Літвиненко М.В., Марценюк С.В.
Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф.
«Маркетингові та організаційні механізми повоєнного
розвитку галузі гостинності та туризму України»
(м. Харків, 12 листопада 2025 р.).
Харків: НТУ «Харківський політехнічний
інститут», 2025. Ч.1. 633 с. С.188-189.

Сьогоденні проблеми та популяризація етномузеїв як культурно-дозвільного напряму розвитку туризму в Україні

Від початку повномасштабного вторгнення суттєво впали показники як внутрішнього, так і іноземного туризму. Багато Національних музеїв-заповідників і не тільки, які є центрами розвитку духовної культури і історії України, не приймали відвідувачів і тому стикнулись із проблемами економічного виживання. Поєднання національної культури і туризму є прекрасним поєднанням для підтримки та популяризації у світі українських традицій, історії, розвитку сучасної України.

Одним із яскравих прикладів є Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішні (Полтавська область). До його складу входить сім тематичних локацій, кожна з яких вирізняється своєю неповторністю та художнім наповненням. Тут можна побачити безліч глиняних скульптур митців із різних країн і епох - від невеликих виробів у кілька сантиметрів до монументальних десятиметрових композицій. Відвідувачів вражає масштабна територія музею, мальовничі краєвиди, численні фотозони та можливість спробувати себе у гончарській справі - справжній handmade-досвід [1].

Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішні

На сьогоднішній день його можна назвати скансеном, хоча він і не має такого статусу офіційно. Це музей-заповідник просто неба, який об’єднує в собі етнографічну культуру України, архітектуру, життя і побут мешканців, які мешкали в Полтавський області, історію краю, мистецтво. У Вікіпедії зазначено, що Скансен (швед. Skansen) - перший в світі етнографічний музей, архітектурно-етнографічний комплекс з міні музеями в окремих будівлях, розміщений на острові Юргорден в Стокгольмі. Музей був заснований Артуром Газеліусом 11 жовтня 1891 року. Назву він отримав від місцевості Скансен, де був створений. З часом це слово стало загальноприйнятим позначенням для етнографічних музеїв просто неба [2].

Сьогодні, під час війни, відсутність туризму, не можливість повноцінного функціонування закладу культурного дозвілля несе за собою не тільки погіршення економічного стану музею, його кадрового складу співробітників, а приводить к занепаду цілого ряду супутніх галузей:

Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішні до повномасштабного вторгнення за рік мав прибуток із власних коштів 4 мільйона гривень. За 2023 рік дохід музеї склав трохи більше 1 мільйона гривень.

Фукціонування таких національних етнографічних українських музеїв просто неба в післявоєний час повинно відбуватись із зміною у державній політиці щодо збільшення фінансової та законодавчої підтримки в галузі туризму. Популяризація та просування у міжнародному просторі української культури і історії, дає поштовх розвитку туризму в Україні.

Для цього потрібні першочергові кроки, які і вказані в Законі України «Про туризм» №324/95-ВР від 15.09.1995р. Одними із пріоритетних напрямків вказаних в Законі є [4]: «…забезпечення становлення туризму як високорентабельної галузі економіки України, заохочення національних та іноземних інвестицій у розвиток індустрії туризму, створення нових робочих місць; розвиток в'їзного та внутрішнього туризму, сільського, екологічного (зеленого) туризму; розширення міжнародного співробітництва, утвердження України на світовому туристичному ринку;створення сприятливих для розвитку туризму умов шляхом спрощення та гармонізації податкового, валютного, митного, прикордонного та інших видів регулювання; забезпечення доступності туризму та екскурсійних відвідувань для дітей, молоді, людей похилого віку, осіб з інвалідністю та малозабезпечених громадян шляхом запровадження пільг стосовно цих категорій осіб». Але всі ці направлення не визначають пріоритетного фінансування та підтримки держави таких Національних музеїв просто неба.

Для розвитку цього туристичного напряму необхідно забезпечити державну підтримку етнографічних музеїв та активну маркетингову роботу - організацію фестивалів української культури, майстер-класів, виставок, ярмарків і віртуальних турів. Популяризація музеїв через Інтернет і соціальні мережі сприятиме залученню туристів. Державне фінансування цього напряму стимулюватиме розвиток суміжних галузей, а збереження національної спадщини стане важливим внеском у культурний імідж України.

Список використаних джерел

1. Національний музей - заповідник українського гончарства в Опішному. URL: https://opishne-museum.gov.ua/pidrozdily/.
2. Скансен / Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Скансен
3. Каднічанський Д.А. Використання історико-культурної спадщини України в туризмі на прикладі скансенів // Краєзнавство. 2012. №1. С.128-137.
4. Про туризм: Закон України від 15.09.1995 р. №324/95-ВР. URL: https://tourlib.net/zakon/pro_turyzm.htm.