Король В.С.
Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 23-24 листопада 2023 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2018. 342 с. С.16-19.
Відновлення туристичної галузі після війни: європейський досвід
Російська збройна агресія в Україні призвела до руйнування туристичної інфраструктури, культурної спадщини, розриву у функціонуванні фінансових, енергетичних та продовольчих ринків, а також глобальної інфляції. Зовнішні відвідувачі не мають можливості або бажання відвідувати Україну через систематичні артилерійські обстріли та ракетно-бомбові атаки, які супроводжуються значними пошкодженнями інфраструктури. Це враховуючи підвищену загрозу внаслідок воєнних дій та припинення авіасполучення. Внутрішній туризм також переживає серйозну кризу через масову міграцію людей із небезпечних регіонів до безпечних місць, замість того, щоб відвідувати інші частини України в туристичних цілях. Українська індустрія туризму втратила значну кількість прибутків [1]. Фактично, починаючи з 24 лютого, міжнародний туристичний потік став нульовим, діловий туризм припинився, а місцевий туризм став більш схожим на переміщення внутрішньо переміщених осіб. Туризм на тимчасово окупованих територіях України був повністю припинений. На основі цих тенденцій, питання відновлення туризму, як одне з пріоритетних галузей національної економіки, особливо актуальне в сучасних умовах, зокрема у післявоєнний період [2].
Після завершення війни Україна потребуватиме нових, сучасних методів та результативних інструментів для відновлення і подальшого розвитку, а також створення ефективних партнерських зв’язків з країнами Європейського Союзу.
Безпека та зручність для туристів є ключовими факторами у організації подорожей на світовому ринку туристичних послуг. Міжнародні військові конфлікти і, насамперед, повномасштабні війни, які спалахують у різних країнах світу та в різні періоди, мають значний негативний вплив на світову туристичну індустрію.
Український уряд може взяти до уваги досвід країн, де відбулися чи тривають військові конфлікти. Прикладом може бути Хорватія, де на початку 90-х років відбувалися бойові дії, а країна є одним із найпопулярніших місць для відпочинку тепер у світі. Хорватський уряд активно використовував маркетингову інформацію, щоб просувати раніше маловідомі острови (їх у Хорватії більше тисячі, з яких приблизно 66 заселених). Завдяки правильному підходу до кампанії, іноземні туристи почали відвідувати ці місця. Це призвело до зростання ВВП на 15%.
Туризм в Ізраїлі розвивається навіть під час війни з Палестиною. В їхньому випадку ця ситуація триває вже понад 70 років, і туристична галузь успішно адаптувалася до військових конфліктів. Проте кожна нова війна знижує економічний приріст Ізраїлю на 0,5% щорічно. У 2009 році через загострення конфлікту в Газі країна зазнала втрати у розмірі понад 1,5 мільярда доларів США. Сфера туризму в країні є ключовою галуззю економіки, внесок якої становить 5% у загальному обсязі експорту та забезпечує 6% робочих місць. Структура формування ВВП Ізраїлю така, що втрати в одній галузі економіки можуть бути компенсовані іншими.
Досвід Грузії можна порівняти із сучасними подіями в Україні. У Грузії галузь туризму не зупинилася навіть під час активних військових дій. Військові події в Грузії призвели до того, що ця країна стала відомою іноземним туристам.
Значною мірою відновлення туристичної індустрії, включаючи внутрішній і в’їзний туризм, пов’язане з потребою відбудови міст, які були майже повністю зруйновані під час постійних ракетних обстрілів та артилерійських атак, спровокованих російськими військовими діями в Україні. Важливо відзначити, що інтерес до зростання в області, де відбувалися воєнні конфлікти або сталися руйнівні катастрофи, зростає на фоні загального розвитку туризму. У таких формах туристичних мандрівок відбитки війни можуть навіть служити як певний стимул для привертання туристів [5]. Вони мотивовані перспективою отримання нового і незвичайного досвіду, відмінного від традиційного відпочинку.
У відновлених після війни містах можна зустріти залишки воєнних подій на окремих будівлях, що може стати символом історії цих міст. Прикладами можуть бути наслідки обстрілів на цивільних будівлях у житлових районах міста Рієка, Хорватія, які свідчать про події Югославських війн, або аналогічні сліди від куль на будівлі Міністерства сільського господарства в місті Будапешт, Угорщина, які нагадують про угорське збройне повстання 1956 року проти радянської влади. та інші подібні приклади.
Загалом, процес відновлення руйнівних наслідків війни у містах потребує обережного підходу з точки зору туризму, пошкоджені будівлі можуть вплинути на туристичну привабливість після війни, особливо коли вони перебувають у процесі реконструкції. Крім процесу відновлення міст і регіонів, який може бути одним із найбільш важливих складових для майбутнього розвитку туристичної галузі, слід також враховувати глобальні соціальні тенденції на ринку туристичних послуг, щоб покращити напрямок подальшого розвитку внутрішнього інтеграційного туризму.
Список використаних джерел
1. Проект Плану відновлення України: Матеріали робочої групи «Відновлення та розбудова інфраструктури». URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/recoveryrada/ua/restoration-and-development-of-infrastructure.pdf.
2. Моца А.А., Шевчук С.М., Середа Н.М. Перспективи післявоєнного відновлення сфери туризму в Україні // Економіка та суспільство. 2022. Вип.41.
3. Захарова Т.В. Напрями розвитку туристичного бізнесу України // Економіка та суспільство. 2023. Вип.49.
4. Saarinen J. Tourism and Sustainable Development Goals: Research on Sustainable Tourism Geographies. URL: https://doi.org/10.1201/9780429324253-1.
5. Huang Y.-C., Tseng Y.-P., Petrick J. F. Crisis Management Planning to Restore Tourism after Disaster // Journal of Travel & Tourism Marketing. 2008. Vol.23(2-4). pp.203-221.