Моцьо Я.Г.
Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
"Стратегічні перспективи туристичної та готельно-ресторанної
індустрії в Україні: теорія, практика та інновації розвитку"
(м. Умань, 30-31.10.2019 р.). Умань: Візаві, 2019. 350 с. С.251-253.
Сенс та види туризму в Україні
Брендинг держави і розвиток її туристичної привабливості стали зараз популярною темою для України. І це дуже добре, адже прискорений розвиток туризму - один із найбільш результативних шляхів зміцнити політичний імідж будь-якої держави. Іноземець, який вирішив подорожувати в Україну, стикається зі знанням в основному її негативних сторін: війна, корупція, нерозвинена і при цьому дорога інфраструктура, особиста небезпека тощо.
В умовах нинішньої економічної ситуації світових циклічних криз туризм є одним з небагатьох секторів економіки у світі, який активно розвивається, стимулює економічний прогрес та створює робочі місця. Водночас, туризм - це галузь, яка при всіх позитивних тенденціях розвитку є надзвичайно вразлива до будь яких потрясінь (економічних та політичних криз, війн та військових заворушень, проявів тероризму, природних катаклізмів тощо), при цьому ця галузь характеризується рисами швидкого відновлення після несприятливих подій. Що ж здатна дати Україна туристу?
- Для прихильників урбан-культури Київ може стати цікавим, як місто муралів. Деякі мурали не поступаються муралам Берліна та Нью-Йорка.
- Для поціновувачів дикої природи - Асканія Нова, майже усе Полісся та Національний парк - «Прип'ять-Стохід».
- Для фанатів архітектури соцреалізму - велика кількість цікавих локацій у багатьох містах України. Чого тільки варта архітектура Харкова або Дніпра. На цьому напрямку давно вже заробляє Краків та Берлін.
Також дуже популярним напрямком туризму в Україні став паломницький туризм. За даними Всесвітньої туристичної організації, щорічно здійснюють паломництво щонайменше 200 млн. осіб. Щорічно до цієї кількості приєднуються сотні тисяч людей.
Паломництво
У науці звичайно виділяють кілька видів паломництва, які класифікуються за такими ознаками:
- за кількістю учасників і сімейної приналежності - індивідуальні, сімейні і групові;
- за тривалістю - тривалі і короткочасні паломництва (раніше по російським православним канонам паломництвом вважалася поїздка тривалістю більше 10;
- за сезонністю - цілорічні паломництва, а також приурочені до релігійних свят;
- за об'єктами відвідування - відвідування конфесійних культових місць (церков, монастирів, храмів), а також природних культових місць (гір, озер, печер);
- за місцем розташування об'єкта паломництва - внутрішні (у межах державних кордонів) і зарубіжні паломницькі тури;
- за ознакою обов'язковості - добровільні і обов'язкові паломницькі тури (наприклад, в ісламі паломництво хадж є обов'язковим для кожного правовірного).
Яскравим прикладом паломницького туризму є місто Умань. Усі євреї, які представляють течію брацлавського хасидизму, вважають своїм обов'язком побувати хоча б раз на могилі цадика Нахмана. Вони також вважають, що якщо вони зустрінуть юдейський Новий рік (Рош Гашана) біля його могили, то наступний рік буде дуже щасливим для них. Вони приїжджають до Умані цілими общинами, разом із жінками та дітьми.
Також у нашій країні все більше набирає популярність зелений туризм. Зелений туризм - це не лише збереження природи, але й відродження, збереження та розвиток місцевих народних звичаїв, промислів, пам’яток історико-культурної спадщини. Зелений туризм є популярним в Угорщині, Чехії, Великобританії, Німеччині та інших країнах. Розвиток сільського зеленого туризму в Україні підтримується завдяки дії міжнародних проектів та програм, зокрема Міжнародного фонду «Відродження», фонду «Євразія», Європейської федерації сільського зеленого туризму «Єврожітс» та іншими.
За визначенням багатьох фахівців, найбільш пріоритетними районами для розвитку сільського зеленого туризму в Україні є:
- Західний регіон - Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Хмельницька області.
- Південний регіон - АР Крим, Запорізька, Миколаївська, Херсонська області.
- Центральний і північний регіони - Київська, Полтавська, Чернігівська області.
За об’єктивною природою туристичний бізнес, як складова реального сектору економіки, здатна функціонувати в прозорому режимі, наповнювати національні та місцеві бюджети, задовольняти потреби в туристичному продукті за умов запобігання несправдженого суб’єктивного тиску. Не заважати діяльності підприємств туристичного бізнесу і реального сектору економіки в цілому - це кредо і перспектива використання їх потенційних можливостей у економічному просторі України.
Бібліографічний список
1. Мігущенко Ю.В. Тенденції розвитку туристичної галузі України в умовах політико-економічної нестабільності // Актуальні проблеми економіки та управління в умовах системної кризи: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Львів, 29 листопада 2016 р.). Львів: МАУП, 2016. Ч.1. C.125-130.
2. Рега М.Г. Туристичний бізнес в економічному бізнесі України // Теоретичні та прикладні питання економіки. 2018. №3. С.299-303.
3. Дворська І. Україна з сенсом. Як покращити туристичний імідж країни // Українська правда. 2018. 9 липня.
4. Ковшова О. Староста & зелений туризм: чи є сенс організовувати? // Радник старости. 2019. №1. URL: https://i.factor.ua/ukr/journals/rs/2018/december/issue-4/article-41015.html.
5. Паломництво хасидів до Умані. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Паломництво_хасидів_до_Умані.
6. Сергійко В.Ф. Свобода совісті - правова гарантія розвитку паломницького туризму // Наукові записки Київського університету туризму, економіки і права. Серія: філософські науки. 2011. Вип.11. С.208-221.
