Худавердієва В.А., Дейнеко Є.В.
Матеріали VI Міжнар. наук.-практ. конф.
"Управління розвитком соціально-економічних систем"
(м. Харків, 15-16 червня 2022 р.)
Харків: ДБТУ, 2022. 504 с. С.484-486.

Напрями модифікації систем освіти галузі туризму з урахуванням нової реальності і потреб ринку

За оцінками Міжнародної асоціації наукових експертів по туризму, в даний час потреби всіх підрозділів туристської діяльності в професіоналах забезпечуються на 55%, що підтверджує важливість і актуальність проблеми професійної підготовки, що диктується сучасним суспільством і що має глибоке історичне коріння. Даний факт підтверджується значним зростанням затребуваності кадрів сфери туризму і, як наслідок, збільшенням чисельності абітурієнтів, що поступають на напрями підготовки «Туризм» і «Готельна справа» у вищі учбові заклади країни [1].

У багатьох сферах соціально-економічної діяльності цифровізація процесів бізнесу відбувається швидкими темпами, що викликає необхідність постійного підвищення цифрової кваліфікації персоналу. Перманентне навчання новим навикам протягом всього життя (lifelong learning) стане невід'ємним атрибутом будь-якого співробітника. Застарівання знань відбуватиметься набагато швидше, що викликає необхідність змінити всю парадигму освітньої діяльності. Багато країн вже активно займаються модифікацією своїх систем освіти з урахуванням нової реальності. Такі країни, як Сінгапур, Фінляндія, Швеція, Норвегія і ряд інших першими створили власні стратегії розвитку цифрової економіки, в яких істотна роль відводиться питанням підготовки персоналу. Адже в умовах цифрової економіки ключовими активами компаній стає інформація і персонал. Багато країн вже активно трансформують свої системи освіти і підготовки кадрів, акцентуючи увагу на формуванні цифрових компетенцій [2].

lifelong learning

Цифровізація економіки припускає необхідність володіння не тільки цифровими компетенціями, але і навичками саморозвитку, уміння адаптуватися і критично оцінювати ситуацію, що склалася, уміння ухвалювати нестандартні рішення в умовах невизначеності, комунікаційні і володіння навиками ефективної командної роботи. Багато з цього переліку вже зараз затребувані в індустрії туризму. У освітніх програмах слід передбачити формування цих компетенцій і максимально наблизити ці програми до вимог професійних стандартів.

Згідно Стандарту вищої освіти України: перший (бакалаврський) рівень, галузь знань 24 - Сфера обслуговування, спеціальність 242 - Туризм, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України 04.10.2018 р. №1068, ціль навчання: формування загальних та фахових компетентностей для успішного здійснення професійної діяльності у сфері рекреації і туризму. Формування цифрових компетенцій при підготовці бакалаврів по спеціальності 242 «Туризм» здійснюється при вивченні дисципліни «Інформаційно-комунікативні технології в туристській діяльності», рекомендованій в освітній програмі/ яка формує загальну компетентність 08. Навички використання інформаційних та комунікаційних технологій [3].

Також рекомендується вивчати ряд програмних продуктів, вживаних у сфері туризму, зокрема Майстер-Тур, Туристський офіс, програмне забезпечення у області економіки, управління і маркетингу, включаючи CRM, програми бухгалтерського обліку, статистичного аналізу даних і т.п. Все це забезпечує формування у студентів цифрових компетенцій на рівні професійних користувачів: спеціальні (фахові, предметні) компетентності:

  • К 24. Здатність здійснювати моніторинг, інтерпретувати, аналізувати та систематизувати туристичну інформацію, уміння презентувати туристичний інформаційний матеріал;
  • К 25. Здатність використовувати в роботі туристичних підприємств інформаційні технології та офісну техніку.

Проте швидкість впровадження цифрових інновацій різко зросла, чому сприяла зокрема пандемія, тому, на наш погляд, необхідно підсилити підготовку кадрів у області цифрових технологій у зв'язку зі зростаючими вимогами ринку праці [3].

Динамічні зміни у сфері туризму і гостинності, введення нових нормативних вимог, трансформації соціально-економічних умов з метою збереження конкурентоспроможності диктують такі вимоги, що сучасний фахівець повинен або постійно працювати над самоосвітою, підвищуючи свій компетентнісний рівень, або періодично повертатися в систему освіти з метою оновлення своїх знань і нових умінь і навичок. В сучасній індустрії туризму за останні роки відбулися значні зміни: зросли вимоги у сучасного споживача туристських послуг до якості послуг і сервісу; змінилися технології проектування і надання туристських послуг і ін. [4]

Як наслідок даної тенденції, в туристській освіті позначилося нове коло проблем і виникла гостра необхідність масової підготовки і перепідготовки кадрів. У зв'язку з вищевикладеним, одним з першочергових завдань підготовки висококваліфікованих кадрів для індустрії туризму є розробка нової ідеології підготовки фахівців даного профілю, де основним критерієм якості туристської освіти повинна стати наявність системи, що забезпечує безперервну професійну підготовку кадрів для індустрії туризму і гостинності. Особливо актуальна і значуща дана проблема для багатьох областей України, які володіють значним історико-культурним потенціалом, але обмежені в можливостях забезпечення якісного рівня послуг і сервісу для туристів, що утрудняє розвиток туризму в цих регіонах.

Література

1. Пельменев В.К., Силина С.Н., Тимофеева В.В. Проектирование и управление развитием межкорпоративного образовательного комплекса непрерывной профессиональной подготовки туристских кадров // Вестник Балтийского федерального университета им. И. Канта. Серия: Филология, педагогика, психология. 2015. №11. С.20-28.
2. Frey C.B., Osborne M.A. The Future of Employment: How Susceptible Are Jobs to Computerisation? // Technological Forecasting and Social Change. 2017. Vol.114. pp.254-280.
3. Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 р. №266. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2015.
4. Тимофеева В.В. Инновационная форма системы профессионального образования // Региональный отраслевой образовательный комплекс: монография. 2019. 214 с.