Горшкова Л.О., Тернавська Ю.Р.
Матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тенденції розвитку індустрії туризму
та гостинності: глобальні виклики»
(м. Харків, 15 квітня 2025 р.). Харків:
ХНУМГ імені О.М. Бекетова, 2025. 425 с. С.392-394.

Місце релігійного туризму у туристичній індустрії

Релігійний туризм є однією з найдавніших форм подорожей, яка бере свій початок ще з часів ранніх паломництв до священних місць різних релігій. Сучасний релігійний туризм поєднує духовні прагнення людей із культурним пізнанням та рекреаційною складовою.

Дослідження сутності релігійного туризму дозволяє визначити його ключові особливості, які відрізняють його від інших видів туристичної діяльності. Важливим аспектом є аналіз мотивації туристів, їхніх цілей та очікувань від подорожей такого типу. Крім того, необхідно розглянути класифікацію релігійного туризму, яка враховує різні форми подорожей, що мають релігійне підґрунтя.

Для початку варто визначити поняття «релігії» та її місця у туристичній індустрії. Релігію можна назвати «вірою в надприродну силу» або сили, яким слід поклонятися, а також її вираження в ритуалах. Традиційно термін «релігія» часто посилався на концепції із «західної» точки зору, тобто охоплював такі світові релігії, як християнство, іслам і буддизм.

Однак релігія може втілювати різноманітні значення та виходити за межі концепції світових релігій, оскільки її формують суспільство, культура, а також індивідуальні цінності, переконання та віра [5, с.218].

Місце релігії у туристичній індустрії визначається її впливом на мотивацію подорожей, формування туристичних маршрутів і розвиток культових об’єктів. Релігія також впливає на організацію туристичних послуг, зокрема щодо забезпечення харчування відповідно до релігійних норм, проведення обрядів та дотримання традицій. Таким чином, релігія є важливим елементом туристичної індустрії, що визначає її змістове наповнення та сприяє розвитку міжнародного туризму.

Термін «релігійний туризм» відноситься до подорожей, які в першу чергу надихаються духовними віруваннями. Це одна з найдавніших релігійних практик людства, а також один із найдавніших прикладів туризму. Розвиток багатьох відомих туристичних місць можна пояснити насамперед їхнім глибоким зв’язком з релігійними постатями, святими місцями та важливими історичними подіями. Історично релігія і туризм були тісно пов’язані, а подорожі з релігійною метою були основною формою мобільності з давніх часів [4, с.227].

У своїй монографії С. Панченко надає визначення релігійного туризму як особливої форми пізнавального туризму, оскільки він задовольняє потребу туристів у духовному та інтелектуальному збагаченні. Його специфіка проявляється у виборі маршрутів, організації екскурсійних програм і транспортного забезпечення. Основними об’єктами таких подорожей є релігійні центри, культові споруди, святині, а також музеї та виставки, пов’язані з історією релігії.

Відповідно, релігійний туризм поділяється на два основні види: паломницький туризм, спрямований на відвідування святих місць з релігійною метою, та екскурсійно-пізнавальний туризм, що має гнесеологічний характер [2, с.24]. Окрім двох основних видів існують езотеричний та сакральний, які тісно пов’язані з духовністю людини.

Варто детальніше розглянути основні види релігійного туризму, які варіюються залежно від мети та характеру подорожей.

Паломництво є однією з найдавніших форм релігійного туризму. У світі існує безліч місць і об’єктів, які завдяки своїй природі або історичній цінності приваблюють відвідувачів. Вони здійснюють подорожі з метою зміцнення своєї віри та формування релігійної ідентичності.

Однак ці місця мають значення не лише в духовному аспекті, а й викликають інтерес завдяки своїй історичній, архітектурній та художній цінності [2, с.25]. Водночас дослідники розмежовують поняття, що термін «релігійний туризм» охоплює, в першу чергу, релігійно-пізнавальні або просто пізнавальні аспекти, тоді як «паломницький туризм» пов’язаний саме з подорожами, що мають виключно релігійну мету [3, с.2].

Паломництво здійснюється з різних причин, серед яких можна виділити прагнення зцілення від душевних і фізичних недуг, пошук благодаті, бажання відмолити гріхи та висловити подяку за отримані блага. Крім того, воно може бути виразом відданості вірі, прагненням до подвижництва в її ім’я або ж способом знайти сенс життя [1, с.74].

Завдяки тому, що у нашій державі знаходиться велика кількість об’єктів сакральної архітектури, які належать до різних конфесій та релігій, Україна здатна вдовольнити потреби туристів які відносяться до різних конфесій.

Список літератури

1. Данільєва Ю.Г. Паломницький туризм в Україні: витоки, різновиди, перспективи // Історичні записки. 2012. Вип.36. С.73-80.
2. Панченко С.А. Релігійний туризм в Україні: стан, потенціал, перспективи: монографія. К.: Автограф, 2019. 163 с.
3. Нагірняк А. Паломництво та релігійний туризм: характерні риси та особливості // Економіка та суспільство. 2022. №44.
4. Чередниченко А.О. Розвиток релігійного туризму як шлях до відновлення туристичної галузі в умовах соціально-економічної кризи // Вісник економіки транспорту і промисловості. 2017. Вип.58. С.226-232.
5. Юрченко С.О., Юрченко О.Є. Релігійний туризм у християнстві на сучасному етапі // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія: Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство.Туризм. 2017. №6. С.216-220.