Кравцов С.С., Діденко В.В.
Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф.
«Маркетингові та організаційні механізми повоєнного
розвитку галузі гостинності та туризму України»
(м. Харків, 12 листопада 2025 р.).
Харків: НТУ «Харківський політехнічний
інститут», 2025. Ч.1. 633 с. С.469-472.

Мисливський туризм як напрям розвитку регіонального туризму в Україні

Розвиток регіонального туризму в Україні потребує пошуку нових ніш, здатних поєднати економічну доцільність, природоохоронний підхід і соціальну користь для місцевих громад. Одним із таких перспективних напрямів є мисливський туризм - форма туристичної діяльності, що базується на раціональному використанні мисливських ресурсів, розвитку сервісів гостинності та підтриманні екологічного балансу. На відміну від традиційного мисливства, мисливський туризм передбачає організовану інфраструктуру, сертифіковані господарства, ліцензовані гіди, розміщення туристів і дотримання етичних норм полювання.

За даними Державного агентства лісових ресурсів України, у країні налічується понад 800 тис. За даними Державного агентства лісових ресурсів України, у країні налічується понад 800 тис. мисливців [1]. За експертними оцінками, в Європі близько 20-30 % мисливців подорожують до інших регіонів або за кордон для участі у сезонному полюванні [2]. На прикладі Чехії у 2019 році ця частка становила близько 24%, що підтверджує стабільний попит на мисливські тури навіть серед внутрішніх туристів [3]. Враховуючи схожість природно-географічних умов і культурних традицій, можна припустити, що українські мисливці демонструють подібну поведінкову динаміку, подорожуючи до інших областей країни для участі в організованому сезонному полюванні. Це свідчить про наявність внутрішнього ринку мисливського туризму, який, однак, поки що залишається фрагментованим і недостатньо комерціалізованим.

Європейський досвід підтверджує, що мисливський туризм може стати вагомим чинником розвитку регіональної економіки. У країнах ЄС ця галузь щорічно приносить понад 16 млрд євро доходів і забезпечує 7 млн. робочих місць, створюючи мультиплікативний ефект для суміжних сфер - готельного бізнесу, транспорту, гастрономії та рекреаційних послуг [4]. Особливо успішною є модель Dehesa в Іспанії, де мисливські господарства поєднані з агротуризмом, виробництвом місцевих продуктів і природоохоронними програмами [5]. Цей підхід забезпечує зайнятість у сільських громадах та фінансує заходи зі збереження біорізноманіття.

В Україні поступово формуються аналогічні практики розвитку мисливського туризму на регіональному рівні. Показовим прикладом є діяльність Державного підприємства «Звірівське лісомисливське господарство» у Волинській області, на базі якого створено мисливсько-рекреаційний комплекс із сучасною інфраструктурою для організованого полювання, відпочинку та екологічної освіти. Господарство спеціалізується на розведенні диких тварин - оленя, косулі, кабана, фазанів, а також пропонує туристичні програми для мисливців з різних регіонів України та країн ЄС. Комплекс активно розвиває рекреаційну інфраструктуру, зокрема мисливські будиночки, вольєри, майданчики для спостереження за фауною, та бере участь у заходах зі збереження біорізноманіття. Такий підхід демонструє, що поєднання мисливської діяльності з туристично-гостинною складовою може стати основою сталого розвитку сільських територій і сприяти підвищенню привабливості регіону для вітчизняних і закордонних туристів [6].

Серед інших діючих прикладів можна назвати мисливсько-спортивний комплекс «Сокіл», який функціонує у Рівненській області. Він пропонує легальне полювання у спеціально облаштованих угіддях, проживання у мисливських будиночках, лазні, чани та послуги з організації відпочинку на природі [7]. Комплекс активно позиціонує себе як центр мисливського туризму, поєднуючи відпочинок і спортивне полювання. Ще один показовий приклад - мисливське господарство «Стир» у Львівській області, яке спеціалізується на організації полювання надаючи послуги проживання у мисливських будиночках [8]. Такі об’єкти демонструють, що поєднання полювання, рекреаційних послуг та готельного сервісу є ефективною моделлю розвитку місцевого туризму.

Згідно з аналітичними оглядами FACE (2016) і Frontiers (2025), у Європі упродовж 2020-2024 рр. спостерігалося стабільне зростання обсягів мисливського туризму: ринкова вартість галузі збільшилася з 12,5 млрд. євро у 2020 р. до понад 17 млрд. євро у 2024 р., а кількість мисливців-туристів зросла з 2,1 до 4,3 млн. осіб. Очікується, що до 2030 р. обсяг європейського ринку сягне близько 20 млрд. євро (рис. 1) [3; 4].

Рис. 1. Динаміка розвитку мисливського туризму в Європі та потенціал України (2020-2030 рр.)

Джерело: сформовано автором на основі [3; 4].

Подібна динаміка може стати орієнтиром і для України, особливо в умовах післявоєнного відновлення та активізації внутрішнього туризму.

Перспективи розвитку мисливського туризму в Україні безпосередньо залежать від удосконалення законодавчої бази, запровадження стандартів «відповідального полювання» (responsible hunting) і створення конкурентних туристичних продуктів. Необхідним є спрощення процедури отримання дозволів на організацію мисливських турів, упровадження національних стандартів та сертифікації господарств за рівнем сервісу, безпеки та екологічності. Варто також розробити пільгові програми для підприємств, що інвестують у збереження біорізноманіття та розвиток рекреаційної інфраструктури.

Велике значення має ефективна комунікація з місцевими громадами, яка має базуватися на інформуванні населення про економічні вигоди від розвитку мисливського туризму, створенні робочих місць, розвитку локальних сервісів і гастрономії. У Чехії, наприклад, мисливські клуби спільно з громадами фінансують утримання лісових угідь, а частина прибутку спрямовується на природоохоронні й освітні програми [3].

Важливим кроком для України є розширення співпраці з міжнародними організаціями, зокрема FACE (Federation of Associations for Hunting and Conservation of the EU) та CIC (International Council for Game and Wildlife Conservation). Таке партнерство дозволяє інтегрувати українське законодавство в європейську систему сталого мисливства, брати участь у грантових програмах розвитку екотуризму, залучати іноземних мисливців і просувати позитивний імідж України як етичного та безпечного туристичного напряму.

Отже, мисливський туризм має потенціал стати одним із драйверів відновлення регіональної економіки України. Його розвиток сприятиме підвищенню зайнятості у сільських громадах, зміцненню туристичної привабливості територій і збереженню природного середовища. Реалізація цієї моделі можлива за умови гармонійного поєднання екологічної відповідальності, розвитку інфраструктури та ефективної співпраці держави, бізнесу й місцевих громад.

Список використаних джерел

1. Державне агентство лісових ресурсів України. Мисливське господарство та ведення мисливства в Україні. URL: https://forest.gov.ua/.
2. Hofer D. The Lion’s Share of the Hunt. Trophy Hunting and Conservation: a Review of the Legal Eurasian Tourist Hunting Market and Trophy Trade Under CITES: monograph. Cambridge: TRAFFIC Europe, 2002. URL: https://www.traffic.org/site/assets/files/10048/trophy-hunting-and-conservation.pdf.
3. Novák P., Zahradník D. Forests, Wildlife, and Economy: the Role of Hunting Tourism in Czechia’s Sustainable Forest Management // Frontiers in Forests and Global Change. 2025. Vol.8.
4. Federation of Associations for Hunting and Conservation of the EU (FACE). Hunting in Europe is worth 16 billion Euros. 2016. URL: https://www.face.eu/2016/09/hunting-in-europe-is-worth-16-billion-euros/.
5. Cáceres-Fernández M., Moreno-Fernández J., López-Guzmán T. Sustainable Hunting as a Tourism Product in Dehesa Areas in Extremadura (Spain) // Sustainability. 2022. Vol.14. No.16.
6. Мисливство як напрямок розвитку туристичного потенціалу країни. URL: https://kovel.tv/business/158-mislivstvo_yak_napryamok_rozvitku_turistichnogo_potencialu_kraini.html.
7. Мисливсько-спортивний комплекс «Сокіл». URL: https://sokil-susk.com.ua/.
8. Державне підприємство Мисливське господарство «Стир». URL: https://lvivlis.gov.ua/hunting_economy_styr .