Людмила Безугла, Марія Бєлобородова
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тренди, реалії і перспективи розвитку
туризму та готельно-ресторанної справи»
(Хмельницький - Меджибіж, 23-24 травня 2024 р.)
Хмельницький: ХНУ, 2024. 121 с. С.96-97.

Ревіталізація промислової спадщини в туристично-рекреаційні осередки на засадах сталості

Розвиток світової економіки, на думку закордонних дослідників Джозефа Пейна та Джеймса Гілмора, зараз перебуває на порозі нової стадії свого розвитку - «економіки вражень». При цьому економіка минула такі стадії свого розвитку, як сировинна, товарна та економіка послуг. Відповідно, найкращим способом реалізації «економіки вражень» є розвиток індустріального туризму. Існує велика кількість прикладів, які можуть бути взірцем для організації туристичних осередків після ревіталізації.

Першим випадком вияву ревіталізації була кардинальна перебудова Парижу, що увійшла в історію як «Османізація Парижу», оскільки саме барон Жорж Осман отримав наказ від Наполеона ІІІ відновити транспортне сполучення та розпочати масштабне міське будівництво. В той час було перебудовано вузькі вулички на широкі бульвари, приєднано чимало прилеглих територій (зокрема Монмарт) та створено інфраструктуру дозвілля та відпочинку (в першу чергу парки та сквери) [3].

Ревіталізація - це процес, спрямований на комплексну трансформацію депресивних промислових об’єктів та територій з метою їх функціонального переформатування задля покращення соціальних умов проживання населення з отримання рекреаційного ефекту [6].

ревіталізація

У європейських країнах та США тренд на ревіталізацію розпочався ще у 80-х роках минулого століття, коли велика промисловість покинула міста та відбулася деіндустріалізація [5].

Вчені виділяють два основні напрями ревіталізації:

  • top-dawn («зверху вниз») - ініціюється владою у відповідь на соціально-економічний дискомфорт у місті, що характеризується великими обсягами будівництва, високою вартістю та бажанням створювати яскраві, знакові проєкти. В центрі міст будуються офісні хмарочоси, спортивні стадіони, казино, реалізуються великі житлові проєкти, будуються нові парки. Як правило, ці проєкти часто є державно-приватним партнерством і підтримуються бюджетами найвищого рівня (не міського);
  • bottom-up - проєкти, ініційовані «знизу вгору». Це локальні культурні проєкти, створення інкубаторів для розвитку інноваційної економіки, тимчасове використання будівель і облаштування громадських просторів. Вони є невеликими, недорогими, креативними та місцевими. Використовуються місцеві ресурси для створення.

Ревіталізація є одним з елементів політики розвитку, що спрямований на запобігання процесам деградації урбанізованих районів, кризовим явищам, а також сприяє охороні національної спадщини, розвитку та якісним змінам, що відбуваються шляхом зростання суспільної і економічної активності, покращення середовища проживання із одночасним дотриманням принципів збалансованого розвитку [4].

Основні напрями проєктів ревіталізації:

  • створення закладів харчування;
  • створення закладів розміщення (як тимчасового, так і постійного);
  • створення освітнього та наукового простору;
  • створення об’єктів дозвілля та відпочинку (в тому числі і активного);
  • створення спортивних об’єктів;
  • створення ділових осередків;
  • поліфункціональні проєкти (що поєднують усі або декілька із вищезазначених типів).

Індустріальна (промислова) спадщина - сукупність предметів і явищ, пов'язаних з промисловістю, які певним чином відображають її історико-культурну цінність. Індустріальна спадщина країни - частина (компонент) культурної та/або культурно-природної спадщини країни, що включає об’єкти та явища індустріально-технічного походження та значення.

Найбільш яскраві приклади індустріальної спадщини - це місця старих заводів, шахт, кар’єрів та інших виведених з експлуатації об’єктів. У містах з такими об’єктами часто будуються музеї, арт-простори та інші культурні об’єкти, які так чи інакше відображають попередні моделі використання об’єкта та відображають його історію, що тут розвивалася. Альтернативою розвитку цих об’єктів, які не мають такого значного історико-культурного значення, є ревіталізаційні заходи. У цих місцях можна створити найрізноманітніші заклади: від закладів харчування до розважальних центрів. Проте важливою вимогою відродження була необхідність збереження автентичності об’єкта [1].

Найбільша концентрація об’єктів промислової спадщини зосереджено у Німеччині. Всесвітньо визнаною класикою надання «другого життя» промисловим спорудам є шахта «Цольферайн» (нім. ZecheZollverein) в місті Ессен, Північна Рейн-Вестфалії (Німеччина), що є одним із найбільш відвідуваних індустріальних об’єктів ЮНЕСКО.

В Україні є ряд прикладів успішної реалізації програм ревіталізації публічних просторів та занедбаних постіндустріальних будівель (фабрик, заводів, депо і т.д.). Однак, ці проєкти реалізувались точково, без прив’язки до стратегії розвитку території, за рахунок грантового фінансування або участі приватного капіталу.

Ревіталізація є важливим інструментом для відновлення та вдосконалення територій. Ревіталізація покликана трансформувати занедбані або застарілі об’єкти у привабливі та функціональні туристично-рекреаційні призначення (табл. 1).

Таблиця 1. Позитивні наслідки від ревіталізації занедбаних або застарілих промислових об’єктів [2]

Наслідки Зміст
Економічний розвиток Стимулювання локальної економіки. Ревіталізація може створювати нові можливості для підприємництва, сприяючи економічному зростанню в регіоні
Використання невикористаних ресурсів Конвертація порожніх об’єктів. Ревіталізація може перетворити залишкові або занедбані простори та будівлі на корисні та ефективні об’єкти
Соціокультурна динаміка Створення громадських просторів. Ревіталізація дозволяє створювати громадські простори, де люди можуть спілкуватися, розвиватися та відпочивати
Збереження історичної та культурної спадщини Реставрація та захист спадщини. Проєкти ревіталізації можуть спрямовуватися на збереження та відновлення історичних та культурних об’єктів
Стале використання земель та ресурсів Ефективне використання території. Ревіталізація дозволяє оптимізувати використання території та ресурсів, що може бути важливим для сталого розвитку
Створення туристично-рекреаційного осередку Розвиток туризму. Привабливі та відновлені об’єкти стають цікавими для туристів, сприяючи розвитку туристичної галузі
Подолання бідності та безробіття Створення робочих місць. Ревіталізовані проєкти можуть створювати нові робочі місця та знижувати рівень безробіття
Екологічна сталість Збереження та відновлення природних систем. Ревіталізація може включати в себе екологічні проєкти, спрямовані на збереження та відновлення природних ресурсів
Підвищення якості життя Створення комфортних умов. Ревіталізація призначена покращити середовище для проживання та роботи, підвищуючи якість життя
Залучення спільноти Участь громади. Ревіталізовані проєкти успішнішо реалізуються, коли громада бере активну участь у їхньому створенні та реалізації

Дані таблиці свідчать, що всі вказані наслідки від ревіталізації занедбаних або застарілих промислових об’єктів приносять позитивний ефект та корелюються з Цілями сталого розвитку. Ревіталізація є багатогранним процесом, яка може позитивно вплинути на економіку, культуру, середовище та якість життя в конкретному регіоні чи громаді.

Література

1. Di Giovine M.A. Revitalization and Counter-Revitalization: Tourism, Heritage, and the Lantern Festival as Catalysts for Regeneration in Hội An, Việt Nam // Journal of Policy Research in Tourism, Leisure and Events. 2009. Vol.1. Issue 3. pp.208-230.
2. Безугла Л.С., Палєхова Л.Л., Бєлобородова М.В. Управління сталою поведінкою споживачів у туристичній діяльності: навч. посібник. Дніпро: Акцент, 2024. 185 с.
3. Мустафін О. Справжня історія пізнього Нового часу. Харків: Фоліо, 2017. 432 с.
4. Полянський Ю.С., Назарук М.М. Ревіталізація, як суспільно-географічний феномен в сучасному формуванні геопростору міст // Збірник наук. статей ХV Всеукр. наукових Таліївських читань «Охорона довкілля». Харків, ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2019. С.82-84.
5. Ревіталізація промзон та публічних просторів: український досвід. URL: https://euprostir.org.ua/practices/144084.
6. Сич О.А. Ревіталізація як складова стратегії розвитку міста // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Економічна». 2020. Вип.99. С.66-73.