Біловодська О.А., Біловодський І.А.
Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф.
«Маркетингові та організаційні механізми повоєнного
розвитку галузі гостинності та туризму України»
(м. Харків, 12 листопада 2025 р.).
Харків: НТУ «Харківський політехнічний
інститут», 2025. Ч.2. 311 с. С.165-167.

Сучасні виклики впровадження інструментів цифрового маркетингу на ринку туристичних послуг

Стрімка цифровізація туристичної галузі зумовлює суттєві зміни у формах взаємодії між компаніями та споживачами. У сучасному конкурентному середовищі туристичні компанії більше не можуть покладатися лише на традиційні канали комунікації, адже ефективність діяльності безпосередньо залежить від здатності бізнесу адаптуватися до нових цифрових реалій, використовувати інноваційні інструменти просування та будувати довгострокові відносини з клієнтами в онлайн-просторі.

цифровий маркетинг у туризмі

Цифровий маркетинг сьогодні є ключовим інструментом формування лояльності, залучення туристів і підвищення конкурентоспроможності бренду. Його розвиток сприяє створенню персоналізованого туристичного досвіду, розширенню глобальної присутності компаній та формуванню стійких комунікацій із цільовими аудиторіями. Водночас цифрові технології трансформують не лише способи просування туристичних продуктів, а й підходи до управління репутацією, аналітики поведінки споживачів і побудови емоційного зв’язку з клієнтами.

Попри стрімкий розвиток технологій і появи нових можливостей для просування туристичних послуг, digital marketing у сфері туризму стикається з низкою викликів, що вимагають від бізнесу гнучкості, етичного підходу та технологічної готовності до постійних змін. Для туристичних компаній, які працюють у середовищі високої конкуренції та швидкої зміни споживчих уподобань, ці виклики стають визначальними для стратегічного розвитку.

Можна виділити такі основні проблеми, з якими стикається цифровий маркетинг туристичної галузі:

  1. Перевантаження контентом. У надлишково насиченому інформаційному середовищі туристичним компаніям дедалі складніше вирізнятися серед конкурентів. Хоча інструменти на основі штучного інтелекту дозволяють швидко створювати контент, завданням залишається розробка унікальних, емоційно привабливих та автентичних туристичних історій, що здатні викликати довіру та зацікавити потенційних мандрівників.
  2. Зростаючий тиск на конфіденційність. Підвищується увага споживачів до безпеки персональних даних. Туристи очікують прозорості у зборі та використанні інформації про їхні подорожі, уподобання й історію бронювань. Такі нормативи, як GDPR та CCPA, а також нові глобальні стандарти обмежують використання сторонніх cookies, ускладнюючи таргетування аудиторії та персоналізовану рекламу туристичних послуг.
  3. Інтеграція штучного інтелекту. Туристичні компанії активно впроваджують ШІ для автоматизації бронювання, прогнозування попиту та персоналізації пропозицій. Однак це супроводжується ризиками, пов’язаними з алгоритмічними упередженнями, зниженням автентичності бренду та труднощами у підтриманні «людського голосу» у комунікації [1].
  4. Підтримання цифрової довіри споживачів. У туристичній галузі, де рішення про покупку часто базується на відгуках, рейтингах і рекомендаціях, питання довіри до бренду набуває вирішального значення. Наявність фейкових відгуків, надмірна автоматизація комунікацій або непрозорі умови співпраці можуть знизити рівень довіри потенційних туристів. Тому компанії мають формувати відкриту систему зворотного зв’язку, демонструвати достовірність інформації та послідовність у дотриманні обіцянок бренду.
  5. Складність вимірювання ефективності цифрових кампаній. Маркетинг у сфері туризму характеризується тривалим циклом прийняття рішення про покупку, що ускладнює відстеження реальної віддачі від рекламних активностей. Зміна політик конфіденційності, обмеження cookies і фрагментованість каналів комунікації призводять до зниження точності аналітики. Для подолання цього виклику компанії впроваджують маркетингове мікс-моделювання (MMM), системи end-to-end аналітики та інтеграцію CRM з платформами бронювання для комплексної оцінки результатів.
  6. Кадровий дефіцит і потреба у цифрових компетенціях. Ефективне використання інноваційних маркетингових технологій потребує фахівців із навичками роботи з великими даними, штучним інтелектом, UX/UI-дизайном та аналітикою. У туристичних компаніях нерідко спостерігається розрив між рівнем технологічного розвитку інструментів і готовністю персоналу до їх використання, що знижує загальну ефективність цифрових стратегій.
  7. Підвищення очікувань споживачів щодо персоналізації. Туристи прагнуть отримувати не лише загальні пропозиції, а індивідуально адаптовані маршрути, рекомендації та послуги з урахуванням їхніх інтересів, бюджету та поведінки. Водночас надмірна персоналізація може викликати занепокоєння щодо конфіденційності або втрати «живого» елементу сервісу. Відтак, туристичні компанії мають знайти баланс між автоматизацією і людським підходом, поєднуючи дані з емпатією.
  8. Необхідність забезпечення сталого розвитку та екологічної відповідальності. У сучасних умовах цифровий маркетинг у туризмі не може ігнорувати зростаючий запит на екологічно свідомі подорожі. Туристи дедалі частіше очікують, що компанії демонструватимуть відповідальне ставлення до довкілля, соціальних аспектів і локальних спільнот. Це зумовлює потребу в комунікаціях, прозорій звітності та впровадженні етичних стандартів у контент-стратегії.

Ці виклики є наслідком трансформації поведінки сучасних туристів, які стають більш вимогливими, обізнаними та критичними у взаємодії з брендами, адже переважна більшість споживачів обирають компанії, що пропонують персоналізований контент і рекомендації, засновані на індивідуальних потребах. Для туристичного сектору це означає необхідність надання релевантних і своєчасних пропозицій, адаптованих під стиль життя та емоційний стан мандрівника.

Крім того, зростає увага до етики комунікацій та прозорості маркетингових практик, що особливо актуально для покоління Альфа, яке очікує інтерактивності, миттєвого доступу до інформації та персоналізованого туристичного досвіду. Їхні батьки (представники покоління міленіалів і Х) натомість надають перевагу брендам, що демонструють соціальну відповідальність і сталість.

Порівняно з 2020 роком, цифровий маркетинг у туризмі зазнав суттєвої еволюції. Якщо раніше основна увага зосереджувалась на відеоконтенті, мобільній адаптації, інфлюенсер-маркетингу та SEO, то у 2025 році галузь орієнтується на гіперперсоналізацію, інтеграцію GEO-стратегій, розвиток соціальної комерції та інтелектуальних систем рекомендацій. Зросла також увага до етичних аспектів маркетингової діяльності, включно із захистом персональних даних і прозорістю у взаємодії зі споживачами [2; 3].

Отже, проведений аналіз показує, що сучасний туристичний digital marketing характеризується інтеграцією технологій, гнучкістю стратегій і посиленням ролі етики у побудові довіри споживачів. Туристичні компанії мають не лише впроваджувати інноваційні інструменти, а й стратегічно інтегрувати цифрові рішення у всі точки контакту з клієнтом: від планування подорожі до післятуристичного сервісу. Як зазначає експерт у сфері цифрового маркетингу Бансал Д. [2] «щоб залишатися конкурентоспроможними, маркетологам потрібно використовувати новітні технології, надавати пріоритет персоналізації та адаптуватися до змін у поведінці споживачів».

Саме така адаптивність, технологічна готовність і чутливість до очікувань туристів визначатимуть лідерів ринку у найближчому майбутньому.

Список використаних джерел

1. Schab F. The Biggest Challenges Facing Marketers in 2025 and 2026. URL: https://www.six-degrees.com/the-biggest-challenges-facing-marketers-in-2025-and-2026/.
2. Deepak Bansal. Digital Marketing Trends For 2025 And Beyond. URL: https://www.forbes.com/councils/forbesbusinesscouncil/2024/11/13/digital-marketing-trends-for-2025-and-beyond/.
3. Haughey С. 10 Trends in Digital Marketing in 2020. URL: https://digitalmarketinginstitute.com/blog/10-trends-in-digital-marketing-in-2020.