Чоп’як А., Якимчук І.Л.
Тези доповідей V Міжнародної науково-практичної
конференції-фестивалю «Нематеріальна культурна
спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід,
практики, інновації» (м. Київ, 19-20 травня 2022 р.)
К.: Вид. центр КНУКіМ, 2022. 298 с. С.149-151.

Фестивалі як складова культурного та подієвого туризму

Культурна спадщина - культурна цінність. Усвідомлення економічного і культурного потенціалу культурно-мистецьких фестивалів для розвитку регіону і міста, визначення фестивалів як туристичного ресурсу є необхідною складовою формування стратегії розвитку туризму в Україні.

Культурною спадщиною є сукупність успадкованих сучасниками від попередніх поколінь культурних цінностей. Культурна спадщина відображається, у таких галузях:

  • усних традиціях та формах вираження, зокрема, в мові як носії нематеріальної культурної спадщини; виконавському мистецтві;
  • звичаях, обрядах, святкуваннях;
  • знаннях та практиці, що стосуються природи та всесвіту;
  • знаннях та практиці, що пов’язані з традиційними ремеслами.

Дане питання у свої працях висвітлювали такі вчені, як І. Пархоменко, О. Радіонова, С. Александрова. Креативний туризм являється однією з затребуваних та популярних послуг туристичної галузі, яка щороку все більше і більше розвивається і набуває популяризації [3].

Передумовами розвитку тематичного туризму в Україні є як зовнішні, так і внутрішні чинники. До основних внутрішніх (ендогенних) чинників належать інфраструктурне й технічне забезпечення, сезонність, сприяння розвитку місцевим ремеслам і творчим етноколективам, активність суб’єктів туристичного бізнесу, зростання інформованості споживачів і зміна їх уподобань, підвищення значущості засобів масової інформації в рекламі і просуванні культурно-масових заходів та цільових етнофестивальних турів, забезпеченість кваліфікованими кадрами, зростання ролі координації діяльності в сфері туризму і культури. Простежуються зв’язки фестивального туризму з культурно-розважальним, релігійним, пізнавальним, спортивним та шоп-туризмом [2].

Фестивальний туризм (тематичний туризм, подієвий туризм) - різновид туризму, основна мета якого присвячена якій-небудь події. Унікальні тури, що поєднують в собі традиційний відпочинок та участь в найбільш видовищних заходах планети, поступово завойовують все більшу популярність.

фестиваль

Поняття «фестивального туризму» чи «фестивального туру» все частіше з’являються у переліку пропонованих туристичних послуг і завойовують все ширшу аудиторію. Фестивальний туризм - різновид туризму, який розвивається швидкими темпами і вважається одним із найперспективніших на сьогоднішній день. У зв’язку з бурхливим розвитком туризму у світі, наразі для України є актуальним розвиток фестивального туризму як одного з найбільш привабливих різновидів подієвого туризму. В Україні щороку проводиться сотні різноманітних подій, серед яких особливе місце належить фестивалям. Їх кількість із кожним роком невпинно зростає. Чисельність відвідувачів українських фестивалів постійно збільшується, що свідчить про популярність фестивального туризму та його поширення всією територією країни [3].

На рівні громад існує розуміння фестивалів як туристичного ресурсу. Туристичний потенціал культурно-мистецьких фестивалів потребує доказової бази. Аби проаналізувати, як фестивалі впливають на розвиток туризму, зібрала інформацію про п’ять фестивалів, які відбуваються в різних регіонах України, усі вони пов’язані між собою концепцією та задумом і призначені для відпочинку та розваг. Дане дослідження потребує аналізу таких критеріїв: кількість відвідувачів; створення нових робочих місць; використання автентичної культури; підтримка органів місцевого самоврядування; кількість спонсорів і партнерів.

  1. «Файне місто Тернопіль», м. Тернопіль, всього фестиваль відвідало 15000 осіб, 800 з них іноземці. Під час створення фестивалю з’явилося 1000 робочих місць для місцевого населення. Спонсорів і партнерів - 20 (3 місцеві компанії), захід підтримувала місцева влада. Подія не була автентичною, виключно музичний фестиваль.
  2. Київ-етно-мюзік-фест «Віртуози Фолку», м. Київ, на фестивалі нараховували близько 2500 відвідувачів з 17 областей. З’явилось 40 роб. місць. З місцевих органів підтримали фінансовою допомогою УКФ та КМДА. Метою фестивалю було відтворення і популяризація традиційної народної пісенної і інструментальної творчості України.
  3. «Київ Клезмер Фест», м. Київ. На фестивалі побувало аж 25000 гостей. А до підтримки долучилось 200 спонсорів, місцевими були - КМДА. З’явилось 200 робочих місць. Головною темою фестивалю було підкреслення українського походження всесвітньовідомого жанру музики євреїв-ашкеназі - клезмер.
  4. «БойЄ», Львівська обл., м. Урич. Зафіксовано близько 1600 відвідувачів. Для місцевих з’явилось близько 170 роб. місць. Місцева влада допомагала з організацією безпеки, підтримало 3 спонсори. Фестиваль спрямований на обрядовість, традиційні співи і танці.
  5. «Respublica FEST», Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський. Фестиваль зібрав приблизно 12000 людей. Завдяки цій події з’явилось 250 роб. місць. Місцева влада активно підтримувала фінансово. Це є виключно музичний фестиваль, у якому можуть приймати участь не лише зірки а й вуличні музиканти.

З проаналізованих фестивалів, найбільшим комерційним фестивалем є «Файне місто», що проходить в Тернополі. Офіційно фестиваль не ставить перед собою завдання популяризувати регіон, однак активно впливає на формування іміджу міста. Фестиваль «Клемзер Фест» також користується великою популярністю та зорієнтований на збереження і актуалізацію українсь-ких традицій та культури в сьогоденні для зростання туристичної привабливості регіону [1].

Україна має значний потенціал для розвитку туристичної індустрії. Країна володіє потужним рекреаційно-туристичним потенціалом, вигідним географіч-ним розташуванням, історико-культурними пам’ятками, неповторними краєвидами, багатою спадщиною, безцінними рекреаційними ресурсами та має всі умови для успішного розвитку креативного туризму і відпочинку.

У будь-який час, потреба у музиці не зникає, та у воєнний час - музика піднімає бойовий дух в країні. Під час війни в країні навряд чи будуть проводитись веселі та святкові фестивалі. Доречніше буде їх провести з метою благодійності та виключно українською класичною музикою.

Список використаних джерел

1. Креативна економіка: фестивалі. URL: https://uaculture.org/texts/kreatyvna-ekonomika-festyvali/.
2. Національна система туристичної статистики. URL: https://ntoukraine.org/nsts_analytics_ua.html.
3. Фарінья К. Розвиток культурних та креативних індустрій в Україні. URL: https://www.culturepartnership.eu/ua/article/creative-industries-study-for-ukraine.
4. Статистична інформація про туристичну діяльність в Україні. URL: https://ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/tur_.htm.