<<< назад | зміст | вперед >>>

Мельниченко О.А., Шведун В.О. Особливості розвитку індустрії туризму в Україні

2.2. Причорноморський регіон України як складова вітчизняної індустрії туризму

Причорноморський регіон України, який складається з Одеської, Херсон­ської та Миколаївської областей, традиційно вважається найбільш освоєним, розвиненим і тим, що має вдосконалену інфраструктуру туристично-рекреаційного комплексу. Фактично вважається, що рекреація є провідною складовою сфери послуг національної економіки в цьому регіоні.

Серед зазначених областей найбільшою є Одеська, впродовж якої розта­шовані піщані пляжі морського та лиманного походження довжиною понад 180 км. Одеській області притаманні лікувальні властивості типового клімату морського узбережжя завдяки присутності покладів лікувальних грязей, ропи лиманного походження, мінеральних вод. Так, Куяльницький лиман ("Мертве море" України) є найстарішим грязьовим курортом в Одеській області, багатий на солону воду та грязі мулового типу. Виходячи з лікувальних властивостей клімату Одеської області на цій території розташовано низку лікувально-профілактичних закладів спеціалізованої спрямованості, зокрема: Інститут оч­них хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова, Інститут стоматології Наці­ональної академії медичних наук України, Одеський національний медичний університет, Український НДІ медичної реабілітації та курортології. Крім того, в Одеській області присутня велика кількість урочищ та ландшафтів заповідно­го типу [178].

Станом на 01 січня 2017 р. склад туристичної інфраструктури Одеської області становив 1147 закладів туристично-рекреаційного призначення, з яких 366 об’єктів були представлені підприємствами готельного типу і 781 об’єкт ві­дносився до установ профілю оздоровлення. У 2013 р. обсяг пасажирського по­току в межах Одеської області склав 10,1 млн осіб, що на 19,1% більше, ніж у 2012 р., з них іноземців - 6,9 млн осіб, що на 14,9% більше ніж у 2012 р. У 2013 р. було здійснено 148 заходів суден до акваторії Одеського порту, в т.ч. іноземних круїзних лайнерів - 106; загальний обіг пасажирів при цьому склав 174,5 тис. осіб, що на 29,6% більше порівняно з 2012 р. Обсяг капітальних ін­вестицій, вкладених у розвиток підприємств туристично-рекреаційної сфери Одеської області, склав ₴ 81,2 млн за 9 місяців 2013 р., що на 46,5% більше ніж за відповідний період 2012 р.

При цьому найбільша частка освоєних капітальних інвестицій стосувала­ся функціонування готелів й інших засобів тимчасового розміщення туристів - ₴ 48,9 млн (60,2%). У 2013 р. загальний обсяг податкових надходжень, що були отримані від сплати закладами тимчасового розміщення туристів в Одеській області туристичного збору, склав ₴ 3,8 млн, що на 11,2% більше порівняно з 2012 р. Попри негативні тенденції фінансової кризи у переважній кількості складових сфери послуг народного господарства, в структурі зовнішньої торгі­влі товарами та послугами туристичного призначення Одеської області впро­довж 2011-2013 рр. за цією статтею стабільно було присутнє позитивне сальдо. Так, протягом 9 місяців 2013 р. обсяг експорту товарів і послуг туристичного призначення Одеської області склав $26,7 млн, обсяг імпорту - відповідно $6,4 млн. Таким чином, загальне позитивне значення сальдо за статтею "Подо­рожі" Одеської області склало $20,2 млн [60].

Протягом 2013 р., в рамках реалізації заходів, передбачених Програмою розвитку туристично-рекреаційної сфери Одеської області на 2011-2015 роки, проводилася робота відносно вдосконалення туристичного продукту регіону, а також стосовно популяризації рекреаційно-туристичних ресурсів області як на рівні внутрішнього, так і на рівні міжнародного туристичного ринку. Зокрема, з метою покращення якості обслуговування туристів у 2013 р., було запропоно­вано ескізи індивідуальних дорожніх покажчиків (знаків), функції яких поля­гають в інформуванні туристів про видатні місця і визначні історико-культурні пам’ятки Одеської області, що рекомендуються для відвідування [167].

Виготовлення та встановлення таких покажчиків планувалося протягом 2014-2015 рр. Крім того, в рамках активізації використання інноваційних форм і методів туристично-екскурсійного обслуговування в Одеській області, у 2013 р. було придбано стаціонарні аудіотермінали сенсорного типу, призначені для оснащення експозицій Одеського історико-краєзнавчого музею. Встанов­лення та налагодження роботи цих аудіотерміналів почалося одразу ж після їх придбання. Також, з метою популяризації винного й зеленого туризму, та для залучення жителів населених пунктів сільського типу Одеської області до на­дання туристичних послуг в ході проведення фестивалю "Живе вино України - 2013", який було проведено на базі Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова" (смт. Таїрове, Овідіопольський район) 18 травня 2013 р., було забезпечено роботу секції спеціального призна­чення, яка займалася презентацією туристичного потенціалу області в сфері винного, сільського, зеленого та етнографічного туризму.

У зазначеному фестивалі також прийняли участь власники садиб сільсь­кого типу Одеської області, що надають послуги в сфері зеленого туризму, суб’єкти туристичної діяльності та місцеві винороби-аматори, які виявили ба­жання налагодити співпрацю з туроператорами з метою створення в подальшо­му спеціалізованих туристично-екскурсійних маршрутів з відпочинком на базі сільських садиб та організації дегустацій вина власного виробництва. Крім то­го, в ході проведення фестивалю майстрами декоративно-ужиткового мистецт­ва області проводились майстер-класи з народних промислів і ремісництва. Протягом 2013 р. туристично-рекреаційні ресурси Одеської області було про­демонстровано на об’єднаному регіональному стенді в рамках XVI Міжнарод­ного весняного ярмарку туристичних послуг “Відпочинок-2013” (Республіка Білорусь, м. Мінськ); III Міжнародного Туристичного форуму (травень 2013 р., м. Скадовськ, Херсонська область); Туристичного форуму "Чернігівщина тури-стична-2013" (червень 2013 р., с. Сокиринці, Чернігівська область); XII Міжна­родної туристичної виставки-ярмарку "Турєвроцентр-Закарпаття 2013" (вере­сень 2013 р., м. Ужгород, Закарпатська область); II Київського Міжнародного туристичного форуму (жовтень 2013 р., м. Київ); Міжнародного форуму індустрії туризму і гостинності (жовтень 2013 р., м. Львів). Крім того, в ході прове­дення XI Міжнародної асамблеї туристичного бізнесу та ІІІ Одеського туристи­чного фестивалю, які відбулися 23-25 травня 2013 р. у м. Одеса, було організо­вано проведення "круглого столу" з розвитку винного туризму за участю пред­ставників Асоціації з культурного та туристичного обміну при Раді Європи, а також конференцію "Готельний та туристичний менеджмент" [167].

Характеризуючи Херсонську область, слід зазначити, що вона має суттє­вий потенціал для розвитку туристичної індустрії, проте він використовується в незначній мірі (область приймає тільки 5% туристів від загального обсягу ту­ристів, що відпочивають уздовж морського узбережжя України). Так, туристи­чно-рекреаційний потенціал Херсонської області переважно складається з мор­ських пляжів, довжина яких сягає понад 200 км; родовищ лікувальних грязей і ропи, а також мінеральних вод; озер соляного типу; лікувально-термальних вод. Херсонська область містить 12 зон курортно-рекреаційного типу, серед яких найпопулярнішими є такі: Генічеськ, Залізний порт, Лазурне, Скадовськ та ін. Зокрема, в Скадовську присутня низка лікувальних джерел мінерального типу, які можливо використовувати як для внутрішнього споживання, так і для про­ведення різнохарактерних процедур бальнеологічного типу. Дуже популярними серед туристів є також джерела термального типу в Генічеську [223].

Херсонська область містить 79 територій та окремих об’єктів, що скла­дають природно-заповідний фонд. Їх площа - 272,7 тис. га, що становить 9,7% загальної площі регіону. Зокрема, природно-заповідний фонд Херсонської об­ласті включає такі об’єкти та території:

- Біосферний заповідник "Асканія-Нова" ім. Ф.Е. Фальц-Фейна (загальна площа - 33307,6 га);
- Чорноморський біосферний заповідник (загальна площа - 109254,8 га, заповідна площа - 70509 га);
- Джарилгацький Національний природний парк (загальна площа - 10000 га);
- Національний природній парк "Олешківські піски" (загальна площа - 8020,36 га);
- 10 заповідних урочищ (загальна площа - 942 га);
- дендропарк загальнодержавного значення "Асканія-Нова" (загальна площа - 183,2 га);
- 13 парків, що є пам’ятками садово-паркового мистецтва регіонального значення (загальна площа - 173,43 га);
- 7 заказників загальнодержавного значення та 13 заказників регіонально­го значення;
- 30 природних пам’яток.

Херсонська область містить різнохарактерні заклади оздоровлення сана­торно-профілактичної орієнтації. Зокрема, особливий оздоровчий ефект прита­манний сульфідно-муловим грязям і хлоридно-натрієвій ропі озера Соляне. Крім того, в прибережній зоні Чорного моря виділяється велика кількість дитя­чих пансіонатів і таборів оздоровчого спрямування. Загалом, в Херсонській об­ласті присутні понад 5 тис. об’єктів історико-культурного значення [230].

Рекреаційний потенціал Миколаївської області включає 316 колективних засобів розміщення туристів, розрахованих на 32649 місць (табл. 2.2).

Таблиця 2.2. Структура колективних засобів розміщення туристів Миколаївської області [210]

Наявні об’єкти туристично-рекреаційного комплексу Миколаївської об­ласті (табл. 2.2) зосереджені переважно в рекреаційно-оздоровчих зонах Березанського та Очаківського районів, а також у місті Очаків.

Відповідно до Державного реєстру суб’єктів туристичної діяльності ста­ном на 01.01.2017 р. у Миколаївській області було зареєстровано 11 туроператорів і 65 туристичних агентів.

У Миколаївській області функціонують 2020 підприємств ресторанного господарства, з них:

- кафе, закусочні, буфети, літні майданчики - 1508 од.;
- бари - 297 од.;
- ресторани - 44 од.;
- їдальні - 171 од.

Станом на 15.01.2017 р. в Миколаївській області налічувалося 74 об’єкти сільського та зеленого туризму, серед яких найбільшими є такі: ферма "Саван­на" (с. Ставки Веселинівського району); Страусина ферма "Кременівський страус" (с. Кременівка Веселинівського району); приватний комплекс рибалки и відпочинку "Золота Підкова" (с. Кандибине Новоодеського району); Розважа­льний центр "Козацька застава" (смт. Костянтинівка Арбузинського району).

Загальна площа природно-заповідного та природоохоронного фонду Ми­колаївської області складає 75 тис. га. При цьому природно-заповідний та природоохоронний фонд Миколаївської області представлений 141 територією та об’єктами, крупнішими серед яких є такі:

- частина Біосферного заповідника "Чорноморський";
- природний заповідник "Єланецький степ";
- природні парки національного значення "Бузький Гард", "Білобережжя Святослава";
- ландшафтні парки регіонального значення "Приінгульський", "Тилігульський", "Гранітно-степове Побужжя" та "Кінбурнська коса".

Нині в Миколаївській області триває паспортизація й інвентаризація ту­ристичних ресурсів. Так, станом на 01.01.2017 р. було проведено паспортизацію 146 об’єктів туристичного призначення, серед яких: музеїв - 20, об’єктів при­родно-заповідного фонду - 50, історичних пам’ятників і пам’яток монументального мистецтва - 14, архітектурних пам’яток - 30, готелів - 12, закладів санато­рно-курортного характеру - 14, закладів культурно-розважального характеру - 3, об’єктів сільського та зеленого туризму - 2, харчувальних закладів - 1.

Слід також зупинитися на тому факті, що 04 грудня 2014 р. в м. Одеса бу­ло організовано роботу регіонального круглого столу на тему: "Інновації та кращі рішення для активного туризму України". В якості організаторів цього заходу виступили Українська асоціація активного та екологічного туризму, а також Управління культури і туризму, національностей та релігій Одеської об­ласної державної адміністрації.

У рамках засідання "круглого столу" учасники від Одеської, Миколаївсь­кої, Херсонської областей представили інноваційні проекти та туристичні про­грами в сфері екологічного, активного та пригодницького туризму. Були обго­ворені проблемні питання щодо розвитку цих видів туризму та відпочинку на території південного регіону України а також вироблені рекомендації щодо пе­рспектив їх подальшого розвитку [155].

Таким чином, Причорноморському регіону України притаманні багаті ту­ристично-рекреаційні ресурси, зокрема, наявність цілющого повітря, лікуваль­них грязей, мінеральних вод, пам’яток історико-культурного значення.

Проте при нераціональному користуванні туристично-рекреаційним ком­плексом, він досить швидко стає непридатним для відпочинку і втрачає можли­вість задоволення потреб споживачів щодо організації дозвілля. Тому нині в Причорноморському регіоні України застосовується ряд заходів практичного характеру стосовно охорони територій туристично-рекреаційного призначення. Ці заходи, перш за все, орієнтовані на регулювання обсягів туристичних пото­ків і коригування особливостей їх поведінки, на оптимізацію розміщення еле­ментів туристичної інфраструктури (доріг, житлових і господарських спо­руд…). Причорноморський регіон слід вважати однією з найбільш пріоритетних і найперспективніших туристично-рекреаційних територій України, що є важливими для активного соціально-економічного розвитку країни [179].

Оцінку та контроль виконання стратегії розвитку державного управління в туристичній індустрії Причорноморського регіону України, що є останнім етапом побудови будь-якої стратегії державного управління пропонується здій­снювати за допомогою моніторингу рівня розвитку туристичної індустрії При­чорноморського регіону України. Ключовими завданнями цього моніторингу є здійснення збору, узагальнення та періодичного аналізу індикаторів розвитку туристичної індустрії Причорноморського регіону України та визначення ефек­тивності реалізації стратегії розвитку державного управління в туристичній ін­дустрії Причорноморського регіону України. Моніторинг необхідно проводити на підставі даних, представлених спеціалізованими управліннями при обласних державних адміністраціях, зокрема, відповідно до інформації, наданої управ­лінням культури і туризму, національностей та релігій Одеської обласної дер­жавної адміністрації, управлінням культури Херсонської обласної державної адміністрації й управлінням культури Миколаївської обласної державної адмі­ністрації. Крім того, необхідно приймати до уваги дані, представлені постійною комісією з питань культури, туризму, духовності, міжнаціональних відносин при Одеській обласній раді, а також постійною комісією з питань планування, регіональної економіки, впровадження інвестицій, розвитку підприємництва, курортно-туристичної діяльності при Херсонській обласній раді. Інформацію для проведення моніторингу також повинні надавати районні державні адмініс­трації та міські виконавчі комітети Причорноморського регіону України.

Управління культури і туризму, національностей та релігій Одеської об­ласної державної адміністрації, Управління культури Херсонської обласної державної адміністрації та Управління культури Миколаївської обласної дер­жавної адміністрації повинні узагальнювати отриману інформацію та готувати відповідні звіти про реалізацію стратегії розвитку державного управління в ту­ристичній індустрії Причорноморського регіону України. Дані звіти повинні подаватися на розгляд голови обласної державної адміністрації.

Контроль за реалізацією стратегій розвитку державного управління в ту­ристичній індустрії Причорноморського регіону України повинен бути забезпе­чений з боку Державного агентства України з туризму та курортів, галузевих управлінь та відділів обласної державної адміністрації, зазначених вище тери­торіальних представництв центральних органів виконавчої влади, районних державних адміністрацій та міських виконавчих комітетів.

Загалом реалізація стратегії розвитку державного управління в туристич­ній індустрії Причорноморського регіону України забезпечить такі можливості:

- підвищенню загального рівня бюджетних доходів на рівні областей Причорноморського регіону України, а також на рівні державного бюджету;
- створення сприятливих умов для залучення іноземних інвесторів;
- збільшення обсягу іноземних інвестицій в туристичну індустрію При­чорноморського регіону України, що, в свою чергу, сприятиме активізації роз­витку інших складових комплексної державної політики у сфері туризму та ку­рортів.

<<< назад | зміст | вперед >>>