Юрій Зінько, Світлана Благодир, Дар’я Головіна,
Юзеф Партика, Тадеуш Грабовський
Матеріали XIV Міжнародної наукової конференції
«Географія, економіка і туризм: національний та
міжнародний досвід» (м. Львів, 9 жовтня 2020 р.)
Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2020. 458 с. С.435-441.

Туристичний рух в уїкенди в Ойцовському і Розточанському національних парках (Польща)

Для багатьох національних парків різних країн актуальною стала проблематика туристичного використання і надмірного навантаження на їх природні та історико-культурні атракційні туристичні об’єкти. Дослідники вже багато років акцентують увагу на тому, що дослідження туристичного руху має надзвичайно важливе значення при розробці стратегії і впровадженні заходів зі сталого розвитку цих природоохоронних територій [1; 2; 4-7; 9]. При вивченні туристичного руху використовують як прямі методи моніторингу туристів, так і опосередковані джерела обліку відвідувань в національних парках [3]. Результати досліджень просторово-часової динаміки туристичних потоків є важливою інформаційною базою для планування їх регулювання, забезпечення якості обслуговування та обґрунтування цільових заходів із захисту довкілля при туристичних навантаженнях.

Особливо важливими є багаторічні дослідження туристичного руху в національних парках, що дозволяють виявити певні тенденції динаміки туристичного навантаження, його просторові та часові зміни, а також чинники, які визначають ці зміни. При цьому актуальними є безпосередні дослідження туристичного руху в національних парках у періоди найбільшого напливу відвідувачів (літній сезон, уїкендові періоди). У такі періоди максимального відвідування туристами парків випукліше постають питання організації та регулювання туристичного руху з точки зору збереженості природного довкілля і забезпечення комфортного перебування відвідувачів.

В якості об’єктів досліджень туристичного руху було обрано Ойцовський національний парк у Малопольському воєводстві та Розточанський національний парк у Люблінському воєводстві як одні з найвідвідуваніших туристами національних парків Польщі. За ступенем інтенсивності туристичного використання з-поміж польських національних парків Ойцовський і Розточанський національні парки належать до групи парків зі значною інтенсивністю туристичного навантаження (100-500 тис. туристів щорічно) разом з таким парками як Бяловєжскій, Бєзадскій, Столових Гур, Словінскій і Вігєрскій [2].

Студенти Львівського національного університету ім. Івана Франка близько 20-ти років проходили туристично-краєзнавчу практику в Ойцовському національному парку та у 2016 році - в Розточанському національному парку. Важливим елементом цієї практики є безпосереднє дослідження туристичного руху в зазначених національних парках. За результатами власних досліджень студенти щорічно складали власні звіти, які містили опрацювання отриманих даних, особливості і характеристики туристичного руху та комплексний аналіз рівня розвитку туристичної сфери в Ойцовському і Розточанському НП.

Ойцовський національний парк розташований в приміському районі Кракова, в самому центрі району, де проживає 1/4 населення нашої країни. Тому ключовою проблемою для парку є інтенсивний туристичний рух, який триває тут понад 6 місяців на рік, тобто приблизно з середини квітня до першої декади листопада.

Оцінки показують зростання кількості туристів з понад 200 тис. у 1990 р. до приблизно 350-400 тис. у наш час (див. табл. 1).

Таблиця 1. Відвідування туристичних об’єктів в ОНП за період 1998-2019 рр., осіб

Джерело: за даними Ойцовського НП [8] з доопрацюванням.

Надмірна концентрація відвідувачів викликає затори на маршрутах до туристичних об'єктів найбільш відвідуваних. До них відносяться Пєскова Гора, центр Ойцува (навколо замку та Краківські Ворота) та печера Локетка. Протягом кількох років найбільшою проблемою було щорічне зростання автомобільного руху, особливо у вихідні дні. Цифри свідчать про незначне зменшення кількості туристів у печері Локетка, в замку в Пєсковій Скалі та музеї ОНП порівняно з попереднім роком. У печері Темній було зафіксовано зростання відвідувачів на близько 1800 осіб за рік, а в Ойцовському замку число туристів зросло на близько 57000 порівняно з 1997 роком.

Анкетування польських та іноземних туристів в ОНП підтвердило географію прибуттів, зафіксовану на основі ідентифікації реєстраційних даних автотуристів на паркінгах парку. Більшість опитаних представляли власне Малопольський регіон, а також сусідній Шльонський регіон. Кількість іноземних туристів можна оцінити в кілька тисяч на рік. Чисельна інформація стосується печери Локетка, де ведеться статистика місць, з яких приїжджають туристи. Більшість іноземних гостей приїжджають з Німеччини, Франції, Великобританії та США. Серед польських опитаних домінували відповіді щодо кількаразового (2-4 рази на рік) відвідування парку, про кількагодинний (2-4 години) термін перебування у парку в уїкендовий період. У більшості відповідей щодо джерел інформації про парк відіграли родинні традиції та шкільні поїздки. Серед іноземних туристів джерелом інформації були інтернет-сайти та поради польських знайомих.

Дані показують подальше зменшення кількості відвідувачів печери Локєтка та незначне зменшення також у замку Пєскова Скала, Музеї імені проф. Владислава Шафера та печері Темній. Це пов’язано зі складним матеріальним становищем потенційних відвідувачів, про що свідчать часті запити керівників шкільних груп про безкоштовний вхід до закладів ОПН.

Під час проходження навчальної практики студентів Львівського національного університету ім. Івана Франка у Розточанському національному парку (Любельське воєводство, Польща) у 2016 році було проведено дослідження туристичного руху на найвідвідуванішому рекреаційно-туристичному об’єкті парку - озері Ехо. Дослідження здійснювали у різні дні тижня та періоди доби, фіксували прибуттівя, вік та стать туристів, регіони чи країни, з яких вони прибули. Також відзначали, яка форма відвідування переважає - групове чи індивідуальне, якою стежкою частіше користуються туристи, скільки прибуває велосипедів.

Моніторинг туристичного руху у різні дні тижня та періоди доби виявив, що найбільша активність на озері Ехо була у неділю, а найменша - в понеділок. Максимум перебування туристів на пляжі зафіксовано в неділю о 16:00 (645 осіб), мінімум в п’ятницю о 10:00 (16 осіб). Загальна тенденція за віком: переважають сімейні пари з дітьми; за статтю: переважають жінки.

Дослідження прибуття та відбуття туристів було проведено у неділю 24.07.2016. Моніторинг демонструє, що більше всього прибуває та відбуває туристів протягом однієї і тієї ж години - (13:00-14:00), прибуло 203 особи, відбуло 181. Проте, кількість прибуття в досліджуваний час завжди більша, ніж відбуття, особливо помітна різниця протягом ранку (10:00-11:00) прибуття значно перевищує відбуття (прибуло 139, відбуло 39).

Моніторинг груп та поодиноких туристів показав, що значну частину, у розподілі по групам, займають малі групи, а саме від 2 до 5 оcіб. Найбільше прибуття малих груп можна було спостерігати протягом години з 13:00 до 14:00 - 57 груп, а найменше з 10:00 до 11:00 - 30 груп. Найменшу кількість в статистиці серед розподілу зайняли великі групи (від 5 осіб). В середньому великі групи мали по 8-9 осіб, а найбільша група була в проміжку між 15:50 та 16:20-туристична група з 50 осіб (з яких 47 осіб це - діти).

Наступне дослідження прибуття на велосипедах показало, що всього за день на велосипедах на пляж прибуло 112 груп туристів. Для велосипедів тут обладнаний дерев’яний настил, який веде через ліс від міста Звєжинець.

З дослідження прибуття на автомобілях видно, що пік прибуттів настає о 12:00-14:00, а далі відбувається невеликий спад, що пов’язано з різким підвищенням температури повітря. Паркувальне місце біля ставів Єхо всього розраховано на 100 автівок, тому дослідження можуть мати похибку. В середньому кожен автомобіль знаходився на парковці близько 1,5-2 години.

Однією з частин моніторингу автомобільного руху на ставах Ехо було визначення регіону проживання прибулих туристів. Це здійснювалося методом визначення реєстрації автомобіля за номерним знаком. Такі данні не є точними, оскільки туристи не обов'язково можуть проживати там, де зареєстрований автомобіль, проте все ж таки це дає певні уявлення про географію туристів в обраній дестинації. Географія туристів є переважно сталою протягом усього дня. Найбільше туристів прибуває з Люблінського, Підкарпатського, Малопольського воєводств, також трапляються поодинокі автомобілі з віддаленіших регіонів та з-за кордону: Велика Британія, Норвегія, Болгарія, Німеччина, Франція і Бельгія. Тож, можна зробити висновок, що попри все переважає внутрішній туризм.

Загалом, дослідження туристичного руху в Ойцовському і Розточанському національних парках дали змогу виділити певні його тенденції, структуру і просторовий розподіл. Встановлено розподіл туристів за основними облікованими об’єктами відвідувань, а також денну динаміку туристів в уїкендовий період в Ойцовському НП. Відмічено негативні тенденції, пов’язані з впливом надмірного автомобільного руху для відвідування парку та надмірного навантаження відвідувачами в уїкендові дні літнього періоду. Результати досліджень туристичного руху та оцінка його впливу на природне середовище дозволила розробити рекомендації щодо впровадження елементів сталого туризму на території зазначених національних парків. Зокрема, перевантаженість автотранспортом, яка створює проблеми для охорони середовища, особливо в уїкендові дні, зумовлює необхідність розбудови системи паркінгів у периферійній зоні парку, обмеження туристичного руху через парк та ширше використання публічного транспорту.

Для зменшення туристичного навантаження важливим є впровадження екотуристичних елементів при відвідуванні Ойцовського і Розточанського національних парків в уїкендовий період шляхом розбудови і реконструкції інформаційно-екоосвітньої й тематичної інфраструктури і використання різноманітних форм екотуризму (спостереження за природним середовищем, ботанічні і геологічні тури). Під час анкетування туристів пропозиції такого типу були досить поширеними. Подальші дослідження проблематики туристичного руху повинні бути зосереджені на розробці пропозицій з відвідування Ойцовського а Розточанського національних парків з вираженою екотуристичною складовою. Варто розробити нові екотуристичні продукти і послуги для різних цільових груп, в тому числі для сімейних груп. Досвід розробки такого типу екотуристичних продуктів для природоохоронних територій апробований на прикладі Бабйогуського національного парку.

Список використаних джерел

1. Kruczek Z., Przybyło-Kisielewska K. Ruch turystyczny w parkach narodowych i konsekwencje nadmiernej frekwencji odwiedzających // Рarki narodowe i otoczenie społeczno-gospodarcze. Skazani na dialog. Wyższa Szkoła Turystyki i Ekologii, 2019. S.160-171.
2. Liszewski S. Przestrzeń turystyczna parków narodowych w Polsce // Gospodarka i przestrzeń / red. B. Domański, W. Kurek. Kraków: Instytut Geografii i Gospodarki Prestrzennej UJ, 2009. S.187-201.
3. Matczak A. (2002). Metodyka badań ruchu turystycznego na obszarach chronionych / Partyka J. (red.) Użytkowanie turystyczne parków narodowych. Ruch turystyczny - zagospodarowanie - konflikty - zagrożenia. Ojców: Instytut Ochrony Przyrody PAN, Ojcowski Park Narodowy, 2002. S.17-23.
4. Miazek P. Przyczyny zróżnicowania ruchu turystycznego w polskich parkach narodowych // Tourism / Turyzm. 2020. Vol.30. Issue 1.
5. Partyka J. Turystyka w polskich parkach narodowych // Partyka J. (red.) Użytkowanie turystyczne parków narodowych. Ruch turystyczny - zagospodarowanie - konflikty - zagrożenia, Ojców, 2002. S.143-154.
6. Partyka J. Udostępnianie turystyczne parków narodowych w Polsce a krajobraz // Prace Komisji Krajobrazu Kulturowego. 2010, Nr.14. S.252-263.
7. Spychała A., Craja-Zwolińska S. Monitoring ruchu turystychnego w parkach narodowych // Barometr Regionalny, Wyższa Szkoła Zarządzania i Administracji w Zamościu. 2014. Tom 12. Nr.4. S.171-177.
8. Turystyka w OPN (Ojcowski Park Narodowy). URL: http://www.ojcowskiparknarodowy.pl/main/turystyka.html.
9. Zinko J., Błagodyr S., Sirenko I., Partyka J., Glanowski J. Ocena oddziaływania ruchu turystycznego na środowisko Ojcowskiego Parku Narodowego (w świetle badań prowadzonych przez studentów geografii Uniwersytetu Lwowskiego im. Iwana Franki) // Prądnik. Prace Muz. Szafera. Ojców: Ojcowski Park Narodowy, 2007. Nr.17. S.241-248.