Казаков Володимир
Матеріали VII Міжнар. наук.-практ. конф.
«Теоретичні і прикладні напрямки розвитку
туризму та рекреації в регіонах України»
(м. Кропивницький, 1-2 квітня 2021 р.). С.414-419.

Класифікації об’єктів індустріального туризму

Анотація. В роботі розглядається сутність поняття індустріального туризму, передумови його розвитку, аналізується об’єктна ресурсна база індустріального туризму (на прикладі провідного промислового центру України - Кривого Рогу), наведено характеристику основних напрямків індустріального туризму, дається обґрунтування перспектив розвитку індустріального туризму в промислових регіонах.

Ключові слова: туризм, індустріальний туризм, об’єкти індустріального туризму, класифікація об’єктів індустріального туризму.

Вступ. Структура сучасної світової туристичної сфери відрізняється появою нових тенденцій розвитку, форм і видів туризму, залучення до туристичної діяльності нових територій і об’єктів. Промислові території й досі в країнах, які знаходяться на стадії індустріального або постіндустріального розвитку, вважаються «terra incognita». Саме тут, одним з альтернативних напрямків для розвитку туризму, поступово стає індустріальний туризм, ресурсна база якого підкріплена наявністю працюючих промислових підприємств, масштабних форм техногенного рельєфу і ландшафтів, великої різноманітності об’єктів індустріальної спадщини, музеїв промисловості, технічних скансенів, геопарків і цілих робітничих поселень та міст.

Постановка проблеми. Розвиток індустріального туризму спирається на власну методологію, одним з компонентів якої виступають уявлення про його ресурсну базу. Тому аналіз існуючих підходів до систематизації ресурсної бази індустріального туризму та розробка нових класифікації об’єктів індустріального туризму дозволяє чітко визначати конкретні напрями розвитку цього порівняного нового виду туризму, розробляти специфічний турпродукт для його просування на регіональний і міжнародний ринки.

Основний текст. Під індустріальним туризмом найчастіше розуміють такий вид туризму, який зосереджений в промислових регіонах і має на меті ознайомлення туристів з індустріальними об’єктами і ландшафтами, творами індустріальної архітектури і техніки, супроводжується відвідуванням як функціонуючих, так і непрацюючих промислових підприємств з метою задоволення пізнавальних, професійних і ділових інтересів людини [9]. На думку того ж автора, індустріально-туристичні ресурси є об’єктами і явища техногенного походження, мають гносеологічну цінність, включають в себе специфічні риси індустріальної стадії розвитку суспільства і можуть бути використані з туристичною метою.

У Міжнародному стандарті ДСТУ ISO 13810:2016, який наразі проходить період імплементації в законодавство України з 2016 року, індустріальний туризм визначається як відвідування і діяльність туристичного напрямку на індустріальний об’єкт в певній місцевості, дозволяє відвідувачам розуміти процеси і ноу-хау, що відносяться до минулого, теперішнього або майбутнього [4].

Узагальнення світового й особистого досвіду автора статті участі у підготовці та реалізації міської «Програми розвитку промислового туризму у місті Кривому Розі на 2013-2020 рр.» дозволило визначити сутність індустріального туризму в самому широкому розумінні наступним чином: «індустріальний (промисловий) туризм - вид туризму, який передбачає відвідання діючих підприємств (фабрик, заводів, комбінатів, шахт та ін.), техногенних ландшафтів, об’єктів індустріальної спадщини (матеріальні і нематеріальні артефакти минулого), музеїв промислової тематики і подієвих заходів у сфері індустріальної культури, з метою ознайомлення з виробничими технологіями, технікою та результатами промислової діяльності». Дане визначення було запропоноване для внесення до нової редакції Закону України «Про туризм».

Розвиток індустріального туризму в окремих регіонах будується на системній основі і враховує кілька основних факторів. Їх реалізація на практиці дозволяє створювати регіональні туристичні кластери, регіональні туристичні дестинації, зміст і діяльність яких сприятиме розробці оригінального турпродукту та становленню індустріального туризму, як основного напрямку розвитку туристичної галузі в промислових регіонах.

Головним фактором становлення будь-якого виду туризму є ресурсний. Розвиток туристичної діяльності в значній мірі залежить від адекватної оцінки всього комплексу туристичних ресурсів. При оцінці туристичних ресурсів вихідним принципом є їх поділ на складові, тобто класифікація [1].

Об’єкти, які можуть скласти основу для розвитку індустріального туризму, відповідно до класифікації польського економіста М. Труаси, відносяться до другої категорії туристичних об’єктів - створених працею людини, тобто архітектурні споруди, пам’ятники, твори мистецтва і техніки і т.д. [7]. Згідно П. Дефер, об’єкти індустріального туризму потрапляють в рамки 2-х категорій:

• «Антроп», що охоплює всі види людської діяльності, які можуть викликати інтерес туристів, незалежно від оточення - промислові і сільськогосподарські підприємства, навчальні заклади та соціально-побутові об’єкти;
• «Літом», що створені працею людини і викликають інтерес туристів або самі по собі, або завдяки своїм призначенням: це пам’ятники архітектури і минулих цивілізацій, сучасні будівлі: мости, аеропорти, урядові будівлі, спортивні споруди, університети, палаци конгресів, сучасні ділові або житлові квартали, акваріуми і т.д. [6].

Багаторічні дослідження автора статті туристичного ресурсного потенціалу Кривого Рогу дозволило вперше виділити кілька розгорнутих класифікацій об’єктів для індустріального туризму в цілому.

Перша класифікація. Критерій - функція (F) промислових об’єктів, тобто для чого будувався промисловий об’єкт і як використовувався. За цим критерієм всі об’єкти індустріального туризму розділені на 3 категорії:

1. працюючі підприємства різних галузей господарства, на які вже здійснюються екскурсії; це об’єкти так званої діючої індустрії;
2. об’єкти індустріальної спадщини, які не працюють і є фактично пам’ятниками науки і техніки, твори техніки, промислові споруди з оригінальною архітектурою, об’єкти промислової історії краю; частина таких об’єктів ревіталізовані і перетворені в грандіозні технічні музеї або центри самого різного не промислового змісту (ТРЦ, культури, креативного простору, житлові будинки тощо);
3. об’єкти супутньої інфраструктури, які безпосередньо за змістом не є індустріальними але представляють у індустріально-туристичному кластері такі об’єкти, як робочі поселення і міста з відповідною урбанінфраструктурою в цілому, виникнення яких обумовлено розвитком індустрії.

Друга класифікація. Критерій - технологічність (T) промислових об’єктів. Всі об’єкти індустріального туризму представлені двома категоріями промисловості:

1. підприємства так званої «живої індустрії», де під час екскурсії можна побачити діючий технологічний процес виробництва, наприклад видобутку і переробки залізної руди, виплавки чавуну, сталі, виробництво металевого прокату, виробництво алкогольних напоїв, вирощування рослинної або тваринницької продукції;
2. підприємства - історичні пам’ятники, які вже не працюють, а всі споруди являють собою об’єкти індустріальної спадщини, що відображають обличчя індустріального об’єкта в минулому.

Третя класифікація. Критерій - атрактивність (A) об’єктів для індустріального туризму. Серед великої кількості індустріальних об’єктів, які можуть стати об’єктами огляду та відвідування туристами, можна виділити дві категорії - найбільш привабливі (список А1) і об’єкти другого списку (А2). Екскурсійні маршрути будуються в першу чергу з урахуванням об’єктів А1, до яких потрапляють, у першу чергу, працюючі підприємства - великі і унікальні, а також видатні і добре збережені об’єкти індустріальної спадщини.

Четверта класифікація. Критерій - комплексність (S) об’єктів для індустріального туризму. За цим критерієм можна чітко виділити дві категорії індустріальних об’єктів:

1. об’єкти індустрії, які історично та взаємообумовлено виникли на компактній території, що дозволяє на їх основі виділяти туристичні кластери і туристичну дестинацию в цілому;
2. просторово відокремлені, поодинокі індустріальні об’єкти, які у функціональному та історичному розвитку розвивалися незалежно від інших.

Сукупність конкретних туристичних ресурсів буде визначати, які напрямки туризму мають найбільш науково обґрунтований і перспективний характер. Наприклад, багаторічні дослідження автора статті найбільшого гірничопромислового і металургійного центру України - міста Кривого Рогу, показують, що переважна більшість потенційних туристичних об’єктів регіону відносяться до об’єктів, які виникли завдяки розвитку місцевої промисловості. Такі об’єкти є індустріальними, створеними працею людини [2]. Відповідно, можна стверджувати наступне - у промислових регіонах, одним з яких є місто Кривий Ріг, де є очевидне переважання різних ресурсів промислового походження, найбільш перспективним напрямком розвитку туризму - є індустріальний [10]. Саме індустріальний туризм може змінити суто промисловий образ індустріальних міст і регіонів.

У Кривого Рогу присутній самий великий в Україні потенціал для індустріального туризму. Це обумовлено високою концентрацією на порівняно невеликій території різноманітних індустріальних об’єктів усіх категорій з класифікації F. Тут з 2013 року поступово формується нова туристична дестинація, яка вже визнана привабливою для численних туристів з України та з-за кордону.

Індустріально-туристичні ресурси міста Кривого Рогу, в залежності від функції та їх змісту, ми поділяємо на наступні категорії:

1. працюючі промислові об’єкти - залізорудні кар’єри, відвали, шахтні провалля над підземними порожнинами, самі шахтні підземні порожнини, заводи, фабрики, шахти, металургійний і гірничо-збагачувальні комбінати, електростанція;
2. історичні непрацюючі промислові об’єкти - об’єкти індустріальної спадщини - занедбані заводи і фабрики, старі затоплені озерами кар’єри з видобутку залізної руди і граніту, старі шахти тощо;
3. поселення гірників криворізьких рудників, які розташовувалися компактно поруч з місцями видобутку залізної руди;
4. споруди поселенської інфраструктури - робочі лазні, адміністративні контори, будівлі пошти та інші;
5. гідротехнічні споруди - греблі водосховищ, каналізовані ділянки русла річки Саксагань, 2 підземні дериваційні тунелі річки Саксагань;
6. об’єкти транспортної комунікації - магістральні залізниці і шосе, відкотні залізниці рудників, водопропускні труби, заводські мости, залізничні станції, локомотивні депо та ін.;
7. рекреаційні ландшафти - сквери і парки на території підприємств або робочих селищ рудників, палаци культури і спортивні комплекси на рудниках;
8. музеї промислової тематики, технічні скансени, геологічні пам’ятники під відкритим небом [5].

У місті Кривому Розі зосереджена велика кількість об’єктів «живої індустрії»: 45 працюючих шахт з видобутку залізної руди, 10 потужних залізорудних кар’єрів, 89 старих і нових відвалів, 15 шламосховищ, 6 енергетичних підприємств (Криворізька ТЕЦ, КРЕС-2), 5 металургійних підприємств (4-ри гірничо-збагачувальні комбінати, металургійний комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг»), 28 машинобудівних (самі визначні - завод «Стіл Ворк» та Ремонтно-механічний завод), 5 хімічних (у тому числі Криворізький суриковий завод), 14 будівельних, 3 підприємства легкої та 12 харчової промисловості.

Для Кривого Рогу характерна багата індустріальна спадщина, яка представлена залишками понад 800 виробничих об’єктів ХІХ - середини ХХ століття. Площа міста Кривого Рогу становить 421 кв.км., з якої на гірничопромислові ландшафти припадає близько 48,8% території і ця цифра продовжує зростати [10].

Комплекс об’єктів індустріальної спадщини Кривого Рогу представлений наступними видами:

• 35 старих кар’єрів;
• 64 старих і відсипаних відвалів;
• шість шламосховищ;
• 30-ть провальних зони шахт і зон зрушення;
• три водосховища;
• два підземні дериваційні тунелі;
• чотири водонапірні башти;
• один старий водогін;
• руїни водокачки 1892 року;
• дренажний канал;
• три водовідвідні канали;
• два захисні вали шахтних полів;
• 6 будівель старих заводів;
• один елеватор;
• будівлі 2-х водяних млинів;
• два шурфи;
• одна стара шахта - ім. Орджонікідзе, закладене ще у 1911 році;
• 50 руїн і місць старих шахт;
• будівля компресорної шахти;
• 17-ть відкритих стволів шахт або їх місця розташування;
• 5 розкритих підземних штреків шахт;
• 11-ть штолень;
• 5 підземних камерних виробок у розкритому вигляді;
• 3 підземні шахтні квершлаги; 6-ит старих мостів;
• 7 руїн старих мостів;
• 2 рудопідйомні «уклінки»;
• 20-ть залізничних полотен, роз’їзди та насипів старих залізниць 1884-1910 рр.;
• 17-ть старих відкотних рудничних доріг;
• 29-ть водопропускних труб під полотнами Катеринінської залізниці;
• 30-ть шляхопроводів;
• 5 великих ділянок шосейних доріг з бруківкою;
• будівлі і споруди 8-ми залізничних станцій;
• 42 будівлі пристанційних споруд залізниці;
• 3 локомотивних депо;
• 8 кладовищ гірників;
• 2 братські могили робітників;
• 12 музеїв промисловості;
• 17 алей і стел трудової слави підприємств;
• 49 робітничих селищ;
• руїни 12-ти старих гірничих селищ;
• 161 окрема житлова будівля працівників шахт і заводів;
• 5 муралів і панно промислового змісту;
• будівля 2-х контор і управлінь рудників;
• 11 парків і скверів при робітничих селищах;
• 17 споруд садиб криворізьких рудопромисловців;
• 13 будівель палаців культури робітничих селищ;
• будівлі 3-х робочих клубів і кінотеатрів;
• 74 пам’ятників і пам’ятних знаків промислового значення;
• 19 меморіальних дошок видатним працівникам підприємств;
• 5 будівель рудничних лікарень;
• три споруди промислових складів;
• руїни і місця церков робочих селищ (5 штук);
• дві споруди пожежних частин.

Різноманіття об’єктів обраних для розвитку туристичного продукту в рамках індустріального туризму, свідчить про різноманіття і системний характер прояви феномена промисловості регіону. Це дозволяє на їх основі розвивати різні види індустріального туризму, розробляти тематичні та комплексні екскурсійні маршрути, одно- і багатоденні тури.

Найвищий статус отримують індустріальні об’єкти категорії А1 після їх включення в європейський маршрут індустріальної спадщини ERIH [3]. Наприклад в Кривому Розі з 01.01.2019 року в ERIH увійшли 6 значущих об’єктів: працюють залізорудні кар’єри Південного та Інгулецького гірничо-збагачувальних комбінатів, працююче коксохімічне виробництво (модернізовані коксові батареї №5 і №6) і промисловий музей найбільшого в Європі металургійного комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг», 2 технічні скансени - музеї гірничої техніки під відкритим небом.

Висновки. Проведене дослідження дозволило зробити наступні висновки - розвиток індустріального туризму має чітку територіальну прив’язку до промислових центрів і регіонах. Розвиток індустріального туризму спирається на систему індустріальних об’єктів, які утворюють кластерну сітку ресурсної бази для цього інноваційного напряму в туризмі. Для системного розуміння розвитку індустріального туризму слід використовувати класифікації його ресурсів. Основу ресурсів для розвитку індустріального туризму складають в основному об’єкти працює промисловості та об’єкти індустріальної спадщини. Розвиток індустріального туризму також спирається на пам’ятники технічних історії та культури, музеї промислової тематики, геологічні пам’ятники, які забезпечили природний ресурс розвитку індустрії в регіоні. Великі промислові міста і центри фактично представляють собою компактну територію, що дозволяє виділяти кластери об’єктів індустріального туризму і на їх основі будувати розвиток туристичної дестинації.

Література

1. Goodall B. Industrial Heritage and Tourism // Built Environment. 1994. Vol.19. pp.93-104.
2. Edwards J., Llurdes J. Mines and Quarries: Industrial Heritage Tourism // Annals of Tourism Research. 1996. Vol.23. pp.341-363.
3. ERIH (2000) Проект №0046 ERIH - Европейский маршрут индустриального наследия. URL: https://www.erih.net/.
4. Індустріальний туризм. Методичні рекомендації щодо впровадження міжнародного стандарту ДСТУ ISO 13810:2016. 16 с.
5. Казаков В.Л. Ресурсный потенциал индустриального туризма // Modern Scientific Researches. 2020. Issue 14. Part 2. pp.101-106.
6. Квартальнов В.А. Туризм. М.: Финансы и статистика, 2003. 320 с.
7. Мальська М.П., Антонюк Н.В., Ганич Н.М. Міжнародний туризм і сфера послуг: Підручник. К.: Знання, 2008. 661 с.
8. Пацюк В.С. Индустриальный туризм: теоретические и прикладные аспекты становления // Сфера туризма и гостеприимства в епоху глобализации: сб. междунар. науч-практ. форума. Пермь: Перм. гос. акад. искусства и культуры, 2013. С.85-90.
9. Пацюк В.С. Територіальна організація індустріального туризму Криворіжжя: Автореф. дис... к.геогр.н. К.: КНУ, 2011. 24 с.
10. Пацюк В.С., Казаков В.Л. Чи може індустріальний туризм змінити обличчя Кривого Рогу? // Урбаністична Україна: в епіцентрі просторових змін: монографія / за ред. К. Мезенцева, Я. Олійника, Н. Мезенцевої., 2017. - Київ: Вид-во «Фенікс». - С. 378-393.

Kazakov Volodymyr. Classification of Objects of Industrial Tourism

Abstract. The paper considers the essence of the concept of industrial tourism, the prerequisites for its development, analyzes the resource base of industrial tourism (on the example of the leading industrial center of Ukraine - Kryvyi Rih), describes the main directions of industrial tourism, provides justification for industrial tourism in industrial regions.

Key words: tourism, industrial tourism, objects of industrial tourism, classification of object of industrial tourism.