Міценко Н.Г., Міщук І.П., Шепіда М.Б.
Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 27-29 жовтня 2021 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2021. 202 с. С.182-185.

Туристичні кластери як стратегічний напрям розвитку туризму на Львівщині

Для подолання зазначених численних перешкод та активізації індустрії туризму в умовах недосконалості нормативно-правової бази, недостатнього державного регулювання та державної підтримки вітчизняні суб’єкти туристичної діяльності та туристичної інфраструктури можуть скористатися перевагами, отримуваними від створення та функціонування у складі туристичних кластерів.

Узагальнення джерел [1-5] дозволяє розглядати туристичний кластер як сукупність суб’єктів індустрії туризму, які об’єднанні між собою на добровільних засадах спільною ідеєю розвитку туризму на певній території з метою досягнення спільних цілей. Такими цілями виступають:

  • створення чи розвиток вітчизняного (спільного із зарубіжним партнером) туристичного продукту;
  • мобілізація джерел інвестування в індустрію туризму, в т.ч. в межах програм Європейського Союзу;
  • просування туристичних послуг вітчизняних туроператорів на міжнародний туристичний ринок;
  • ініціація внесення змін до нормативно-правового забезпечення розвитку туристичної діяльності в країні та ін.

До туристичного кластеру входять суб’єкти індустрії туризму, що сконцентровані географічно в межах регіону, які спільно використовують туристичні ресурси, туристичну інфраструктуру, локальні ринки праці, здійснюють спільну маркетингову та рекламно-інформаційну діяльність з метою просування туристичних продуктів.

У структурі туристичного кластеру доцільно виділити:

  • сектор суб’єктів, які безпосередньо здійснюють туристичну діяльність (туристичні оператори, туристичні агенти, екскурсійні бюро);
  • сектор туристичної інфраструктури (транспортні організації, заклади готельного господарства, заклади ресторанного господарства, оздоровчо-лікувальні заклади, розважальні заклади, фінансово-кредитні та страхові установи, заклади зв’язку та комунікацій, інформаційні центри, наукові установи, заклади освіти, тощо);
  • допоміжний сектор (виробники сувенірів, туристичного спорядження, рекламної продукції, а також органи державної, регіональної та місцевої влади, міжнародні та державні фонди і програми, тощо).

Туристичні кластери як форма існування і розвитку індустрії туризму в регіонах отримала широке використання в зарубіжних країнах. Львівщина накопичила певний досвід кластерних ініціатив. В останні роки відбулося створення нових туристичних кластерів за ініціативою територіальних громад, які розуміють бюджетонаповнюючу роль індустрії туризму. Серед них відзначимо:

  • «Горбогори» (Семенівська сільська рада, Солонківська ОТГ);
  • «Бойківські газди» (Сколівський район);
  • Бещадський (Старосамбірський район, Україна, Бєщадський повіт, Польща);
  • «COWBOYKY: Український дикий захід» (Новоміська ОТГ);
  • «Львівське Опілля» (Бібрська, Давидівська, Розвадівська, Тростянецька ОТГ);
  • «Львівський кластер медичного туризму» (м. Львів);
  • «Туристичний кластер Трускавець» (м. Трускавець);
  • «Львівський Туристичний Альянс» (м. Львів).

Трускавець

Зважаючи на те, що розвиток міжнародного туризму є в певній мірі результатом інтернаціоналізації та глобалізації економічних процесів, вважаємо перспективним розвиток міжнародних туристичних кластерів та співпрацю туристичних кластерів подібного спрямування різних країн. Тому доцільною є співпраця туристичних кластерів Львівщини з туристичними кластерами Польщі, яка близька до України як за географічним розміщенням, так і за природно-ресурсною складовою туристичного потенціалу:

  • для «Львівського кластеру медичного туризму» - з Люблінський кластером медицини та оздоровлення (Lublin Medicine-Medical and Wellness Cluster) (Люблінське воєводство);
  • для кластеру сільського туризму «Горбогори» - з Підкарпатським кластером смаків (Subcarpathian Flavours Cluster) (Підкарпатське воєводство), Північно-східним туристичним кластером «Кристал Європи»;
  • для кластеру міського туризму «Львівський Туристичний Альянс» - з кластером «Міський - Краків», Кластером туристичних брендів Східної Польщі (Klaster Marek Turystycznych Polski Wschodniej);
  • для субрегіонального туристично-рекреаційного кластера «Магура» - з кластером «Сонце регіону» (Святокриське воєводство) та ін.

Розвиток індустрії туризму з використанням механізму створення туристичних кластерів є найбільш оптимальним в сучасних економічних умовах в Україні, оскільки дозволяє учасникам туристичного кластеру:

  • збільшити потік туристів у регіон;
  • розширити свою туристичну діяльність;
  • підвищити рівень туристичних послуг до міжнародних стандартів;
  • створювати нові туристичні продукти, сфокусовані на неохоплених сегментах туристичного ринку;
  • протидіяти посиленню конкуренції в туристичній сфері;
  • використати переваги партнерських зв’язків між підприємствами, організаціями регіону та владою;
  • залучити фінансові ресурси фондів та програм підтримки, в т.ч. європейських;
  • посилити обмін інформаційними ресурсами, інноваціями серед учасників кластеру;
  • забезпечити рівень оптимального та раціонального природокористування, тощо.

Внаслідок карантинних обмежень та через неможливість частково перейти в он-лайн або перепрофілюватися туристичний бізнес практично повністю зупинився [6, с.199]. Послаблення карантинних обмежень дозволить відновити діяльність, передусім, учасників туристичних кластерів, зважаючи на налагоджений механізм їхньої співпраці та єдність цілей в реалізації туристичного продукту та наданні туристичних послуг.

Список використаних джерел

1. Дутка Г., Савіцька О., Савіцька Н. Кластерний аналіз діяльності суб’єктів туристичної діяльності: регіональний аспект // Економічний аналіз. 2019. Т.29. №1. С.114-125.
2. Левицька І.В. Система стратегічного управління розвитком туризму у Вінницькій області в контексті реалізації кластерного підходу // Ефективна економіка. 2013. №12. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2721.
3. Міценко Н.Г., Іванченко Г.В. Формування регіональних кластерів: проблеми, детермінанти та перспективи: монографія. Львів: Вид-во ЛTEУ, 2016. 228 с.
4. Особливості формування та реалізації туристичної політики держави: міжнародний, національний, регіональний досвід: монографія / за ред. А. Ю. Парфіненка. Харків: ХНУ ім. В. Каразіна, 2013. 280 с.
5. Чумаков К.І. Потенціал туристичної галузі України: формування та розвиток: автореф. дис... к.е.н.: 08.00.03. Краматорськ, 2016. 20 с.
6. Melnyk I., Turyanskyy Yu., Mitsenko N., Mishchuk I., Godunko R. Modeling the Possibilities of Economic Adaptation of Trade Enterprises and Hospitality Industry in the Context of Epidemiological Zoning // Problems and Perspectives in Management. 2020. Vol.18. Issue 4. pp.191-202.