Манько А.М., Зінько Ю.В., Ардан Х.В.
Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
«Географія та туризм» (м. Харків,
28 лютого - 1 березня 2023 р.). Харків: ХНПУ
ім. Г.С. Сковороди, 2023. 684 с. С.612-620.

Становлення та розвиток туристичної дестинації села Криворівня Івано-Франківської області у контексті культурної та історичної спадщини Гуцульщини

Пандемічно-воєнний час заставляє по-новому оцінити відомі і маловідомі туристичні дестинації. Деякі з них втрачають популярність, а інші розпочинають «друге життя». Саме у цей нелегкий для туристичної галузі час у мас-медіа та у туристичних блогерів з’явилось зацікавлення до давнього карпатського відпочинково-етнографічного центру - селища Криворівня. Цьому допомогло пріоритет малозаселених дестинацій з природничою і культурною спадщиною в пандемічний час та релігійні календарні реформи під час воєнних дій.

Історія становлення рекреації села Криворівня

Село Криворівня Івано-Франківської області розташоване в долині річки Чорний Черемош у семи кілометрах від Верховини. Населений пункт оточують мальовничі гори Карпати. Криворівня є унікальною туристичною дестинацією не лише України, а всього Карпатського регіону, оскільки володіє багатством природних,

Тривалий час ця невеличка місцевість, загублена серед Карпатських гір утримувала статус модного курорту, що здобув популярність серед українського бомонду на початку ХХ століття.

Відомий етнограф Володимир Гнатюк назвав місцевість «українськими Атенами» (Афінами). Саме Володимир Гнатюк та Іван Франко стали основоположниками туристичного руху у Криворівні.

Родина Франків відпочивала у цій локації і зупинялася в садибі місцевого ґазди Проця Мiтчука на Зарiччi. Інформація про тодішню первинну туристичну інфраструктуру та умови в яких відпочивала родина відомого письменника не збереглася до нашого часу. Але, відомо, що гуцули брали плату зі своїх тодішніх клієнтів. Про це свідчать спогади сина Івана Франка - він згадує, що батько допоміг Мітчуку придбати землю, а той натомість дозволив відпочивати у своєму домі щоліта.

У Криворівні часто проводив свій літній відпочинок Михайло Коцюбинський разом із сином Юрком. Сюди навідувалася Леся Українка разом зі своїм нареченим Климентом Квіткою. Михайло Грушевський придбав у Криворівні віллу і земельну ділянку з видом на чудові краєвиди долини Жаб’є та центральне пасмо Чорногори.

З 1903 року Криворівня приймала курортників не лише з Галичини, але і Наддніпрянщини. Вакації на Гуцульщині стали неодмінним атрибутом літнього відпочинку для представників української інтелігенції. Популярним осередком для «літників» (туристів) стала садиба отця Волянського, який у своїх спогадах зазначає, що прохання «зарезервувати» місце у Криворівні з метою відпочинку починали надходити з травня. Варто зауважити, що на той час австрійська влада змусила газдів, які приймали у себе туристів, протягом 24 годин реєструвати їх в органах держаної влади.

На той час Криворівня була бідним гірським селом, тому виникали труднощі з харчуванням. Отець Олекса Волянський, що взяв на себе відповідальність за розвиток туристичної діяльності, пропонував гостям особливий тип харчування: двічі на тиждень «літники» мусили відмовлятись від м’яса і вони погоджувались на такі умови. Головною метою приїзду у Криворівню тодішніх туристів було оздоровлення за допомогою гірського клімату. Гуцули називали своїх гостей «холерниками», бо кожен приїзджий сподівався вилікувати тут свою недугу.

Туристичні атракції села Криворівня

Унікальність села Криворівня полягає в тому, що тут сконцентрована велика кількість туристичних атракцій меморіально-етнографічного та релігійного типу. Дана місцевість може стати знаковим орієнтиром для започаткування туристичних маршрутів, які користуватимуться попитом у туристів. Особливий туристичний інтерес викликають музеї меморіального, етнографічного, мистецького, літературного спрямування. Так, у 1960 році у Криворівні було засновано літературно-меморіальний музей Івана Франка (рис. 1).

Рис. 1. Кабінет Івана Франка у с. Криворівня [2]

Експозиція музею представлена у 5 кімнатах. У музеї збереглися предмети побуту, якими користувався письменник. Музей було включено до проекту «Відкритий туризм: доступність відпочинку на Івано-Франківщині для людей з особливими потребами» [3].

Етнографічний музей старожитностей Гуцульщини є приватним музеєм, створений Ярославом Зеленчуком у Криворівні. В туристичному плані музей цікавий тим, що тут представлено велику кількість давніх речей та старожитностей. Музей старожитностей Гуцульщини знайомить відвідувачів з видами діяльності жителів Гуцульських Карпат, які сформувалися на цих землях завдяки природнім та соціальним умовах: збиральництво, мисливство та рибальство, полонинське господарство, дерев'яна архітектура та будівництво, гірські лісорозборки та лісосплави, керамічний посуд часів Польщі та Австро-Угорської імперії, Косівська кераміка та місцеві гончарні вироби [8].

Ще однією непересічною туристичною атракцією села Криворівня є мистецький музей Параски-Плитки Горицвіт. Параска Плитка-Горицвіт - українська гуцульська художниця, фотографиня, письменниця, казкарка, народна філософиня, фольклористка, етнограф, діалектолог. Її називають «Гомером Гуцульщини».

Експозиція музею представлена двома локаціями: основна частина експозиції розміщена у приміщенні колишньої сільської ради у Криворівні, а також будинку в присілку Грашпарівка, де мешкала художниця.

Центральну частину експозиції музею в Криворівні складають роботи Параски Плитки-Горицвіт, що були відреставровані спеціально для виставки «Подолання гравітації», організованої столичним Мистецьким арсеналом у 2019 році. У планах організаторів музею - перетворення його на культурно платформу для різноманітних заходів та подій [4].

Етнографічний музей «Хата-ґражда» гуцульської господарки - ще один унікальний історико-етнографічний музей у Криворівні, створений у хаті-ґражді родини Харуків (присілок Заріччя, село Криворівня). У 1964 хата-гражда перетворилася на знімальний майданчик для фільму «Тіні забутих предків». На даний час у музеї представлена колекція автентичних предметів XIX та початку XX століття, доступна для огляду туристів.

Ще одним непересічним краєзнавчим музеєм є «Дідова Аптека» у селі Криворівня пропонує відвідувачам дегустацію унікальних настоянок, основу яких складають карпатські трави, плоди, ягоди, тут можна випити запашного чаю, а для дітей створено окрему пропозицію - ягідні сиропи. Місією музею «Дідова аптека» є - познайомити якомога більше цільової аудиторії із традиціями і таємницями подолання різноманітних недуг.

Криворівня - центр релігійного туризму України

Унікальність села Криворівня полягає в тому, що воно є своєрідною «різдвяною столицею» України. Церква в Криворівні - відомий на всю Україну сакральний осередок. Саме церква стала однією з центральних локацій, яку знімав легендарний режисер Сергій Параджанов у своєму фільмі «Тіні забутих предків», вона служила вишуканим майданчиком для знімання фотосесії «Маланка» всесвітньо відомим модним журналом VOGUE. У грудні 2022 року церква стала місцем, де громада села вирішила вперше святкувати Різдво за григоріанським календарем (рис. 2), разом з усією католицькою світовою спільнотою.

Рис. 2. Різдвяне дійство у Криворівні [5]

Різдво в Криворівні - особливе свято. 25 грудня з 10 годині ранку на подвір’ї церкви збираються колядники у святковому гуцульському вбранні. Також неодмінним атрибутом дійства є використання традиційних гуцульських музичних інструментів. Початок коляди гуртує навколо себе місцевих жителів та гостей з різних куточків України, що спеціально приїхали заради цієї події. Вікова традиція полягає в тому, що колядники групами збираються біля церкви й колядують спочатку там, а вже потім ідуть по хатах. Дійство може тривати до трьох днів [5].

«Невеличка» колядка складається з 30-40 куплетів. Талант і завзяття місцевих колядників завжди щедро винагороджується - сьогодні це гроші, а в давнину прийнято було обдаровували колядників їжею, вовною, іншими матеріальними речами.

Особливо урочистим є ритуал, коли колядники починають дути в трембіти, унікальна поліфонія не має системності чи певної мелодії, але створює незабутню атмосферу піднесення. Колядки Криворівні є специфічними на слух для урбанізованих слухачів. Ритуал коляди супроводжується певним дійством: чоловіки-колядники, пританцьовуючи підкидають вгору бартки, кожен їх рух супроводжується перегуком дзвоників. Синергія скрипки, голосів, дзвіночків, трембіт створюють насправді магічну атмосферу. За давньою традицією коляду розпочинають від храму. Храм у Криворівні є найдавнішим у горах, його перенесено на нинішнє місце з-за ріки у 1719 році.

Загалом Криворівня має вісім гуртів колядників - по ватазі на кожну частину села. Обов’язковим для колядників у період від Різдва до Водохреща є обійти кожну оселю, колядують навіть там, де господарі не живуть - «Аби добро не минуло хату та землю», так кажуть колядники.

Бути колядником у Криворівні - особливий почесний статус, адже селяни записуються до гуртів колядників ще за 3 місяці до Різдва. До гурту колядників Криворівні приймають чоловіків, які є добрими господарями і мають гарну репутацію серед односельчан. За старших у колядницькій ватазі «береза» і «вибирця». «Виверця» - організатор-адміністратор: він збирає на репетиції і на коляду, слідкує за порядком, одягом і дотриманням традицій. «Береза» відповідає за творчу частину. Його обов’язок - керувати хором колядників. «Береза» фактично виконує обов’язки режисера і має найбільший авторитет най - це щось таке, як режисер. Він у колядників - найбільш шанована людина. Це - душа гурту, керівник усього дійства.

Гуцульське Різдво завжди захоплювало своїм колоритом. Відтак коляда це не лише розвага, а е і важка праця. Тому і розтягується процес на всі зимові свята - від Різдва Христового до Стрітення Господнього. Гуцульська коляда проникає в душу і там залишається навіки, навіть якщо її почув лиш один раз [6]. Гуцульська коляда як унікальне автентичне явище увійшла до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. також було розпочато процес її внесення до відповідного міжнародного списку ЮНЕСКО [7].

Інфраструктура розміщення та туристичні перспективи

Формування повноцінного туристичного продукту селища тісно пов’язане з наявністю нічліжної бази. Тут колись розпочинався сільський туризм у виді «літниська» - відпочинку в оселі сільських господарів. Сучасна форма сільського зеленого туризму теж розвинута у Криворівні. Зокрема, на регіональних сайтах представлено рекламні пропозиції садиб. Ці садиби використовуються при реалізації турів, які проводять турфірми з обласних центрів заходу України.

Враховуючи історичні, культурні, краєзнавчі аспекти та природні географічні умови у контексті того, що зараз до України прикута увага всього світу можна стверджувати, що саме зараз у Криворівні формується потужна основа для створення оригінального колоритного туристичного продукту, який буде конкурентоспроможним на регіональному і національному туристичному ринку. Цьому сприяють такі фактори:

• колись популярне місце серед української культурної еліти викликає жвавий інтерес у поціновувачів української культури саме зараз у переломні історичні часи;
• Криворівня - сакральний центр Карпат та України завжди буде актуальним туристичним магнітом, враховуючи високий рівень релігійності серед українців;
• значна концентрація музеїв та історико-архітектурних пам’яток на фоні розмаїття гірської природи Карпат тільки сприяють зростанню туристичного попиту у Криворівні.

На сучасному етапі зростання зацікавленості туристів до культурної і етнографічної спадщини регіонів України Криворівня має шанси перетворитись на спеціалізовану туристичну дестинацію культурно-етнографічного та подієвого туризму. Розробка і модернізація старих програм обслуговування туристів дозволить перетворити цей унікальний центр від транзитного кількагодинного відвідування до 2-3-денних перебувань з насиченою програмою ознайомлення з меморіальними музеями, традиційною культурою і побутом гуцулів та взяти участь у релігійно-культурних дійствах.

Література

1. Відпочинок в Криворівні 2023: все, що потрібно знати туристу. URL: https://travello.com.ua/uk/krivorovnya.
2. Скаврон Б. Пiонери «зеленого туризму»: як Криворівня 100 років тому стала українськими Атенами. URL: https://tourlib.net/statti_ukr/skavron.htm.
3. Літературно-меморіальний музей Івана Франка, Криворівня. URL: https://karpaty.rocks/literaturno-memorialnyy-muzey-ivana-franka-kryvorivnya.
4. Музей Параски Плитки-Горицвіт відкрили на Франківщині. URL: https://travels.in.ua/uk-UA/news-detail/f87f3fa5-a143-4251-1f9c-08dae36f3f8b/muzey-parasky-plytky-horytsvit-vidkryly-na-frankivshchyni.
5. Як святкували Різдво в Криворівні. URL:https://vogue.ua/article/vogueman/lifestyle/yak-svyatkuvali-rizdvo-v-krivorivni-50890.html.
6. Кушніренко Н. На Різдво у Криворівню - колядування на Гуцульщині. URL: http://igormelika.com.ua/moi-karpati/zhittya-buttya/na-rizdvo-u-krivorivnyu-kolyaduvannya-na-guculshhini.
7. Традиційна гуцульська коляда тепер буде 25 грудня. URL: https://travels.in.ua/uk-UA/news-detail/4143df80-8e0c-4fa4-b3df-08dae589d63a/the-traditional-hutsul-sarol-will-now-take-place-on-december-25.
8. Етнографічний музей старожитностей Гуцульщини, Криворівня. URL: https://karpaty.rocks/etnografichniy-muzey-starozhitnostey-guculshchini-krivorivnya.