Заваріка Г.М., Лобинський Д.О.
Матеріали V міжнар. наук.-практ. конф.
«Перспективи розвитку наукових досліджень
у контексті глобалізаційних змін: освіта,
політика, економіка, міжкультурна комунікація»
(м. Сєвєродонецьк, 8 червня 2021 р.).
Сєвєродонецьк: СНУ iм. В. Даля, 2021. 204 с. С.43-45.
Медичний туризм як напрям розвитку території в постконфліктних умовах
Медичний туризм є досить новим поняттям, яке з’явилося відносно недавно та стало ще одним наслідком глобалізації. Та з кожним роком медичний туризм набирає обертів, і все більше і більше людей у всьому світі відкривають для себе пов’язані з цим нові можливості. Таким чином медичний туризм виконує, в першу чергу, важливі соціальні функції, пов’язані із лікуванням та профілактикою захворювань, а також різноманітними заходами, спрямованими на покращення стану та охорону здоров’я населення [3, c.4].
З економічної точки зору, для держави впровадження нових видів туризму - це те, що дає змогу виходити на нові ринки туристичних послуг та, відповідно, отримувати більші доходи. А для східного регіону, це можливість подолання постконфліктних проблем території. Проте, не дивлячись на те, що в Україні існують усі передумови та фактори розвитку медичного туризму, ця сфера ще не є достатньо дослідженою та проаналізованою. Тому, саме східні території можуть стати більш активними в впровадженні цього виду туризму.
Останні роки сталася зміна курсу інтересів і тепер натомість задоволення зростаючих потреб населення приділяється все більше уваги до стану здоров’я людини, забезпеченню його якісним лікуванням, ефективним курсом реабілітації, доступність до життєво необхідних ліків тощо.
Відтепер «Пацієнт обирає країну, лікаря та клініку, де йому може бути запропоновано діагностику та лікування, які є краще та цікавіше саме для нього» [1, с.42]. У випадку подорожей за кордон, дається змога отримати можливість користуватися медичними послугами інших країн, які вдома недоступні, заборонені, занадто дорогі або законодавчо не врегульовані.
Основним рушієм є вартість медичних послуг, яка у різних країнах сильно відрізняються, що спонукає людей для уточнення діагнозу та власне лікування за межами своєї країни. В умовах глобалізації охорони здоров’я як однієї з галузей економіки, все більше країн інвестують в медичний туризм.
Основними факторами його розвитку являються:
- бажання отримати необхідне лікування тобто, лікувальний туризм - він передбачає отримання висококваліфікованої медичної допомоги із застосуванням передових медичних технологій та сучасних лікувальних препаратів при лікуванні хвороб, які являють загрозу для життя або знижують якість життя людини - онкологія, трансплантація органів, операції на серці, тощо;
- діагностування, що передбачає на підставі наявності найсучаснішої діагностичної апаратури та висококваліфікованих фахівців отримання пацієнтом точного діагнозу як передумови подальшого успішного лікування, часто такий вид поєднується з лікувальним;
- реабілітацію - вона передбачає відновлення життєвих сил пацієнта після перенесеної важкої хвороби, операції, тощо;
- швидке досягнення результату і терміновість проведення складних процедур;
- зростання рівня захворюваності на окремі хвороби; «прозорість» кордонів і спрощення візового режиму;
- створення компаній медичного менеджменту, які займаються оформленням необхідних супровідних документів;
- можливість отримання лікувальних процедур, заборонених або обмежених у власній країні;
- конфіденційність;
- бажання заощадити кошти.
У формуванні підвидів медичного туризму велике значення мають визначення факторів розвитку та особливостей територіальної організації медичного туризму. Здебільшого у розвинених країнах світу під медичним туризмом розуміють практику надання медичних послуг за межами країни проживання, що дозволяє поєднувати відпочинок за кордоном з отриманням висококваліфікованої медичної допомоги.
За оцінками фахівців, кількість медичних центрів України, націлених на надання послуг іноземним пацієнтам, становить близько 50-70%. Приватні медичні центри активно залучають іноземних пацієнтів. Найчастіше з метою отримання українських медичних послуг пацієнти приїжджають з країн: Франція, Англія, Італія, Німеччина, США, Ізраїль [2].
Найважливішим ресурсним фактором є наявність лікувальних/оздоровчих ресурсів різної етимології, а одиницею формування туристичної інфраструктури є курорт, як територія зосередження всіх компонентів оздоровчого туризму. Саме з формування курорту на Старобільщині ми і пропонуємо почати роботу з впровадження медичного туризму на постконфліктній території.
Висновок. В останні роки з цілком зрозумілих причин у світі сформувалася справжня індустрія медичного туризму. Зростання вартості лікування в розвинених країнах стимулювало появу додаткової вимоги: якісне лікування за низькими цінами і яскраві враження від відвідин нової країни. Додатковим фактором успіху медичного туризму часто є неможливість оперативного отримання якісної медичної допомоги чи недоступність певних видів медичних послуг в своїй країні. Ринок медичного туризму представляє собою систему економічних відносин щодо купівлі/продажу медичних і оздоровчих послуг та організації подорожей з метою їхнього отримання. Отже, ринок медичного туризму має значний потенціал та попит на реалізацію програм медичної реабілітації, лікування та оздоровлення саме у східних регіонах України перш за все з метою оздоровлення місцевого населення.
Література
1. Демецкая А. Медицинский туризм: лечение без границ // Фармацевт-Практик. 2012. №10. С.42-43.
2. Михайліченко Г.І. Розвиток туристичного продукту лікувально-оздоровчого та медичного туризму України // Ефективна економіка. 2020. №2.
3. Мальська М.П., Бордун О.Ю. Медичний туризм: теорія та практика: Навч. посібник. К.: Центр учбової літератури, 2018. 128 с.