Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Василь Зубач, Михайло Шпір

Зелений туризм: пропозиції і проблеми

27.06.2005

Туризм – це поштовх, рух, відчуття. Його значення відоме практично всім. Адже кожен хоча б раз у житті був туристом, тобто подорожував. Щоб стати туристом, не обов’язково їхати за кордон. Відпочинок від буденного, сірого життя – ось основна мета туризму. А ще можна дізнатися так багато нового й корисного, що може знадобитися у майбутньому, або ж просто підвищити загальний інтелектуальний рівень. Щоб подорожувати теренами України, не потрібно докладати багато зусиль та грошей. У межах держави є два основні туристичні об’єкти – це Карпати та Крим… Саме в Карпатах сьогодні розвивається й користується великою популярністю зелений туризм.

Потенціал Прикарпаття

На офіційному сайті управління з розвитку туризму в Івано-Франківській області зазначається, що на Прикарпатті є дев’ять курортних місцевостей, діє 38 санаторно-курортних закладів. Для курортної терапії використовуються кліматичне лікування, мінеральні ванни.

Крім того, Яремче розташоване в надзвичайно мальовничій улоговині між горами на березі Пруту, користується славою туристської столиці Карпат (має понад 40 туристсько-рекреаційних закладів). Ворохта відома як центр зимових видів спорту. На території Прикарпаття розроблено понад двадцять туристичних маршрутів: гірських, водних, пішохідних, велосипедних, автобусних.

Для любителів подорожувати гірськими місцинами найцікавішими з них є:

- гірські – на г. Говерла і г. Піп-Іван, по Чорногірському хребту (від озера Несамовите до озер Марічейка), по Горганах та інші;
- водні – по Дністровському каньйону і річках Білий і Чорний Черемош, Прут, Лімниця;
- пішохідні – по полонинах Карпат, до Манявського водоспаду;
- лижний – на г. Кукул та інші.
- автомобільні та велосипедні маршрути, найвідомішим з яких є маршрут "Прикарпатське кільце".

Існуюча база рекреаційних закладів усіх форм власності (119 одиниць на 12,5 тисячі місць) дає можливість нарощувати лікувально-оздоровчі, туристичні, спортивні послуги, в тому числі й для іноземних туристів.

Фахівці відзначають, що з кожним роком зростає інтерес населення до зайняття туристичною діяльністю. Так, кількість ліцензованих туристичних підприємств в Івано-Франківській області за період з 1998 по 2002 роки зросла з 25 до 73.

Потенціал Закарпаття

Василь Кричфалушій, директор ЗАТ "Закарпаттурист" зазначає, що з часу проголошення української незалежності багатьом колишнім потужним санаторно-лікувальним закладам, якими славилося Закарпаття, в основному вдавалося триматися на плаву, розраховуючи на себе і власні можливості. Скажімо, позитивно позначилося на стані справ, що взялися на високому рівні обслуговувати чорнобильських дітей, сприяти їх оздоровленню. Відтак виручені кошти вклали в поліпшення матеріально-технічної бази. Завдяки цьому, на сьогодні на Закарпатті є оновлені туристичні комплекси "Світанок" в Ужгороді, "Синевирське озеро" на березі однойменного так званого "морського ока" українських Карпат, "Форель" у Жденієві та "Пікуй" у Біласовиці (обидва на Воловеччині). Там наразі спроможні приймати найвимогливіших гостей. "Головна наша турбота – як зробити так, щоби турист став "своїм", цебто постійним гостем. Думається, це цілком можливо", – каже Василь Кричфалушій.

Принади зеленого туризму

Все більш популярним у світі нині стає сільський зелений туризм. Цей, давно відомий як сільським господарям, так і відпочиваючим, вид туризму відроджується у нас на нових засадах. Сьогодні понад 200 сільських господарів готові прийняти гостей у своїх садибах. Туристів приваблює до них зручна система поселення, сучасне обладнання приватних пансіонатів, близькість до природи, співвідношення ціна/якість, гостинність та домашня атмосфера при організації відпочинку, а окрім того, чудові страви національної кухні. Дружня сімейна обстановка та затишок можуть тільки приваблювати туристів, які прагнуть комфорту, та мандрівників, які бажають віч-на-віч поспілкуватися з місцевим населенням на теми, пов’язані з історією краю (хто може розповісти про певні події краще, ніж безпосередні учасники цих подій?).

У Закарпатті любителям зеленого туризму пропонують піший і кінний туризм, цілющий відпочинок на солоних озерах біля кордону з Румунією у високогірному Тячівському районі, сплав на байдарках і катамаранах норовливими ріками Тиса і Ріка. Це лише короткий перелік варіацій літнього відпочинку на Срібній Землі, та поки що притоку значного туристичного контингенту немає. Фахівці стверджують, що потрібно вишукувати ситуативні шанси для заробітків.

Як стверджує голова правління Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, Павло Горішевський, статистична звітність по сільському зеленому туризму (СЗТ) не збирається, тому можна говорити тільки про загальні цифри. В Україні на даний час через мережу Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму господарі пропонують понад 5000 ліжко-місць. Враховуючи, що середньорічна завантаженість становить близько 40%, можна підрахувати, що мінімально у сфері СЗТ в Україні відпочиває понад 700 000 туристів. Але це, зазначають спеціалісти, найскромніші підрахунки. Звичайно, спілка дбає про новий якісний перехід на краще обслуговування відпочиваючих у сільських садибах, зокрема, й в Івано-Франківській області.

На сьогодні організаторські зусилля Закарпатської спілки зі сприяння розвитку сільського (зеленого) туризму мають цілеспрямований характер, зазначає один із лідерів Спілки Адам Барабаш. За його словами, нині в Закарпатті з’явилося близько тисячі господарів, котрі готові надати послуги тур сервісу, так би мовити, в домашніх умовах. Тарифи досі не перевищують 50 гривень на добу. Це включає проживання і харчування. Хоча підвищення цін на продукти посприяє незначному росту оплати. "Та простоїв у нашій перспективній галузі не передбачається", – зазначає Адам Барабаш.

Є свої проблеми

Одначе спеціалісти (див. коментарії експертів) не закривають очі на те, що ринок послуг зеленого туризму в Україні має низку недоліків, які доведеться вирішувати вже найближчим часом, якщо Україна планує подальшу євроінтеграцію. До таких проблем відносяться в першу чергу нестача кваліфікованих кадрів, прогалини в системі податкового законодавства, недостатня кількість спеціальних навчальних закладів для підготовки спеціалістів, низькосортність рекламних матеріалів.

Як стверджує програмний координатор Фонду Євразія Інна Філіппова, проблема кадрів в сільському зеленому туризмі залишається найбільш актуальною. Для забезпечення належної якості послуг, які надаються сільськими господарями, на сьогодні особливо гостро постала проблема створення групи спеціалістів/тренерів, що могли б перетворити селянина-початківця на господаря агросадиби, послуги якого задовольнятимуть смак найвибагливішого клієнта.

Говорить спеціаліст

Павло Горішевський, голова правління Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні:

"На даний час проблем дуже багато. Головні з них: оподаткування сільських господарів, адже навіть Закон України "Про особисте селянське господарство", у якому вперше з законодавчих актів дозволено відкрито займатися цим видом діяльності, не вирішує цієї проблеми. Другою важливою проблемою є відсутність реального доступу до дешевих кредитних ресурсів, які можна спрямувати на покращення умов для прийому туристів. Третя проблема полягає у відсутності комплексного навчання господарів-власників садиб. Адже господар, який приймає туристів повинен володіти уміннями та навичками, які притаманні представникам понад 15 професій.

Попит на якісний сільський зелений туризм зростатиме. Але тільки на якісний, бо на туристичному ринку діє неписане правило: турист не поїде відпочивати у ті умови, які є гіршими, ніж у нього вдома. А якщо й поїде, то не буде задоволений таким відпочинком. Звичайно, як і кожного правила, тут є винятки. Але ці винятки – 5-10% від усього ринку споживачів. Але для провадження успішного бізнесу потрібно орієнтуватися на тих 90%, які становлять основну масу споживачів. У Європі ринок сільського зеленого туризму становить 30-35%.

Кінцеві споживачі можуть очікувати збільшення кількості сучасних закладів розміщення, підвищення рівня послуг, розвиток атракційної складової, яка, на даний час, не відповідає вимогам. Але швидкий розвиток цього виду туризму та піднесення його до рівня кращих світових зразків є можливим тільки за умови державної підтримки. Над чим і працюємо".


Інна Філіппова, програмний координатор Фонду Євразія:

"На сьогодні досі залишаються невирішеними питання із впровадження системи підготовки профільних фахівців, навчання і перекваліфікації сільських господарів, незайнятого сільського населення. В Україні не працює жодна стала група тренерів, яка б на постійній основі здійснювала профільне повне консультування, супровід та навчання зацікавлених осіб. Відповідно не створено й жодного постійно діючого інформаційно-тренінгового центру, до якого міг би звернутися пересічний селянин і отримати всю необхідну інформацію. Натомість, зараз в Україні маємо значну кількість господарів, які працюють, не маючи спеціальних навичок, як вони самі кажуть, "інтуїтивно", а також кілька професійних тренерів.

Розглядаючи питання підготовки кадрів, варто також звернути особливу увагу і на рівень інформаційно-методичного забезпечення підготовки цих кадрів. На сьогодні існуюча в Україні інформаційно-методична база характеризується, по-перше, тим, що є недостатньо комплексною, тобто не охоплює і не розкриває зміст всіх компонентів діяльності в цій сфері, по-друге, носить переважно теоретичний характер і є недостатньо орієнтованою на практичні аспекти господарювання. Зазначений рівень інформаційно-методичної бази не дозволяє господарям оперативно реагувати і адаптуватися до нових економічних умов".

Даєш більше реклами!

Однією із суттєвих перепон на шляху більш ефективного просування ідеї сільського зеленого туризму серед потенційних туристів, на думку Інни Філіппової, є відсутність професійно розробленої маркетингової та рекламної стратегії. Значна кількість існуючих туристичних маршрутів/продуктів розроблювалась за повної відсутності інформації про те, чого хоче той, заради кого це все і створювалось, зокрема, – потенційний клієнт. Звідси проблеми, пов’язані з реалізацією значної кількості туристичних продуктів, що не користуються попитом.

На особливу увагу заслуговує якість інформаційно-рекламних матеріалів, що пропагують відпочинок в українському селі. Так, більшість організацій, які випускають друковану продукцію, займаються розробкою цих матеріалів самостійно, не залучаючи профільних спеціалістів. При цьому вони, як правило, використовують аматорські фотографії і не дуже переймаються якістю паперу, на якому це все друкується. В результаті маємо друковану продукцію, що може використовуватись виключно для внутрішніх потреб організації, але ні в якому разі не може виступати самостійним рекламним продуктом, що претендує на залучення навіть не дуже вимогливих клієнтів

Говорить експерт

Сергій Мар’єнко, адміністратор баз даних Регіонального туристичного інформаційного центру (Івано-Франківськ):

"Порівняно з 2001 роком кількість і якість послуг, що надаються власниками приватних садиб туристам однозначно зросла. Цей вид відпочинку користується попитом, оскільки, перелік послуг не поступається тим, які надаються на туристичних базах, пансіонатах і т. д.

Серед проблем галузі бачу потребу ввести податкові пільги на цей вид діяльності, збільшити кількість кваліфікованих кадрів. Адже не слід приховувати той факт, що дуже часто гості скаржаться на якість їхнього обслуговування.


Вирішити кадрову проблему можуть спеціалізовані освітні заклади, яких Івано-Франківську зараз п’ять. Спеціалісти з туризму повинні знати не тільки свою вузьку галузь, а й історію власного краю".

Говорить експерт

Любомир Куш, виконавчий директор Прикарпатської туристичної компанії:

"Якщо розглядати зелений туризм з позиції західних країн, то тут не можна бути однозначним. Цей вид бізнесу дуже розвивається в Словаччині, Чорногорії, Хорватії та ін. Проте в більш розвинутих державах, популярним є зовсім інший вид туристичного бізнесу – time sher – здача цілого будинку в оренду. Характерною рисою time sher є те, що угода між господарем будинку і тим, хто його знімає, часто укладається на довготривалий період, навіть на десятиліття. Ця риса якісно відрізняє його від звичайного зеленого туризму".

Говорить менеджер

Христина Яковишин, агент з організації туризму фірми "Надія" (Івано-Франківськ):

"Зараз зелений туризм в Україні набирає дуже великих обертів. Проте, до належного рівня ще дуже далеко. Потрібно впорядкувати і систематизувати ці послуги за різними критеріями, створити нові каталоги і належним чином їх обновлювати, провести сертифікацію на законодавчому рівні.

За кордоном зелений туризм є більш систематизований, бо цими питаннями займаються туристичні фірми, а не окремі громадяни, які поки що не мають навичок роботи в цьому бізнесі".

Ціни на санаторні путівки у Закарпатті (у гривнях із ПДВ), 2005 рік

"Карпати" – від 2160 до 4464.
"Синяк" – від 1800 до 6048 гривень.
"Поляна" – від 2124 до 3456
"Квітка полонини" – від 2160 до 3000
"Сонячне Закарпаття" – від 2130 до 3540.
"Шаян" – від 1872 до 2808)
"Верховина" – від 2016 до 2304.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.