<<< назад | зміст | вперед >>>

Семенов В.Ф., Герасименко В.Г., Горбань Г.П., Богадьорова Л.М. Управління регіональним розвитком туризму

Тема 1. Наукові основи управління регіональним розвитком туризму

1.3. Об’єкт, мотивація, функції, стадії управління розвитком економіки республіканського (обласного) регіону

Головним об'єктом управління регіональним розвитком в нашій країні виступає обласний регіон - це частина території України, що виділена у межах адміністративно-територіального поділу країни з метою забезпечення ефективного управління соціально-економічним розвитком. В області здійснюються повні цикли відтворення природних ресурсів як частини національного багатства, населення і трудових ресурсів, основних і оборотних фондів, грошового обігу, відносини з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання продукції. Обласний регіон має такі ознаки:

- відносна самостійність господарювання в межах національної економіки за рахунок самозабезпечення природними, матеріальними, трудовими й фінансовими ресурсами;
- наявність регіонального органу управління (облдержадміністрації в кожній області України);
- наявність територіально-виробничої структури в межах обласного регіону;
- можливість створення кінцевої продукції на основі територіального поділу праці;
- функціонування регіональної інфраструктури (ринкової, виробничої, соціальної, комунікаційної, транспортної).

До компетенції області, відповідно до її спеціалізації, участі в територіальному поділі праці відноситься планування та прогнозування розвитку господарського комплексу, фінансування, кредитування, грошовий обіг, раціональне використання людських ресурсів і природного комплексу. Область, як об'єкт управління є великою і складною системою, яка структурно складається із суми простих об'єктів, що можуть розкладатися на ще простіші.

Специфіка управління регіональним розвитком (УРР) полягає в тому, що воно відрізняється від усіх інших видів управління на адміністративній території і виражається функцією інтеграції усіх видів управління в конкретному регіоні.:

УРР = Гy U Дy U СU Мгy U   (1.3)

де: Гy - галузеве управління;

Дy - державне управління;

С - самоврядування;

Мгy - міжгалузеве управління.

Історично управління регіональним розвитком еволюціонувало таким чином: 1920-1923 рр. - проблеми регіонів розглядалися і вирішувалися виходячи із дії економічного закону вартості і об’єктивного характеру розвитку товарно-грошових відносин; із необхідності поступового усуспільнення засобів виробництва., 1933-1956рр. - була створена система адміністративно-територіального устрою відповідно до потреб адміністративно-командної системи управління в країні, 1957-1964рр. - спроба надання пріоритетів територіальному підходу до управління регіонами - створення раднаргоспів., 1965-1985рр. - переважання програмно - цільового, системного та комплексного підходів., 1986 - середина 1994 року спроби наукового обґрунтування доцільності ринкових перетворень, складності реформування державної власності, недостатня ступінь готовності до регулятивних процесів, зокрема, приватної власності. Серпень 1994 - по даний час -склалися об’єктивні умови для наукової розробки стратегії і тактики внутрішньої та зовнішньої політики країни з метою упорядкування демократичних перетворень.

Управління регіональним розвитком області можна уявити системою, складовими частинами якої є:

1) підсистеми самого місцевого управління (кадрова, фінансова, інформаційна, організаційна, технологічна);
2) об’єкти господарства, до яких відносять: землі населених пунктів (комунальної, державної та приватної власності - в різних повноваженнях); комунальні підприємства, установи, організації; об'єкти комунальної власності, а саме:

- майно комунальних підприємств, організацій, установ;
- комунальне майно, що передано в користування згідно з договором оренди, концесії тощо;
- майно підприємств, які перебувають у процесі приватизації;
- житловий і нежитловий фонд;
- акції (частки, паї), що належать територіальним громадам у статутних фондах господарських товариств і визначають комунальні корпоративні права;
- фінанси місцевого самоврядування.

Метою управління розвитком областей України є підвищення якості життя населення і забезпечення відтворення природної системи на базі ефективного комплексного економічного і соціального розвитку регіону, що досягається шляхом раціональної організації територіального господарства.

Результатом ефективного управління регіональним розвитком має стати:

1. формування оптимальної високоефективної структури господарства регіонів, що б забезпечувала їх комплексний розвиток на основі природно-ресурсного, виробничо-економічного, науково-технічного та людського потенціалу;
2. удосконалення системи державного стратегічного програмування;
3. регіонального розвитку, обґрунтування стратегії розвитку окремих регіонів;
4. децентралізація влади, розмежування функцій та повноважень центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з розширенням їх повноважень і посиленням відповідальності;
5. підвищення ролі регіонів у зовнішньоекономічному співробітництві, активне входження їх до міжнародних організацій та утворень, активізація міжрегіонального співробітництва;
6. забезпечення сталого зростання доходів населення і європейських стандартів життя в регіонах.
7. формування інфраструктури підтримки регіонального розвитку через створення спеціальних інститутів, зокрема агентств регіонального розвитку, що б стали провідниками ефективної державної регіональної політики та територіальної політики розвитку окремих регіонів.

Об'єкти управління регіональним розвитком в області: регіональний господарський комплекс (промисловість, будівництво, сільське господарство, транспорт, зв'язок); населення і трудові ресурси; соціальна інфраструктура (освіта, наука, культура і мистецтво, охорона здоров'я, фізкультура і спорт, побутове обслуговування); місцеве господарство (об'єкти комунальної власності); природне середовище (вода, надра, земля, атмосфера, рос­линний і тваринний світ).

Управління розвитком області є процесом впливу не тільки на перелічені об'єкти, а й на всі адміністративно-територіальні одиниці, що знаходяться на його території (міста, адміністративні райони).

Управління регіональним розвитком здійснюється державними територіальними органами через систему їх правової, економічної, управлінської, планової і контрольної діяльності відповідно до чинного законодавства.

До основних функцій управління розвитком обласного регіону відносяться:

- визначення рівня економічного та соціального розвитку регіону й аналіз сформованої ситуації, в результаті якого повинні бути отримані конкретні дані. Це дозволяє виявити проблеми в регіональному розвитку, намітити шляхи їх вирішення і мобілізувати засоби для їх розв’язання;
- прогнозування і планування регіонального розвитку. Ця функція управління на обласному рівні полягає в розробці стратегії економічного й соціального розвитку області, на основі якої формуються програми економічного та соціального її розвитку, а також інші змістові програми;
- організація регіонального управління полягає у формуванні організаційних структур управління областю на основі проектування нових або вдосконалювання існуючих;
- мотивація регіонального розвитку полягає в необхідності забезпечення постійного підвищення рівня життя населення на основі сталого економічного зростання як у межах області, так і в масштабі всієї країни;
- контроль процесу економічного й соціального розвитку області повинен здійснюватися з метою досягнення поставлених цілей і подолання проблемних ситуацій, що вимагають вирішення;
- регулювання спільної діяльності органів законодавчої, виконавчої влади національного й обласного рівнів, а також органів місцевого самоврядування.

Рис. 1.1. Функції регіональних органів влади

Функція регіональних органів влади розглядається як процес розподілу обов’язків і координації зусиль персоналу для забезпечення максимальної продуктивності у досягненні певної мети в наступному:

а) визначення повноважень між вищим керівництвом і нижчими рівнями працюючих;
б) створення системи управління, тобто об’єктів управління (керованих систем), суб’єктів управління (керуючих систем) і встановлення зв’язків між ними;
в) вдосконаленні системи управління регіональним розвитком.

В організаційних структурах взагалі, і в регіональних, зокрема, прийнято використовувати кілька організаційних основ, які формують відповідні типи структур (лінійна, функціональна, лінійно-функціональна тощо). Повноваження управління регіональним розвитком здійснюється на застарілій організаційній основі - лінійно-функціональній або її модифікації - дивізійній, при якій функціональні підрозділи об’єднуються у великі блоки. Недоліком цього виду структур є локалізація функцій управління у відокремлених підрозділах та їх слабка взаємодія при вирішенні комплексних програм розвитку території, практична відсутність координаційного впливу в управління регіоном, що не дозволяє місцевим органам виконувати покладені на них функції; неспроможність справитись з прогресуючими диспропорціями і кризовими явищами в економіці, невиправдане збільшення чисельності апарату, що породило нову номенклатуру. Вихід - у матричному типі організаційної структури управління регіональним розвитком, при якій центральним органом управління регіоном повинна стати обласна рада, а на місцях - органи місцевого самоврядування.

Головним завданням Ради є встановлення і визначення тенденцій розвитку регіону, розробка конкретних програм, що базуються на «точках росту», стратегії і тактики їх досягнення. При Раді створюється Вчена Рада, яка працює як порадний орган. Організаційні структури управління регіональним розвитком не слід ототожнювати з облдержадміністрацією та її структурними елементами. Реалізація принципу відповідності вимагає, щоб в умовах виникнення нових функцій у суб’єктів діяльності на території сформувався новий орган більш широкої компетенції на засадах координації управлінського впливу.

На регіональному рівні однією з функцій управління регіональним розвитком є мотивація, що являє собою процес спонукання до дії представників регіональної влади для забезпечення добробуту населення на основі розвитку регіональної економіки (рис.1.1). Мотивація регіонального розвитку - це складне поняття, тому що воно включає до себе сукупність мотивів, які спонукають суб'єкт управління регіональним розвитком діяти в інтересах регіонального розвитку. Низька мотивація регіонального розвитку призводить до зниження темпів зростання основних показників (економічних і соціальних), що характеризують розвиток регіону. Висока мотивація регіонального розвитку забезпечує стале зростання добробуту населення в регіоні.

Про стан регіональної економіки, ефективність управління регіональним розвитком дає уявлення сукупність показників, за якими здійснюється аналіз економічного й соціального розвитку (рис. 1.2,табл. 1.1).

Рис. 1.2. Характеристика регіонального розвитку за економічними, соціальними і демографічними показниками

Таблиця 1.1. Основні економічні показники обласного регіону

Слід зазначити, що найважливіші соціальні показники є індикаторами розвитку економіки регіону. При цьому до соціальних необхідно віднести такі показники:

- кількість постійного населення;
- природний приріст населення;
- доходи населення;
- кількість безробітних;
- рівень безробіття;
- середньомісячна заробітна плата;
- обсяг споживання товарів та послуг.

Економічні й соціальні показники повинні бути представлені в таких цінах, щоб вони могли бути порівнянні з відповідними показниками інших областей України. При цьому можуть бути використані: фактичні ціні; діючі ціни та порівняльні ціни. Обсяги експорту, імпорту й іноземних інвестицій доцільно представляти в млн. дол. США.

Якщо рівень соціальних показників низький, то це означає, що регіональна економіка не є реальною основою для соціального розвитку, отже, мотивація суб'єкта управління регіональним розвитком також знаходиться на низькому рівні. Тому необхідно підвищувати мотивацію шляхом використання дієвих способів стимулювання, які відрізняються від мотивації тим, що стимулювання - це один із засобів, за допомогою якого можна посилити мотивацію регіонального розвитку.

Контрольна функція управління регіональним розвитком - це процес виявлення відхилень показників, що характеризують економічну та соціальну діяльність регіону, і прийняття рішень, спрямованих на усунення виявлених відхилень. Названий процес здійснюється в системі регіонального контролю, що являє собою сукупність взаємозалежних елементів, основними з яких є: цілі та завдання регіонального контролю; суб'єкти (управлінський персонал, який займається контролем) й об'єкти (сукупність показників, які підлягають контролю) регіонального контролю; процес регіонального контролю; принципи, методи й інструменти здійснення контролю; функції регіонального контролю; ресурсне забезпечення процесу контролю.

Головною метою регіонального контролю є забезпечення реалізації стратегії і програм економічного і соціального розвитку регіону, тому що за допомогою цих інструментів забезпечується заплановане зростання регіональних показників у певному періоді.

Процес регіонального контролю полягає у впливі суб'єкта контролю на об'єкт, реалізації управлінських рішень, прийнятих на основі інформації, яка отримана в результаті контролю, й обміні інформацією між суб'єктом регіонального контролю і об'єктом.

До основних принципів регіонального контролю належать:

- обґрунтованість управлінських рішень, що приймаються у процесі контролю;
- цільова спрямованість процесу контролю;
- багатофункціональність регіонального контролю;
- орієнтованість регіонального контролю на кількісні та якісні стандарти;
- своєчасність здійснення відповідних дій у процесі контролю;
- гнучкість системи регіонального контролю;
- доступність результатів контролю користувачам інформації, що є результатом контролю;
- ефективність регіонального контролю.

До основних методів, що використовуються у процесі регіонального контролю, відносяться:

- метод порівняння контрольованих показників із запланованими чи нормативними;
- метод факторного аналізу, що дозволяє визначити ступінь впливу різних факторів на отримане відхилення показника;
- алгоритмічний метод полягає в розробці алгоритмів дій щодо реагування на виявлені відхилення рівня фактичного показника від запланованого чи нормативного.

Інструментами здійснення регіонального контролю є стратегія та програми економічного і соціального розвитку регіону, що містять прогнозні й планові значення основних показників, які підлягають контролю. Основною функцією регіонального контролю є забезпечення реалізації стратегії та програм економічного і соціального розвитку регіону. Здійснення цієї функції відбувається шляхом формування системи регіонального контролю, розробки стратегії регіонального контролю, планування контрольованих заходів, організації функціонування системи контролю, мотивації дій у межах регіонального контролю. Система регіонального контролю дозволяє забезпечити ефективність процесу контролю, тому необхідно визначити основні етапи побудови такої системи.

На першому етапі вибирають об'єкт регіонального контролю, а саме формують сукупність показників, що підлягають контролю.

Другий етап пов'язаний з вибором виду регіонального контролю, до основних з яких відносять: стратегічний і поточний регіональний контроль. Стратегічний регіональний контроль відповідає за реалізацію стратегії економічного і соціального розвитку регіону, а поточний - за програму економічного і соціального розвитку регіону.

На третьому етапі розробляють систему стандартів контрольованих показників за кількісними і якісними параметрами. Наприклад, кількісним стандартом показника «валовий регіональний продукт» може бути встановлене його абсолютне значення, а якісним - структура цього показника.

На четвертому етапі регіонального контролю розробляють систему моніторингу контрольованих показників, що являє собою сукупність взаємозалежних елементів, які забезпечують систематичне спостереження за контрольованими показниками з метою одержання необхідної інформації.

На п'ятому етапі проводять відповідні розрахунки, одержують результати контролю і розробляють алгоритми дій за отриманими результатами (виявленими відхиленнями) (рис. 1.3).

Рис.1.3. Контрольна функція управління регіональним розвитком

Стадії управлінської діяльності в обласному регіоні - це послідовні етапи її здійснення, певний цикл управлінських дій, а саме:

- аналіз і оцінювання управлінської ситуації;
- прогнозування і моделювання необхідних (і можливих) дій щодо збереження та зміни стану управлінської ситуації;
- розробка необхідних правових актів або організаційних заходів;
- обговорення і прийняття правових актів і здійснення організаційних заходів;
- організація виконання прийнятих рішень;
- контроль виконання й оперативне інформування;
- узагальнення проведених етапів управлінської діяльності, оцінка нової (результативної) ситуації.

При оцінюванні й аналізі досліджуваних процесів формується системне «бачення» об'єктів управління, досліджуються закономірності та організаційні форми процесів, що визначаються; дається конкретна історична оцінка стану керованих об'єктів.

На стадії прогнозування і моделювання враховуються фактори й умови та відстежуються оптимальні варіанти рішень.

Розробка правових актів та організаційних заходів - забезпечує умови взаємодії управлінської ланки й виконавчого персоналу. На стадії прийняття правових актів та здійснення організаційних заходів має бути подано об'єктивну характеристику питання, що розглядається, пояснено причини, що зумовили вибір варіанта рішення, виділено ресурси достатні для реалізації, встановлено термін вирішення і виконавців; названо очікувані ре-зультати і критерії ефективності рішення.

Організація виконання прийнятих рішень охоплює набір процедур, починаючи з їх документального оформлення і завершуючи конкретними діями щодо втілення у життя. Контроль забезпечує підбиття підсумків, зворотний зв'язок і виділення критичних точок.

Контрольні запитання

1. Охарактеризуйте об’єкт, суб’єкт та предмет управління регіональним розвитком.
2. Що таке регулювання регіонального розвитку?
3. Що необхідно зробити для вдосконалення регулювання регіонального розвитку, як однієї з функцій регіонального менеджменту?
4. Що має забезпечити регулювання економічного розвитку регіону?
5. Які основні ідеї теорії дифузії інновацій?
6. Які основні передумови і висновки теорії полюсів росту?
7. Дайте визначення понять Парето - оптимума, ядра системи й економічної рівноваги стосовно до регіональної економіки.
8. Як визначаються і виміряються ефекти міжрегіональних взаємодій?
9. Назвіть принципи за якими повинна будуватися регіональна політика України.
10. У чому полягають відмінності традиційної та сучасної регіональної економічної політики?
11. Які існують територіальні рівні в регіональній політиці?
12. Перелічіть об'єкти управління регіональним розвитком в області.
13. Які ознаки та компетенції обласного регіону?
14. Назвіть стадії управлінської діяльності в обласному регіоні
15. Які показники характеризують економічний розвиток регіону? Чому?
16. Які показники характеризують соціальний розвиток регіону? Обґрунтуйте свою відповідь.
17. Як взаємопов’язані показники економічного, соціального та демографічного розвитку регіону?
18. Чим відрізняється рівень життя населення від якості життя?
19. Визначте основні етапи побудови системи процесу контролю управлінської діяльності в регіоні.
20. Що таке мотивація регіонального розвитку?
21. Чим відрізняється мотивація від стимулювання. Охарактеризуйте форми стимулювання регіональної діяльності.
22. Що таке контроль регіонального розвитку? Охарактеризуйте основні елементи системи регіонального контролю.
23. Визначить основні етапи побудови системи регіонального контролю.

<<< назад | зміст | вперед >>>