартальнов В.А., Ходорков Л.Ф., якщо і приділяють увагу проблемам розвитку готельного господарства, то тільки як одній з складових туризму, тобто досить скорочено і неповно.

Українська туристична галузь не отримала швидкої системної підтримки від уряду, порівняно із тою реакцією та видами заходів, що здійснюються урядами сусідніх країн та держав-членів ЄС. Це ще більше ускладнює ситуацію для малого та середнього бізнесу, який власне і задіяний найбільше в індустрії туризму та гостинності.

Українська Асоціація Готелів та Курортів UHRA спільно із міжнародними експертами з питань туризму Horwath HTL провели опитування готельєрів, як місцеві стейкхолдери туризму бачать виклики, пов’язані з пандемією COVID-19, а також свої та галузеві перспективи і отримали такі результати [1]:

  • понад 60% респондентів повідомили, що їх річна виручка знизилась на більш, ніж 40% (з яких у половини вона зменшилась на понад 60%);
  • у той час як більшість готельєрів запровадили основні заходи з оптимізації витрат, ті готелі, де виручка залишилась незмінною або й зросла, не скорочували жодних операційних витрат чи персоналу; вони займалися впровадженням цифрових та маркетингових інструментів та вдосконаленням продуктів та послуг;
  • 75% респондентів повідомили, що їм доводиться звільняти працівників, і понад 20% з них довелось скоротити понад 40% персоналу;
  • лише 2% готельєрів через пандемію вирішили продати свій бізнес, тоді як понад 90% відповіли, що продовжать працювати, навіть якщо доведеться ввести певні обмеження у роботі;
  • 76% респондентів зазначили необхідність компенсації заробітної плати за періоди карантинів;
  • 66% висловились за ефективніший державний контроль, профілактику поширення вірусу із суворими тестами та належними наступними діями, замість зупинок економіки та закриття кордонів;
  • 60% голосували за відміну нарахування земельного податку та податку на нерухомість у 2021 р.;
  • 44% пропонували як дієве суттєве зниження ПДВ на послуги розміщення.

Управління готельним господарством як складової сфери послуг, потребує науково обґрунтованого і комплексного підходу з урахуванням особливостей даного напрямку діяльності у взаємозв’язку із проведенням економічних реформ в Україні. Все це свідчить про недостатню увагу як з боку держави, так науковців і спеціалістів до теоретичних і практичних проблем розвитку готельного господарства. Все вищенаведене потребує науково обґрунтованого і комплексного розгляду проблем управління готельним господарством як складової сфери послуг з урахуванням особливостей, що йому властиві.

Управління готельним господарством на макрорівні залежить від факторів зовнішнього середовища, що характеризуються насамперед державною політикою у сфері туризму. Тому актуальною проблемою є розробка державної, міжрегіональних та регіональних програм розвитку туризму та готельного господарства, що потребує науково обґрунтованого і комплексного, з урахуванням практичного досвіду, підходу до планування та прогнозування розвитку готельного господарства як країни в цілому, так і окремих її регіонів.

Сучасний стан розвитку готельного господарства вимагає більш виваженої системи управління на всіх рівнях і державного регулювання, незалежно від форм господарювання і власності. У зв’язку з цим виникає необхідність у розробці програм розвитку готельного господарства і туризму на державному та регіональному рівнях, що потребує нового підходу до теоретичних і науково обґрунтованих положень розвитку і удосконалення системи управління підприємств готельного господарства.

Рішенням може стати модель управління готельним господарством, яка передбачає визначення і обґрунтування основних функцій єдиного вищого державного органу регулювання діяльністю готельного господарства і туризму. Центральною ланкою даної моделі управління повинен стати готельний комплекс, створений на основі об’єднання підприємств готельного господарства з функціонально пов’язаними підприємствами та організаціями суміжних галузей народного господарства.

Література

1. Sentiment survey Ukraine Hotel Market & Covid-19 Impact. URL: https://cdn.horwathhtl.com/wp-content/uploads/sites/2/2021/01/Sentiment-Survey_UKRAINE.pdf.
2. Brymer R.A. Hospitality Management. An Introduction to the Industry. URL: https://tourlib.net/books_tourism/rudenko7.htm.