Худавердієва В.А., Шенкарьов В.Ю.
Матеріали VI Міжнар. наук.-практ. конф.
"Управління розвитком соціально-економічних систем"
(м. Харків, 15-16 червня 2022 р.)
Харків: ДБТУ, 2022. 504 с. С.488-490.

Проблеми і перспективи підготовки кадрів для індустрії туризму в умовах глобальної цифровізації

Туристська індустрія зазнає кардинальні зміни, пов’язані з наслідками пандемії і української кризи, яка сильним чином на всьому соціально-економічному житті світової спільноти. Останнє десятиліття характеризується небувалим швидким розвитком сервісної індустрії, включаючи туризм і гостинність. У 2019 році число міжнародних подорожей досягло 1,5 млрд., ця максимальна кількість за всю історію статистичних спостережень в туризмі. Проте пандемія COVID-19 різко перервала цю динаміку і відкинула туристську індустрію до рівня дев’яностих років минулого століття. У 2020 році число міжнародних подорожей впало на 74% і зменшилося до 381 млн., втрати доходів від міжнародного туризму склали 1,3 трлн. дол. Під загрозою скорочення знаходяться 100 млн. робочих місць в світі, прямо або побічно пов’язаних з сферою подорожей і туризму. Таке катастрофічне падіння об’ємів міжнародного туризму позначилося і на зайнятості у сфері туристської індустрії [1].

Ще одним чинником, що кардинально змінив туристський і готельний бізнес, є глобальна цифровізація, яка дістала додаткове прискорення в період пандемії. Цифровізация туристсько-готельній діяльності привела до необхідності підвищення професійних вимог до персоналу з погляду наявності цифрових комунікацій. Дуже багато послуг стали опинятися в режимі онлайн, що спричинило за собою серйозні зміни на ринку праці. Перш за все, посилилася тенденція зайнятості, яка багато в чому пов’язана з локдауном, що в багатьох країнах. Крім того, у сфері туризму і гостинності у зв’язку з необхідністю дотримання санітарно-епідеміологічних норм стали широко застосовуватися технології безконтактного обслуговування, зокрема, в готелях процедури заїзду і виїзду гостей (check-in і check-out) стали здійснюватися за допомогою мобільних додатків і гаджетів.

Через обмеження міжнародних пересувань громадян став активніше розвиватися внутрішній туризм. При цьому багато туристів стали в максимальному ступені користуватися цифровими інформаційно-комунікаційними технологіями для вибору дестинації, в яку планується подорож, бронювання туристських послуг [2]. Так звана категорія цифрових мандрівників явно почала різко збільшуватися, що зажадало вдосконалення інформаційно-комунікаційного забезпечення туристської і готельної діяльності. В даний час потрібна підвищена увага до інформаційно-комунікаційного супроводу туристських дестинацій [3].

Цифрові компетенції стають не тільки вимогою ринку праці, але і необхідною умовою комфортного життя і спілкування сучасної людини. Цифрова компетенція виступає базою, без якої в багатьох сферах соціально-економічної діяльності персонал не може бути конкурентоздатним. Вітчизняні і зарубіжні дослідники підкреслюють обов’язковість навчання цифровим навикам працівників туристсько-готельної індустрії [4]. Наявність таких компетенцій є ключовою тільки на первинному етапі розвитку цифрової економіки, надалі вони стануть звичайними характеристиками працівників, як уміння читати і писати.

Глобальна цифровізація кардинально змінює ринок праці, генерує нові форми праці, зокрема, інноваційну модель праці і зайнятості «Робота 4.0», в якій для персоналу найважливішими вимогами стають творчість, уміння знаходити інноваційні нестандартні рішення, критичне мислення і т.п. В рамках цієї концепції розвивається новий вигляд економічної діяльності, який одержав назву економіки на вимогу (on-demand-economy). В умовах цифровізації зростає мобільність персоналу, який тепер не прив’язаний до свого робочого місця, а може виконувати свої функції дистанційно, як це робиться в багатьох організаціях, зокрема в період локдауна. Також застосування цифрових інформаційно-комунікаційних технологій забезпечує можливість трансграничної видаленої зайнятості. Пакети заходів по відновленню і розвитку туризму в майбутньому можуть максимально збільшити використання технологій в екосистемі туризму, пропагувати і просувати цифровізацію в цілях вироблення інноваційних рішень і інвестування засобів в розвиток цифрових навиків, особливо у тимчасово непрацюючих осіб і осіб, що шукають роботу [1].

Для просування вперед на шляху до забезпечення стабільного майбутнього і досягнення глобальної мети потрібно буде забезпечувати велику гнучкість при виборі підходів і засобів. Глобальний кризовий комітет ЮНВТО в області туризму об’єднав туристський сектор з метою визначити заходи реагування у зв’язку з проблемою пандемії COVID-19, що не має аналогів в історії. У контексті забезпечення ефективної координації планів і стратегій відновлення діяльності і відновлення було б доцільно зробити головний акцент на врахуванні інтересів людей, задіювати державні структури, партнерів по розвитку і міжнародні фінансові установи в цілях надання суттєвого впливу на економіку і отримання людьми коштів для існування.

Література

1. COVID-19 and Tourism. Tourism in Pre-pandemic Times. URL: https://www.unwto.org/covid-19-and-tourism-2020.
2. Морозов М.А., Морозова Н.С. Інноваційні тренди розвитку туризму і готельного бізнесу в умовах цифровізації // Природно-гуманітарні дослідження. 2020. №28(2). С.196-202.
3. Morozov M.A., Morozova N.S. Attractive Tourist Destinations as а Factor of Its Development // Journal of Environmental Management and Tourism. 2016. Т.7. №1(13). pp.105-111.
4. Bart van Ark. The Productivity Paradox of the New Digital Economy // International Productivity Monitor. 2016. No.31. pp.3-18.
5. Остап’юк Я.І., Миронов Ю.Б. Проблеми підготовки туристичних кадрів на сучасному етапі розвитку ринку туристичних послуг в Україні // Реформа освіти в Україні. Інформаційно-аналітичне забезпечення: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 28 жовтня 2021 р.). К.: ДНУ «Інститут освітньої аналітики», 2021. 360 с. C.304-306.