Довгань Н.С.
Матеріали II Міжнар. наук.-практ. конф.
«Маркетингові та організаційні механізми повоєнного
розвитку галузі гостинності та туризму України»
(м. Харків, 26-27 листопада 2024 р.)
Харків: НТУ «Харківський політехнічний
інститут», 2024. Ч.1. 680 с. С.468-472.

Гостинність міста: філософія та акупунктура урбаністичного середовища

Формування урбаністичного середовища - це процес створення унікального міського простору, який відповідає потребам сучасного суспільства та гармонійно інтегрується у вже існуючий контекст міста. Особливе урбаністичне середовище спрямоване на підвищення якості життя мешканців, покращення екологічного стану, а також розвиток соціальної взаємодії. Для цього застосовують сучасні підходи в архітектурі, ландшафтному дизайні, інфраструктурі та соціальному плануванні [1].

І тут, у формуванні унікального для кожного міста урбаністичного середовища, важливими стають такі ключові аспекти як:

• комплексний підхід до планування простору через інтеграцію житлових, громадських і комерційних зон для створення зручного та доступного середовища для життя й роботи; екологічна стійкість з використанням зелених зон, парків, інфраструктури для зменшення шкідливих викидів, а також впровадження технологій енергоефективності;
• мобільність і транспортна доступність з акцентом на пішохідну інфраструктуру, розвиток громадського транспорту, велодоріжок і створення зручних транспортних вузлів; інклюзивність та комфорт для мешканців через проектування доступного середовища для людей з різними потребами, розширення громадських просторів, які сприяють взаємодії та соціалізації; інновації та smart-технології через інтеграцію цифрових рішень, таких як розумне освітлення, системи моніторингу якості повітря, сенсори для управління транспортними потоками; збереження культурної та історичної спадщини через об’єднання сучасних архітектурних рішень із збереженням історичних будівель та елементів, що надає місту особливий характер і сприяє його унікальності. Ці принципи дозволяють створювати міське середовище, яке забезпечує високу якість життя, є стійким до змін і сприяє розвитку громади [2].

Пояснити принципи формування особливого урбаністичного середовища можна і через призму філософії та концепції «міської акупунктури», які дозволяють глибше зрозуміти позитивні чи негативні зміни в середовищі міста.

Філософський підхід до урбаністичного середовища ґрунтується на ідеї, що місто - це не просто простір для життя, а складний організм, де кожна деталь і дія мають значення. У цьому контексті місто розглядається як живий, динамічний організм, у якому переплітаються матеріальні й нематеріальні аспекти - від архітектурних об’єктів до соціальних зв’язків і культури. Серед ключових філософських аспектів є синергія, етика простору та гармонія з природою. Місто - це система, яка створюється через взаємодію різних елементів, які доповнюють одне одного й створюють більшу цілісність, ніж проста сума елементів. Синергетичний підхід сприяє комплексному підходу до урбаністичного планування. Міське середовище має бути справедливим і доступним для всіх, щоб у ньому могли зручно співіснувати різні соціальні групи. Етика простору відповідає принципу інклюзивності та комфорту для мешканців. В той же час міське середовище має залишатися і частиною екосистеми, що відображає принцип екологічної стійкості. Впровадження природних елементів і зеленої інфраструктури допомагає забезпечити баланс між розвитком міста і природою.

Концепція ж міської акупунктури, запозичена з китайської медицини, передбачає точковий вплив на певні критично важливі місця міського простору для досягнення великого ефекту на загальний стан міста. Це означає, що замість глобальних змін міське середовище покращується через впровадження невеликих, але стратегічних інтервенцій, які «зцілюють» місто, забезпечуючи потік енергії та сприяючи розвитку. Цей підхід перегукується з ключовими принципами урбаністичного середовища. Прикладами впровадження такого підходу можуть бути [4]:

• створення маленького парку в густонаселеному районі або відкриття культурного простору в занедбаній будівлі стимулюють оновлення великих ділянок міста, навіть якщо зміна безпосередньо торкнулась лише одного місця. Парк High Line, що в Нью-Йорку, створений на занедбаній ділянці колишньої залізничної лінії. Перетворення старої залізниці на зелений простір дало поштовх до оновлення сусідніх кварталів, які стали привабливими для життя, бізнесу та відпочинку. High Line також сприяє місцевій економіці, залучаючи мільйони туристів щороку. Невеликий парк Ґузьєр в Лісабоні, з громадським простором у центрі житлового кварталу, не лише став місцем для відпочинку та зустрічей, а й допоміг створити новий мікроклімат і знизити температури у спекотні дні. Місцеві жителі відчули більшу соціальну інтеграцію і почали активніше взаємодіяти в парку;
• облаштування зелених дахів, посадка дерев у щільно забудованих районах і створення зон для збору дощової води допомагають поліпшити міський мікроклімат та сприяють стійкості міста до кліматичних змін. Маленький парк Miara Gardens в Токіо розташований у густонаселеному районі Шиндзюку, відомий своїми зеленими насадженнями і тишею серед міського шуму. Внесення природи в цей район зменшило рівень шуму, покращило якість повітря, і стимулювало розвиток нових культурних просторів та кав’ярень навколо, роблячи район більш популярним і зручним для мешканців та туристів. Змінив простір у густонаселеному районі Фрідріхсхайн, що в Берліні, і невеликий парк «Табберт». Окрім функції відпочинку, парк допоміг активізувати місцеві ініціативи з озеленення та утримання простору. Створення цього зеленого куточка сприяло соціалізації жителів району та підвищенню загальної якості життя.
• стимулювання соціальної взаємодії через невеликі інтервенції в громадських просторах стало популярним інструментом для покращення якості життя в містах. Приклади впровадження таких інтервенцій, які оживляють простір, об’єднують людей і зміцнюють соціальні зв’язки, чимало. Традиція «Caffè Sospeso», що у перекладі «відкладена кава», в італійських кав’ярнях Неаполя - це коли клієнти можуть сплатити за дві чашки кави, але випити лише одну, іншу ж чашку залишають для тих, хто не може собі дозволити каву. Це сприяє соціальній взаємодії та підтримці громади, об’єднує відвідувачів незалежно від соціального статусу та створює почуття єдності. Такий жест перетворює звичайне кафе на місце з духом солідарності та підтримки. Місцева влада Мехіко перетворила невелику площу «Пласа Мадрид» на громадський простір, де встановили лавки, місця для настільних ігор та ігрові майданчики для дітей. Площа стала місцем зустрічі для жителів різного віку, куди приходять спілкуватися, грати, проводити час разом. Це приклад того, як просто облаштований простір може об’єднувати сусідів і сприяти соціальній взаємодії. Група ентузіастів в районі Брукліна, Нью-Йорк, встановила вуличні «публічні столи» для спільних обідів, що спонукало мешканців об’єднуватися під час обідніх перерв. Люди можуть приєднатися до загального столу та поспілкуватися з новими людьми. Це стимулює соціальну взаємодію, допомагає сусідам знайомитися, обговорювати ідеї й ділитися інформацією, створюючи дружню атмосферу в районі.
• міська акупунктура з використанням smart-технологій на локальному рівні є сучасним підходом, який допомагає оптимізувати життя мешканців у конкретних районах міста, без необхідності масштабної автоматизації. Міська акупунктура може фокусуватися на запровадженні сенсорів, систем моніторингу або інноваційних транспортних рішень у конкретних зонах, що позитивно вплине на всі взаємопов’язані елементи міста. «Розумні» лавки в Празі з сонячними панелями, оснащені USB-роз’ємами для заряджання пристроїв та безкоштовним Wi-Fi покращуюють інфраструктуру громадських просторів, стимулює відвідування лавок, особливо в парках та скверах, і підтримує комунікацію між жителями. У районах із високою щільністю населення в Лондоні встановлені сенсори для моніторингу рівня забруднення повітря, які надсилають дані до мобільного додатку, інформуючи мешканців про поточну якість повітря. Мешканці можуть обирати оптимальні маршрути для прогулянок та зайняття спортом, а також отримують рекомендації щодо найкращого часу для виходу на вулицю. Це особливо корисно для сімей з дітьми та людей із проблемами дихання. У місцях з високим рівнем шуму в Парижі (наприклад, поблизу великих магістралей або аеропортів) встановлені мобільні пункти, які вимірюють рівень шуму і дозволяють мешканцям отримати дані через додаток. Люди отримують інформацію для прийняття рішень, наприклад, щодо зміни житла або вибору маршруту. Це дозволяє місцевій владі ефективніше реагувати на потреби мешканців.

Урбансередовище міста відіграє надважливу роль у формуванні соціального середовища та його розвитку. Таким чином, важливо знаходити баланс між розвитком міста як простору для розвитку та управління соціальною напругою, щоб забезпечити якісний життєвий стандарт для всіх мешканців і зменшити наявну чи потенційну соціальну напругу. Численні дослідження показують, що міста можуть бути і джерелами соціальної напруги, і простором для розвитку одночасно [1-5]. Наприклад, урбанізація може призвести до зростання рівня життя, але також може викликати проблеми, такі як забруднення, шум та нерівність у доступі до освіти та медичних послуг. Філософія міста дає глибокий контекст і розуміння цілого середовища, а міська акупунктура дозволяє впроваджувати конкретні зміни для покращення міського середовища і може бути ефективним способом розв’язання проблем сучасного міста. Остання не вимагає глобальних змін, але підсилює міське життя через цілеспрямовані та продумані інтервенції, що відповідають як фізичним, так і культурним особливостям міста.

Маркером ефективності використання цих підходів до розвитку урбансередовища може бути сфера гостинності, яка враховує і те, наскільки зручним, привабливим та безпечним є місто для всіх його мешканців і гостей. Це поняття включає як фізичні аспекти (доступність громадських просторів, зручність інфраструктури), так і соціокультурні (почуття безпеки, відкритість для різних груп, атмосфера взаємодії). Так, гостинне урбаністичне середовище - це місто, де кожен мешканець і відвідувач почувається комфортно, безпечно та зацікавлено брати участь у житті громади. Це середовище, яке цінує різноманітність і створює умови для зручного і приємного співіснування всіх, незалежно від їхнього походження, віку, фізичних можливостей чи соціального статусу.

Формування гостинного середовища вимагає цілеспрямованої роботи над зручністю, інклюзивністю, доступністю та соціальною взаємодією в місті. Гостинне місто забезпечує доступність для всіх груп населення, включаючи людей з інвалідністю, літніх людей, молодь і сім’ї з дітьми. А це наявність в місті зручних пандусів, широких тротуарів, легкого доступу до транспорту та публічних просторів. Дружнє для пішоходів і велосипедистів середовище зменшує трафік, покращує безпеку на дорогах і створює здоровішу атмосферу для мешканців і гостей, що також включає добре спроектовані велодоріжки, зони відпочинку та комфортні пішохідні маршрути. Гостинність міста виражається і через громадські місця, які сприяють соціальній взаємодії, будь то парки, сквери, площі чи вуличні кафе, оскільки ці простори підтримують спілкування, взаємодію і створення спільнот. Важливою складовою гостинного середовища є і доглянуті громадські простори, озеленення, чистота та відсутність сміття. Зелені насадження, парки, квітники не лише додають краси, але й сприяють гарному мікроклімату гостинного середовища. Музеї, театри, бібліотеки, спортивні об’єкти та інші місця, де люди можуть реалізовувати свої інтереси та потреби, що робить місто не лише місцем для проживання, а місцем для розвитку і задоволення. Якісне міське середовище повинно викликати відчуття безпеки: хороше освітлення вулиць, наявність зон відпочинку з безпечними умовами та загальна організація міського простору сприяють відкритості гостинного середовища. Місто повинно бути привітним для людей різних національностей, культур та соціальних груп. Гостинність відчувається, коли в середовищі вшановують і підтримують різноманітність, створюючи відчуття приналежності для всіх.

Філософія та акупунктура міста - це два взаємопов’язані підходи до розвитку урбансередовища, які дозволяють знайти баланс між соціальним розвитком та управлінням соціальною напругою. Вони демонструють, що навіть малі, але стратегічні зміни можуть мати значний вплив на загальний стан міста та якість життя його жителів. Важливо, щоб міста в Україні брали на озброєння ці підходи, враховуючи специфічні потреби та можливості кожного населеного пункту.

Список використаних джерел

1. Гарві Д. Бунтівні міста К.: Медуза, 2021. 295 с.
2. Ґел Й. Міста для людей. К.: Основи, 2018. 280 с.
3. Джекобс Дж. Смерть і життя великих американських міст. К.: КЕНЕКШЕС, 2021. 480 с.
4. Лернер Ж. Акупунктура міста. Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. 160 с.
5. Флорида Р. Криза урбанізму. Чому міста ролять нас нещасними. К.: Наш формат, 2019. 320 с.