Богуш Х.Я.
Матеріали наукової конференції студентів
"Сучасні напрями розвитку економіки, підприємництва,
технологій та їх правового забезпечення"
(м. Львів, 2 червня 2022 р.). Львів:
Видавництво ЛТЕУ, 2022. 443 с. C.156-157.

Сучасний стан та напрями розвитку гастрономічного туризму

Поступово зростає кількість людей, зацікавлених у подорожах з гастрономічної мотивації. Термін «кулінарний туризм» був вперше запропонований у 1998 році професором університету Bowling Green (США) Лусі Лонг. У 2001 р. Ерік Вольф написав першу статтю про кулінарний туризм в світі, пізніше він розвинув цю тему в першій книзі «Міжнародна організація кулінарного туризму».

Гастрономічний туризм був одним із складових туристичної стратегії, спрямованої на креативності та адаптивності, необхідні для традиційних природних і культурних цінностей для туризму. Саме це стало життєздатною альтернативою для нових напрямків, які не можуть отримати вигоду від «сонця, моря та піску», або природних чи культурних ресурсів.

На відміну від багатьох інших туристичних заходів та атракціонів, гастрономія зазвичай була доступна цілий рік, у будь-який час доби та за будь-якої погоди. Гастрономічний туризм був значущим і, можливо, дуже лояльним сегментом туристичного ринку, а також, гастрономічний досвід є потужним інструментом для маркетингу туристичного регіону.

Основним, іноді навіть єдиним, в мотивації до гастрономічного туризму був смак, який був з більшим діапазоном вибору та відрізнявся б від щоденних продуктів харчування.

До таких форми гастрономічного туризму належали фестивалі їжі, винний туризм, різноманітні свята, на які споживають особливі блюда присвячені чомусь чи комусь, відповідні продукти в відповідний час (кутя на Різдво, паска на Великдень і інше).

Взаємозв’язок харчування та туризму є однією з основних тем у кулінарному туризмі. Однак їжу можна розглядати з різних точок зору, включаючи культуру, автентичність кухонь, стратегію, участь та підтримку громад у місцях призначення тощо.

Як бачимо, взаємозв’язок харчування та туризму містить багато вимірів. Їжа, як відомо, насамперед культурна складова. У сучасному світі, який дедалі більше глобалізується, їжа залишалася однією з найпомітніших точок культурних відмінностей між регіонами та спільнотами, а також важливим наріжним каменем культурної ідентичності. Кожна культура була відзначена характерним вибором продуктів харчування, страв і меню, які зазвичай споживалися і в народній уяві прив’язувалися до цієї культури, як спагетті були пов’язані з італійською, вурст з німецькою, а киш - з французькою культурою.

Більше того, «місцева їжа» має потенціал для покращення досвіду туристів, зв’язуючи відвідувачів із регіоном та його культурою, звичаями та спадщиною. Цей вид туризму передає подорожуючим культуру місця перебування, звичаї даної місцевості, обряди споживання їжі - це невід’ємні елементи для відчуття місцевого колориту.

Останнім часом, фуд-тури часто включають відвідування різноманітних кулінарних фестивалів, свят і ярмарки. Гастротуризм виник не тільки через бажання людей зберігати і представити унікальність кулінарії своєї країни, а також завдяки мандрівним і допитливим туристам, які живуть у пошуках нового і незвіданого.

Слід мати на увазі, що різні культури по-різному сприймають задоволення та оцінюють гастрономію, і що висока якість обслуговування може викликати незадоволення споживачів, якщо їхні очікування були занадто високі, наприклад, через перебільшену рекламу.

За даними Всесвітньої туристичної організації серед об’єктів гастрономічного туризму, найбільш привабними є підприємства ресторанного господарства (29%), заклади торгівлі локальними продуктами харчування (26%) та гастрономічні свята та фестивалі (20%) [1].

В Україні активно розробляється концепція гастрономічного туризму, у вигляді дорожньої мапи, документ буде представлений і увійде до загальнодержавної стратегії розвитку туризму та курортів на період до 2026 року. Роком гастротуризму, згідно Національної туристичної організації України, було названо 2018 р. Проведено безліч тематичних заходів. Експерти та ресторатори погоджуються з думкою, що гастрономічний туризм є одним із найперспективніших видів туризму на території України, з яким країну можна представляти на світовому ринку.

Аналізуючи туристичні потоки в Україні збільшуються саме в тих регіонах, де проводяться тематичні ярмарки, тури, народні свята і фестивалі. Зараз в Україні відбувається безліч різноманітних гастрономічних турів, це створює передумови для формування конкурентоспроможного туристичного продукту на внутрішньому та зовнішньому ринках [2].

Варто сказати, що на сьогоднішній день в Україні користуються попитом серед туристів фестивалі борщу, найпопулярніший проводиться в селищі Борщів на Тернопільщині. Фестиваль сала кожного року традиційно збирає туристів у Петриківці на Дніпропетровщині. Львів славиться своїм дивовижним музеєм-рестораном «Сало», де проводять жирні вечірки, родзинкою закладу є унікальні цукерки «Сало в шоколаді» та суші - сало. На Закарпатті та Волині готують найсмачнішу домашню ковбасу, а у 2015 році книга рекордів України зафіксувала виготовлення найдовшої ковбаси - 5 метрів. Врожаями картоплі та стравами з неї славиться Полісся, у Коростені на Житомирщині щорічно проводять фестиваль Деруна, також в місті встановлено пам’ятник цій страві. Закарпаття відоме фестивалем «Берлибаський банош», який відбувається у селі Костилівка Рахівського району. У Полтаві щорічно відбувається фестиваль галушці, і навіть встановлено пам’ятник цій шановній страві. У Луцьку кожного року проводять фестиваль національної кухні, головною стравою якого є вареники. А в Канаді у місті Альберта було встановлено дев’ятиметровий пам’ятник варенику завдяки силам української діаспори. Все вищесказане є досить невеликою частиною заходів, що проводяться в Україні для розвитку гастрономічного туризму [2].

Наразі інфраструктура гастротуризму в Україні потребує розширення, тобто необхідно збільшувати кількість національних кафе та ресторанів, доречно створення гастрономічних музеїв та дегустаціних залів, які б були зосереджені не тільки на певних територіях України, але і у будь якому містечку, селі нашої держави. Такі фундаментальні кроки у розвитку гастрономічного туризму можливі завдяки підтримці зі сторони держави, створенні сприятливого інвестиційного клімату та залученні іноземних інвесторів. Разом з розвитком туристичної інфраструктури гастрономічного туризму потрібно підтримувати національні звичаї та традиції кожного регіону в країні. Завдяки сталому розвитку такого виду туризму, ми можемо стверджувати про подальше життя української культури. Гастрономічний туризм є важливою складовою сталого розвитку туристичної сфери України, що здатен генерувати істотні економічні і соціальні блага для учасників туристичного ринку.

Список використаних джерел

1. Офіційний сайт ЮНТВО. URL: https://www.unwto.org/.
2. Туристичні ресурси Львівської області. URL: https://smekni.com/a/225236/turistichn-resursi-lvvsko-oblast/.
3. FECC - Federation of European Carnival Cities (Федерація європейських карнавальних міст). URL: https://carnivalcities.net/.