Тетяна Марусей
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тренди, реалії і перспективи розвитку
туризму та готельно-ресторанної справи»
(Хмельницький - Меджибіж, 23-24 травня 2024 р.)
Хмельницький: ХНУ, 2024. 121 с. С.63-64.

Туристичні кластери як інструмент економічного розвитку регіону

Туристична галузь України, пройшовши перевірку пандемією COVID-19 та, здавалося, щойно взявши курс на відновлення, у зв’язку з початком повномасштабної війни росії проти нашої держави опинилася перед черговим випробуванням. Масштаби впливу воєнних дій на український туризм поки складно оцінити сповна, адже повномасштабна війна триває. Однак, уже зараз відомо, що 2023 року туристичних підприємств поменшало на 36% порівняно з 2021 роком. Російська окупація, воєнні дії та постійні обстріли різних регіонів призводять до руйнувань інфраструктури: готелів, баз відпочинку, аеропортів, залізничного сполучення. А також музеїв, історичних пам’яток, природи - того, заради чого люди мандрують (якщо не йдеться про робочі поїздки). Значні території на сході, півдні й півночі України заміновані. За оцінками іноземних експертів, це близько 30% від усієї площі країни. Ще важче оцінити довготривалий вплив війни на туристичний потенціал країни, адже допоки у світі Україну асоціюватимуть із руйнуваннями й горем, викликом буде переконати міжнародну спільноту в її безпечності й надійності для туризму та вкладання інвестицій. Але навіть в умовах війни туризм в Україні продовжує функціонувати, тому може бути ресурсом для відновлення - як особистого, так і країни.

Ефективним інструментом підвищення конкурентоспроможності туристичної галузі та розвитку регіонів є створення туристичних кластерів. Кластер є сучасною організаційною формою, що сприяє кооперації, стратегічно узгодженій діяльності підприємств і організацій, переходу на інноваційних шлях розвитку економіки і зростання міжнародної конкурентоспроможності. Кластерний розвиток як чинник активізації регіонального економічного розвитку є характерною ознакою сучасного стану управління економічними процесами в адміністративно-територіальних утвореннях. Кластерна стратегія надає регіону значні переваги та можливості для бізнесу, влади та закладів вищої освіти спільно працювати над зміцненням регіональної економіки.

Кластер створюється з метою економічного розвитку, підвищення конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості регіону. Туристичний кластер (з англ. сluster - гроно, група, скупчення) - це концентрація на певній території підприємств індустрії туризму, які взаємодіють між собою з метою створення туристичного продукту. Відповідно до визначення, в основі якого лежить підхід професора М. Портера, кластер - це група близьких, географічно взаємозалежних компаній і пов’язаних з ними організацій, які спільно діють у певному виді бізнесу, характеризуються спільністю напрямків діяльності й взаємодоповнюють один одного [2].

Стратегічною метою розвитку туризму в Україні є створення конкурентоспроможного на внутрішньому та світовому ринках національного туристичного продукту. Враховуючи, що кожен регіон України характеризується своїми природно-кліматичними умовами, етнічними традиціями та історико-культурними особливостями, постає проблема якісного аналізу та оцінювання рівня розвитку діяльності суб’єктів туристичної діяльності у регіональному розрізі, що дозволить врахувати вимоги щодо застосування ефективних та оптимальних форм господарювання з метою збереження та покращення туристичної привабливості території з урахуванням її географічних та соціально-економічних умов функціонування й розвитку. Велике значення для розвитку туризму має використання кластерної моделі. Саме кластерні утворення ефективно забезпечують можливість економічного розвитку регіону та країни загалом і підвищують конкурентоспроможність кінцевого продукту, виробничої діяльності підприємств, що входять до кластерів на ринку. Незважаючи на здійснення заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності окремих секторів економіки України та її регіонів на основі кластерної моделі, кількість діючих кластерів в Україні залишається незначною. Особливо це стосується туристичної галузі, що є перспективною в цьому плані, тому вивчення можливостей і досвіду запровадження кластерної моделі є актуальними.

Туристична кластеризація досить нове явище на туристичному ринку Подільського регіону, адже створення туристичних кластерів регіону починається лише з 2000-х років. Хоча кластерам туризму близько 10-15 років, але всі вони знаходяться на початковому етапі розвитку. Серед туристичних кластерів виділяють 4 кластери в Хмельницькій області: кластер «Кам’янець» (осередок - м. Кам’янець-Подільський), «Подільська гільдія ремісників» (м. Кам’янець-Подільський), «Кам’янецький дивокрай» (с. Колибаївка, Кам’янець-Подільський район), «Оберіг» (селище Гриців, Шепетівський район); та 1 кластер в Тернопільській області «Мальовнича Бережанщина» (Бережанський район).

Кам’янець-Подільський

Візитною карткою регіону та Хмельницької області зокрема є місто Кам’янець-Подільський. На базі міста та його околицях в кінці 1990-х рр. та початку 2000-х років було створено 3 окремі кластери - «Кам’янець», «Подільська гільдія ремісників» та «Кам’янецький дивокрай». Крім того, місто є елементом міжрегіонального кластеру «Подільсько-Буковинський туристичний кластер», до якого входять 3 міста - Кам’янець-Подільський, Чернівці та Хотин. Подільсько-Буковинський туристичний кластер, розташований на південному заході України, складається з двох історичних регіонів - Поділля та Буковини. Створення такого кластеру базується на ідеї об’єднання різних об’єктів туристичної інфраструктури, які були розділені, в один конгломерат. Отож туристи можуть розраховувати на комплекс послуг та цілісний туристичний продукт. Для координації туристичної діяльності в зазначених містах і в регіоні в цілому у 2008 році було засновано організаційний комітет з розробки Подільсько-Буковинського туристичного кластеру, участь в якому беруть координатори від трьох міст. Щорічно на засіданнях організаційного комітету координатори звітують про готовність Чернівців, Хотина та Кам’янця-Подільського до спільного представлення їх туристичного потенціалу на міжнародних виставках, форумах та ярмарках, спільної участі в грантових проєктах з розвитку Подільсько-Буковинського туристичного кластеру в межах транскордонного партнерства. За висновками багатьох експертів, Подільсько-Буковинський туристичний кластер є одним з ефективних і продуктивних туристичних кластерів України як на регіональному, так і на міжнародному рівні [1].

У 2019 році почав зароджуватися Міжнародний агротуристичний кластер «Дністер 1362» - це об’єднання представників бізнесу, влади, наукових інституцій, неурядових та природоохоронних організацій у 7 областях України і на території Молдови, де протікає Дністер (Походження назви Дністер 1362 - протяжність річки Дністер - 1362 км. Середина Дністра орієнтовно знаходиться в Бакоті, яка є найбільшим водним плесом річки. Перша історична згадка про Бакотський скельний монастир датована 1362 роком). Мета кластеру - підвищення конкурентоспроможності Подністер’я на світовому туристичному ринку шляхом кроссекторальної співпраці організацій та запровадження інновацій для сталого розвитку бізнесу і територій. Основними видами діяльності є:

  • крафтова агропродукція (бджільництво, тваринництво, тваринництво (молочне та м’ясне), ягідництво, виноробство, овочівництво, рибальство, птахівництво, садівництво тощо);
  • народні промисли та ремесла (гончарство, ковальство, валяння, лозоплетіння, різьбярство, вишивання тощо);
  • проживання та харчування (зелені садиби, хостели, кемпінги, глемпінги, туристичні комплекси, мотелі);
  • логістичні послуги (засоби пересування в повітрі, на суші і воді);
  • оператори ринку (туристичні оператори, туристичні агенти);
  • івенти (фестивалі, змагання, концерти, шоу) [6].

Також на території Хмельницької області діє фундатор найбільш розвинених кластерів Поділля Podillia Fashion Cluster (PFC). Головною метою PFC є об’єднати зусилля бізнесу, влади, закладів освіти та науки задля розвитку ринку одягу та аксесуарів з фокусом на спорт, туризм та активне сімейне дозвілля. Синергія усіх учасників PFC сприяє переходу на новий етап розвитку - створення навчального центру, де бажаючі мають змогу підвищити рівень практичної підготовки за професійно підготовленими програмами викладачами ВНЗ. Реалізація таких проєктів - це велика кількість практичної підготовки та нарощення наукових досліджень, що безпосередньо пов’язані з виробництвом [5].

З початком повномасштабної війни рф проти України кластерний комітет закликав кластери до об’єднання й мобілізації з метою зміцнення економічного фронту та допомоги Збройним Силам України. Початкова ініціатива Clusters 4 Ukraine в березні 2022 отримує активну підтримку низки кластерів і кластерних організацій України. Окрім ІАМ, це Українська асоціація меблевиків, Український автомобільний кластер, Хмельницький і Львівський швейні кластери, агротуристичний кластер «Дністер 1362» та кластерна ініціатива Agrofood з Полтавщини, й багато інших. Сотні підприємств із вище перерахованих кластерів згуртувалися в умовах війни в Українському кластерному альянсі.

Отже, спираючись на вищевикладене, можна стверджувати, що перспективним напрямом розвитку туризму є його кластеризація. Кластерна модель організації розвитку туристичної галузі, що базується на рекреаційно-туристичних ресурсах, зумовлює ріст економіки регіону через створення нових робочих міст, розвиток інфраструктури та співпрацю підприємств з місцевими органами влади, а формування туристичного кластеру є визначальним чинником впливу на інвестиційну привабливість регіону завдяки активізації залучення інвестицій.

Література

1. Антоненко В., Хуткий В., Мельник Д. Туристичний потенціал замкового туризму в Подільсько-Буковинському туристичному кластері // Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Туризм. 2021. №4(2). С.163-180.
2. Басюк Д.І. Науково-технічні підходи до класифікації туристичних кластерів // Міжнародна економіка: інтеграція науки та практики: Збірник наукових праць / за ред. Гавриш А.О., Охріменко О.О. (ред.). К., 2011. С.17-22.
3. Долинська О. Особливості використання регіонального компоненту у підготовці студентів спеціальності 242 «Туризм» // Педагогічний дискурс. 2021. Вип.30. С.56-62.
4. Дутка Г., Савіцька О., Савіцька Н. Кластерний аналіз діяльності суб’єктів туристичної діяльності: регіональний аспект // Економічний аналіз. 2019. Т.29. №1. С.114-125.
5. Історія Українського кластерного Альянсу, перші здобутки. URL: https://www.clusters.org.ua/no-categories/history/.
6. Міжнародний агротуристичний кластер «Дністер 1362». URL: https://www.dniester1362.com/.
7. Перепелюкова о. В. Туристичні кластери як інноваційна форма розвитку туризму в Україні // Вісник Хмельницького національного університету. 2021. №5. Т.2. С.243-246.