Жученко В.Г.
Матеріали ІХ Всеукр. наук.-практ. конф.
«Інноваційні технології в готельно-ресторанному бізнесі»
(м. Київ, 19-20 травня 2020 р.). К.: НУХТ, 2020. 305 с. С.82-83.
Відпочинок міського населення в умовах послаблення карантину
Після тривалої ізоляції населення міст, що зумовлена карантинними заходами внаслідок коронавірусної інфекції, постає необхідність відновлення їх фізичної форми. Саме рекреаційна діяльність, яка вченими розглядається по-різному:
- вид діяльності людей у вільний час, спрямований на відновлення й розвиток психічних, фізичних і духовних сил людини;
- система заходів, пов'язаних із використанням вільного часу для оздоровчої, культурно-пізнавальної діяльності людей на спеціалізованих територіях, і характеризується, у порівнянні з іншими видами діяльності, зміною, розмаїтістю, незвичністю поводження людей і самоцінністю процесу, є досить важливою.
Розширення рекреаційної діяльності одночасно є причиною й наслідком значних змін у житті сучасного суспільства, що пов'язані:
- з підвищенням якості та рівня життя населення;
- процесом урбанізації;
- збільшенням фонду вільного часу;
- зростанням освітньо-культурного рівня населення тощо.
У цілому, для сучасного етапу розвитку рекреаційної діяльності необхідно зазначити кілька тенденцій, що відбивають зміну в структурі рекреаційних потреб:
- У рекреаційній діяльності беруть участь усі верстви населення незалежно від віку, доходів і статі.
- Щорічне зростання кількості й видів нових рекреаційних занять і відповідно, залучення нових видів рекреаційних ресурсів.
Відпочинок у природному середовищі є однією з потреб людини, що забезпечує її нормальне функціонування, дає змогу відновити фізичні та духовні сили, які не можна задовольнити в домашніх умовах. Відпочинок і відновні процеси надають людині можливість вибору різних занять у вільний час і направлені на спілкування з людьми, власний духовний розвиток, заняття улюбленою справою (хобі) або фізичними вправами.
Одним із складових відпочинку є дозвілля - це сукупність занять у вільний час, за допомогою яких задовольняються безпосередні фізичні, психічні і духовні потреби, в основному відновлювального характеру. На відміну від природної основи відновлення сил людини, дозвілля є специфічним, соціальним способом регенерації цих сил.
Розрізняють пасивне і активне дозвілля. Пасивне дозвілля - це споживання культурно-дозвіллєвих послуг. Активне дозвілля - передбачає фізичні навантаження, яскраво виражений емоційний стан особистості. З метою проведення дозвілля створюється спеціальне середовище, що відрізняється від звичайного. Штучно створене міське середовище дозвілля визначається:
- змістом - відпочинок, розваги, розвиток особистості;
- просторовою організацією - міське і позаміське середовище відпочинку;
- часом проведення дозвілля - будні, вихідні, відпустка, тощо.
Відпочинок може бути реалізований через активні форми дозвілля, що пов‘язані з актуалізацією соціальних і культурних ресурсів людини. Наприклад, як активна форма відпочинку розглядається заміна одного динамічного заняття іншим, а також зміна навколишнього оточення, зміна вражень, відвернення від повсякденних і одноманітних турбот і ін.
Важлива роль у розвитку міського середовища для здійснення фізичної рекреації - комплексу заходів, спрямованих на удосконалення процесів відновлення працездатності після фізичної і розумової роботи, психологічного стану, відводиться ресурсній базі природного та антропогенного походження. Виокремлюють багато ознак, що складають основний зміст фізичної рекреації:
- базується на руховій активності;
- як головний засіб використовують фізичні вправи;
- здійснюється у вільний чи спеціально визначений час;
- включає культурно-ціннісні аспекти;
- містить інтелектуальні, емоційні, фізичні компоненти;
- має переважно розважальний характер (гедоністичний);
- здійснюється на добровільних і самодіяльних засадах;
- має оптимізуючий вплив на організм людини;
- наявні певні рекреаційні послуги;
- здійснюється переважно в природних умовах.
Залучаючи у рекреаційну діяльність природні ресурси необхідно створити систему ефективного цілеспрямованого формування екологічної культури всіх категорій населення. Популярністю у місцевих мешканців та гостей міста Києва з прогулянковою, пізнавальною метою користуються об‘єкти природно-заповідного фонду (ботанічні сади, парки-пам‘ятки садово-паркового мистецтва, національні природні парки), парки культури та відпочинку (ботанічний сад ім. Миколи Гришка, ботанічний сад ім. академіка Олександра Фоміна, Маріїнський парк, парк Вічної Слави, парк «Кіото», парк Перемоги).
Проведення активного дозвілля сприяє отриманню піднесеного емоційного стану та передбачає фізичні навантаження індивіда на спеціалізованих територіях. Ці спеціалізовані об‘єкти, як правило, є штучного походження та використовуються для задоволення екстремальних відчуттів дітей, підлітків та молоді: ролердроми, катки, парки-лазанки, аквапарки, боулінг клуби, тощо (боулінг-клуб «Космополіт», каток в ТРЦ «Більшовик», каток, ролердром, аквапарк в ТРЦ «Dream Town», роледром,боулінг в ТРЦ «Блокбастер»).
Висновок. Сучасна людина частіше розглядає дозвілля як особисте надбання, в рамках якого вона реалізує свободу дій. Діяльність на дозвіллі актуальна для індивіда, оскільки дозволяє йому відновлювати працездатність, розширювати самосвідомість, самореалізовуватися і знімати стрес.
Література
1. Кушнірук Ю.С. Рекреалогія: навчальний посібник. Рівне: НУВГП, 2015. 148 с.
2. Круцевич Т.Ю., Безверхня Г.В. Рекреація у фізичній культурі різних груп населення: навч. посібник. К.: Олімп. л-ра, 2010. 370 с.
