<<< назад | зміст | вперед >>>

Семенов В.Ф., Герасименко В.Г., Горбань Г.П., Богадьорова Л.М. Управління регіональним розвитком туризму

Тема 5. Управління розвитком туризму в обласному регіоні

5.2. Аналіз передумов функціонування системи управління розвитком туризму в обласному регіоні

Оскільки основною метою управління регіональним розвитком туризму є формування і розвиток конкурентних переваг, а так само підвищення рівня конкурентоспроможності регіону, необхідно виявляти передумови управління регіональним розвитком туризму, потенційні можливості як в цілому регіонального туристичного ринку, так і локальних туристських ринків та оцінювати якісний рівень організації туристичної діяльності. Для ефективності функціонування системи управління регіональним розвитком туризму необхідні наступні передумови.

Наявність ефективного регіонального аналізу. Управління регіональним розвитком туризму прямо залежать від ясного уявлення про регіональні ситуації і від оцінок їхньої динаміки розвитку. Регіональні ситуації специфічні, а у деяких випадках - унікальні й вимагають спеціальних методик оцінки. Прикладом специфічних регіональних ситуацій є наявність локального безробіття, різке розшарування населення за рівнем життя і значне відставання цього показника навіть від не найкращих світових стандартів, поява передумов для розвитку підприємництва, погіршення екологічних умов розвитку рекреації й туризму в регіоні тощо. При аналізі ситуації в регіоні рекомендується застосовувати економічні, виробничі, фінансові, соціальні, інвестиційні, екологічні групи індикаторів.

Кожній із цих груп відповідають свої показники: економічним - індекси зміни валової доданої вартості, обсягів промислової продукції тощо; соціальним - чисельність населення з грошовими прибутками нижче прожиткового мінімуму, індекс споживчих цін на товари і послуги тощо. Поряд із переліченими вище групами індикаторів при

оцінці регіональної ситуації в багатьох країнах застосовуються індикатори економічної безпеки регіону: відношення інвестицій до валової доданої вартості (ВДВ), відношення витрат на соціальні програми до ВДВ, відношення обсягу трансфертів із державного фонду підтримки регіонів до ВДВ, частка оплати праці у валовій доданій вартості на території, частка розкритих злочинів у загальній кількості зареєстрованих злочинів тощо.

Використання понад 20 індикаторів дає можливість оцінювати рівень кризи і ступінь загрози економічній безпеці регіону. Спеціальна комп'ютерна технологія, в основу якої покладено щомісяця обновлювану базу даних, спеціальна програмна система (заснована

на принципах кластер-аналізу) і програма автоматичної класифікації регіонів з наданням результатів (у вигляді графічної карти регіону з його адміністративно-територіальними одиницями) на екрані або роздрукованих дозволяють провести інтегральну оцінку рівня кризи кожної території.

Наявність ефективної інформаційної системи. Інформація в системі «регіон» являє собою сукупність потоків параметрів, що є одночасно для різних об'єктів вхідними і виконуючими роль носія системної характеристики - ступеня певності в просторі можливих станів системи. Ефективність інформаційного забезпечення управлінської діяльності визначається специфікою процесу прийняття рішень, що у свою чергу залежить від фактора часу.

Забезпечення взаємозв'язку регіональних програм розвитку і схем їхньої реалізації. Регіональні програми, організаційні схеми їхньої реалізації, поетапність здійснення заходів у програмному комплексі, методи ресурсної підтримки взаємозалежні в часі й визначають напрям розвитку, який включає відтворювальну структуру життєдіяльності регіону і зовнішній вплив на цю структуру з боку центральних органів управління.

Передбачення розвитку керованої системи в залежності від зміни зовнішніх умов. Передбачати майбутнє потрібно в інтересах ефективного управління. Головне призначення передбачення - попередити про те, що може відбутися, - і гарне, і погане. Щоб діяти ефективно під час процесу управління системою, треба передбачати, як складуться обставини під час реалізації прийнятого рішення.

Взаємозв'язок керованої системи з керуючою. Керуюча система існує і функціонує лише у взаємозв'язку з керованою системою, у результаті чого створюється кінцевий продукт усієї системи управління. Отже, ефективність системи управління деякою мірою залежить від ефективності функціонування керуючої підсистеми і водночас характеризує її.

Крім зазначених основних передумов, на ефективність управління регіональним розвитком впливають сукупності ресурсів, які є в регіоні, тобто економічний потенціал, а також можливості їхнього використання у процесі економічної діяльності. Залежно від економічних і правових умов, створених у регіоні, економічний потенціал реалізується в більшій чи меншій мірі. Тому важливо створити сприятливі умови для реалізації економічного потенціалу регіону. Використовуючи логіку визначення економічного потенціалу регіону, його можна подати у вигляді формули:

ЕПР_і=ПР_і+ МРі+ТР_і+ФР_і+ІР_і (5.1)

де, ЕПР_і - економічний потенціал і-го регіону; ПР_і - природні ресурси і-го регіону; МР_і - матеріальні ресурси і-го регіону; ТР_і- трудові ресурси і-го регіону; ФР_і - фінансові ресурси і-го регіону; ІР_і - інформаційні ресурси і-го регіону

Оцінка економічного потенціалу регіону здійснюється методом регіональної діагностики, який ґрунтується на:

- достовірній характеристиці територіальної структури;
- виявленні тенденцій розвитку регіональної економіки;
- оцінці факторів, що впливають на структуру як виробництва, так і споживання;
- виявлені типів регіонів і характерних для них особливостей процесів регіонального розвитку.

При діагностуванні регіону слід розглядати його економіку як систему

взаємодіючих суб’єктів (підприємств, об’єднань, організацій різних форм власності, самостійних підприємців, що володіють широкими правами у виробництві й реалізації продукції). Суб’єкти, що хазяюють, групуються відповідно до виду їхньої діяльності в наступні підсистеми: виробництво, сфера обігу, фінансово-кредитна система, соціальна сфера, регіональні органи управління, населення. Для вивчення їхньої діяльності використовуємо статистичні дані за останні 3 роки, а при виникненні необхідності - за більш тривалий період. Соціально-економічні зв’язки (внутрішньо-регіональні і міжрегіональні) між підсистемами регіональної економіки мають інерційну силу та впливають на регіональний розвиток, тому важливо вивчити досвід економічних реформ у інших країнах, проаналізувати найбільш значні події в історії регіону,

визначити економічний та етнокультурний потенціал.

Комплексна економічна діагностика процесів регіонального розвитку припускає: виявлення кола суб’єктів економіки регіону, аналіз основних факторів, що впливають на ринкові процеси; визначення територіальних меж сфер впливу підприємств регіону; вивчення міжрегіональних зв’язків; оцінку рівня розвитку інфраструктури,

інформаційного забезпечення, форм і методів державного регулювання. До регіональної діагностики входить також з'ясування регіональної ситуації, найважливішими складовими якої є : економічна ситуація, соціальна ситуація, фінансова ситуація, політична ситуація, екологічна ситуація, етнокультурна ситуація. Найважливішим

методологічним інструментом діагностики регіональної економіки є регіональний економічний аналіз і прогнозування, які можливі при наявності достовірної інформації, її узагальненні, з точки зору впливу різних факторів на регіональний розвиток та на етапи переходу від існуючих станів суб’єктів економіки регіону до більш розвинутих форм. Аналіз економічного регіонального розвитку (регіональний економічний аналіз) - це процес дослідження показників, що характеризують економіку регіону, визначення динаміки цих показників і виявлення впливу на них сукупності факторів (за значенням та характером). Об'єктами аналізу регіонального економічного розвитку є показники, що характеризують економіку регіону. Суб'єктами - органи регіональної влади, які займаються дослідженням рівня регіонального економічного розвитку. Результати аналізу регіонального економічного розвитку необхідні для реалізації функцій прогнозування та планування на регіональному рівні. Це дозволяє забезпечити обґрунтованість регіональних концепцій, стратегій і програм, а також формулювати адекватну регіональну політику. Аналіз регіонального економічного розвитку повинен здійснюватися поетапно, що дозволяє забезпечити логіку реалізації цього процесу. При цьому до основних його етапів необхідно віднести:

1. Постановку цілей і формування системи показників, які необхідно проаналізувати. Як правило, метою такого аналізу є виявлення динаміки основних показників, що

характеризують економіку регіону, за певний період часу і виявлення, а також вивчення факторів, що забезпечили виявлену динаміку показників.

2. Відбір і підготовка необхідної вихідної інформації для здійснення регіонального економічного аналізу.
3. Вибір методів дослідження показників, що характеризують економіку регіону. При треба необхідно дотримуватись основних принципів аналізу показників, тому що це дозволяє одержати реальний результат, адекватний ситуації, яка склалася в регіоні.

4. Проведення аналізу економічних показників, що характеризують регіональної розвиток, тобто виконання відповідних аналітичних розрахунків, побудова необхідних моделей, їх розрахунок та інтерпретація результатів.

5. Перевірка правильності отриманих результатів аналізу, адекватності моделей аналізу.

6. Підготовка і подання результатів аналізу в відповідному вигляді, наприклад, у вигляді таблиці індексів основних економічних показників. Підготовка рекомендацій за результатами аналізу.

Види й принципи регіонального економічного аналізу. У практиці управління регіональним розвитком, використовуються усі види регіонального економічного аналізу як однієї з функцій управління. Розглянемо його конкретні види.

Горизонтальний регіональний економічний аналіз досліджує динаміку основних показників, що характеризують економіку регіону в певному періоді, а саме:

- динаміку показників звітного періоду в зіставленні з показниками базового періоду. При цьому базовим можуть бути: попередній рік, будь-який інший рік досліджуваного періоду, наприклад, за базовий прийнятий 2007 р., а за звітний - 2010 р. Необхідно визначити динаміку показника валової доданої вартості по регіонах України. Автономна республіка Крим: ріст показника складає 148,92%, а приріст - 58,92%;...; Одеська область: ріст показника складає 138,91%, а приріст - 348,91% (цифри умовні);
- річну динаміку показників, тобто зіставлення показника з аналогічним показником попереднього року, наприклад, необхідно визначити річну динаміку показника валової доданої вартості по регіонах України. Автономна республіка Крим: ріст у 2009 р. відносно 2008 р. складав 121,15%, а приріст - 21,15%; у 2007 р. відносно 2006 р. складав 109,85%, а приріст - 9,85%; у 2005 р. відносно 2004 р. складав 134,44%, а приріст - 34,44%;...; Полтавська область: ріст у 2009 р. відносно 2008 р. складав 119,29%, а приріст - 19,29%; у 2007 р. відносно 2006 р. складав 110,70%, а приріст - 10,70%; у 2005 р. відносно 2004 р. складав 112,76%, а приріст - 12,76%;
- горизонтальну динаміку показників за весь досліджуваний період, наприклад, треба визначити горизонтальну динаміку показника валової доданої вартості по регіонах України за період з 2000 р. до 2003 р. Автономна республіка Крим: ріст складав 178,92%, а приріст - 78,92%; Полтавська область: ріст складав 148,91%, а приріст - 48,91%.

- Вертикальний (структурний) регіональний аналіз заснований на структурному розкладанні окремих показників, що характеризують економіку регіону. При цьому досліджують структуру основних економічних показників за конкретними періодами: роками, кварталами, місяцями. Наприклад, необхідно визначити регіональну річну структуру

показника валової доданої вартості у 2009 р.: Хмельницька область - 2,52%;...; Одеська область - 5,94%;...; Чернігівська область - 1,87%. У 2005 р.: Хмельницької область - 2,76%;...; Одеська область - 5,99%;...; Чернігівська область - 2,23% тощо.

Порівняльний регіональний аналіз заснований на здійсненні горизонтального й вертикального порівняння показників, що характеризують економіку регіону. Наприклад, необхідно порівняти, як змінилася структура показника валової доданої вартості за період з 2005 р. по 2009 р. в Одеській області? Питома вага валової доданої вартості тут знизилася за досліджуваний період на 0,05% (горизонтальне порівняння). Якщо, наприклад, треба визначити на скільки питома вага показника валової доданої вартості у 2009 р. в Одеській області більше ніж у Хмельницькій області? Питома вага валової доданої вартості в 2009 р. в Одеській області відносно Хмельницької області була більше на 3,42% (вертикальне порівняння).

Факторний регіональний аналіз заснований на виявленні й дослідженні впливу різних факторів на показники, що характеризують економіку регіону. У загальному вигляді факторна модель є такою:

РП = f(фактори часток), (5.2)

де РП - результативний показник, що характеризує економіку регіону;

f(фактори частки) - показники часток, що мають вплив на остаточний результативний показник.

Факторний регіональний аналіз дозволяє одержати результати, що характеризують вплив різних факторів на економіку регіону. При цьому цей вплив може бути як позитивним, так і негативним. У разі позитивного впливу факторів на результативні показники, що характеризують економіку регіону, це вплив необхідно посилювати, якщо це забезпечить надалі сталий економічний ріст у регіоні, і, навпаки.

Найважливішим у процесі регіонального економічного аналізу є обґрунтування результатів, тобто обґрунтування того, за рахунок чого був отриманий той чи інший результат економічної діяльності в регіоні. Це є складним аналітичним завданням в умовах ринкового середовища, що постійно змінюється.

Принципи здійснення регіонального економічного аналізу:

- наукова обґрунтованість результатів аналізу полягає в тому, що отримані результати повинні бути засновані на логіці наукових досліджень з використанням економіко-математичного апарату й об'єктивних економічних законів регіонального розвитку, наприклад, закон попиту та пропозиції на ринку;
- логічна послідовність здійснення регіонального економічного аналізу полягає в послідовному виконанні певних етапів аналізу його реалізації, що дозволяє одержати адекватні результати, які максимально ефективно відбивають реальну економічну ситуацію в регіоні;
- безперервність здійснення аналізу полягає в тому, що цей процес повинен відбуватися безупинно з певною періодичністю дослідження основних економічних показників;
- порівнянність результатів регіонального економічного аналізу полягає в тому, що одиниці виміру основних економічних показників повинні бути адекватними, що забезпечить можливість їх порівняння з відповідними показниками;
- повнота аналізу полягає в необхідності зіставлення основних показників, що характеризують економіку регіону, з аналогічними показниками в інших регіонах;
- використання в регіональному економічному аналізі адекватної та достовірної інформації, що відбиває реальну економічну ситуацію в регіоні;
- комплексність аналізу полягає в необхідності використання різноманіття видів і методів регіонального економічного аналізу.

Головна мета діагностики полягає у визначенні рівня економічного розвитку кожного регіону України для обґрунтування необхідності й пошуку шляхів його зміцнення. Досягнення цієї мети може бути забезпечене на основі досягнення основних цілей оцінки економічного потенціалу регіону, до яких слід віднести:

- забезпечення сталих темпів реального росту валового регіонального продукту на основі економії ресурсів і використання інновацій у всіх сферах економічної діяльності регіону;
- удосконалення системи управління регіональною економікою на основі розвитку законодавчого поля і посилення відповідальності, а також розширення повноважень органів регіональної влади;
- розвиток соціальних показників у регіоні, насамперед за рахунок підвищення заробітної плати найманих працівників шляхом збільшення частки оплати праці у структурі собівартості продукції на основі зниження питомої ваги матеріальних і енергетичних витрат.

Обґрунтування вибору пріоритетних галузей економіки регіону, характеристика конкурентних переваг та обмежень перспективного розвитку регіону, розроблення стратегічного плану розвитку здійснюється на основі діагнозу стартових умов регіонального розвитку шляхом СВОТ (SWOT) - аналізу. Аналізуються екзогенні та ендогенні фактори розвитку регіону.

Складові СВОТ (SWOT) - аналізу:

- сильні сторони. Сила (Strengths) - внутрішні можливості (навички, потенціал) чи ресурс регіону, що можуть зумовити формування конкурентної переваги і певної стратегії;
- слабкі сторони. Вади (Weaknesses) - види діяльності, ресурси, обставини, які використовуються неефективно або не за призначенням і які гальмують розвиток регіону;
- можливості. Обставини (Opportunities) - ще не використані регіоном альтернативи, шанси, які можна використати для досягнення стратегічних цілей (результатів) розвитку регіону;
- загрози. Труднощі (Threats) - будь-які процеси або явища, що перешкоджають руху у напрямку досягнення місії та цілей розвитку регіону.

Найбільш сприятливою для регіону є ситуація, коли можливості зовнішнього середовища збігаються із сильними сторонами регіону. Навпаки, загрози з боку зовнішнього середовища, накладені на слабкі сторони регіону, створюють передумови

кризової ситуації і роблять проблемними шляхи досягнення цілей регіоном. СВОТ-аналіз сильних та слабких сторін свого регіону, можливостей щодо змін на краще та загроз щодо його позитивного розвитку здійснюється, виходячи з того, що:

сильні сторони - це існуючі внутрішні особливості регіону, які містять основу для його якісного розвитку. Маються на увазі запаси та доступність природних ресурсів, ЕГП регіону, виробництво товарів і послуг порівняно з витратами, для розвитку яких (якої) галузей, сильні сторони найбільш сприятливі.

слабкі сторони - це існуючі внутрішні особливості регіону, які ускладнюють умови розвитку регіону. Це може бути негативна тенденція на регіональному або макроекономічному ринку, відсутність природних ресурсів, низька ділова активність регіонального бізнесу.

можливості - це існуючі, переважно зовнішні, особливості, умови, сприятливі для розвитку регіону, що є або можуть виникнути у майбутньому. Нові можливості може надати прийняття нових нормативних актів про пріоритет тих галузей, які раніше не отримували законодавчої підтримки. Це можуть бути також значні інноваційно-інвестиційні проекти, що реалізуються в регіоні.

загрози - це існуючі , переважно зовнішні, особливості, умови, несприятливі, навіть небезпечні для розвитку регіону, які можуть виникнути за певних обставин. Наприклад, для приморських курортних регіонів, загрозою є потенційні аварії у комунальному господарстві, що можуть спричинити екологічні негаразди.

Методологія SWOT - аналізу передбачає спочатку виявлення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз пріоритетних секторів галузей економіки регіону. Потім встановлюються зв'язки між ними, які в подальшому можуть бути використані для фор­мування загальної стратегії соціально-економічного розвитку регіону .

SWOT-аналіз по суті являє собою стратегічний баланс активів (сильних внутрішніх сторін і зовнішніх можливостей) і пасивів (слабких внутрішніх сторін і зовнішніх загроз) пріоритетних галузей економіки регіону.

У загальному вигляді стратегічну матрицю SWOT-аналізу надано у табл. 5.2.

Загальна оцінка стратегічного потенціалу пріоритетної галузі (енерговиробничого циклу) економіки регіону (Р) має такий вигляд:

Р=А-П, (5.2)

де А - загальні активи пріоритетної галузі економіки регіону (сильні її сторони і зовнішні можливості) в балах;

П - загальні пасиви пріоритетної галузі економіки регіону (слабкі їх сторони і зовнішні загрози) в балах.

Таблиця 5.2. Стратегічна матриця SWOT - аналізу пріоритетної галузі економіки регіону

Якщо А > П і С > С_л, то пріоритетна галузь економіки, що аналізується, має реальні можливості для забезпечення соціально-економічного розвитку регіону.

При А > П і С > С_л може з'ясуватися, що у пріоритетної галузі економіки недостатньо загального стратегічного потенціалу для забезпечення соціально-економічного розвитку регіону.

В усіх інших випадках пріоритетна галузь економіки не має стратегічного потенціалу для забезпечення соціально-економічного розвитку регіону.

На основі розробленого СВОТ-аналізу здійснюється ідентифікація соціально-економічних проблем та вибір стратегічних напрямів розвитку регіону.

Вихідним пунктом у виборі варіантів сценарію розвитку є дослідження співвідношення сильних та слабких сторін (потенціалу, загроз та можливостей) розвитку регіону. Оцінка кожного з нематеріальних елементів СВОТ-аналізу може здійснюватися експертним методом із застосуванням квазіекономічного чи математичного апарату.

Сценарій стратегії розвитку як опис послідовності подій від теперішнього до майбутнього стану розвитку регіону ґрунтується на припущеннях, що стосуються формування комбінацій сильних та слабких сторін, можливостей та загроз.

Основні типи сценаріїв:

- сценарій шансів базується на максимальному використанні сильних сторін та можливостей (за одночасної мінімізації слабких сторін, загроз, певною мірою аспект бажаного результату переважає аспект реального результату);
- сценарій загроз базується на максимальному впливі слабких сторін та загроз, не надаючи сильним сторонам вирішального значення (прагматичний підхід домінує над оптимістичним);

інші базуються на різних варіантах співвідношення:

- максимальному використанні можливостей та слабких сторін;
- максимальному використанні загроз та сильних сторін;
- припущенні різного ступеня використання можливостей та сильних сторін, а також неповного впливу слабких сторін та загроз.

Опрацьовується декілька варіантів сценаріїв розвитку, але один з них повинен бути базовим. Альтернативні сценарії необхідні для подальшого перегляду, корекції (за потребою) цілей стратегії та стратегічного вибору. Сформульовані стратегії мають бути оцінені з метою вибору варіанта, який пізніше буде реалізовано. Як інструмент кінцевого вибору стратегії може бути використана таблична матриця. За величиною одержаного результату вибирається основний та альтернативні варіанти стратегії

розвитку. Обраний сценарій регіональної стратегії визначає цілі стратегічного плану. До системи цілей належать бачення, місія, стратегічні цілі (довгий термін), операційні цілі (середній термін), оперативні завдання (короткий термін).

Найвищий пріоритет мають цілі, досягнення яких сприятиме комплексному вирішенню декількох проблем (до них можна віднести, наприклад, створення умов для всебічного та гармонійного розвитку людини, згортання екологічно небезпечних, економічно та соціально неефективних виробництв; отримання зростання галузей, що мають обмежені ресурси розвитку, стимулювання розвитку галузей та підприємств (зокрема експортне орієнтованих), що сприяють оптимальному використанню внутрішнього природного, економічного, наукового, трудового потенціалу регіону; створенню нових робочих місць; підвищення освітнього рівня населення та забезпечення доступності освіти; розбудова сучасного культурного та інформаційного середовища; розбудова регіональної та участь у розвитку міжрегіональної, загальнодержавної або міждержавної інфраструктури, що сприятиме підвищенню конкурентноздатності регіону та залученню внутрішніх і зовнішніх інвестицій; економічна, соціальна та екологічна реабілітація старопромислових, реіндустріалізованих районів і населених пунктів, перш за все системоутворюючих центрів, монофункціональних тощо). Ураховується прогноз кон’юнктури на ринках основних видів товарів та послуг, що виробляються (надаються) економікою регіону.

На основі встановленої територіальної (внутрішньорегіональної) диференціації проблем, цілей, пріоритетів та засобів їх досягнення визначаються: частини регіону, у межах яких показники економічного розвитку, соціального забезпечення, екологічного стану за критеріями, визначеними законодавством, значно нижчі ніж відповідні середні показники в державі - депресивні території, а також засоби подолання депресивності; інші проблемні ареали, розвиток яких відповідає загальнодержавним пріоритетам створення нових або розширення існуючих заповідників, національних природних парків, біосферних заповідників, курортів державного значення, міжнародних аеропортів, розвиток найбільших міст - столиці та інших опорних центрів національної системи розселення, реіндустріалізованих населених пунктів, реабілітації старопромислових районів, основних рік, Чорного та Азовського морів тощо; проблеми міжрегіонального або міждержавного значення та пов'язані з їх розв’язанням, цілі та завдання, які мають реалізовуватися в рамках міжрегіональних, транскордонних програм і проектів, включаючи пропозиції щодо участі регіону в розробленні та реалізації міжрегіональних соціальних проектів; території, які резервуються для наступного заповідання, рекреаційного використання, розвитку міст та інших населених пунктів, розміщення транспорту, енергетичних, інших інженерних комунікацій, споруд, будівель, містобудівних та інших потреб загальнодержавного та регіонального значення, а також режим використання цих територій; типи і режими розвитку населених пунктів з виділенням інвестиційно привабливих територій.

<<< назад | зміст | вперед >>>