Юрій Зінько, Назарій Мандюк, Тетяна Бондарчук
Матеріали XIV Міжнародної наукової конференції
«Географія, економіка і туризм: національний та
міжнародний досвід» (м. Львів, 9 жовтня 2020 р.)
Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2020. 458 с. С.442-446.

Специфіка овертуризму у місті Кракові

У 2016 році медіа-компанія Скіфт, яка продукує новини, дослідження та маркетингові послуги для туристичної галузі, оприлюднила та згодом запатентувала поняття «овертуризму» [2]. З того часу з’явилося декілька його визначень. Згідно з інформацією, наданою університетами, що співпрацюють в напрямі вивчення цього явища, овертуризм можна визначити як вплив туризму на місцевість, або її частини, який надмірно та негативно відображається на звичній якості життя громадян і/або якості досвіду відвідувачів. Партнерство зі стійкого туризму визначає овертуризм як місцевість, де жителі та гості відчувають надмір в кількості відвідувачів, де якість життя, а також якість вражень, неприйнятно псуються. Це протилежність поняття стійкого туризму, в якому йдеться про використання туристичних ресурсів з ціллю зробити місцевість більш комфортною для життя та перебування туристів. Часто погіршення відчувають як мешканці так і відвідувачі.

Численні дослідження підтвердили, що поведінка відвідувачів, тривалість їх перебування, вид туризму фактично мають такий самий вплив, як і кількість туристів. Поки вплив туризму на фізичне довкілля відносно легкий для визначення, важко оцінити соціальні його ефекти. Концепція, заснована на толерантності місцевих жителів до туристів, є не лише суб'єктивною, але і також її важко зробити масовою. Рівень толерантності серед резидентів у напрямку до туристів відрізняється залежно від місцевих і приватних інтересів.

Овертуризм та пов’язані з ним проблеми можна спостерігати у багатьох європейських містах, таких як Венеція, Флоренція, Барселона, Рим, Прага, Дубровнік і Любляна [1]. У Польщі прикладом еволюціонуючої ролі туризму в міському житті є місто Краків, яке було додане до списку Культурних і природних місць Світової спадщини ЮНЕСКО у 1978 році, і яке є визнаною польською маркою на національному і міжнародному туристичному ринку.

Без сумніву, зростаюча кількість туристів підтримує зростання міста, збільшує його бюджет і вирізняє його на ринку туризму, але з’являється питання: який тягар це приносить для мешканців? Тривалий процес зміни поза сумнівом призводить до зниження якості життя, а також викликає пошкодження соціальних зв’язків і послаблення місцевого сенсу ідентичності. Резиденти втрачають своє значення в їхніх маленьких королівствах, поки їхнє місце забирають туристи, щоб задовольнити потреби, призводячи до того, що місцевого громади повинні бути пристосовані до туристів та незнайомців у їхньому власному місті.

Через часте сприйняття негативного впливу розвитку туризму стало необхідним прийняти нову наукову термінологію. Тому термін овертуризм покликаний використовувати, щоб описати негативний ефект туризму і застосований до проблеми надмірної кількості туристів у багатьох містах. Розмови навколо овертуризму привернули увагу до негативних наслідків неконтрольованого зростання в туризм. Це також змушує до винайдення нових компромісів, націлених фактично запобігти зростанню таких проблем.

Краків є одним з найупізнаваніших польських туристичних місць і включений до туристичних столичних регіонів. Старе Місто в Кракові і соляні шахти в Велічці були занесені 1978 року до першого Списку Світової cпадщини культури і природи [8]. Краків був Європейською столицею культури у 2000 році. Він належить до Творчої мережі міст ЮНЕСКО, у 2013 році був вшанований як Місто літератури ЮНЕСКО, а Європейська гастрономічна Академія обрала Краків європейською столицею культури гастрономії у 2019 році. Туризм в Кракові виконує дуже важливу економічну функцію.

Зокрема, кількість туристів у Кракові зросла з 5,5 млн. осіб у 2003 році [5], 8,6 млн. осіб у 2011 р., 9,25 млн. осіб у 2013 р., 13,5 млн. у 2018 році [6] до 15,05 млн. осіб у 2019 році [7] (див. рисунок). Кількість тих, хто користується місцевою нічліжною базою, становила у 2011 році - 6,55 млн. осіб [5], у 2013 р. - 7,25 млн. осіб, у 2016 р. - 8,5 млн., у 2018 році - 9,65 млн. осіб [6]. Причому у 2013 р. приблизно половину користувачів нічліжних місць становили іноземні туристи, а у 2018 р. лише 30% нічліжних місць було зайнято іноземцями [6].

У 2018 році Краків відвідало приблизно 13,5 мільйонів осіб (див. рис. 1). У тому ж році, туристи витратили майже 6.5 більйона польських злотих впродовж їх перебування в Кракові. А валова частка, продукована туристичною галуззю в Кракові, - понад 8% повного валового внутрішнього продукту міста. Туризм забезпечує краківчан постійними робочими місцями, і зважаючи на ефекти множення, створює понад 40 тис. робочих місць у підсумку [4].

Рис. 1. Динаміка туристичного руху в Кракові за період 2010-2019 рр.

Власне опрацювання на основі джерел [5-7].

У 2019 році Краків мав 780 тис. мешканців і ділився на чотири головні адміністративні райони, далі - на менші райони. Разом, ці 18 маленьких районів, згідно з Польським національним територіальним записом розділення, формують чотири основні райони: Старе Місто, Подґуже, Кроводжа і Нова Хута. Найпривабливіший район для туристів - Старе Місто, яке займає історичний міський простір старого міста, у тому числі королівський замок Вавель, колишній єврейський район Казімєж та численні церкви і музеї. Район головним чином складається з готелів, квартир, ресторанів, клубів, театрів, і так далі. Цей район підлягає найбільшому впливу туристичного руху, характеризується високим рівнем забезпеченості короткостроковим туристичним житлом, що призводить до джентрифікації [3]. Джентрифікація - явище, за якого місцеві люди переїжджають в менш багаті околиці, відбудовуючи нерухомість та притягуючи до своєї місцевості нові бізнес-структури [3].

Другий район - Подґуже, який був окремим містом 200 років тому. Він з'єднується з міським центром мостами і алеями і повільно абсорбує частину туристичного руху. Нещодавно, декілька престижних музеїв відкрилися тут, наприклад, Фабрика Шиндлера. Третій район, який граничить з міським центром з заходу, - Кроводжа, район парків, садів, спортивних зон і житлові будинків. Останній і найбільший район - Нова Хута. Місто будувалося в соціальному реалістичному стилі як гуртожиток для працівників у величезних металоконструкціях. Соціальне реалістичне міське розташування Нової Хути є нагадуванням комуністичної історії міста і визнане унікальним в Європі. Район надзвичайно привабливий, оскільки туристи зацікавлені в посткомуністичній спадщині.

Перевищення соціо-психологічної місткості виражене у ставленні до ускладнень переміщення в місті, паркування та шуму, проте не стосується показників якості життя, задоволення від професійного життя, доступу до культури чи вартості проживання. Зрештою, присутність туристів змушує мешканців пишатися привабливістю свого міста. Варто також звертати увагу туристів на район Подґуже, який з величезною швидкістю збільшує свою популярність, поглинає в себе все більше туристів та чиї мешканці проголосували найбільш прихильно до присутності туристів [4].

Надмірна концентрація туристів на одному районі міста може призвести до зростання витрат на проживання, зниження кількості опцій для міських жителів, перетворення помешкань у апартаменти для туристів та інших результатів, що заважають звичайному життю мешканців. Така тенденція помітна у Старому Місті Кракова та районі Казімєж і вимагають розвитку інструментів, щоб мінімізувати ефекти інтенсифікації цього процесу, який як наслідок може призвести до екстремальної негативної стадії порочного кола в розвитку туризму [4].

У вирішенні питання дисперсії туристичних потоків Краків завдяки продуманій туристичній просторовій політиці реалізував плани створення нових міських туристичних дестинацій (Подгуже, Нова Гута), активно популяризує приміські туристичні атракції і забезпечує менеджмент транзитних туристичних потоків [1]. Нині у Кракові успішно функціонує модель активного використання туристичним бізнесом основних атракцій у приміській зоні, що зменшує навантаження на столицю мегаполісу. Значною популярністю користуються тури до соляної копальні Вєлічка (приблизно 1,8 млн. відвідувачів на рік), Освєнціма з Державним музеєм Аушвіц-Біркенау (понад 2 млн. відвідувачів щорічно [8]), скельно-печерного Ойцовського національного парку (0,5 млн. відвідувачів на рік) [1].

У процесі подальшого розвитку туристичного руху, одним з викликів для історичних міст, таких як Краків, є управління місцевістю, відому також як інтегральне повідомлення маркетингу, дисперсія туристичного руху, яка полегшить конфлікт між резидентами міста та відвідувачами та врегулює доступ до відомих туристичних точок.

Список використаних джерел

1. Мальська М., Дубіс Л., Зінько Ю. Геопросторові аспекти овертуризму в історичних містах (на прикладі Львова і Кракова) // Міський туризм: реалії, виклики, перспективи: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. К.: Альфа-ПІК, 2020. С.77-80.
2. Sheivachman A. Iceland and the Trials of 21st Century Tourism. URL: https://skift.com/iceland-tourism/.
3. Główczyński M. Gentryfikacja miast - przegląd literatury polskiej i zagranicznej // Rozwój Regionalny i Polityka Regionalna. 2017. Nr.39(61-78). S.61-78.
4. Szromek A., Kruczek Z., Walas B. The Attitude of Tourist Destination Residents towards the Effects of Overtourism - Kraków Case Study // Sustainability. 2020. Vol.12(1).
5. Ruch turystyczny w Krakowie w 2016 roku: Monografia / Red. nauk. K. Borkowski. Kraków: Małopolska Organizacja Turystyczna, 2016. 274 s.
6. Ruch turystyczny w Krakowie w 2018 roku / Red. nauk. K. Borkowski. Kraków: Małopolska Organizacja Turystyczna, 2019. 60 s.
7. Ruch turystyczny w Krakowie w 2019 roku: Infografika. URL: https://www.bip.krakow.pl/zalaczniki/dokumenty/n/258711/karta.
8. Kruczek Z., Nowak A. Miasto w cieniu museum. Problemy rozwoju turystyki w Oświęcimiu // Turyzm. 2019. Nr.29(1). S.47-55.