Зінько Ю.В., Мальська М.П., Біланюк В.І.,
Іваник М.Б., Шевчук О.М.
Матеріали ІХ Міжнар. наук.-практ. конф.
«Гостинність, сервіс, туризм: досвід, проблеми,
інновації» (м. Київ, 14-15 квітня 2022 р.)
К.: КНУКІМ, 2022. 294 с. С.116-119.

Просторова модель транскордонного туристичного залізничного шляху на українсько-польському пограниччі

Як показує міжнародний досвід, історичні залізниці є важливою складовою туристичних подорожей. На спеціальних сайтах можна ознайомитися з діяльністю «залізниць спадщини» (heritage railway») або «залізничної спадщини», чи залізничних шляхів, які обслуговуються старими локомотивами (переважно паровими потягами) [3; 4; 6].

історична залізниця

Так, у Великій Британії протяжність такого роду залізниць коливається від кількох до 70 миль. Незалежний путівник по всіх об’єктах залізничної спадщини (включаючи трамваї та збережені парові потяги) у Великій Британії та Ірландії охоплює такі елементи [6]:

  • 182 пам’ятки залізниці та трамвайної спадщини, перелічені за назвою та розташуванням на карті;
  • щоденник подій, що показує події для всієї залізничної спадщини протягом наступних 2-3 місяців;
  • базу даних веб-сайтів з понад 700 записами;
  • базу даних «Локомотиви», що містить понад 3300 записів (у тому числі понад 2200 фотографій);
  • глосарій залізниці з понад 950 записами.

Особливо цінуються історичні залізниці з багатою культурно-промисловою спадщиною (давні мости, віадуки, залізничні станції, спеціальні музеї історії залізничного транспорту), а також ті, маршрути яких пролягають через мальовничі місцевості (гірські території, узбережжя, долини річок).

Окрему групу історичних залізниць становлять залізничні туристичні шляхи тематичного плану (пізнавально-природничі і пізнавально-історичні), прокладені в атракційних місцевостях (високогір’я, каньйони), де поїздки здійснюються як давніми локомотивами, так і дизельними і електричними потягами. Багато з таких тематичних залізничних шляхів є фрагментами колишніх залізничних ліній постійного користування.

В рамках проекту «Популяризація туристичних об’єктів Першої угорсько-галицької залізниці» реалізованого ГО «Лінія 102. Юа», Східноєвропейським державний коледжем у Перемишлі та ФРГО «ЗУРЦ», в рамках Програми Польща - Білорусь - Україна 2014-2020 [2], направленого на організацію транскордонних туристичних маршрутів для ознайомлення з промислово-технічною та історико-культурною спадщиною Першої угорсько-галицької залізниці та прилеглих до неї прикордонних районів України і Польщі, важливо було розробити просторову модель цього транскордонного туристичного шляху.

Для перетворення об’єкту дослідження - Першої угорсько-галицької залізниці - у «залізничну спадщину» з відповідними атрибутами необхідно детально проаналізувати історичний розвиток, оцінити сучасний стан та розробити програму використання туристичного потенціалу самої залізниці та прилеглої до неї територій на українсько-польському пограниччі. З точки зору розбудови туристичної залізниці як інструмента репрезентації історико-культурної та промислової спадщини вихідним положенням є факт її тривалого і давнього функціонування (різні відтинки збудовано протягом другої половини ХІХ - початку ХХ ст. [1]) та збережені пам’ятки функціонування залізниці. Другою сильною стороною є її сучасний транскордонний характер (українсько-польське пограниччя) з можливістю розбудови Європейського трансрегіонального шляху (Україна - Польща - Словаччина - Угорщина). Третьою важливою складовою цієї залізниці є різноманітність об’єктів історико-культурної спадщини та туристичних атракцій, пов’язаних з сучасною господарською діяльністю (агротуристичні і екотуристичні об’єкти). Загалом, існують об’єктивні передумови щодо створення міждержавної туристичної дестинації на основі відтинку Першої угорсько-галицької залізниці (Перемишль - Нижанковичі - Добромиль - Хирів - Устрики Дольні).

Для проектованого шляху важливим є забезпечення підходів [5], що сприятимуть популяризації туристичних об’єктів і рекреаційно-туристичному освоєнню Першої угорсько-галицької залізниці і прилеглих до неї територій українсько-польського прикордоння. Серед важливих підходів щодо планування цієї перспективної туристичної дестинації виділяємо наступні:

  1. розбудова мережі (системи) шляхів, де її складовими стануть різні за значенням (транскордонні, регіональні і місцеві) та за характером пересування (залізничні, автомобільні, велосипедні, піші) шляхи та різні за тематикою і змістовним наповненням елементи (промислово-залізнична й історико-культурна спадщина та відпочинково-агротуристична інфраструктура);
  2. у просторовому відношенні ця мережа шляхів буде репрезентована комбінацією транскордонного залізничного шляху з лінійними і кільцевими автомобільно-пішими маршрутами, що розпочинатимуться з визначених станцій історичної залізниці;
  3. різноманітність типів туристичних атракцій з обох боків кордону (культурно-промислова, оборонна, сакральна) дає змогу організовувати пізнавально-культурні (історико-культурні, сентиментальні, краєзнавчі) подорожі для туристів з країн-сусідів;
  4. для популяризації першої угорсько-галицької залізниці як лінійної туристичної дестинації необхідною є організація поїздок для туристів на дрезинах і залізничних автобусах.

Ці заходи із залучення туристів варто здійснити найближчим часом як промоційні акції на українській частині залізниці у період відсутності її експлуатації.

Для досліджуваної транскордонної історичної Першої угорсько-галицької залізниці нині можливими є три варіанти її туристичного використання:

  1. у випадку повного відновлення пасажирсько-товарних перевезень залізницею на відтинку Перемишль (Польща) - Хирів (Україна) - Устрики-Дольні (Польща) можливе часткове її використання для екскурсій на дрезинах і залізничних автобусах поєднане з автомобільно-пішими екскурсіями, що розпочинатимуться від залізничних станцій і зупинок на українсько-польському пограниччі;
  2. повне перетворення певного відтинку цієї залізниці для виконання функції туристичної «залізниці спадщини» з відповідним набором старих локомотивів, вагонів та з цільовою модернізацією вокзалів і зупинок під «австро-угорський стиль». Така ідея пропагувалась у проекті «Ковбойки: Український дикий захід»;
  3. створення на базі існуючих об’єктів залізничної інфраструктури (вокзалів, зупинок) і промислових пам’яток (мости, технічні споруди) туристичної дестинації промислової (залізничної) спадщини з музеями, експозиціями, оглядовими пунктами, культурно-освітніми і розважальними осередками. Схожий варіант реалізовано на базі давньої неексплуатованої залізниці на пограниччі Іспанії і Португалії (м. Віго, провінція Галіція).

Транскордонна залізниця спадщини відповідно до представленої просторової моделі шляхів є основою (віссю) для формування регіональних і локальних тематичних шляхів на прилеглих територіях. Вокзали, залізничні станції і пункти зупинок стануть вихідними (початковими) місцями пізнавально-культурних різної тематики. Тут можна організувати тематичні поїздки пізнавально-промислового типу з вивченням історії її створення та різночасових атракцій залізничної інфраструктури й техніки. Значно посилять цінність залізниці її гірські пейзажні відтинки (так звані панорамні) на шляху від Хирова до Устрик Долішніх.

Основу для розбудови локальних тематичних шляхів склади 54 об’єкти історико-культурної спадщини та інші. З них: 16 основних (визначених проектом) і 3 додаткових (визначених під час інвентаризації) на польській стороні і 16 основних (визначених проектом) і 19 додаткових (визначених під час інвентаризації) на українській стороні. Вони представлені такими типами пам’яток: пам’ятки промислової і залізничної спадщини, сакральні, пам’ятки цивільного будівництва, історико-архітектурні пам’ятки та мілітарні і меморіальні пам’ятки.

Цільова направленість щодо створення інноваційного туристичного продукту на базі цієї залізниці та активізації культурного і соціально-економічного розвитку прикордонних районів України і Польщі передбачає формування партнерських засад її реалізації. Серед базових партнерів з розбудови і забезпечення мережі шляхів культурної спадщини виступають органи місцевої влади (ОТГ в Україні та гміни у Польщі), зацікавлені громадські організації та місцеві фермерські господарства і підприємці, а також культурно-освітні установи. Саме з цими організаціями слід пов’язувати координаційну діяльність в розбудові і тривалому функціонуванні туристичних шляхів на базі Першої угорсько-галицької залізниці, а також її промоцію на туристичному ринку.

Загалом, тематичні туристичні шляхи польсько-українського пограниччя можна систематизувати за метою подорожі та засобами переміщення. За метою виділяються такі групи: пізнавально-історичні та пізнавально-культурні, пізнавально-природничі, а також технічної і промислової спадщини. Історична Перша угорсько-галицька залізниця належить до останньої групи - шляхів технічної і промислової спадщини. За характером переміщення серед транскордонних тематичних туристичних шляхів виділяються: піші, автомобільні, велосипедні та залізничні. Власне Перша угорсько-галицька залізниця репрезентує на пограниччі перший транскордонний туристичний шлях залізничного типу.

Позиціонування тематичного туристичного шляху, пов’язаного з Першою угорсько-галицькою залізницею, у мережі транскордонних шляхів вирізняє кілька аспектів:

  1. це туристичний шлях, який репрезентує залізниці спадщини на сході Європи;
  2. існує перспектива його розбудови як трансєвропейського туристичного залізничного шляху;
  3. значна історико-культурна спадщина на українсько-польському пограниччі вздовж цієї залізниці спадщини дала змогу сформувати інтегровану мережу тематичних краєзнавчих шляхів на її основі.

Список використаних джерел

1. Панюс М.В. Розвиток мережі залізниць Галичини австро-угорського періоду (1861-1918) // Історія науки і біографістика. 2012. Вип.4.
2. Перша угорсько-галицька залізниця. URL: https://www.hungalrail.com/.
3. Heritage Railway Association. URL: https://www.hra.uk.com/.
4. Heritage Railway. The Complete Preservation News Magazine. URL: https://www.heritagerailway.co.uk/.
5. Mikos von Rohrscheidt A. Regionalne szlaki tematyczne: Idea, potencjał, organizacja. Krakow: Proksenia, 2010. 465 s.
6. UK & Ireland Heritage Railways. URL: http://heritage-railways.com/.