Дейнеко Д.Ю., Стригуль Л.С.
Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф.
«Маркетингові та організаційні механізми повоєнного
розвитку галузі гостинності та туризму України»
(м. Харків, 12 листопада 2025 р.).
Харків: НТУ «Харківський політехнічний
інститут», 2025. Ч.1. 633 с. С.95-98.

Особливості управління конкурентоспроможністю підприємств ресторанного бізнесу в сучасних умовах

Ресторанний бізнес України функціонує в умовах високої нестабільності та інтенсивної конкуренції. В умовах воєнного стану та цифровізації економіки управління конкурентоспроможністю закладів ресторанного господарства набуває критичного значення для забезпечення їх виживання та розвитку. Незважаючи на складні умови, ресторанна галузь демонструє позитивну динаміку виручки та залишається привабливою сферою для інвестицій, що актуалізує питання пошуку ефективних підходів до управління конкурентоспроможністю.

Конкурентоспроможність підприємств ресторанного бізнесу визначається як здатність підприємства створювати, виробляти і продавати товари та послуги, цінові й нецінові якості яких привабливіші, ніж в аналогічної продукції конкурентів. Це багатоаспектна економічна категорія, яка є головним критерієм оцінки ефективності виробництва продукції та надання послуг. Так Бутельський Я.Ю. [1] підкреслює, що управління конкурентоспроможністю є невід’ємною складовою стратегічного та оперативного управління рестораном, засобом реалізації короткострокових та довгострокових цілей. Воно базується на результатах стратегічного аналізу, а його складові є компонентами стратегій різного рівня, програм та планів ресторану.

Специфіка управління конкурентоспроможністю підприємств ресторанного бізнесу полягає в тому, що вона обумовлена як конкурентоспроможністю продукції, тобто страв та напоїв, так і рівнем послуг, що надаються споживачам. Сокирник І.В. [2] наголошує, що це вимагає комплексного підходу до управління всіма аспектами діяльності закладу, починаючи від якості кулінарної продукції та закінчуючи атмосферою, інтер’єром і рівнем обслуговування. До основних факторів, що впливають на конкурентоспроможність підприємств ресторанного господарства, належать якість продукції та обслуговування, цінова політика, кваліфікація та вмотивованість персоналу, концептуальна узгодженість меню, інтер’єру та атмосфери закладу, санітарно-технічний стан приміщень, місцезнаходження та доступність закладу, комунікація зі споживачами, репутація та бренд.

Автори [3] у навчальному посібнику з готельно-ресторанного бізнесу підкреслюють важливість міжнародних стандартів та якості обслуговування у закладах, що є ключовим фактором конкурентоспроможності. Якименко-Терещенко Н.В. та Носирєв О.О. [4] обґрунтовують, що успішна реалізація потенціалу розвитку ресторанного бізнесу потребує системного підходу до управління конкурентоспроможністю, що враховує специфіку сучасного бізнес-середовища та інтегрує передовий світовий досвід з національними особливостями ведення ресторанного бізнесу.

Малюга Л.М. та Загороднюк О.В. [5] наголошують, що формування ефективної системи управління конкурентними перевагами підприємств ресторанного бізнесу вимагає розвитку системи управління, яка враховуватиме динамічність внутрішнього та зовнішнього середовища та взаємозв’язок із соціально-економічним, природним, технологічним середовищами. Критичне значення для стійкості конкурентних позицій мають такі критерії:

• якість задоволення споживчого попиту;
• рівень комерційної мережі;
• форми та методи обслуговування;
• якість обслуговування;
• конкурентоспроможність реалізованої продукції;
• ширина та глибина асортименту продукції;
• ефективність використання матеріально-технічної бази;
• розташування та доступність закладу.

Управління конкурентоспроможністю в умовах високої нестабільності передбачає дослідження особливостей ринку, де працює підприємство, з’ясування чинників, що критично впливають на рівень конкурентоспроможності, ідентифікацію можливостей, якими здатне скористатися підприємство, швидке реагування на зміни та визначення вікон стратегічних можливостей для формування стійких конкурентних переваг.

Ефективне управління конкурентоспроможністю ресторанів, на думку сучасних дослідників [1-6], має базуватися на поєднанні комплексної діагностики конкурентних переваг, оперативного використання цифрових технологій та гнучкої організації бізнес-процесів. Ключова пропозиція - запровадження системи інтегрального оцінювання конкурентоспроможності, яка враховує не лише фінансові та якісні показники роботи підприємства, а й такі параметри, як гнучкість асортименту, цифрова присутність, адаптація до сезонних та локальних особливостей попиту.

Для ефективного управління конкурентоспроможністю рекомендується щоденний моніторинг показників попиту, аналітика споживацьких даних та оперативне коригування асортименту за допомогою CRM-систем та програмних рішень. Впровадження мультиканального формату обслуговування, наприклад розвиток доставки, take-away, кейтерингу та фудтраків. Все це дозволяє диверсифікувати доходи та знизити ризики, пов’язані із локальними шоками або сезонними коливаннями. Практика партнерства із локальними виробниками продуктів підсилює бренд, забезпечує свіжість та якість продукції і допомагає позиціонувати ресторан як унікальний регіональний бізнес.

Також, рекомендується інвестувати у навчання та мотивацію персоналу, впроваджувати стандарти сервісу, а для антикризового управління - використовувати моделі сценарного планування та автоматизовані системи оперативного реагування на зміни ринкових умов. Добре організоване якісне обслуговування, сучасний сервіс, контроль клієнтського досвіду й гнучкість цінової політики забезпечують стійке зростання конкурентоспроможності ресторанного підприємства навіть в умовах складної макроекономічної ситуації.

Отже, ресторанний бізнес - це галузь із надзвичайно високим рівнем конкуренції, де перемога на ринку напряму залежить від здатності підприємств швидко адаптуватися до змін, забезпечувати високу якість продукції, сервісу й унікальність пропозиції. Ефективне управління конкурентоспроможністю можливо лише за умов системного комбінування сучасних інструментів: цифрових технологій, гнучких бізнес-моделей, аналітики споживацької поведінки, розвитку мультиканального обслуговування та постійного навчання персоналу. Конкурентоспроможність ресторану визначається не лише економічними показниками, але комплексом чинників: якістю меню, рівнем сервісу, брендом, локальною адаптацією й інноваційністю. Стійкі ринкові переваги досягаються лише при постійному моніторингу ключових метрик, швидкому реагуванні на нові тенденції та активній роботі з клієнтами. Тільки такі підходи дозволяють підприємствам ресторанного бізнесу не просто виживати, а й динамічно розвиватися навіть за умов нестабільного ринку.

Список використаних джерел

1. Бутельський Я.Ю. Вдосконалення системи управління конкурентоспроможністю підприємств ресторанного господарства // Академічні візії. 2023. Вип.23.
2. Сокирник І.В. Управління конкурентоспроможністю закладів ресторанного бізнесу в умовах нестабільності воєнного часу // Трансформаційна економіка. 2025. №1(10). С.101-104.
3. Готельно-ресторанний бізнес: навч. посібн. для здобувачів освіти спеціальності 241 «Готельно-ресторанна справа» другого (магістерського) рівня освіти / за ред. проф. Н.В. Якименко-Терещенко. Харків: Нац. техн. ун-т «Харків. політехн. ін-т», 2024. 365 с.
4. Якименко-Терещенко Н.В., Носирєв О.О. Стратегічні пріоритети туризму і готельного бізнесу в концепції сталого розвитку регіонів: монографія. Харків: НТУ «ХПІ», 2024. 320 с.
5. Малюга Л.М., Загороднюк О.В. Конкурентоспроможність підприємств ресторанного бізнесу // Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2020. №25. С.241-245.
6. Стригуль Л.С., Жадан Т.А., Жадан Ю.В. Особливості формування системи антикризового управління на підприємствах індустрії гостинності та туризму // Вісник Національного технічного університету «ХПІ». 2023. №6. С.28-33.