Москвічова Олена
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сакральне та туризм» (м. Київ, 28 квітня 2023 р.)
К.: ТОВ «Геопринт», 2023. 325 с. С.249-252.

Святковий релігійний туризм: новий напрямок у туріндустрії

Подієвий туризм за своїм змістом є невичерпним видом туризму. Різновидом даного виду туризму є святковий туризм, який є відносно молодим, але при цьому виключно перспективним напрямком у сучасному суспільстві. Свято є особливий тип соціальної дії людей, що об’єднує їх ідейно та стверджує світогляд цього суспільства, його політичні, моральні та естетичні ідеали. Головною метою туристів, що вирушають у подорож такого характеру, є не стільки відвідування певних об’єктів показу або місць, скільки події, що відбуваються там, які можуть бути етнічними, діловими, релігійними тощо. У той же час культове, релігійне свято та релігійний туризм мають свої суворі системні межі, завдяки яким стає можливим визначення святкового туризму як способу трансляції певних культурних цінностей. Усіх туристів, зацікавлених у релігійному святковому туризмі, пов’язує концепція саморозвитку та культурного дозвілля.

Такі поїздки можуть мати як випадковий характер, так і бути регулярними, усталеними протягом сотень і навіть тисяч років.

Пам’ятники релігії, історії та культури є суттєвою мотивацією відвідування того чи іншого регіону чи міста. Багато релігійних пам’яток є об’єктами туристичного показу і знаходяться під охороною держави. Такими об’єктами залучення релігійних туристів є святі місця та релігійні центри. Поїздки туди можуть бути зумовлені культовими аспектами, святами, фестивалями, що відбуваються у певну пору року. Розуміння мотивів потенційного клієнта має значення при плануванні, формуванні та організації процесу реалізації туристичного продукту. Це дозволяє забезпечувати відповідність попиту та пропозиції і, як результат, підвищує конкурентоспроможність підприємства за рахунок задоволення потреб туриста у конкретному туристичному продукті [1].

Цільова аудиторія релігійного туризму залежить від його різновиду: паломницький, релігійний туризм екскурсійно-пізнавальної чи наукової спрямованості, що передбачає кардинально різні групи подорожуючих. Відвідувачі паломницьких поїздок зазвичай глибоко релігійні люди. Вони переслідують духовно-просвітницьку мету, що міститься в молитовному досвіді, у долученні до святинь, які відвідують. Головним ресурсом стає для паломників так би мовити духовна їжа. Найчастіше паломниками стають люди старшого віку, які визначили власні життєві цінност та релігійні мотиви. Ті ж туристи, які задовольняють інтерес до релігійного туризму через екскурсійні поїздки, прагнуть насамперед знайти різноманітні знання та побачити максимальну кількість об’єктів показу. Їм не так важливе глибоке занурення в релігію через ритуали або молитви. Достатньо поверхового, але насиченого ознайомлення з екскурсійними матеріалами через відвідування заходів, свят, а також дій та оповідань екскурсовода. Вікова та інші категорії таких туристів можуть бути різними, від підлітків до людей похилого віку, від атеїстів до людей різного релігійного світогляду. Вчені ж відвідують центри існуючих релігій, країни та регіони з багатими релігійними традиціями, насамперед із інтересом до релігійної спадщини, рукописів, культових предметів [2].

У всіх видах релігійного туризму важливим чинником стає сприйняття та поєднання інтересів різних релігійних та громадських організацій, об’єднань та держави, визначення комплексу орієнтирів для відповідального та сталого розвитку світового туризму. Віруючий через релігійний туризм прагне набути культурних духовних скріп, знайти сенс життя.

Релігійний туризм в Україні зазвичай розвивається у двох напрямках: організацією туру можуть займатися туроператори чи паломницькі служби при великих релігійних і світських організаціях, наприклад: Паломницький центр Матері Божої Неустанної Помочі, Паломницький Центр «РАФАЇЛ», Паломницький центр «Віфлеєм» та інші, а також паломницькі служби, які є при багатьох храмах. Як правило, паломницькі служби активно шукають співробітництва з туроператорами та турагентствами та навпаки. Важливою метою взаємодії та створення спільного турпродукту або реалізації партнерського є популяризація релігії в суспільстві та загальний розвиток напряму релігійного туризму [3, с.63].

Для виявлення актуальності розробки туристичного продукту зазначеної тематики було проведено онлайн-опитування, а також визначено ступінь поінформованості населення про релігійні туристичні маршрути та зацікавленість у них. Респондентами стали жителі різних регіонів України. Критеріями опитування була стать, рівень достатку та освіти, загальна зацікавленість релігійним туром. Більшість питань були напівформалізованими, що містять готові варіанти відповідей з можливістю вільної відповіді на розсуд респондента.

На питання про спосіб, що віддається перевагу респондентам для подорожей Україною, більше половини (57,4%) вказали, що подорожують самостійно, і лише 13,1% підтвердили, що користуються послугами турагентств. Варто також зазначити, що 18% опитуваних вказали на своє небажання брати участь у будь-яких поїздках Україною. Отримані результати підтвердили необхідність активізації маркетингових зусиль щодо формування туристичного іміджу України у різних сферах життя людини.

На питання поінформованості про існування релігійних туристичних маршрутів в Україні абсолютна більшість (62,3%) респондентів відповіли ствердно, проте вони поки що не подорожували в рамках такого маршруту. Лише 4,9% учасників опитування брали участь у релігійних поїздках, тоді як інші ніколи не чули про цей вид туризму.

Аналогічна тенденція була відзначена під час аналізу відповідей на питання обізнаності про існування релігійного туризму, який пов’язаний з конфесійними святами:

• більше половини (57,4%) ознайомлені, але не подорожували;
• 36,1% ніколи не чули про такий вид туризму;
• лише кілька респондентів брали участь у подібних поїздках.

Отриманий результат залишає величезний простір для перспективного формування туроператорами і паломницькими службами мотивуючих чинників у розвитку релігійного туризму.

Пріоритетною метою опитування стало визначення наступного факту: чи мають, на думку респондентів, регіони України перспективи для розвитку релігійного святкового туризму. Так, 68,9% опитуваних відповіли позитивно, 27,9% вагалися з відповіддю, 3,3% дали негативну відповідь. Результати проведеного аналізу, які також знайшли відображення у матеріалах статті, дозволили зробити кілька важливих висновків із зазначеної проблеми. Респонденти, вони ж потенційні споживачі на ринку, здебільшого позитивно сприйняли тему дослідження, багато хто залишив відгуки у спеціальній графі, переважно вказуючи на перспективність релігійних турів та щиру зацікавленість в них. На наш погляд, розвитку інтересу співгромадян до релігійних турів значною мірою сприятиме підтримка державної влади, що включає спрямування бюджетних коштів на підтримку у належному стані пам’яток релігії, історії та культури та розвиток інфраструктури.

Таким чином, для формування актуального туристичного продукту на релігійну тематику необхідно враховувати потреби туристів для надання послуг у заданій формі. Слід також враховувати національні та культурні особливості мандрівників. Наявність мотиваційних аспектів у релігійному святковому туризмі є очевидними серед населення України. Розуміння, знання та використання туристичних мотивів у подорожі з релігійними цілями можуть стати запорукою успішного просування та популяризації даного туристичного спрямування.

Література

1. Головашенко О.В. Туристська активність як форма реалізації людиною свого потенціалу // Філософія туризму: навч. посібник. К.: Кондор, 2004. С.179-186.
2. Гарбар Г.А. Гостинність у соціокультурній сфері туризму як головний предмет філософського аналізу // Гілея. 2011. Вип.51(9). С.360-364.
3. Красільнікова О.В. Деякі питання розвитку релігійного паломництва в Україні // Праксеологія туризму: тези загальнокафедральної теми. Київ: КУТЕП, 2009. С.60-64.