<<< назад | зміст | вперед >>>
Мосоров В. Малайзія очима українців
Малайзія - рай для покупок
У суботу, коли я відпочивав після чергового трудового тижня, зателефонував д-р Джаафар із запитанням, що ми робимо в неділю після 20 години. Почувши у відповідь, що ми не маємо конкретних планів, він запрошує нас на "обід". Англійською це прозвучало як "single dinner". До речі, тут кажуть не "вечір", а "ніч" від моменту, коли сонце зайшло. Ми охоче прийняли запрошення.
Роздумували над тим, чи купувати подарунки з цієї нагоди чи ні - обід буде в ресторані. Вирішили купити квіти його дружині. До речі, ціни на квіти тут чомусь недешеві. Зустрілись на дорозі та поїхали до ресторану Сохо (Soho). Д-р приїхав з дружиною і чотирма дітьми - двоє дочок і двоє синів.
У ресторані Джаафар замовив різноманітні страви. Хоч я називаю це рестораном, але це накритий павільйон, який продуває теплий вітер.
Що ж ми їли? Спочатку посмакували відому малайську страву сате. Потім подали рибу, варену в соусі. Риба велика - всі ложками відкраювали собі кусок і накладали в тарілку. Потім ще була печена риба. Така сама, тільки печена. Риба річкова. Вона тут дорожча, ніж морська. Насамкінець дали тайський суп том ям. То справді смакота! Пекучий жах! Наливають його черпаком кожен собі окремо в маленькі тарілочки. Суп цей червоного кольору і в ньому плаває перець чілі, помідор, яйце і ще якісь незнані нам овочі. Мені він смакував. На гарнір дали рис. Запивали все свіжим соком.
Як я вже згадував, у Малайзії проживають люди трьох основних національностей - малайці, китайці та індійці. Відповідно кухня цієї країни охоплює кулінарні особливості трьох народів.
Знавці стверджують, що кухня в Малайзії дуже різноманітна. Гурманам, які люблять смачно поїсти, тут пропонують на вибір досить гострі й пряні малайські страви, китайську кухню або вегетаріанські індійські страви.
Найпопулярніша малайська страва - це згадане раніше сате: кусочки маринованого м'яса, найчастіше курячого, нанизані на прутики, які готують на жару. Приготоване сате подають на стіл із горіховим соусом і корицею. Пізніше, коли більше вивчили місцеву кухню, ми часто замовляли собі сате. Особливо його полюбили наші діти.
Люблять також у Малайзії і ренданг - ніжне м'ясо зі солодкавим смаком, яке готують кілька годин на слабкому вогні, приправляючи кокосовим молоком, цибулею, корицею, коріандром і мускатним горіхом. Страву подають, як правило, з рисом. Згадати також треба роті чанай (малайські млинці) і муртабак (налисники з м'ясом, яйцями, цибулею й соусом каррі). Надзвичайно смачним є насі лемак - рис із кокосовим молоком, смаженим арахісом і кусочками огірків. Варто зазначити, що місцеві огірки чи інші овочі, що ростуть тут, відрізняються смаком від таких самих овочів, які ростуть у нас в Україні.
Звичайно в Малайзії, особливо на курортах і в тих місцях, де проживають європейці, можна зустріти італійські, португальські, японські чи іспанські ресторани. Існує розвинена мережа ресторанів швидкого харчування типу "Кентуккі Фрайд Чікен", "Мак Дональдс", "Піцца Хат" тощо. Тож, якщо ви засумуєте за звичними європейськими стравами, завжди легко (можете знайти їх для себе.
Коли у нас в Україні кажуть, що "хліб - усьому голова" то в більшості країн Азії це стосується рису. Тут він є основою малайської кухні. Хто спробував смак малайського рису той довго не може звикнути до рису, який ми готуємо в Україні. Це така сама відмінність, як між домашнім хлібом і хлібом із супермаркету.
Про значення цього продукту свідчить хоча би відома історія, коли мешканці малайзійського острова Лангкаві змусили тайське військо покинути свою землю, знищивши рисові поля на острові. Рис тут готують по-різному: білим, без приправ (такий чистий рис заміняє хліб) або з різними приправами, м'ясом креветок і овочами. Часто рис подають на бананових листах або завертають у них. У малайській мові існує ідіома makan nasi, що означає їсти саме рис.
Інший важливий компонент малайської кухні - це також різні сорти макаронів. Вони можуть бути з різних видів борошна, зокрема з рисового чи пшеничного. Макарони подають із кусочками м'яса курки чи риби, а також із тушкованими овочами і яйцями. Рибу і м'ясо часто готують у каррі (суха суміш з різних спецій). Іноді до каррі додають перець чілі, через що страви стають дуже гострими. І річ тут не тільки в тому, що місцеві мешканці полюбляють гострі страви: перець чілі не дає змогу стравам швидко псуватись у спеку, оскільки має дезінфікуючі властивості, вбиваючи бактерії й мікроби. Особисто я хочу порекомендувати спробувати суп - том ям: курячий чи рибний з лимоном і зеленим перцем. Хоча слід зазначити, що цей популярний у Малайзії суп походить із Таїланду.
Підсумовуючи, в Малайзії можна знайти всі кухні світу. Вишукана вечеря в доброму ресторані коштує близько 20$ на особу. Проте справжню малайську їжу можна купити на вагу просто на вулиці, що є цілком безпечно і коштує це дуже дешево - 1-2 $. Я інколи куштував ці страви, які є основою меню небагатих мешканців Малайзії. Смак їх звичайно не такий, який ми любимо, але все це справа звички.
У Малайзії наявні всі основні мережі знаних у всьому світі супермаркетів, таких як Tesco, Carrefour, Geant та інші. Кожен такий супермаркет вражає широким асортиментом різноманітних азійських продуктів з невідомими назвами, які ми бачимо вперше. Великий вибір фруктів і овочів - ми спробували кокосові горіхи й ананаси. До речі, ананаси набагато солодші ніж ті, які можна купити в Європі.
Якщо ви відвідуєте супермаркети, що знаходяться на периферії, далеко від місць, які відвідують туристи, то місцеві мешканці з цікавістю роздивляються європейські обличчя, але особливо їх цікавлять наші діти. Помітивши, що і ми роздивляємось їхні обличчя, вони привітно усміхались, й ми так само робили у відповідь.
Продукти здебільшого азійського походження, але молочні продукти - імпортні і коштують вони дорожче, ніж ) (Європі. Так, ціна стандартної пачки масла - 1,5 євро, літр молока - понад 1 євро. Кока-кола - 0,5 євро, французький батон -0,35 євро, 1 кг бананів - 0,4 євро, воловий фарш 0,8 кг за 5 євро Дешевими були рис - за 5 кг - 4,5 євро, помідори й гострий перець. Багато було різної риби і морепродуктів, а саме: свіжі креветки, молюски, кальмари тощо. Щодо місцевих овочів, то перед тим як купити спочатку треба знати як їх готують.
Хліб тут так само відрізняється від того хліба, до якого звикли в Україні. Це тостовий хліб, який продається у Західній Європі - солодкуватий на смак, але місцеве печиво й булочки нам смакують. Зазначу, що ціни на чай є чомусь вищими, ніж Україні. Другий наш хліб в Україні - картопля - коштує доро-о, бо її привозять здалека за ціною 0,7 євро/кг. Це як мінімум.
Сметани ми так ні разу і не побачили в продажу. Молоко дуже смачне - і малайзійське й імпортне - австралійське.
Щодо м'ясних виробів, то свинину можна купити лише у спеціально відведених для цього місцях супермаркету. В звичайних магазинах її не продають. Малайзія - це країна, в якій іслам є офіційною релігією, а Коран забороняє вірним споживати м'ясо свиней, тому держава встановлює правила його продажу. Зате є яловичина, яку найчастіше імпортують з Індії. Як правило, вона є сильно заморожена, зважаючи на тропічний клімат, тому втрачає свій смак. Натомість варто надати перевагу рибі й курятині. Чому? Тому що риба і кури тут свіжісінькі. Купуєш рибу, яка ще сьогодні зранку плавала в морі чи в озері, або курку, яка ще сьогодні несла яйця.
Крім торгових центрів відомих фірм є мережа місцин, наприклад, супермаркет Варта (Warta), який належить національному бізнесу. Там я оформив собі картку постійного клієнта, заплативши 10 РМ. За це ми отримали безкоштовно відбілювач для прання.
Разом з дружиною вирішили купити на пробу різних овочів, назви яких ми так і не запам'ятали. Всього на 150 РМ. Я купив цукор з пальми - зазначу, смачний і корисний. Зрештою треба сказати, що тут дуже смачні продукти, мабуть, тому що все свіже і дозріває на гарячому сонці.
Така свіжина - це просто смакота! Рибу готуєш на розпеченій сковороді і за 10-15 хв. маєш чудову вечерю. З курятиною так само. Ціни на куряче м'ясо залежать від їхньої ваги. Найдешевша ціна - 7 РМ/кг. Продавець порубає курку так, як ти його попросиш: можна на дві половини, а можна і на дрібно. Таку порубану на дрібні шматки курятину відразу можна кидати на гарячу сковороду, додаючи місцеві овочі, і отримуєш смачну вечерю. А на десерт можна собі вибрати широкий асортимент тропічних фруктів.
Непомітно збіг час. Ми потроху звикли до погоди та довколишнього світу. В неділю після обіду ми вирішили відвідати величезний торговий центр Майне шопінг центр (The Mines Shopping Centre), який знаходиться на півдні Куала Лумпура недалеко від нас. Я особисто запланував купити собі нові окуляри.
У Малайзії навіть така проста поїздка може відкрити ще щось цікаве. Так, ідучи бічною дорогою, ми побачили на узбіччі невелику зграю мавп (довгохвості макаки), які, мабуть, забрели сюди з якогось лісу. Добра нагода зробити фотографії, відчиняю вікно в машині і починаю їх фотографувати.
Ось і центр - величезна п'ятиповерхова будівля. Прямую до найближчого банкомата, щоб зняти гроші. Але тут нас чекала неприємність, бо отримати гроші не вдається - відповідь банкомата "послуга не доступна" і так кілька разів. Отже, ми без грошей, а гроші потрібні. Прямуємо до іншого банкомата. Та сама історія. Що ж, залишається погуляти тут. За дві години ще раз пробую зняти гроші. Цього разу успішно. Починаю здогадуватись, чому не міг зняти гроші з картки: виявляється, мій банк, який знаходиться в Європі, не видає готівки протягом нічних годин. А ранок у Малайзії відповідає ночі в Європі. Ось і причина. Треба буде запам'ятати на майбутнє. Тепер можна щось купити - сувеніри та фрукти.
Усі туристи, що подорожують до Малайзії, повинні знати, що Малайзія є відома на увесь світ електронною промисловістю. Багато відомих фірм, які виробляють найновішу електроніку, мають свої підприємства у Малайзії. Чому саме Малайзію вибирають інвестори для будови заводів для виробництва сучасних процесорів та інших електронних компонентів? На мою думку, є кілька вагомих причин, а саме:
- урядова політика полягає у максимальному сприянні інвесторам;
- порівняно невисока заробітна плата;
- стабільна банківська система;
- прекрасна інфраструктура (дороги, аеропорти);
- близькість до розвинених країн Японії, США, Австралії;
- політична прогнозованість;
- англійська як друга мова країни;
- низькі ціни на енергоносії, такі як електрика, бензин. Усе це разом дає прекрасну можливість для інвесторів.
Тож і ми вирішили дослідити цю сферу Малайзії і вирушили в столицю до відомих на всю країну супермаркетів, де продають лише найновішу електроніку. Обидва такі супермаркети Low Yat Plaza та Imbi Plaza знаходяться неподалік один від одного, у самому центрі столиці.
У Low Yat Plaza очі розбігаються від вибору найновішої комп'ютерної техніки, особливо - ноутбуків, супермаркет переповняє гамір тисяч людей, більшість з яких, напевно, туристи. Я сам спеціаліст з комп'ютерної техніки, мені було надзвичайно цікаво, адже те, що в Європі лише рекламують, тут уже в продажу. Всі моделі ноутбуків містять найсучасніші комплектувальні процесори з подвійних ядром та сотнями гігабайтів пам'яті. Ціни порівняно з європейськими є нижчими. Так, сучасний ноутбук коштує від 1800 РМ, а найдорожчі - 4000 РМ, тобто приблизно 850 євро. Багато людей блукає поверхами і стикається з проблемою: що більший вибір, то складніше вибрати. Так само і ми блукали від одного бутіка (маленький магазин) до іншого, не знаючи яку модель вибрати. Тут є всі відомі моделі. Звичайно, ціни ще залежать від того, який бренд і з якою операційною системою працює ноутбук. Переважно вони працюють із найновішою версією Windows. Що ж, у новому комп'ютері повинна бути сучасна операційна система. Логічно.
Тож походивши кілька годин і зовсім втративши надію щось обрати для себе, зайшли до китайського ресторанчика навпроти, щоб щось перекусити і зібратись з думками. Це найкращий перевірений метод. Ми повернулись і швидко придбали ноутбук фірми Compaq, яка задовольняє критерій ціна/ можливості. Тепер мій сучасний ноутбук нагадує мені про сучасну Малайзію.
Повернулись додому втомлені закупами, але щасливі, що побачили Малайзію як країну високих технологій. Уже в сутінках дорогу перед домом несподівано перебігла метрова ящірка. Я різко загальмував. Плазун сховався у канаві. Такі канави глибиною до метра вириті обабіч доріг, щоб стікала вода під час тропічних злив.
Приїхавши додому, поспішили в басейн - треба було зняти напругу дня, вгамувати емоції. Поплавали. Ніч у тропіках настає швидко. Уже за 30 хв. сутінки переходять у ніч, тому тут ніхто не скаже "зустрінемось увечері", а скаже "зустрінемось вночі". Бо такого поступового переходу від дня до ночі в тропіках немає.
Над нами світили незнайомі зірки - немає Великого і Малого Возу, і Місяць висить високо на небі - просто над головою. Пахощі країни, тепле густе повітря і чорнота неба -такі хвилини запам'ятовуються на все життя!
Повернувшись до вілли, готуємо вечерю: рис і смажену рибу з соєвим соусом. Рис видався нам таким смачним. Малайці вважають, що їсти руками корисно для здоров'я, оскільки беручи їжу руками, ми передаємо їй свою енергію тіла. Тому і я їв рис руками. І справді - як смакував цей рис!
Перед сном захотів відчинити двері на веранду, але дружина відмовила, сказавши, що можуть залетіти комарі - інколи ми чули їхнє тихе дзвеніння, комарі тут менші, ніж наші, але кусають так само боляче, але, мабуть, більше вона боялася тієї ящірки-варана, що перебігла нам дорогу. Тому мовчки зачинив щільно двері. Поринули у тропічний сон, бо завтра на нас чекали нові пригоди.
<<< назад | зміст | вперед >>>